Стан може бути викликаний не тільки поганою гігієною ротової порожнини, а місцевими та системними захворюваннями. Тому, якщо після ретельного чищення зубів подих не стає свіжим, варто звернутись за медичною допомогою. Тільки точне визначення причини галітозу дозволить зменшити його інтенсивність або позбутись назавжди.

Основні причини неприємного запаху з рота

Загальні фактори, які здатні викликати появу галітозу пов’язані в більшості із занедбаним станом ротової порожнини через поганий догляд (скупчення залишків їжі та зубного нальоту стають ідеальним середовищем для розмноження бактерій, які провокують неприємний запах):

• недостатня гігієна ротової порожнини;
• зубний камінь;
• каріозні порожнини;
• наліт на язиці;
• запальні захворювання ясен та слизової (гінгівіт, пародонтит. стоматит);
• неправильна гігієна протезів чи брекетів;
• тютюнопаління;
• ксеростомія (сухість у роті).

Прибрати неприємний запах з рота, пов’язаний з цими факторами, можна самостійно або з допомогою стоматолога.

Системні причини галітозу

Неприємний запах з рота може бути причиною різних системних захворювань:

• шлунково-кишкового тракту (гастроезофагеальний рефлюкс, виразка, гастрит, наявність палички хелікобактера спричиняють кислий запах);
• ЛОР-органів (синусит, хронічний тонзиліт, ангіна, риніт дає застійний гнійний подих);
• ендокринних (цукровий діабет може викликати запах ацетону з рота);
• нирок (при хронічній нирковій недостатності виникає аміачний подих);
• печінки (печінкова недостатність виділяє рибний запах або солодкуватий).

Якщо причиною галітозу є одна із перерахованих хвороб, не допоможе навіть професійна чистка зубів. Найперше необхідне усунення першопричини за допомогою специфічного лікування.

Що робити для усунення проблеми?

Поруч з боротьбою проти основної причини галітозу, необхідно забезпечити ретельний догляд за порожниною рота, адже завдяки цьому забезпечується не тільки свіжий подих, а й видалення хвороботворних мікроорганізмів.

Для цього стоматологи рекомендують:

• регулярно чистити зуби і язик мінімум двічі на добу, приділяючи процедурі від 3 хвилин;
• крім зубної пасти, користуватися зубною ниткою, щоб прибрати між зубами залишки їжі;
• виконувати професійну чистку зубного каменю раз на півроку;
• вживати рідину в достатній кількості;
• полоскати ротову порожнину антисептичними засобами.

Якщо галітоз спровокований запальними захворюваннями горла або ясен, дієвими будуть полоскання розчином Стоматидин®. Він не просто маскує запах, а нейтралізує патогенні збудники і сприяє відновленню нормального стану слизової. Для боротьби з неприємним запахом достатньо щоденно полоскати цим розчином після чищення зубів.

Коли звертатися до лікаря?

Звернення до сімейного лікаря повинно відбутись при наявності галітозу, що не зникає після ретельного чищення зубів. Неприємний запах з рота, причини якого — системні захворювання, потребує більш складного та комплексного лікування.

Бактерії в роті можуть викликати біль та кровоточивість ясен, що також потребує лікарської консультації, бо такі симптоми притаманні не лише гінгівіту, а й небезпечним хворобам крові.

Лише сучасні діагностичні методи здатні встановити причину галітозу і вчасно почати її лікування. В якості профілактики виникнення неприємного запаху з рота необхідно достатньо приділяти уваги домашній та професійній гігієні, приділяючи увагу не тільки зубам. Як це робити правильно та що використовувати, розповідається на офіційному сайті Стоматидин®. Самолікування може зашкодити вашому здоров’ю.

Список використаної літератури:

1. Lee, M. R., & Choi, J. S. (2013). Self-reported halitosis and the associated factors in adults. Journal of Dental Hygiene Science, 13(2), 142-150.
2. Bigler, T., & Filippi, A. (2016). Importance of halitosis. A survey of adolescents and young adults. SWISS DENTAL JOURNAL SSO—Science and Clinical Topics, 126(4), 347-59.
3. Silva, M. F., Leite, F. R., Ferreira, L. B., Pola, N. M., Scannapieco, F. A., Demarco, F. F., & Nascimento, G. G. (2018). Estimated prevalence of halitosis: a systematic review and meta-regression analysis. Clinical oral investigations, 22(1), 47-55.