Українські юристи обговорили проблеми свободи слова
Протягом семінару українські юристи мали нагоду поспілкуватися з експертами Ради Європи: Дмитром Третяковим (юрист Секретаріату Європейського суду з прав людини) та Фредеріком Грасом (адвокат, Франція). Також на цьому заході виступали: заступник Міністра юстиції України Валерія Лутковська, директор Інституту Медіа Права Тарас Шевченко, юристи Айрекс У-Медіа Людмила Панкратова та Тетяна Котюжинська, київські адвокати В’ячеслав Якубенко та Людмила Опришко, повідомляють організатори.
На початку учасники заслухали доповідь Людмили Панкратової щодо українських справ, які розглядаються у Європейському суді з прав людини. Мова йшла, у першу чергу, про важливе рішення у справі „Українська Прес Група” проти України”. Доповідач зазначила, що це рішення є надзвичайно важливим, оскільки вперше Європейський суд саме у справі проти України зазначив, що політики мають бути відкритими до критики. Нагадаємо, що у цій справі газета „День” довела - кандидати у Президенти України на виборах 1999 року Наталія Вітренко та Петро Симоненко неправомірно отримали компенсації моральної шкоди за статтю журналістки Коробової. У своєму рішенні Європейський Суд зазначив, що „ці публікації містили критику обох політиків у формі сильних полемічних та саркастичних висловлювань. Безсумнівно, позивачі були ображені і, можливо, навіть шоковані, хоча обираючи свою професію вони відкрили себе для такої критики і це той тягар, який політики в демократичному суспільстві повинні прийняти.”
Найбільш цікавими для учасників стали виступи пані Валерії Лутковської, яка, окрім посади заступника Міністра юстиції України, також є представником України у Європейському суді, та виступ пана Дмитра Третякова, який зробив оцінку Цивільного кодексу України на його відповідність Європейській конвенції з прав людини. Активну дискусію викликало питання визначення інформації. Аудиторія розділилася на дві групи: перша доводила, що інформація це лише факти. На підтримку такої позиції виступали, зокрема, адвокати Тетяна Котюжинська та В’ячеслав Якубенко. Інша група, яку представляли Дмитро Третяков та Тарас Шевченко дотримувалася позиції, що інформація – це ширше поняття, яке включає не лише факти, але й погляди оціночні судження, а також інші навіть невербальні форми вираження поглядів.
Загалом семінар, на якому були присутні більше 60 юристів, відбувався жваво та професійно. Один із організаторів семінару директор Інституту Медіа Права Тарас Шевченко відзначив: „Ми задоволені семінаром. Це вже третій спільний захід для юристів з Радою Європи і ми переконані, що учасники отримують саме ту інформацію, яка їх цікавить і яку їм важко знайти в Україні. Також всі учасники семінару мали прекрасну нагоду поспілкуватися між собою, що завжди важливо для професійного розвитку. Інститут Медіа Права і надалі планує проводити спільні заходи з Радою Європи”.
У заключних словах пані Лейла Дервісаджич, яка представляє відділ ЗМІ Ради Європи повідомила, що наступний захід швидше за все буде стосуватися прав ЗМІ та свободи слова під час виборчого процесу. Такий семінар може пройти восени або взимку.
за інф. Інституту Медіа Права
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Читайте також
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ










