Прес-служба Президента України Віктора Ющенка офіційно підтвердила УНІАН, що перший заступник Державного секретаря України Василь Кремінь подав заяву про відставку.

Як повідомлялося, 10 березня телеканал “Інтер” повідомив, що перший заступник Державного секретаря України В.Кремінь написав заяву про відставку.

11 лютого ц. р. В.Ющенко своїм розпорядженням призначив колишнього міністра освіти, донедавна – члена СДПУ(о) В.Кременя першим заступником державного секретаря України. Коментуючи своє призначення, В.Кремінь нагадав, що він, як міністр освіти, під час помаранчевої революції підписав ряд наказів і звернень до студентів, які підтримували революцію, і тим самим задекларував своє ставлення до нової влади. Він нагадав, що починав працювати міністром освіти ще в уряді В.Ющенка. За його словами, позиція В.Ющенка і його ідеї були близькі йому ще тоді. В.Кремінь також нагадав, що був членом СДПУ(о), але коли ця партія перейшла в опозицію, він вийшов з СДПУ(о). Він підкреслив, що не має ніяких службових партійних стосунків з лідером СДПУ(о) Віктором Медведчуком.

Призначення В.Кременя на цю посаду викликало хвилю невдоволення у громадськості. Зокрема, учасники Львівського Громадського Форуму, до якого входять ректор Львівського національного університету ім.І.Франка Іван Вакарчук та відомий громадський діяч Микола Горинь, звернулися до В.Ющенка з відкритим листом, в якому зазначали: “Особливе наше занепокоєння спричинило призначення першим заступником державного секретаря колишнього міністра освіти та науки, чільного представника старої влади - Василя Кременя”.

Учасники Громадського Форуму висловили жаль з приводу того, що “колишній міністр освіти і науки навіть не спробував зробити перед академічною спільнотою бодай символічний жест каяття за своє міністерське мовчання під час побиття сумських студентів; жодним словом не згадав про свою особисту відповідальність за політичні переслідування, які масово чинили ректори навчальних закладів щодо своїх студентів за їхню громадську та політичну активність; за незаконний політичний тиск, який влада чинила щодо директорів середніх шкіл; за політичне покровительство окремих ректорів, які дощенту руйнували рештки академічних цінностей, змушуючи студентів до одного-єдиного провладного вибору і за дивну поведінку в ситуації із загадковою смертю ректора Ужгородського національного університету професора В.Сливки.

UNIAN