Соціологи образилися на інтернет-сайтиIMI
“Порівняльний аналіз опублікованих даних щодо рейтингів кандидатів у Президенти України, отриманих в опитуваннях, проведених учасниками консорціуму, засвідчив, що усі розбіжності між тими даними, які зібрані близько за часом, знаходяться в межах звичайних статистичних похибок і не можуть бути підставою для звинувачень у фальсифікації даних або маніпулюванні громадською думкою. Публікації з подібними звинуваченнми щодо даних будь-кого з членів Консорціуму, в тому числі розміщені на сайтах Інституту масової інформації, “Детектор медіа”, “Української правди”, “Майдану” стосовно окремих даних Крісі Центру СОЦІС, є безпідставними”.
За дорученням членів Консорціуму, під заявою підписався координатор проекту “Національний екзит-пол 2004” Ілько Кучерів.
Нагадуємо, що 8 жовтня ІМІ оприлюднила заяву під назвою “Соціологічні дослідження стають не показником об”єктивності виборів, а звичайною політичною технологією” у якій зазначалося наступне:
“Уважний погляд на структуру та зміст анкети інтерв”юера легко виявляє маніпулятивні технології, закладені у проведення опитування. Питання про те, за кого голосуватимуть виборці під час нинішніх президентських виборів, поставлені наприкінці анкети, тоді як усі попередні питання підштовхують респондента до вибору на користь лише одного кадидата.
ІМІ заявляє, що участь українських соціологів у сумнівних дослідженнях може підірвати авторитет вітчизняної соціології та їхню особисту репутацію. Якщо політична заангажованість Київського центру політології та конфліктології не викликає додаткових питань, то Центр „Соціс” та КМІС користуються заслуженим авторитетом в української та міжнародної громадськості. Навіть, якщо авторитетні структури, виконуючи комерційне замовлення, будуть просто використовувати розроблені кимось анкети опитувань, тінь недовіри може впасти і них.”
Водночас маємо зазначити, що висновки ІМІ щодо анкет, які використовують соціологи для комерційних досліджень, поділяють самі соціологи.
Про те, що така анкета викликає певні питання, свого часу визнав і керівник КМІСу Валерій Хмелько.
А науковий керівник Фонду “Демініціативи” Ірина Бекешкіна в інтерв”ю “Україні молодій” заявила наступне:
“Розбіжності [у КМІСу>, як ми проаналізували, становили 3 відсотки. В мене є така версія, що тут справа в анкеті. Не випадково, скажімо, в нашій [фонду "Демініціативи"> анкеті питання про вибір кандидата йде на початку, а вже далі про можливі порушення й т.п.
А якщо поставити супровідні запитання – про порушення, про симпатії до різних ідей тощо – на початку, відповіді будуть трохи іншими. Професійні соціологи повинні такого уникати. А відомо ж, що в анкеті, яку складав не сам КМІС, а центр Погребинського, питання про вибір кандидата йде в самому кінці. Попереду є й запитання про те, хто стане президентом”.
IMI
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Читайте також
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ








