Член Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Віталій Шевченко знову застосував вето до рішення Нацради, цього разу щодо рішення про оголошення конкурсу на вільні частоти з урахуванням тих, що були прораховані для донецького каналу "Служба інформації".

Засідання Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення відбулося сьогодні, і заявлене питання мало розглядатися тридцятим у порядку денному Нацради. Однак член Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, екс-представник Нацради у Донецькому регіоні Володимир Манжосов запропонував розглянути це питання першим, мотивуючи це тим, що потім, до кінця засідання, через відрядження деяких членів Нацради може не бути кворуму. А кворум був конче потрібен: Нацрада мала проголосувати про фактично повторне винесення на конкурс заднім числом додатково 75 частот, прорахованих Укрчастотнаглядом на замовлення, зокрема, каналу "Служба інформації". Крім того, до Нацради надійшли ще нові радіочастоти. У цьому разі члени Нацради вирішили не виносити ці частоти на конкурс, оскільки для підготовки відповідних документів потрібно біля п’яти днів.

Натомість Національна рада проголосувала знову про оголошення конкурсу, в тому числі і на пакет додаткових частот, що надійшли до Нацради вже після попереднього оголошення вересневого конкурсу на частоти. Таким чином Нацрада додала до основного пакету ще 75 частот, прорахунок більшості з яких не замовляла. Рішення про оголошення конкурсу має бути опубліковано 16 вересня у трьох газетах: „Урядовий кур’єр”, „Голос України, „Говорить і показує Україна”. І головне – у повідомленні мало бути записано, що прийом заявок на конкурс оголошується з дня опублікування. Це означає, що результати конкурсу мали би бути за два місяці – до початку виборів Президента.

До цього конкурс тривав протягом трьох місяців: після його оголошення лише через місяць починався прийом документів, який тривав 30 днів. Ще місяць відводився на вивчення документів Нацрадою. Цього разу Національна рада вдруге порушила свою практику останніх двох років роботи. Більше того – і це є визначальним – традиція застосування скороченої процедури конкурсу закінчилася 30 травня 2002 року (до відомих ротацій членів та створення слідчої комісії парламенту щодо діяльності Нацради).

А відновлена була під час конкурсу на УТ-2 і знову – сьогодні.

Заступник голови Національної Ради України з питань телебачення і радіомовлення Віталій Шевченко єдиний проголосував проти згаданого рішення Нацради. Коли по обіді Нацрада зібралася на підписання протоколів, він зауважив, що не підпише протокол рішення. "Мене вразив настрій на засіданні, – сказав "Детектор медіа" Віталій Шевченко. – сьогодні члени Нацради керувалися не Законом "Про Національну раду" (до речі, за цим законом саме Нацрада є замовником прорахунку частот – прим. "ТК"), а неписаними правилами виборчої боротьби. Про це принаймні свідчить намагання провести конкурс ще до кінця виборчої кампанії".

Можна також нагадати судовий процес ТК "ТЕТ" проти Нацради, що призвів до судової заборони виносити на конкурс частоти, прорахунок яких було оплачено "ТЕТом". При цьому Національна рада є єдиним органом, що розподіляє частотний ресурс між ТРО.

Віталій Шевченко говорить про неприпустимість такої практики прорахунку частот – в обхід Нацради, а також ігнорування заявок Національної ради на прорахунок і фактичне самоуправство у цьому питанні Укрчастотнагляду.

Як уже неодноразово писала "Детектор медіа", оскільки ефірні частоти – обмежений ресурс, то, як правило, їх мусять розподіляти, виходячи з інтересів глядачів, слухачів, пріоритетів держави та суспільства, це є способом задоволення саме потреб громадян у тому, що вони те тільки хочуть, а й повинні знати. Це дає можливість вибирати між найкращими з точки зору суспільних інтересів пропозиціями телерадіомовників. По суті, практика розподілу частот в нашій країні свідчить про те, що Національна рада фактично усунена від можливості впливати на цей процес. Все вирішує наявність коштів у телерадіоорганізацій та наближеність власників до влади.

Крім того, Віталій Шевченко заявив про претензії і до іншої обставини – фактично, на прохання "Служби інформації" було прораховано не 75 частот, як про це заявив на засіданні влітку Володимир Манжосов.

Заявку "Служба інформації" подавала до Нацради на 23 частоти 9 березня цього року. Вже 24 березня Нацрада ухвалила рішення звернутися до Укрчастотнагляду, а 9 квітня зробила відповідне подання включно із іншими майже 400 пропозиціями. ТК "Служби інформації" Укрчастотнагляд прорахував всього 16 частот, за решту 59 частот, що надійшли для оголошення конкурсу, за словами В.Шевченка, формально, ніхто не просив.

Хоча серед цих частот – великі і, відповідно, привабливі міста країни (Кривий Ріг, Біла Церква, Новоград-Волинський тощо). Сьогодні на засіданні керівник частотного відділу Нацради Віктор Лазаренко дав усні пояснення, відповідно до яких ці частоти були призначені "Службі інформації". Ще в понеділок на Погоджувальній раді члени Нацради вирішили з'ясувати усі проблемні питання цього рішення до засідання середи. Але цього не сталося.

За словами Віталія Шевченка, він не підписав протокол, бо це рішення Нацради – одне з тих, що не відповідає чинному законодавству і взагалі не вкладається в логіку дій Нацради. Також він зауважив, що поки що не існує причини, за якої би він змінив своє рішення. Після обговорення цього питання на вечірньому засіданні члени Нацради вирішили продовжити його розгляд у четвер.

Інф. "Детектор медіа"

Читайте також:

Нацрада на порозі нового скандалу?