На цьому тижні ситуація із провадженням справ щодо, нібито, протизаконної діяльності найбільшого кабельного оператора м. Києва – компанії “Воля-кабель” набула нових обертів. Як відомо, 19 серпня 2004 року, президент та головний бухгалтер компанії були затримані податковою міліцією Дніпровського району м. Києва, знову ж таки за нібито грубі порушення податкового законодавства, що були допущені у діяльності кабельного оператора.

Коментуючи уі події голова Комітету Верховної Ради з питань свободи слова та інформації Микла Томенко зазначив, що до нього надійшла інформація, яка значною мірою проливає світло на мету переслідування правоохоронними органами компанії “Волі-кабель”:

„Як стало відомо, 16 серпня 2004 року Прокурором Дніпровського району м. Києва було внесено припис “Про усунення порушень вимог Закону України “Про захист прав споживачів” в якому, на підставі звернення низки громадян, вимагається від “Волі-кабель” негайно включити до пакету “Соціальний” телевізійний канал “Київська Русь”. Як зазначається у приписі: “<…> громадяни позбавлені права вільного перегляду програм, в тому числі КРТ, який вважають соціальним”.

Логіка правознавців з прокуратури вражає. Так, як відомо, у суспільстві вже довгий час дебатується тема законодавчого врегулювання діяльності кабельних операторів, порядку наповнення пакетів телепрограм, що, до речі, передбачено прийнятої парламентом у першому читанні новою редакцією Закону “Про телебачення і радіомовлення”.

Однак, на сьогоднішній день, як зауважив Томенко, законодавчих норм щодо формування кабельним оператором пакетів телевізійних програм не існує. Він нагадав, що компанія “Воля-кабель” є звичайним підприємством, яке самостійно, на власний ризик провадить діяльність з отримання прибутку. І на сьогоднішній день принципи вільного зайняття підприємницькою діяльністю, заборони незаконного втручання у діяльність підприємства, що закріплені, зокрема, Господарським кодексом України, ніхто не відміняв.

За його словами прокуратурою, фактично, створено небезпечний прецедент, адже, за її логікою, до будь-якого підприємства, наприклад магазину побутової техніки, можна внести припис про негайну закупівлю пральних машин конкретної марки, але при цьому, прокуратура може послатися на те, що громадяни, які живуть поблизу не можуть придбати такі пральні машини у цьому магазині, а відповідно порушуються їхні права.

„За оцінками експертів, - зазначає Томенко,- телевізійний канал “Київська Русь” наближений до Генерального прокурора України Г. Васильєва. Якщо взяти цю інформацію до уваги, то підґрунтя появи припису Прокурора Дніпровського району м. Києва стає зрозумілим”.

Комітет Верховної Ради з питань свободи слова та інформації