Прес-служба Генеральної прокуратури України поширила відкритий лист генпрокурора Геннадія Васильєва, в якому він звинувачує А.Крушельницького у тому, що факти в його резонансній публікації "буквально переставлені з ніг на голову". Він каже, що люди, які вели стеження за Гонгадзе, відмовляються від свідчень, які „приписуються” їм в статті; вони звертаються по захист до генпрокуратури. Генпрокурор не написав, як він буде їх захищати і від чого. Ще Васильєв пише, що генерала Пукача звільнила не генпрокуратура, а суд: „Візьмемо лише фрагмент статті, у якому автор намагається довести, що генерал Пукач був арештований за наказом Генерального прокурора України Піскуна і звільнений після призначення Васильєва. Достатньо лише співставити справжні дати цих подій (їх неодноразово називали у ЗМІ), аби зрозуміти, що автор відверто обманює читача і підтасовує дані. Прокуратура не має жодного відношення до звільнення генерала Пукача. Його було звільнено з-під варти судом. І відбулося це 5 листопада минулого року. А мене призначили на цю посаду лише 18 листопада. Більше того, після звільнення генерала з-під варти Генеральна прокуратура продовжувала розслідувати справу щодо нього. А коли у лютому 2004 року суд виніс постанову про закриття даної кримінальної справи, ми це рішення оскаржили! І аргументували це оскарження саме тими матеріалами, які нині згадуються у публікації. Тому звинувачення британської газети у тому, що прокуратура хоче ці матеріали приховати і знищити незрозумілі і абсолютно необґрунтовані.

Інформація про те, що за Гонгадзе велося стеження напередодні зникнення, вже давно є і в розпорядженні тимчасової слідчої комісії Верховної Ради. Я знав про ці матеріали, працюючи в складі цієї комісії з 2000 по 2002 рік. Ще тоді ми зверталися до прокуратури з вимогою провести відповідне розслідування. І, до речі, оприлюднені нині протоколи свідчать саме про те, що розслідування в цьому напрямку таки проводилося. Отож, говорити про те, що опубліковані матеріали є сенсацією - м’яко кажучи, несерйозно! Натомість дуже серйозним є те, що автор публікації не просто розсекретив імена багатьох людей, а й поприписував їм слова, яких вони ніколи не говорили. У протоколах від початку було задокументовано лише факт ведення спостереження за Гонгадзе. Всі інші висновки надумані автором і просто вкладені в уста інших людей. Вони шоковані публікацією і звернулися до прокуратури зі скаргами, з проханнями захистити їх честь, гідність, і власне, життя. Автор публікації мало не називає їх злочинцями.

Разом з тим Ігор Гончаров представляється ледь не народним героєм. Але ж цей чоловік не лише свідок у справі Гонгадзе. Перш за все це жорстокий, кривавий вбивця! На його совісті життя 11 людей!„

Васильєв вважає, що у автора публікації Аскольда Крушельницького або „невисокий інтелект”, або він у своїй статті „свідомо обвинуватив багатьох людей у скоєнні тяжкого злочину, розсекретив їх прізвища, поставив під загрозу їх життя, а також життя їхніх родин”.

Також генпрокурор вважає, що журналіст є людиною, яка нанесла найбільшу шкоду розслідування. "Через розголошення суттєвих слідчих даних зірвано низку оперативно-слідчих дій. Можливо саме це і було головною метою публікації?"

Генпрокурор також вважає, що тижневик „Індепендент” припустився порушення журналістської етики, зробивши таку публікацію.

Він зазначив, що його відкритий лист виражає також позицію слідчих у справі Гонгадзе: вони „закликали не надавати їй політичного присмаку. Втім, політична напруга навколо справи Гонгадзе продовжує штучно накручуватися.”

Під кінець листа Генпрокурор пообіцяв, що генпрокуратура старанно працюватиме і „не братиме учать у політичних суперечках, залишивши це для політиків.”

Інф. "Детектор медіа"