Організував семінар для редакторів україномовних ЗМІ зарубіжжя, який проходить у Києві, Держкомнацміграції.

За підрахунками Держкомнацу, нині за кордоном 21 україномовний ЗМІ. Втім, вперше в історії офіційне запрошення приїхати і на власні очі ознайомитись із сучасною Україною ажіотажу серед діаспорної журналістики схоже, не викликало, вказують "Підсумки". На ангажемент відгукнулися лише три десятки, переважно пострадянських видань – з Росії, Білорусі, Грузії, Вірменії і Киргизстану, Естонії. Медіапростір далекого зарубіжжя представлений редакторами зі Словаччини, Сербії і Чорногорії, Хорватії та одним посланцем зі Солучених Штатів.

"Нажаль, якщо влада щось проводить, вони, як правло, ігнорують, - сказав Геннадій Москаль, голова Держкомітету з питань національностей та міграції: - Але я думаю, це мабуть тим менталітетом, що довічної боротьби, тепер вже нема з ким боротися. Все одно, як нема ворога, його треба придумати".

Про позбавлення застарілих стереотипів йшлося і на зустрічі діаспорних редакторів з головою Верховної Ради Володимиром Литвином. Обговорювати було що. Адже чи не кожне з видань інформують, що, свої громади про стан справ у Ненці, стикаються із тими чи іншими проблемами.

"Зрозуміло, що тут не йдуть ні інформації, - каже Василь Дацишин, ТБ-радіо програма "Новий сад". - Такі внутрішньополітичні або там подробиці, бо знаєте, п’яте покоління, тобто сторічна діаспора її цікавить більше культурні події, більше події з етнографії. Інформація або події, котрі стосуються етнографії, історії".

"На даний час ми не виходимо, - розповіла Віра Коник, газета "Струни", (Естонія). - Ми стараємося через російські засоби масової інформації, через естонські, розказувати про ситуацію в Україні, про свою діяльність. Тому що хочу сказати, що про Україну, особливо в російськомовних засобах масової інформації в Естонії, ну, були дуже такий суцільний негатив. Зараз ця ситуація не змінилася, ми стараємся виходити туди і писати більш менш виважено і самим інформувати, ну, надавати інформацію про ситуацію в країні".

Загальна налаштованість на співпрацю з діаспорою віднедавна отримала законодавчу підтримку. Запропонований народними депутатами Андрієм Деркачем та Ігорем Осташем законопроект про правовий статус закордонних українців парламент ухвалив минулого року. Два місяці тому, його підписав президент. На думку фахівців, цей документ вніс ясніться і чітко регламентував історично складні та неоднозначні взаємовідносини. Згідно з ним, нашим закордонним співвітчизником є особа, що проживає за межами держави, має українське етнічне походження, зберігає культурну мовну самосвідомість і не є громадянином України.

Ближчим часом Держкомнацміграції готується впровадити програму повернення й облаштування закордонних українців. Тим, хто хоче повернутися на батьківщину, але немає засобів, безкоштовно надаватимуться помешкання. Щоправда не в столиці та інших мегаполісах, а в менш привабливих місцях. Охочі, як видається, будуть, адже українці за кордоном, це не лиш заможні американці, канадійці, австралійці, а й мешканці, приміром, неспокійних Абхазії, Чечні чи Придністров`я.

Інф. програми "Підсумки"

Цит. за "Оглядом телеефіру"