Тест на зраду: топ-5 міфів про ліси України

Тест на зраду: топ-5 міфів про ліси України

17 Липня 2021
8816
17 Липня 2021
17:50

Тест на зраду: топ-5 міфів про ліси України

8816
Чи можна рубати українські ліси, яка головна проблема в цій сфері, чи втрачає Україна ліс, навіщо потрібні мертві дерева і що поганого в сосні рядочками.
Тест на зраду: топ-5 міфів про ліси України
Тест на зраду: топ-5 міфів про ліси України

Журналісти, активісти та влада постійно порушують проблемні питання, що стосуються українських лісів. Зазвичай щось страшне помічають саме небайдужі та активні громадяни. Журналісти відгукуються, підхоплюючи та розвиваючи тему в своїх матеріалах, а влада або не чує/не бачить проблем, або намагається відреагувати.

Утім досить часто через брак знань або нерозуміння процесів серед громадськості розповсюджується недостовірна чи спотворена інформація. Це призводить до того, що частина важливих проблем українських лісів не потрапляє в інформаційний простір, а всі сили розпорошуються на висвітлення другорядних питань, проблем, яких не існує або боротьба з якими не призводить до довгострокового результату. 

На відміну від більшості екотем, тема українських лісів постійно на слуху. Щотижня з’являються десятки міфотворчих повідомлень про ліс. Міфів настільки багато, що вони вкорінилися в нашій картині світу. Пройдіть тест і дізнайтеся, у які міфи вірите ви та яка зрада насправді не зрада.

Ну як, зловили себе на кількох міфах? Якщо так, то розберімося з деталями. Чому лісові міфи — справді міфи?

 

Отже, міф №1: в Україні заборонено рубати ліс.

Це, мабуть, найпоширеніший міф. Багато хто вірить, що в Україні заборонено проводити вирубку лісу, а будь-яку рубку вважає незаконною. Дехто також вважає, що законно рубати лише сухий та хворий ліс, здоровий же чіпати не можна. Що з цього правда?

Нічого. Адже Україна, як і будь-яка країна, ніколи не відмовлялася від рубок лісу. Імовірно, зараз ви сидите за дерев’яним столом, можливо, на дерев’яному стільці, можливо, на столі у вас купа паперів. А за спиною — камін, що опалюється дровами. Деревину для цих та інших потреб потрібно десь брати, для цього й рубають дерева.

Українське законодавство дозволяє рубати ліс. Передбачені, наприклад, так звані рубки головного користування, єдина мета яких — отримати прибуток. Україна щорічно офіційно заготовляє приблизно 20 мільйонів кубометрів деревини. У лісовому господарстві працює близько 50 тисяч людей. Цілі села залежать від податків із рубки лісу. Звісно, було б круто повністю відмовитися від рубок. Але вірогідність, що так станеться найближчими десятиліттями, нульова.

Суцільна рубка на Житомирщині. Проводиться офіційно і з документами

Тому цивілізовані держави рухаються більш реалістичним шляхом: не заборонити всі рубки, а обмежити їх. Зробити так, щоб рубки відбувалися стало й не загрожували ні лісам, ні добробуту людей. Україна також декларує рух до сталого лісового господарства. Як мінімум, на папері.

Це не означає, що незаконних рубок в Україні не буває. Бувають, та ще й які! Багато хто думає, що незаконна рубка — це рубка без документів (самовільна). Це не так. Більшість незаконних рубок проводяться за документами, але порушують інші вимоги закону.

Наприклад, коли проводиться санітарна рубка здорових дерев. На таку рубку є всі документи, однак ці документи брешуть про стан лісу. Інший приклад — санітарна рубка в сезон тиші. На неї також є всі документи, але рубали ліс тоді, коли закон це забороняє. Таких прикладів можна наводити сотні. Аби довести незаконність рубки, потрібно аналізувати всі документи та вимоги закону.

На жаль, офіційна статистика рахує лише самовільні рубки (без документів). Значно більші за обсягом незаконні рубки з документами, які проводять самі лісокористувачі (лісгоспи), обрахувати дуже важко. Усе це часто вводить в оману і журналістів, і громадськість. Тож будьте уважними: питання незаконних рубок складніше, ніж здається на перший погляд.

 

Міф №2: незаконні рубки — головна проблема лісів України

95% публікацій про ліс стосуються незаконних рубок. Це улюблена тема журналістів та активістів.

Величезна увага до незаконних рубок створює уявлення, що це головна проблема лісів України. Інакше кажучи, багато хто мислить так: «Якщо рубка законна, то з нею все в порядку». Або: «Якби всі рубки були б законними, то жодних проблем із лісами не було б».

Це не зовсім правда. Незаконні рубки є величезною проблемою, важливою і складною. Однак не єдиною. Законність або незаконність рубки свідчить лише, чи під час проведення рубки були дотримані вимоги закону. Що робити, якщо законодавство не ідеальне? Якщо дотримання вимог закону не значить, що ліс та люди будуть у безпеці?

Для прикладу, сусідня Польща майже не проводить суцільні рубки в гірських лісах. Бо очевидно, що масштабні суцільні рубки в горах — це шлях до ерозії та селів. В Україні ж суцільні рубки в Карпатах не заборонені, тобто є законними, якщо не порушують інших вимог закону. Однак чи загрожують вони лісу та людям? Очевидно, що так.

Наслідки суцільних рубок в Карпатах. Фото Анни Семенюк

Або інший приклад: лісовідновні рубки. Цей вид рубок у законодавстві регулюється аж п’ятьма абзацами тексту. Не дивно, що відсутність нормальних правил проведення лісовідновних рубок призводить до масових зловживань. Однак довести незаконність лісовідновної рубки зазвичай неможливо — бо немає вимог закону, які порушуються.

Тобто, окрім незаконних рубок, в Україні є й інша проблема: несталі рубки. Рубки, які є законними, але катастрофічними для лісу та людей. На жаль, українське лісове законодавство — це спадок Радянського Союзу, помножений на безкінечну бюрократію. А тема несталих, але законних рубок майже не отримує належної уваги в ЗМІ.

Тож варто пам’ятати: окрім законних рубок, існують й інші проблеми. Зокрема, несталі рубки.

 

Міф №3: висадити дерева = відновити ліс

Певно, що ви чули про акції з висадки дерев у лісах. Це коли лісівники рубають ліс, а потім запрошують усіх охочих його «відновити», тобто висадити на вирубці молоді деревця. Навіть не будемо згадувати, що висаджувати нові дерева (або робити так, щоб вони відновилися самі) — це обов’язок лісівників згідно з законом. Натомість чи можна сказати, що висаджуючи дерева на місці рубки, ми відновлюємо ліс?

Не завжди. Що таке ліс? Багато хто каже, що це «кущі й дерева». Однак це дуже спрощено. За сучасними науковими підходами ліс — це складна екосистема. Вона складається не лише з дерев, але й із тисяч видів рослин, тварин, грибів, мохів та лишайників.

Розгляньмо приклад із тесту вище. Існував собі старий дубовий ліс. Окрім дуба, в ньому росли ще й клен, граб та черешня. А також жили тисячі різних тварин та рослин, кожний вид яких був пов’язаний з окремими видами дерев або взагалі з умовами, які існували в цьому лісі. Тепер цей ліс зрубали, а на його місці висадили сосну рядочками. Так, колись ця сосна виросте. Але чи відновився старий дубовий ліс? Ні. Чи відновляться всі мешканці старого дубового лісу? Певно, що більшість — ні, вони не будуть жити у штучному сосняку.

На жаль, це типовий приклад несталих рубок в Україні. Більше половини наших лісів були колись зрубані (інколи — не раз), а на їх місці штучно висаджувалися дерева. Часто там, де в природі мав би бути мішаний ліс з різними видами дерев, створювалися посадки лише одного виду (так звані монокультури). На жаль, такі штучні ліси часто є збідненими — у них майже ніхто не живе. Інакше кажучи, відбувається процес деградації лісового біорізноманіття.

Типовий український ліс — сосна рядочками

В Україні повно прикладів деградованих лісів. Більшість смерекових (ялинових) лісів Карпат створені там, де мав би бути мішаний ялицево-буковий ліс. Чимало соснових лісів Полісся також ростуть там, де ліс мав би бути зовсім іншим. Природні ліси зникають, а на їх місці з’являються плантації. Які наслідки? Невтішні. Деградовані штучні ліси (особливо монокультури) часто не є стійкими до пожеж чи посух. Дерева легко знищують короїди або інші шкідники. Деградовані ліси вже не будуть очищувати повітря або запобігати посухам, як це робили природні ліси. Зміна клімату їх просто знищить. У результаті людина буде платити за те, що ліси робили безкоштовно (це називають «екосистемними послугами» лісів). Збитки будуть оцінюватися мільярдами доларів.

Що з цим робити? Максимально зберігати природні ліси. Мінімально проводити в них суцільні рубки. Відновлювати природні ліси на місці штучних. Зберігати лісове біорізноманіття. Чого точно не варто робити, то це говорити про висадку дерев як про «відновлення лісу».

 

Міф №4: мертві дерева захаращують ліс

Ще одна дуже поширена історія. Про те, що мертві дерева захаращують ліс та потребують прибирання, часто згадують у контексті заповідних лісів. Мовляв, дивіться — ліс став заповідний і он як його завалило. Навіщо нам заповідні ліси, якщо там стає гірше? Тільки шкідники розводяться!

Насправді ж нічого поганого не відбувається. І навіть навпаки. Уявіть собі ліси до того, як у них втрутилася людина. Якісь дерева там росли, а якісь помирали та починали розкладатися. Ліси планети існували в такому «захаращеному» стані мільйони років. Це більш ніж нормально — мертві дерева та їх фрагменти (мертва деревина) є невід’ємною частиною лісової екосистеми. Не менш важливою, ніж живі дерева.

По-перше, від мертвих дерев залежать сотні й тисячі різних видів комах, грибів, лишайників та мохів. Канонічний приклад — червонокнижний жук-олень, личинка якого багато років живе у мертвій деревині. Через поширені в Україні практики «ліквідації захаращеності» в лісах стає дедалі менше мертвої деревини, а види, залежні від мертвої деревини, зникають. Ліс деградує.

Мертва деревина в лісі під Києвом. Так виглядає нормальний природний ліс 

По-друге, у мертвих деревах накопичена купа речовин та елементів, необхідних для росту дерев живих. Розклад мертвих дерев потроху вивільняє такі речовини, тобто лісовий ґрунт збагачується. І навпаки — вивезення мертвих дерев збіднює лісові ґрунти.

У багатьох країнах Європи існують програми, спрямовані на збільшення кількості мертвої деревини в лісі. В Україні все навпаки. Багато хто й досі вважає, що мертва деревина — це «розсадник шкідників», хоча найбільш небезпечні шкідники в Україні — жуки-короїди — заселюють лише живі або щойно загиблі дерева. І аж ніяк не сухі, старі й мертві.

Словом, ліс не має виглядати, як парк. Мертва деревина — це зазвичай добре.

 

Міф №5 — українських лісів стає дедалі менше

Ще одне поширення уявлення: українських лісів колись було багато, а зараз стає все менше. І колись ми їх втратимо. Бо їх по-варварськи вирубують. Такі уявлення — найкраща ілюстрація того, наскільки складною є тема лісів.

Колись давно лісів в Україні справді було набагато більше. Однак протягом останніх кількох століть вони поступово перетворювалися на поля чи людські поселення. Цей процес називається «знелісненням». Але зараз усе трохи складніше.

Якщо говорити про ліси України, то офіційно їхня площа становить приблизно 16% території країни. Це так званий лісовий фонд. Парадокс у тому, що ми також маємо десь 500 тисяч гектарів лісів, які лісом не вважаються й не перебувають під охороною держави. Здебільшого це так звані самосійні ліси, які утворилися природним шляхом на закинутих полях. У документах це ніякі не ліси, а «рілля» або «пасовище». Самосійні ліси щоденно зникають, коли в закинутих полів з’являється новий власник чи орендар. На жаль, в Україні пріоритет за оранкою, а не за вирощуванням лісу. Тож такі самосійні ліси ми таки втрачаємо.

З лісами, які офіційно все ж вважаються лісом, ситуація складніша. Безповоротна їхня втрата відбувається, але не надто масштабно. Зазвичай причиною є інфраструктурні проекти, коли ліс вирубують під дороги, забудову чи лінії електропередач.

Вирубка самосійного лісу на Чернігівщині

Однак площа офіційних лісів України протягом останніх 30 років залишається приблизно незмінною. У 99% після вирубки дерева висаджуються або відновлюються природним шляхом. Отже, тут усе ок?

Ні. Вище ми вже говорили про деградацію лісів. Коли ліс начебто залишається лісом, але стає бідним і нестійким. Згадайте приклад зі старим дубовим лісом, який поступився місцем плантації сосни. Деградація українських лісів відбувається постійно й швидко. Ми втрачаємо природні ліси з високим рівнем біорізноманіття, натомість отримуючи плантації сосни, ялини чи дуба. Інакше кажучи, ми втрачаємо не площі лісів, а якість.

Деградація лісів — це катастрофа, а в умовах зміни клімату — катастрофа в квадраті. Стійкість деградованих лісів до посух та пожеж, спричинених зміною клімату, загрожує їхньою безповоротною втратою. Уже зараз деградовані ліси — це багатомільярдні збитки, яких ніхто не рахує й не враховує.

Ми розповіли лише про кілька міфів, які існують у свідомості українців і які продовжують поширювати українські ЗМІ. Зрозуміти більше, розібратися в темі та дізнаватися найактуальніші «лісові» новини можна на сайті Української природоохоронної групи.

Для найбільш допитливих експерти організацій створили навчальний онлайн-курс про ліс.

Матеріал підготовлено за підтримки Посольства Фінляндії в Україні

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
8816
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду