Кореспондент Associated Press Мстислав Чернов представить на «Книжковому арсеналі» свій роман «Часи сновидінь», який вийшов українською у видавництві «Саміт-книга».

Презентація відбудеться під час Public Talk 26 червня о 16:30, стрім проходитиме на фейсбук-сторінці Мстислава Чернова.

У події візьмуть участь головна редакторка видання «Заборона» Катерина Сергацкова, директор видавництва «Саміт-книга» Ігор Степурін та журналіст Зураб Аласанія.

Темою події заявлено «Об'єктивність у сучасній літературі і медіа. Мета-документалістика в романі «Часи сновидінь».

Книга отримала схвальну критику, з’явилася у бібліотеці Штутгарту, але через карантинні обмеження презентація україномовної версії не відбулася. Єдиним містом, де Мстислав Чернов встиг презентувати україномовну версії своєї книги, був рідний для нього Харків.

Головними героями роману стали чотири людини: дівчина, яка потрапила у пастку в окупованому Слов’янську; лікар, який в цю пастку вирушив свідомо, через муки нечистої совісті; жінка, яка шукає сімейного щастя з повернувшимся з війни солдатом; талановитий юнак, приречений на смерть від раку. Всіх героїв об’єднує самотність та жага любові. А ще — війна. Роман починається з подій російсько-українського конфлікту та веде далеко за її межі: до Харкова, що все ще сколихується наслідками революції, в холодну темряву нічних вулиць Праги, в гущавину антиміграційних протестів в Італії, до буддійського монастиря у Мьянмі, у Гімалаї.

«Відповідаючи на запит читача й глядача на емоційно-забарвлену, часто односторонню інформацію, журналісти і письменники змінюють свої наративи, все більше відмовляючись від об'єктивності на користь журналістики думок і почуттів, де сам журналіст стає учасником події. Що з цим робити? І чи потрібна насправді об'єктивність? Або це застаріле поняття, яке давно вже пора замінити на інше? На ці питання ми і спробуємо знайти відповідь у цій дискусії», — пояснює тематику заходу Мстислав Чернов.

Для кореспондента Associated Press стандарти роботи завжди дуже високі. Проте коли журналіст займається ще й письменницькою діяльністю, відмінність у вимогах до матеріалу в ЗМІ та книзі постає чи не щодня. Тим більше об’єктивність важлива у текстах про війну, яка щойно завершилась або яка ще триває.

Зураб Аласанія взяв тоді починаючого журналіста Мстислава Чернова на першу роботу у харківському ІА «Медіапорт». Пройшло багато років, але їхні погляди на журналістику залишаються схожими.

«В репортажі факт завжди був і мав би лишатися первинною ланкою ланцюга «факт-емоція-висновок». Якщо факт вийняти (або замінити на фактоїд), висновок автоматично стає хибою. Як і всі подальші рішення на його основі. Наратив, якій раніше належав літературі, тепер змушено стає невід‘ємною складовою репортажу. Не зачепиш — не прочитають, — вважає Зураб Аласанія. — Саме журналісти бачать це наочно і щодня. І якщо «голий» фактаж не спрацьовує — то не літератори приходять в журналістику, а журналісти прагнуть вийти за обмеження своєї професії, не порушуючі стандартів: репортаж — окремо, книга — окремо. Катерина обрала нон-фікшн, Мстислав одразу посягнув на роман. Жоден не помилився».

Нон-фікшн Катерини Сергацкової ще готується до виходу в «Саміт-книзі». Але його географія не менш екзотична — авторка роками досліджувала зв’язок України, яка веде свою війну з російськими маріонетками на сході власної території, з війною, яка в той же час тривала за тисячі кілометрів у геть іншому середовищі. Авторка розповідає історії українців і українок, які постраждали від ІДІЛ не менш, ніж від «ДНР/ЛНР».

«Література і медіа — трохи різні світи, і правила гри різні. Але якщо ми говоримо про нон-фікшн, то потрібно спиратися на факти, — впевнена Катерина Сергацкова. — Саме завдяки фактажу автор має можливість розповісти історію так, щоб читач міг зробити з неї власний, суб’єктивний висновок».

Авторка збирала історії там, де вони відбувалися — в Україні, Грузії, Туреччині та в Іраку. Мстислав Чернов, який з 2014 року працює на The Associated Press, подорожує ще більше — фіксує події Революції Гідності, висвітлює анексію Криму, війну на Донбасі (одним із перших документує наслідки катастрофи малайзійського літака Boeing 777 рейсу MH17), події в Сирії, Іраку, Лівії, міграційну кризу у Європі, протести в Гонконзі, Каталонії, Франції. Загалом працював у понад 40 країнах світу. Власні інтимні спогади, десятки побачених, почутих історій людського болю та сили автор зібрав під обкладинкою свого роману.

«Байдуже, пишемо ми роман чи статтю, знімаємо репортаж чи фільм, ми збираємо факти і думки, формуємо власний погляд і пишемо в перспективі цього погляду, підкріплюючі його зібраним матеріалом. І все, що ми можемо зробити, це бути справедливими по відношенню до всіх сторін. Дати повну перспективу», — описує свої переконання Мстислав Чернов.