Недавні події в Мукачеві продемонстрували, що в період загострення політичної боротьби багато з методів протистояння утискам преси в умовах квазідемократії втрачають свою ефективність – у зв’язку тепер уже з повною зневагою влади до закону і людських прав.

Ми вважаємо, що з наближенням президентських виборів "мукачівські методи" боротьби, в тому числі з пресою, можуть знайти ще більше поширення. А це означає, що перед журналістами і журналістськими організаціями зараз постає головне завдання – виробити нові методи боротьби як у відстоюванні власних людських і економічних прав, так і свободи преси в цілому.

Всесвітній день свободи преси існує передусім для того, щоб віддати данину поваги людям, що стали жертвами в боротьбі за свободу преси, а також у черговий раз спробувати привернути увагу урядів усіх країн, де громадяни позбавлені цього фундаментального права людини. Головне завдання відзначання 3 травня полягає в тому, щоб донести до всіх і кожного ідею про те, що журналісти повинні мати право виконувати свій професійний обов’язок вільно і не побоюючись переслідування.

Факти загибелі журналістів під час виконання своїх професійних обов’язків зовсім не поодинокі. Особливо в наш час – час активізації світових терористичних структур і оголошення всесвітньої війни з тероризмом. У цій ситуації багато наших колег стають заручниками військових конфліктів, знаходячись під прицілом усіх протиборчих сторін.

У Всесвітній день свободи преси ми не можемо не згадати нашого співвітчизника – оператора Тараса Процюка, трагічна загибель якого в Іраку вразила журналістів у всьому світі. Київська незалежна медіа-профспілка висловлює своє обурення позицією американського уряду, який проігнорував вимоги української і міжнародної громадськості щодо надання відповідної матеріальної компенсації родині загиблого українського журналіста. Це саме той випадок, коли хибно сприйнята лояльність до власних військовиків фактично дискредитує широко декларовану турботу американського уряду про свободу преси і долю пригнічених журналістів.

Для журналістської спільноти України цьогорічний День свободи преси має особливу вагу – перш за все з огляду на те, як складається ситуація з цією фундаментальною цінністю демократії саме в нашій державі.

Нинішня політична еліта України, намагаючись за будь-яку ціну утримати владу у своїх руках, давно усвідомила, наскільки потужним ресурсом у цій боротьбі є мас-медіа. Зберегти контроль над ЗМІ для них означає зберегти свою владу. Саме тому, напередодні президентських виборів, українські журналісти стикаються з усе більшими і винахідливішими формами утисків та цензури.

Ми впевнені, що з кожним днем у професійному середовищі зростає розуміння того, що суттєвих зрушень у сфері свободи преси і захисту прав журналістів можна досягти лише спільними зусиллями. Сподіваємось, що наслідком такого розуміння стане подальша розбудова журналістського профспілкового руху.

Відзначаючи Всесвітній день свободи преси, ми звертаємося до всіх українських журналістів із закликом об’єднати свої зусилля заради забезпечення наших професійних і людських прав.

Довідка. Всесвітній день свободи преси присвячений річниці Віндхукської декларації, складеної африканськими журналістами у 1991 році. Вона містить виклад основних принципів існування вільної, незалежної і плюралістичної преси на африканському континенті і в усьому світі. Прийняття Віндхукської декларації стало важливою віхою у боротьбі за свободу преси, що невпинно ведеться у всіх регіонах світу. Сьогодні свободу преси все частіше визнають невід'ємною умовою економічного, політичного, суспільного і культурного прогресу і стабільності, а також могутнім союзником у глобальній боротьбі проти убогості, хвороб, корупції, неуцтва і неграмотності – всіх тих проблем, які так чи інакше впливають на життя кожного з нас, де б ми не жили - у промислово розвинутій державі або країні, що розвивається.

У десятках країн світу журналісти, редактори і видавці стають жертвами убивств, замахів, арештів, викрадень і переслідувань лише за те, що говорять правду. Їхні видання піддаються цензурі, з них стягуються великі штрафи, випуск видань припиняється, а потім і зовсім забороняється лише з тієї причини, що вони сміють висловлювати думку, що розходиться з позицією свого уряду.

Члени Комітету Київської незалежної медіа-профспілки

Сергій Гузь
Наталя Лігачова
Єгор Соболєв
Олена Милосердова


КНМП