"Не читайте перед обедом продажные СМИ и не смотрите карманные телеканалы". З таким закликом Володимир Зеленський звернувся до українців у своєму відео в лютому 2021-го. Одразу після рішення РНБО заблокувати три інформаційні телеканали, які входили до сфери впливу Віктора Медведчука.

Це єдиний вчинок за два роки, який від сили можна сприймати за виконання обіцянки Зеленського провести деолігархізацію медіа. Президент обіцяв, що в межах цієї деолігархізації власники телеканалів не впливатимуть на політику того чи іншого засобу масової інформації. А у випадку Медведчука просто зникли з ефіру три телеканали. Натомість кум Путіна отримав три, а згодом ще один ютуб-канал, на контент яких представники ОПЗЖ продовжують впливати.

Натомість усі інші власники медіа, насамперед олігархи, продовжують використовувати медіа у своїх політичних і бізнес-цілях. За рік ситуація кардинально не змінилася.

До нового дослідження Інституту масової інформації щодо впливу власників на медіа потрапили дев'ять сайтів: segodnya.ua, fakty.com.ua, unian.ua, prm.ua, strana.ua, korrespondent.net, podrobnosti.ua, obozrevatel.com, 24tv.ua. Минулого року в подібному досліджені замість "Кореспондента" був сайт 112.ua. Нині він заблокований за цієї адресою, а відкрите за новим доменом медіа має вкрай низьку відвідуваність, тож не впливає на інформаційне поле.

Протягом 29 березня – 2 квітня 2021 року в новинних стрічках цих сайтів визначено 1383 "політичних" новини. Це новини, в яких згадуються політики, основні органи влади (Офіс президента, Верховна Рада, Кабінет Міністрів або окремі міністерства). У тогорічному досліджені за 20–24 січня було 1215 "політичних" новин.

Залежно від прихильності та домовленостей власники медіа надають свої інформаційні ресурси для розкручування політиків та партій. З іншого боку, інформаційні майданчики можуть надаватися тим спікерам, які співпрацюють із власниками у відстоюванні їхніх бізнес-інтересів і озвучують потрібні олігархам тези.

Тож порівняння частоти появи того чи іншого політика в новинних стрічках сайтів може виявляти прихильність власника медіа. Навіть якщо йдеться про так звану джинсу (замовні матеріали), бо джинса від політиків з’являється в матеріалах лише з дозволу власників.

І йдеться саме про порівняння. Оскільки однакова частота появи політика в новинах різних сайтів може свідчити не про прихильність власника, а про те, що в цей проміжок часу політик задавав порядок денний, був реальним ньюзмейкером. Наприклад, у період цього дослідження таким можна вважати міністра закордонних справ Дмитра Кулебу, бо саме на цей період припала серія міжнародних перемовин, що відбито в новинах.

За рік лідерство за згадками в новинах зберіг Володимир Зеленський. Якщо минулого року він фігурував у 26,6% "політичних" новин, то цьогоріч – у 24,2%. Водночас лише в кожній десятій новині (34 з 335) Зеленського згадують у негативному світлі. З цих новин 30 вийшли на сайті Петра Порошенка "Прямий", дві – на сайті "Страна" і по одній – на сайті Ріната Ахметова "Сегодня" та Михайла Бродського "Обозреватель".

З другим місцем відбулася суттєва зміна. У 2020-му слідом за президентом ішов прем’єр-міністр Олексій Гончарук з показником 11,2%. У 2021-му прем’єр Денис Шмигаль не потрапив навіть до п’ятірки лідерів. Він – на шостій сходинці з показником 2,4%.

Серед урядовців його випередили міністр охорони здоров’я Максим Степанов (згадувався у 8,9% новин, посів друге місце) і міністр закордонних справ Дмитро Кулеба (2,8%, п’яте місце). Частоту появи Степанова в новинах можна пояснити однією великою темою "пандемія коронакризи". Але якщо загалом можна почути багато критики на адресу влади щодо боротьби з поширенням інфекції та повільними темпами вакцинації, то в новинах це не відбито. Зі 123 новин зі згадкою Степанова лише п’ять мають негативний характер щодо міністра: три на сайті "Прямий", ще дві – на "Стране".

На третьому місці, як і рік тому, – експрезидент Петро Порошенко (4,8% цього року, 4,3% – минулого).

На четвертому місці цього року – мер Києва Віталій Кличко з показником 3,8%.

Ще дві особи згадуються в більш ніж 2% новин: Андрій Єрмак (2,2%) та голова Верховної Ради Дмитро Разумков (2,2%, минулого року мав показник 2,8%). Усі інші політики та посадовці органів влади з’являлися менш ніж у 2% новинах досліджених медіа.

Зеленський знову став лідером серед українських політиків за згадуваннями на всіх досліджених сайтах. Міністр Степанов посідає друге місце за кількістю згадок на всіх сайтах, окрім strana.ua та prm.ua, де він поступився Петру Порошенку.

У партійному розрізі "Слуга народу" випереджає інші партії за згадками в новинах усіх сайтів, окрім podrobnosti.ua (лідер – ОПЗЖ) та prm.ua (лідер – "Європейська солідарність"). Така сама картина щодо останніх двох сайтів спостерігалась і минулого року. Власниками цих медіа є представники фракцій вказаних партій.

"Європейська солідарність" на сайті "Прямого" згадується в 61,5% "парламентських" новин (це частина не всіх політичних новин, а лише тих, які стосуються депутатів та парламентських фракцій, т. зв. парламентські новини), "Опозиційна платформа – За життя" на сайті "Подробности" згадується в 37% загальної кількості "парламентських" новин. Рік тому ці показники були значно більшими – 89,3% і 79,2% відповідно.

Показники згадування політиків та партій у новинах. Для партій показник розраховано як частку "парламентських" новин

На інфографіці відсутні дві парламентські фракції – "Батьківщина" та "Голос". Вони значно програють трьом основним фракціям, хоча за рік і збільшили присутність у новинах. Так, "Голос" цього разу фігурує в 7,3% новин, і "Батьківщина" лише в 5,7%, а минулого року дві фракції на пару потрапили лише в 0,4% новин.

"Голос" отримав відносно гарне висвітлення на сайтах "24 канал" (10 новин) і "Обозреватель" (сім новин), "Батьківщина" – на тому ж "Обозревателе" (сім новин), "Стране" (п'ять новин) і сайті "Сегодня" (чотири новини).

"Сегодня" Ахметова: "нові обличчя" Яценюка та Гордона

У кожній п’ятій "політичній" новині сайту "Сегодня" згадувався президент Зеленський. Водночас можна казати, що медіа олігарха замовчує критику на адресу президента, бо критика на його адресу міститься лише в одній новині. Екссуддя Конституційного Суду Віктор Шишкін вказував на антиконституційність указу президента про скасування указів щодо призначення суддями Конституційного Суду України Олександра Тупицького й Олександра Касмініна.

За президентом щодо частоти згадування йде міністр Степанов – 28 новин (найбільше серед усіх сайтів). Частина цих новин є суспільно важливими, бо міністр розповідає про паспорти вакцинації, повторну вакцинацію, чи введуть комендантську годину, тощо. Проте частота появи новин зі згадкою Степанова (понад п'ять на день) і зміст частини цих новин можуть свідчити про піар міністра на сайті "Сегодня".

Так, кілька новин присвячені темі вакцин, які отримає Україна. Це і 22 млн, і 1,7 млн, і до мільйона, і про розроблення української вакцини. Водночас протягом тижня дослідження замовчувалася критика щодо недостатньої кількості вакцин і вакцинації до цього часу. Також одразу дві новини були присвячені спростуванню Степановим вартості його куртки – 620 тисяч грн. У цих новинах не згадувалося першоджерело або не наводилося гіперпосилання на попередню новину сайту, в якій би йшлося про скандал з цією курткою.

На тлі інших сайтів медіа Ахметова частіше згадує і Кличка – 10 новин (як і УНІАН Коломойського). Усі ці новини пов’язані з темою поширення коронавірусу та карантину. Саме на тижні дослідження було вирішено про запровадження в Києві посилених обмежень. Тож Кличко розповідав про кількість виявлених хворих, ситуацію з вакцинацією, можливість введення комендантської години, демонстрував спецперепустку в громадський транспорт. Ще дві новини з’явилися в контексті протистояння столичної влади та центральної. Так, Кличко дорікнув Міністерству охорони здоров'я, що виділяють не досить місць для пацієнтів з коронавірусом. А джерело "Сегодня" у Верховній Раді повідомило про поспішність нових карантинних заходів у Києві. Тож загалом можна говорити про збалансованість висвітлення новин зі згадкою Кличка.

Серед нетопполітиків часто згадуються наближені до Ахметова Арсеній Яценюк, Олег Ляшко та Дмитро Гордон. Навіть про благодійний фонд Ріната Ахметова протягом періоду дослідження вийшло менше новин (чотири), ніж про кожного зі згаданої трійки. Минулого року на цьому місці був лише Ляшко.

Також на сайті "Сегодня" особистий рекорд встановив заступник керівника Офісу президента Кирило Тимошенко. На основі його коментарів зробили п'ять новин – більше, ніж на інших сайтах. Посадовець із Банкової з’являвся в новинах сайту на непритаманні йому теми: про теми засідання РНБО, локдаун та червоні зони, ситуацію з виборами на Прикарпатті. Це може вказувати на просування Кирила Тимошенка сайтом Ахметова.

На тлі інших виділяється і Віктор Медведчук. Політик фігурує в п'яти новинах, щоправда чотири з них мають негативний характер щодо кума Путіна. Нейтральна новина лише про декларацію представника ОПЗЖ.

Серед політичних партій лідером сайту "Сегодня" стала "Слуга народу". Як і рік тому, у жодній новині не фігурує "Голос". Натомість з’явилася "Батьківщина" – чотири новини. Водночас представники партії Юлії Тимошенко в цих новинах підігрували в інформаційних компаніях проти Наглядової ради Укрзалізниці (Олексій Кучеренко і Костянтин Бондарєв) та членів Нацкомісії з регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (той же Кучеренко та Валентин Наливайченко).

"Факти" Пінчука: дисбаланс на користь влади

Медіа Віктора Пінчука також найбільше уваги приділило Зеленському та Степанову. Водночас Зеленський фігурував лише у 20 новинах, що є найменшим показником серед усіх сайтів. Новини зі згадкою і президента, і міністра мали суспільно важливий характер. Проте в жодній новині не міститься критики на їхню адресу, що може вказувати на замовчування такої інформації.

На сайті також були новини зі слів (або зі згадками про) віцепрем'єр-міністра Михайла Федорова (новини про розроблення паспорта вакцинації, оплату податків у застосунку "Дія", електронні паспорти) та Кирила Тимошенка з Офісу президента (новини про засідання РНБО, локдаун та відкриття мосту в Запоріжжі).

Натомість майже відсутня опозиція в новинах сайту. Вона фігурує лише в новинах про подання електронних декларацій (Кіра Рудик, Олександра Устінова та Петро Порошенко), а також у новині про рейтинг довіри українців до політиків.

Отже, можна казати про значний дисбаланс на користь влади в новинах сайту "Факти".

УНІАН Коломойського: мінус Дубінський та "слуги", плюс Шевченко та "За майбутнє"

Як і медіа Ахметова та Пінчука, УНІАН також багато новин присвятив діяльності Зеленського і Степанова. Водночас відсутня критика на адресу президента, а щодо Степанова, то в новині про можливу коаліцію "Голосу" зі "слугами" навели слова Кіри Рудик, що міністри охорони здоров’я та освіти є фундаментальними перепонами на шляху об’єднання.

На третьому місці за згадками – Віталій Кличко: 10 новин (як і в "Сегодня" Ахметова). Усі вони, окрім новини про завершення опалювального сезону та рейтингу довіри українців, стосувалися ситуації з коронавірусом та карантину в столиці.

Серед нетопполітиків значну увагу сайту УНІАН отримали нардеп "Слуги народу" Михайло Радуцький та представник партії "За майбутнє", бізнес-партнер Коломойського Олександр Шевченко. Останньому надали можливість з його погляду висвітлювати події на виборах у 87-му виборчому округу на Івано-Франківщині, де він був одним з кандидатів.

Також привертає увагу зникнення зі стрічки новин УНІАН згадок нардепа Олександра Дубінського, який потрапив під санкції США.

Минулого року УНІАН був лідером серед досліджених сайтів за кількістю новин щодо партії "Слуга народу". Тепер за цим показником сайт на п'ятому місці. Ба більше, з’явилися негативні новини про президентську партію – таких 5 із 25. Усі ці новини також стосуються виборів на Прикарпатті, зокрема діяльності там нардепа Миколи Тищенка.

Натомість другою після "Слуги народу" за потраплянням у новини стала партія партнерів Коломойського "За майбутнє". Окрім згаданого вище Шевченка також УНІАН зробив новину на основі заяви партії щодо подій на 87-му виборчому округу та розмістив піар-повідомлення від Ігоря Палиці про вимогу до уряду підвищити мінімальні пенсії вдвічі.

Тобто можна говорити про зменшення прихильності медіа Коломойського до партії влади й надання інформаційного майданчика партії своїх партнерів.

"Прямий" Порошенка: Порошенко і друзі

Сайт Петра Порошенка "Прямий" став лідером за загальною кількістю "політичних" новин – 198 (минулого року було 135). Це пов’язане із загальним збільшенням наповнення сайту, що вказує на бажання власника зробити медіаресурс читанішим.

Володимир Зеленський на сайті "Прямий" потрапив у рекордну кількість новин – 64 (минулого року було 46). Проте майже половина з них містить критику президента – 31 (минулого року було 36, або 78,3% всіх новин про Зеленського). По суті, Зеленський був і залишається головним об’єктом критики на сайті Порошенка. Переважно в ролі критиків виступали представники "Європейської солідарності", а також ексгенпрокурор Руслан Рябошапка, ексміністр Володимир Омелян, нардеп Гео Лерос, голова Комітету виборців України Олексій Кошель.

З іншого боку, Петро Порошенко на власному сайті отримав також найбільше новин серед усіх досліджених сайтів – 21, і жодної критичної (минулого року було лише 10 новин). У цих новинах присутній як піар Порошенка ("Лікарні Закарпаття отримали кисневі концентратори від Фонду Порошенка"), так і відбілювання в кримінальних справах ("Кримінальні провадження проти Порошенка – це "кошмарення" та "юридичний треш").

Також у період дослідження на сайті штучно розкручувалася тема так званих записів Деркача, в яких фігурували Порошенко та Байден. Акцент робився на продовженні розслідування цієї справи Державним бюро розслідувань, що, за словами представників "Європейської солідарності", вказує підігрування Зеленського олігарху Коломойському, посилення токсичності відносин між Україною та США, сприяння ДБР підривній діяльності Росії. Тема "плівок Деркача" активно порушувалася напередодні першої телефонної розмови Зеленського та Байдена, що могло створити негативне інформаційне тло для перемовин. У підсумку Деркач став одним з найзгадуваніших політиків на сайті "Прямий" у період дослідження.

Також серед нетопполітиків за кількістю згадок у новинах виділяються депутат Київради від "Європейської солідарності" Віктор Кононенко (на тижні дослідження він виявив стеження поліції за собою) і голова фракції ЄС у Київраді Марина Порошенко. Дружина Петра Порошенка з’являлась у новинах про передання лікарням кисневих концентраторів, з вимогою до уряду відкрити відомчі лікарні та закликом до уряду виділити Києву квоту для прямої закупівлі вакцин, із заявою про доплати лікарям. Усе це – особистий піар депутатки Київради.

"Прямий" став єдиним сайтом, де найбільше "парламентських" новин були присвячені партії власника медіа – "Європейській солідарності". Найчастіше в таких новинах фігурували Ірина Геращенко та Марія Іонова – по чотири новини. Схожа картина спостерігалась і минулого року.

А от ОПЗЖ згадувалася лише в одній новині. Та й та стосувалася внесення лева до декларації з боку харківського депутата міськради Джавіда Сайда. Тобто на сайті Порошенка відсутня критика проросійської партії та одного з лідерів цієї партії, який входить до трійки лідерів президентських рейтингів, Юрія Бойка.

"Страна". Путін попереду всіх

Цей сайт – єдиний зі списку дослідження, щодо якого ми не подаємо власника. Ми не впевнені в тому, що зазначені на сайті кінцеві бенефіціари ТОВ "Ласмак" – Ігор Гужва і Ганна Солнцева – є дійсними власниками й інвесторами видання. Раніше Ігор Гужва працював у медіа як найманий менеджер. Тому на інфографіці ми не вказуємо бізнесмена, якому належить сайт.

Під час дослідження експерти ІМІ звернули увагу на частоту появи в новинах сайту згадок Володимира Путіна. Підрахунок показав, що згадка президента країни-агресора з’являється в 53 новинах, з них у 16 – в "беках" до новин.

Частину таких новин можна зарахувати до російської пропаганди. Наприклад, новина "В Эстонии обвинили украинских заробитчан в русификации страны" також широко розійшлася російськими медіа. Або заява помічника Путіна, що "великоросские земли оказались в Украине". Також до російської пропаганди можна зарахувати низку новин, у яких Путіна згадують у контексті представлення його прессекретаря Дмитра Пєскова. Так, останній попереджає про "небезпечний силовий сценарій" на Донбасі, ділить сусідні країни на дружні та недружні для Росії, звинувачує Зеленського у відсутності прогресу в реалізації мінських домовленостей.

Частина новин є суспільно важливими, зокрема про перемовини Путіна з Меркель та Макроном. Але і в таких новинах "Страна" вдавалася до озвучення вигідних Росії формулювань, як-от "если бы европейцы хотели обвинить Путина в обострении, они бы не стали участвовать в политически выгодном для Кремля формате "нормандский тройки".

Ще одна частина новин зі згадкою Путіна є такою, що орієнтована більше на російську аудиторію, ніж на українську. Так, "Страна" повідомила, що вірменський прем’єр Нікол Пашинян пішов на самоізоляцію перед зустріччю з Путіним, а депутат Держдуми Володимир Жириновський завив по-вовчому на ефірі в пропагандиста Соловйова.

Серед усіх новин зі згадкою Путіна є й такі, які можна вважати негативними для російського президента. Зокрема, наводяться цитати народної депутатки "Європейської солідарності" Вікторії Сюмар про "Путін – ху@ло" та президента Литви Ґітанаса Науседа про Путіна-вбивцю. Останню новину доповнено відео із заявою Науседа, яке транслювалося російським пропагандистським шоу "60 минут".

Також варто зазначити, що в цих новинах редакція не гребує використовувати російські джерела інформації, зокрема й ті, що заблоковані на території України. Таку картину в роботі сайту "Страна" експерти ІМІ фіксують вже в кількох дослідженнях. І ще під час дослідження виявлено маніпулятивне подання новин, коли інформація з анонімними твердженнями спочатку з’являється в телеграм-каналі "Политика Страны", а потім сайт робить матеріал на основі дописів у соцмережі, тобто, по суті, редакція посилається сама на себе.

Загалом можна сказати, що новини зі згадкою Путіна тримають читачів сайту в проросійському полі. Ба більше, в пропагандистському російському полі. 

Як і минулого року, "Страна" виділяється на тлі інших за кількістю новин зі згадкою Порошенка. Цього року в "Страны" 17 таких новин (більше лише в медіа самого Порошенка – prm.ua), минулого було 14. Тож можна говорити, що проросійський сайт не втрачає інтересу до експрезидента. Цей інтерес має негативний характер щодо самого Порошенка та його партійців у шести новинах. "Страна" зробила шість новин щодо інциденту, який стався у Верховній Раді 30 березня за участю Порошенка. Тоді лідеру "Європейської солідарності" нагадали про вислів щодо Путіна "жму руку, обнимаю" після чого в залі Верховної Ради сталася штовханина депутатів.

Серед парламентських партій на фоні інших виділяється ОПЗЖ. Сайт "Страна" згадує партію Медведчука у 12 новинах – це найбільше серед усіх досліджених сайтів.

"Подробности" Фірташа: Бойко і ОПЗЖ тепер без Медведчука

Як і в медіа інших олігархів (Ахметова, Пінчука, Коломойського), на сайті "Подробности" лідерами зі згадок стали Зеленський та Степанов, а критика на їхню адресу замовчується.

А от третім за кількістю згадок у новинах став нардеп ОПЗЖ Юрій Бойко, який є партнером олігарха Дмитра Фірташа. Бойко потрапляв у новини медіа свого партнера частіше за прем’єра та спікера. І, по суті, це були піар-заяви політика: збільшити фінансування освіти, знизити комунальні тарифи, створити робочі місця та запровадити соцгарантії для лікарів.

Також у новини podrobnosti.ua з малозначущими інформприводами потрапили проросійські політики Вадим Новинський та Сергій Льовочкін.

Зовсім зник з новин сайту Фірташа Віктор Медведчук, який у тогорічному дослідженні був на третьому місці за згадками на "Подробностях". Це вкотре вказує на погіршення стосунків між двома групами впливу в партії ОПЗЖ і намагання однієї групи впливу (Льовочкіна-Бойка) вилучити групу, що конкурує (Медведчука), з інформаційного поля.

Сайт "Подробности" став єдиним, де лідерство з "парламентських" новин за партією ОПЗЖ, а точніше за групою Льовочкіна-Бойка в ОПЗЖ. Як і минулого року, проросійська опозиційна партія випередила президентську "Слугу народу": відповідно 10 і 9 новин цього року і 19 і 3 новини минулого.

"Обозреватель" Бродського: Шмигаль та Порошенки Петро і Марина

Зеленський став лідером за згадками на сайті "Обозреватель". Переважно це суспільно важливі новини. Проте є й такі, які містять ознаки замовності.

Наприклад, у новині про "Велике будівництво" цей президентський проєкт називають "шляхом до Європи" та "економічним дивом", водночас використовують коментар псевдоаналітика Сергія Бикова, який співпрацює з Офісом президента. В інших новинах керівники Кіровоградської та Львівської обласних держадміністрацій звітують про здані об’єкти з переліку "Великого будівництва" Зеленського. Ще в одній новині з посиланням на псевдоексперта Петра Охотіна йдеться про "пріоритетне питання Зеленського" – виплати бізнесу під час локдауну й активну роботу над цим Андрія Єрмака.

Далі за Зеленським за кількістю згадок у новинах "Обозревателя" йде міністр охорони здоров’я Максим Степанов. В одній новині про нього також містяться ознаки замовності: інфекціоністка міністерства розповіла про рік роботи Степанова і що на його місці ніхто б не зміг зробити більше.

Критичних новин щодо діяльності Зеленського та Степанова на сайті "Обозреватель" уникають.

Слідом за традиційними лідерами Зеленським та Степановим йдуть Шмигаль і Петро Порошенко – по сім новин. Усі новини зі згадкою прем’єра можна вважати суспільно важливими. Для нього це найбільша кількість новин серед усіх досліджених сайтів.

Натомість для Петра Порошенка це вже звична картина: минулого року він також був третім за згадками на "Обозревателе". Відмінність цього року – замість інших політичних соратників експрезидента частіше почала з’являтися його дружина Марина Порошенко. Усі чотири новини зі згадкою депутатки Київради від партії "ЄС" збігаються з відповідними повідомленнями на сайті "Прямий": передання концентраторів, заяви про відомчі лікарні, прямі закупівлі вакцин столицею, доплати лікарям. Це може свідчити про наявність ознак замовлення цих новин на сайті "Обозреватель".

Також часто потрапляв у новини "Обозревателя" Віктор Медведчук – шість разів. Це найвищий показник серед усіх досліджених сайтів. Щоправда, з цих новин п'ять мали критичний характер стосовно кума Путіна.

І ще одна новина містить ознаки замовлення щодо Юлії Тимошенко. Політолог з бази псевдосоціологів Віталій Кулик потрапив на "Обозреватель" з коментарем, чим Юлія Володимирівна може бути корисна Зеленському.

Щодо парламентських новин, то всі, окрім ОПЗЖ, збільшили свою присутність у новинах "Обозревателя". Особливо привертають увагу новини зі згадками партійців і партій "Батьківщина" та "Голос" – по сім новин. Минулого року ці партії були представлені в трьох і одній новині відповідно.

Ознаки замовності містяться в новинах із заявами депутатів "Батьківщини" Олексія Кучеренка про підтримку його законопроєкту Міжнародною торговою палатою, Михайла Волинця про зарплату голови НКРЕКП та намагання Росії взяти під контроль українську енергосистему через продаж дешевого газу. Ці новини вкладаються в інформаційну кампанію з відстоювання інтересів олігарха Ахметова на енергетичному ринку.

Матеріали з ознаками замовності від різних політичних таборів вказують на загальну політику медіа – можливість співпрацювати з різними політичними силами, навіть з опонентами одне одного.

 24-й Садового: Зеленський-тотал

У тогорічному досліджені експерти ІМІ зазначали, що сайт 24 каналу приділив значно більше новин партії "Слуга народу", ніж іншим парламентським силам. Цього року відзначається повним домінуванням Володимира Зеленського – 54 зі згадкою президента із загальної кількості 187 новин.

З усіх цих новин лише три мають критичні коментарі щодо дій Зеленського, усі вони на тему скасування указу президента про призначення суддею Конституційного Суду Олександра Тупицького: "протиправним та незаконним" це рішення назвав сам Тупицький, "суперечить Конституції" – адвокат Максим Колдоба, "це не вирішує кризу, а поглиблює" – голова правління Фундації DEJURE Михайло Жернаков.

А от президентська партія своє домінування на сайті Андрія Садового втратила, хоч і залишилася лідером. Значно покращилися показники партії "Голос": минулого року була лише одна новина, цього – 10. Тобто 24tv.ua серед усіх досліджених сайтів найбільше звертав увагу на цю політичну силу. Чотири новини присвячено темі розколу в партії, дві – поданню е-декларацій партійцями, інші – суспільно важливим темам.

Також у 10 новинах були згадки про ОПЗЖ, але половина цих новин мала негативний характер щодо проросійської політсили.

"Кореспондент" Коломойського: новий управлінець

Сайт korrespondent.net потрапив до дослідження замість 112.ua, який був заблокований унаслідок рішення РНБО.

Довгий час сайт належав до активу Українського медіахолдингу младоолігарха-втікача Сергія Курченка. Проте минулого року Агентство з пошуку та менеджменту активів провело конкурс на нового управлінця. У ньому перемогло ТОВ "1+1 Інтернет" з бізнес-імперії Ігоря Коломойського.

Потрапляння до новин цього сайту політиків і посадовців мало чим вирізняється. Хіба що висвітлення перебігу підрахунку голосів на 87-му округу в Івано-Франківській області було незбалансоване. Із шести новин на цю тему в п'яти згадується наближений до Коломойського Олександр Шевченко. Водночас дві новини мають ознаки замовності: в одній Шевченко описує фальсифікації та зникнення бюлетенів на його користь, в іншій – партія Шевченка "За майбутнє" звертається до Зеленського з проханням втрутитися в підрахунок голосів.

Також на "Кореспонденті" виділяється міністр культури та інформації Олександр Ткаченко, який потрапив у три новини. Проте ці новини можна вважати суспільно важливими.

Висновки

До другої річниці перемоги Володимира Зеленського на президентських виборах знову можна зробити висновок, що виконати обіцянку з деолігархізації медіа йому досі не вдалося. Ба більше, це грає на руку самому Зеленському, бо переважно медіа олігархів замовчують критику як на адресу Зеленського, так і щодо прорахунків влади стосовно протидії поширенню коронавірусу.

Власники продовжують впливати на редакційну політику своїх медіа. Змінюються хіба що симпатії та антипатії. Особливо помітно, як свої політичні й бізнес-інтереси через підконтрольні медіа та політиків просувають основні олігархи.

Так, Рінат Ахметов розширив за рік свій пул політиків: до Ляшка додалися Яценюк та Гордон, а також низка інших, зокрема з партії "Батьківщина". Вони допомагають олігарху просувати потрібні йому меседжі та інформаційно атакувати органи влади, з якими в бізнес-імперії Ахметова виникають конфліктні ситуації.

Петро Порошенко власне медіа використовує в політичних цілях для просування себе і своєї політичної сили та для тотальної критики особисто Володимира Зеленського. У цьогорічному досліджені звертає на себе увагу часта поява в новинах "Прямого" Марини Порошенко та відсутність негативних і взагалі будь-яких новин про діяльність проросійської партії "ОПЗЖ".

Медіа Дмитра Фірташа використовується як інформаційний майданчик для просування його партнерів, насамперед для Юрія Бойка. Натомість партнер по ОПЗЖ Віктор Медведчук після появи в нього проблем зник із новин сайту "Подробности". Тут варто нагадати, що партія ОПЗЖ створена з двох груп – "медведчуківців" та "газовиків" (до останньої входять партнери Фірташа Бойко і Льовочкін), і між цими групами із самого початку об’єднання точилася внутрішньопартійна боротьба.

Коломойський у період дослідження використав свій УНІАН для створення потрібної картинки його партнерові Олександру Шевченку щодо перебігу виборів на Прикарпатті. Натомість тогорічний "улюбленець" олігарха Олександр Дубінський зник з новин УНІАН після потрапляння до санкційного списку США. Також на сайті з’явилися негативні для партії "Слуга народу" новини. Натомість і надалі відсутня критика на адресу Зеленського.

У менш заможних власників медіа також проглядаються симпатії. У Бродського – до Порошенка та партії "Європейська солідарність", у Садового – до Зеленського. У порівнянні з минулим роком їхні сайти почали більше писати про партію "Голос", що може вказувати або на появу симпатій до маленької фракції у Верховній Раді, або про появу джинси цієї партії.

І ще за рік свої корективи у висвітлення діяльності політиків та влади внесла пандемія коронавірусу. Так, у лідери вибився міністр охорони здоров’я Максим Степанов. Натомість прем’єр Шмигаль не входить навіть до п'ятірки політиків за кількістю згадок у новинах. Тобто керівник уряду не є серед політиків, які формують нині політичний порядок денний.

*До нового дослідження Інституту масової інформації впливу медіавласників на медіа потрапили дев'ять сайтів: segodnya.ua, fakty.com.ua, unian.ua, prm.ua, strana.ua, korrespondent.net, podrobnosti.ua, obozrevatel.com, 24tv.ua. Протягом 29 березня – 2 квітня 2021 року в новинних стрічках цих сайтів було визначено 1383 "політичних" новини. 

**Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду "Відродження" в межах проєкту "Мобілізація зусиль для вирішення викликів у медіасфері України". Матеріал відбиває позицію авторів і не обов’язково збігається з позицією Міжнародного фонду "Відродження".

Фото: Радіо Свобода