Польські журналісти готові організувати акцію солідарності в Польщі на захист утисків українських колег. Про це заявили, перебуваючи у Львові, представники інституту „Мости на Схід”, який розвиває українсько-польські стосунки, зокрема проводить тренінги та семінари для журналістів Польщі, Словаччини, України, Білорусі, Молдови та Росії. Приводом для такої заяви став арешт та переховування колишнього редактора радіо „Континент” Сергія Шолоха. Поляки кажуть, що вони готові надати цій справі ще більшого розголосу у своїх медіа, апелювати з цією ініціативою до Міжнародних журналістських організацій та надати журналістові моральну підтримку і вважають, що це дієвий спосіб вплинути на ситуацію з свободою слова в Україні.

- Ми не можемо зарадити в ситуації з закриттям газети чи радіо, проте маємо можливості допомогти журналістам, - запевнив голова Інституту „Мости на Схід”, екс-міністр оборони Польщі Януш Онишкевич. – Вважаю, що тут треба робити інакше. Пригадую, у 80-і роки у Польщі теж переслідували журналістів, але водночас Польщі залежало на добрих стосунках з Західною Європою і зі Сполученими Штатами Америки. І польські політики змушені були зважати на тиск опінії тих країн, особливо тиск урядовою та громадської думки. Україні теж залежить на тому, аби мати добрий імідж на Заході. І розголосом справ українських журналістів можемо формувати такий тиск громадської думки.

Польські колеги тільки чекають, як вони висловились, сигналів з України про такі випадки, чи йтиметься про завдану кривду представникам мас-медіа, чи загрозі виходу певного матеріалу. У такому разі представники Інституту, а серед них є чимало журналістів, збирають колег з різних країн Європи, і одразу ж приїжджають в Україну для журналістського розслідування справи. Оскільки Інститут „Мости на Схід” є поза урядовою структурою, то такі можливості у цієї інституції є. Як приклад, на засіданні у Львові було приведено справу Георгія Гонгадзе. Відразу після оприлюднення плівок майора Мельниченка у Києві, народний депутат Валентин Мороз був запрошений до Жешува, де з ним спілувались не лише журналісти, але й польська громада.

Колеги з сусідньої країни також певні, що окрім коштів, за якими вони можуть звертаися до Міжнародних фондів на ці потреби, йдеться передовсім і про моральну підтримку. Адже, це є колосальним розпачем для журналіста – постійно замислюватись над тим, як писати правду, - каже журналістка з Кракова Марія Остерва-Чекай. Адже, коли товариством польських журналістів був створений Центр моніторингу свободи преси у Польщі, німецькі журналісти подивувались з того, як можна моніторити свободу преса. Преса мусить бути вільною, це засаднича ознака діяльності журналістів, інакше медіа не мають шансу жити і працювати.

- Це ж абсурд, - кепкували тоді німці, - моніторити, наскільки вільна преса, - продовжує розповідати журналістка з Кракова. – Ми мусили тоді зізнатися, що живемо в такому абсурді.

Поляки, не заперечуючи того, що польські медіа теж мають ще чимало клопотів зі своїм розвитком, переконані, що з пережитого досвіду становлення демократичних ЗМІ можуть скористати українці.

imi