Журналісти і засоби масової інформації все більше стають заручниками політичних процесів, що відбуваються в Україні. Щодня надходять повідомлення про брутальне втручання різних структур у діяльність редакцій і окремих журналістів. Зброєю такої діяльності, як і раніше, слугують правоохоронні та фіскальні органи.

Ще 1 жовтня 2003 року від імені Спілки я звернувся до Голови Верховної Ради України з пропозицією, щоб парламент оголочив на час проведення президенстьких виборів мораторій на будь-які перевірки ЗМІ.

Проект такого закону був своєчасно розроблений, його кілька разів вносили до порядку денного, але ставили навіть не у першому десятку, цілком усвідомлюючи, що черга до його розгляду не дійде.

Нарешті, 4 березня проект закону про забезпечення безперешкодної діяльності ЗМІ у передвиборний період 2004 року був поставлений на голосування, але набрав лише 206 голосів з необхідних 226.

Ніхто з депутатів не ризикнув висловитися проти, але 109 просто не взяли участі у голосуванні.

Від імені Національної спілки журналістів України висловдюю глибоке обурення такою зневагою народних обранців до створення належних гарантій свободи слова у напружений період політичного протистояння. Депутатів навіть не навчив той факт, що самоправно було припинено діяльність радіо “Рокс”, яке єдине транслювало у прямому ефірі сесійні засідання парламенту. Якщо дехто з народних обранців думає, що відсутність мораторію негативно позначиться на діяльності його політичних конкурентів, то нехай не тішить себе ілюзіями: ця голобля вдарить і по ньому.

Я закликаю Президента України як гаранта конституційних прав і свобод своїм Указом оголосити мораторій на перевірки засобів масової інформації аж до закінчення президентських виборів 2004 року і надати журналістам можливість спокійно виконувати свій професійний обов’язок.

Ігор Лубченко, голова Національної спілки журналістів України