Кабмін продовжив адаптивний карантин в Україні до 1 листопада 2020 року. Але тема пандемії COVID-19 у суспільстві потроху відійшла на другий план. Усі ми бачимо людей, які носять "щелепотрималки" замість масок або розповідають, що коронавірус вигадали рептилоїди. Чи змінилося висвітлення пандемії в медіа, аналізували експерти ІМІ.

До моніторингу ввійшли новини 19 загальнонаціональних онлайн-медіа, що стосувалися коронавірусу. Метою було оцінити "літнє" висвітлення пандемії та порівняти отримані дані з результатами двох попередніх моніторингів у травні та березні.

Цього разу частка новин про коронавірус із загальної кількості публікацій становила 12%, тобто фактично вдвічі менше, ніж у травні, коли їх було 27%. Для зіставлення: ще в березні рівень матеріалів про пандемію сягав понад 50%. Відповідно, бачимо, що з часом відсоток інформації, що стосується COVID-19, знижується в геометричній прогресії.

Водночас, порівняно з травневим моніторингом, рівень конструктиву в новинах зріс із 13 до 16%. Найбільше таких новин було на Суспільному (37% матеріалів про ковід на сайті виявилися конструктивними). Матеріалів з емоційним забарвленням і оціночними судженнями, навпаки, трішки поменшало: замість попередніх 9,5% тепер маємо 7,5%. Як і минулого разу, найбільше таких публікацій було зафіксовано в Znaj.ua – 58,33% загальної кількості підготовлених цим сайтом матеріалів про пандемію.

Із загальної кількості, новин про COVID-19 найбільше було опубліковано на Суспільному (20%), "Українському тижні" (18,2%) та УП (17,6%); водночас найнижчий показник – у Znaj.ua (5%).

Про що писали 

Кожен четвертий матеріал про коронавірус стосувався статистичних даних про кількість осіб, що захворіли, одужали або померли від вірусу, – 24,9% (із загальної кількості новин, що стосувалися коронавірусу). У 17,7% матеріалів висвітлювали закордонні новини. Про карантин в Україні писали трішки менше – 15,8%.

Варто зазначити, що частіше стали писати про туризм (10,4%) та освіту (2,7%), що пов’язано з розпалом курортного сезону та підготовкою до нового навчального року. Також незначну частку новин почали присвячувати спорту (0,8%), чого не було зафіксовано під час попередніх моніторингів.

Конструктивна журналістика

Як було зазначено раніше, частка конструктивних матеріалів із загальної кількості проаналізованих новин становить 16%. 

Однак звертаємо увагу, що на Суспільному 37% матеріалів про COVID мали конструктивний характер. Дещо схожі результати були на "Дзеркалі тижня" (32,4%) та "Буквах" (27,1%). Також конструктивно писали "24 канал" (22,4%) та “Тиждень” (22,2%). На сайтах з’явилося більше порад і відомостей для батьків щодо повернення дітей до школи:

• Як працюватимуть медпункти в школах в умовах пандемії: відповідь МОЗ / 24 канал
• Як відбуватиметься навчання в школах в умовах пандемії / 24 канал
• Степанов прогнозує повернення школярів за парти за планом – 1 вересня / ТСН

А також матеріалів про успішне тестування вакцин від хвороби:

• Краща, ніж імунітет після хвороби: американська вакцина проти коронавірусу показала хороші результати (відео) / УНІАН
• В піддослідних виробляється імунітет, а побічні ефекти незначні – в США тестують вакцину від COVID-19 / ТСН
• Мільярд доз вакцин від COVID-19 ВООЗ надішле у країни з низьким і середнім рівнем доходу / "Гордон"

Оскільки в Україні почали працювати аеропорти, українці почали активно подорожувати за кордон. Тому траплялися матеріали, що стосувалися туристичних можливостей.

• Як потрапити до п’яти найпопулярніших країн серед українських туристів – інструкція / НВ
• Для украинцев уже открыты границы 25 стран: список / ДТ
• Відпустка-2020: як організувати відпочинок в Албанії та скільки це буде коштувати / 24 канал

Водночас новини про засоби захисту від зараження COVID-19 фактично відсутні, лише на ТСН та НВ опубліковано корисні матеріали про типи масок і правильне використання санітайзерів.

• Вчені визначили найефективніші типи масок, що захистять від коронавірусу / ТСН
• Не шкодуйте спирту. Медики розповіли, як правильно використовувати санітайзер / НВ

Матеріали з надмірним рівнем емоційності та оціночними судженнями

За результатами моніторингу, у 7,5% із загальної кількості матеріалів про COVID-19 був надмірний рівень емоційності або оціночні судження. Як вказано вище, найбільшу кількість таких публікацій було зафіксовано на сайті "Znaj.ua", де понад половину (58,3%) новин про пандемію мали негативну конотацію. 

Якщо минулого разу увагу було зосереджено на негативних економічних наслідках вірусу, то зараз акцент сенсаційності було зміщено на дітей:

• На Франківщині китайський вірус ударив по дітях / "Знай"
• Дистанційне навчання у школах: українські мами висловили категоричну і однозначну думку / "Знай"
• Китайський вірус "помолодшав" на Львівщині, під ударом - діти / "Знай"
• Школярі сядуть за парти 1 вересня, але є неприємний нюанс / "Знай"

– та порушення карантину в ресторані “Велюр”:

• "Хочу як Велюр": ошукані українці оточили будівлю Кабміну, не залишилося сил терпіти
• Кабмін Зеленського обклали барними стільцями, власники ресторанів лютують: "Тищенку – можна?"
• Ресторан "Велюр" Миколи Тищенка знову оскандалився на всю країну – їм навіть вночі можна

Варто зазначити, що на сайті майже винятково послуговуються словосполученням "китайський вірус", що створює негативну асоціацію між національною або територіальною ознакою та пандемією COVID-19, а отже є мовою ворожнечі. Ось декілька прикладів:

Хто джинсував на темі коронавірусу 

На темі коронавірусу піаряться всі кому не лінь – від бізнесу до політиків. Частка матеріалів з ознаками замовлення має 1,2% із загальної кількості новин, що стосувалися теми коронавірусу. Для порівняння: минулого моніторингу частка таких публікацій дорівнювала приблизно 2%.

Наприклад, на 24 каналі підготували матеріал "У що інвестувати в період посткарантину: приклади вигідних вкладень". Якби це не був матеріал з ознакою замовлення на користь компанії "Фрідом Фінанс Україна", то цілком був би чудовий конструктивний матеріал про вигідні інвестиції.

Також на низці сайтів було опубліковано інформацію про ініціювання фармацевтичною компанією "Дарниця" та Фондом родини Загорій закупівель обладнання для столичних лікарень. Щоправда, копірайтери зовсім ліниві, хоча б спробували заголовки змінити:

• "Дарниця" виділила 7,1 млн грн на закупівлю обладнання та ліків для медустанов / РБК-Україна
• "Дарниця" виділила 7,1 млн грн на закупівлю обладнання та ліків для медустанов / 24 канал
• "Дарниця" виділила 7,1 млн грн на закупівлю обладнання та ліків для медичних установ і благодійних фондів / ТСН
• "Дарница" оплатила еще три ИВЛ, оборудование и лекарства для борьбы с коронавирусной инфекцией / "Дзеркало тижня"

Також трапився матеріал з неналежним маркуванням. Наприклад, на сайті НВ опублікували:

• Циркулярна економіка – свіжий подих українського бізнесу

Матеріал, у якому рекламують агрохолдинг "Миронівський хлібопродукт" і ПАТ "Eco Energy", має позначку "Спецпроект".

Це проблема, оскільки жодне неналежне маркування не дає читачеві зрозуміти, що матеріал написано та розміщено на комерційній основі. Хоча на сайті "в підвалі" зазначено, що матеріали з позначкою "Спецпроект" і т.д. розміщуються на правах реклами. Однак звертаємося до Закону України "Про рекламу", де вказано, що матеріали з рекламою мають бути позначені "Реклама" або "На правах реклами".

Також було кілька матеріалів з політичною джинсою.

У матеріалі йдеться про прагнення Віктора Медведчука та Олега Волошина (нардепи ОПЗЖ) об’єднати зусилля країн у боротьбі проти пандемії під час круглого столу "Співпраця у сфері безпеки в період пандемії COVID-19" – заходу, організованого партією "Єдина Росія" на чолі з Дмитром Медведєвим.

Як і минулого разу, на сторінці РБК-Україна було виявлено матеріал з ознакою замовлення від Благодійного фонду Порошенка, у якому повідомлено про гуманітарну допомогу медикам Івано-Франківської обласної інфекційної лікарні, яка "дозволить завершити тестування лікарів, медпрацівників та персоналу лікарні на антитіла до коронавірусу".

• Івано-Франківська обласна лікарня отримала від Фонду Порошенка другу партію ІФА-тестів

Висновки

Порівняно з попереднім моніторингом, COVID-19 у медіа почали висвітлювати вдвічі менше. Змінився й характер риторики: з’явилося значно більше матеріалів, що стосуються не лише перебігу пандемії, але й поступового виходу з неї. На відміну від нещодавніх тенденцій, коли значну увагу було спрямовано на негативні економічні наслідки пандемії, невтішні прогнози експертів щодо повторного спалаху хвороби та поради для уникнення зараження, зараз фокус зміщено на буденніші теми, зокрема туризм, освіту, спорт тощо. Позитивним також є те, що зріс відсоток конструктивних новин поряд зі зменшенням кількості емоційно забарвленого контенту з оціночними судженнями. Частіше стали говорити про винайдення вакцини та подолання наслідків коронакризи в усіх сферах. 

Водночас загальне зменшення кількості матеріалів про пандемію та продукування інформації про посткарантинні можливості, зокрема у сфері туризму, може призвести до менш обережного ставлення населення до рекомендацій МОЗ і ВООЗ та в перспективі негативно вплинути на епідемічну ситуацію в Україні. Варто пам’ятати, що послаблення карантинних обмежень не свідчить про відсутність небезпеки для здоров’я, тому важливо дотримуватися маскового режиму, правил особистої гігієни та соціальної дистанції.

⭐️ Також принагідно нагадуємо, що ознайомитися з рекомендаціями ІМІ стосовно того, як висвітлювати пандемію коронавірусу, які права є в журналістів та як працювати безпечно, можна на сайті АНТИКОВІД.

*Моніторинговий аналіз проводився 14, 15 та 16 липня 2020 року в 19 загальнонаціональних інтернет-ЗМІ (десять найрейтинговіших та дев’яти ЗМІ, що підписали меморандум Медіаруху про дотримання професійних стандартів): obozrevatel.com, segodnya.ua, 24tv.ua, tsn.ua, strana.ua, pravda.com.ua, znaj.ua, rbc.ua, unian.com, gordonua.com, nv.ua (М), liga.net (М), ukrinform.ua (М), zn.ua (М), censor.net.ua (М), tyzhden.ua (М), interfax.com.ua (М), Суспільне, Букви. Загальна вибірка становила 9842 матеріалів.

Проведення цього дослідження стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проєкт USAID "Медійна програма в Україні", який виконується міжнародною організацією Internews Network. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО "Інститут масової інформації" та необов’язково відбиває думку USAID, уряду США та Internews Network.