Як онлайн-медіа висвітлюють COVID-19. Моніторинг ІМІ

29 Березня 2020
2298
29 Березня 2020
23:45

Як онлайн-медіа висвітлюють COVID-19. Моніторинг ІМІ

2298
Як онлайн-медіа висвітлюють COVID-19. Моніторинг ІМІ

Загальнонаціональні онлайн-медіа дуже активно висвітлювали ситуацію з поширенням COVID-19 та наслідки інфекції як у світі, так і в Україні. В середньому цій темі було присвячено 58,5% від загальної кількості матеріалів.

Такими є результати моніторингу, проведеного ГО “Інститут Масової Інформації” у 17 загальнонаціональних онлайн-медіа у березні 2020 року.*

Найбільше матеріалів про коронавірус було зафіксовано на сайтах “Укрінформ” (87% від загальної кількості матеріалів) та “Страна” (77%).

Найменше про COVID-19 писали сайти “Ліга” (27% від загальної кількості матеріалів) та “Дзеркало тижня” (33%).

Моніторинг показав, що сайти переважно утримуються від використання емоційної лексики та оціночних суджень при висвітленні інфекції: виявлено лише 5% матеріалів, що містили емоційні заголовки, і ще 5% матеріалів містили оціночні судження самих журналістів.

Найбільше емоційно забарвлених новин було виявлено на сайтах “Знай.юа” (38% від загальної кількості матеріалів про пандемію) та “Страна” (16%). Рівень новин, що містили оцінні судження, теж найвищим був на сайті “Знай.юа” – 61%.

Натомість рівень конструктивних матеріалів на тему пандемії був досить високим: багато сайтів писали поради та пояснювали людям, до чого приведуть обмеження, запроваджені як протидія поширенню вірусу. За даними моніторингу, близько 15% від загальної кількості матеріалів про коронавірус на всіх досліджуваних сайтах були конструктивними. Найбільше таких матеріалів було зафіксовано на сайті 24 каналу (25% усіх конструктивних матеріалів припадає на цей ресурс) та на Укрінформі (17% від загальної кількості конструктивних матеріалів). 

За даними моніторингу, 38% інформації про COVID-19 було побудовано на офіційних джерелах (брифінги офіційних осіб, заяви міських очільників та пресрелізи). Українські онлайн-медіа також активно стежили за повідомленнями з інших країн, тому на іноземні джерела припало 12% інформації про коронавірус. І ще 12% інформації в медіа було написано на основі власних джерел. 

Лише близько 2,5 % матеріалів про пандемію мали ознаки замовлення, з них 1.5% мали політичний характер і 1% – комерційний. 

Конструктивні матеріали

Моніторинг показав, що загалом онлайн-медіа поставилися відповідально до висвітлення ситуації з коронавірусом, і рівень конструктиву в новинах був достатнім. ЗМІ активно повідомляли поради про те, як уберегтися від зараження, про заходи профілактики. Часто цю інформацію додавали до новин в якості бекграунду:

Частину таких рекомендацій продукували самі медіа з допомогою експертів, частину поширювали з посиланням на МОЗ чи ВООЗ.

Наприклад, сайт 24 каналу розробив велику кількість власних інфографік, які активно поширювалися чи не в кожній новині про COVID-19.

У новину “У “Слузі народу” розповіли про закупівлю масок і тестів на коронавірус” додали рекомендації, як правильно використовувати маску під час пандемії.

Цей сайт розробив також інфографіку про те, чим COVID-19 відрізняється від інших респіраторних інфекцій.

Загалом на сайт 24 каналу припало 25% від загальної кількості конструктивних матеріалів в досліджуваних онлайн-меді.

На другому місці за кількістю конструктивних матеріалів виявився сайт “Укрінформу” (17% від загальної кількості конструктивних матеріалів).

Наприклад, Укрінформ уникає згадок про загиблих  в заголовках і переносить ці дані в другу половину новини, натомість активно фокусується на позитивних новинах, наприклад на тому, скільки людей одужало.

Заступниця генерального директора Укрінформу Марина Сингаївська в коментарі ІМІ зазначила: “Нам мало констатувати, що "все погано", ми намагаємося своїми матеріалами відповісти на запитання "Що зробити, щоб стало краще?". Тому шукаємо фахівців чи приклади зі світових практик, які б відповіли на запитання, що треба зробити для подолання труднощів, для поліпшення ситуації”.

Також онлайн-медіа поширювали різноманітні поради, що робити на карантині чи як працювати віддалено, або ж поради психологів та психотерапевтів, як уберегти свою психіку під час паніки та ізоляції.

Траплялись і пікантні поради:

Значна частина конструктивних новин була написана на основі повідомлень від офіційних установ. Сюди варто зарахувати інформацію про завезення тестів на встановлення інфікованих та засобів особистого захисту.

Матеріали з надмірним рівнем емоційності та оціночними судженнями

За результатами моніторингу, близько 5% від загальної кількості матеріалів про коронавірус в медіа мали надмірний рівень емоційності, і ще 5% містили оціночні судження. Зауважимо, що такі новини є шкідливими в умовах підвищеної соціальної напруги, спровокованої пандемією.

Беззаперечним лідером з розміщення занадто емоційних новин став сайт “Знай.юа”: на ньому 38% від загальної кількості матеріалів мали надміру емоційні заголовки, та 61% містили оціночні судження в тексті.

Наприклад, ресурс продовжує розміщувати новини, що можуть спровокувати панічні настрої в суспільстві:

Такі новини створюють враження повного апокаліпсису.

Співробітники даного ресурсу зовсім не переймаються тим, що цю паніку вони й провокують своїми матеріалами. Та й до перевірки фактів на сайті дивляться крізь пальці, експерти ІМІ зафіксували також фейки на цьому ресурсі. Наприклад, з посиланням на соціальні мережі, сайт повідомляє, що 18 березня буде запроваджено надзвичайний стан. Як відомо, таке питання розглядається, проте 18 березня цього не сталося, і станом на 24 березня надзвичайного стану введено не було.

Зазначимо, що деякими новинами сайт намагався внести нотку комедії в досить несмішну ситуацію: “На карантин” – під стіни Ради сповзлися “білі ходоки”, що відбувається”.

Замовні матеріали, і тут без них ніяк

Експерти ІМІ виявили, що 2,5% від загальної кількості матеріалів, які стосувалися COVID-19, мали ознаки замовлення.

Більшість із них мали політичне або іміджеве спрямування. Із загальноукраїнських політиків на цій темі піарилися:

Юлія Тимошенко

Петро Порошенко

Партія “ОПЗЖ”

Проте і місцеві політики не цуралися цієї теми й розміщували матеріали на свою користь, адже місцеві вибори не за горами.

Так, активно на цій темі піарився Борис Філатов, який “заявил о создании онлайн-платформы для доставки продуктов пожилым людям в Днепре”. А ексочільник Одеської області Максим Степанов “закупил для Одесской инфекционной больницы аппарат ИВЛ”.

Особливо активним був президент групи DCH Олександр Ярославський, який  “дал $3 миллиона на борьбу с коронавирусом: “Это время, когда нужно думать не только о себе”, “пообещал доставить в Харьков 200 тысяч тестов на Covid-19 – Кернес” і створив антикризовий штаб на Харківщині: “Очень важно, что Харьковщина первой в Украине создала антикризисный штаб”.

На київського міського голову мітить Микола Томенко, який вважає, що “влада повинна ввести політичний і ціновий карантин”.

Окрема значна кількість замовних матеріалів мала іміджевий характер, наприклад це стосується фондів, які заснували політики або політично афілійовані персоналії:

З компаній та бізнесу активно на сторінках ЗМІ боролися з коронавірусною інфекцією Нова пошта, “Київстар”, “Розетка”, “Епіцентр”.

Джерела інформації

Окремо ІМІ проаналізував джерела інформації в матеріалах про коронавірус в 11 онлайн-медіа.** Найбільше інформації в онлайн-медіа про пандемію походить з офіційних джерел – 38% від загальної кількості матеріалів про коронавірус. Це відеозвернення Президента Зеленського та мера Києва Віталія Кличка, звіти голів обладміністрацій, інформація від прикордонників та поліції. Багато інформації в медіа було про повернення українців з-за кордону, яку повідомляли посли України в різних країнах та міністр закордонних справ.

12% матеріалів в онлайн-медіа було написано на основі власних джерел:  це новини з брифінгів та Верховної Ради, також журналісти генерували ексклюзивні новини з посиланням на експертів. Найбільше власних матеріалів містилося на сайтах ТСН, “Укрінформ” та “Сегодня”. Українські медіа активно моніторять ситуацію з пандемією в інших країнах, тож 12% від загальної кількості інформації про коронавірус походило з іноземних ЗМІ.

8,5% від загальної кількості інформації було передруками з інших українських медіа.

На соціальні мережі припало 8% від загальної кількості інформації про коронавірус, це передусім інформація від зірок спорту та шоу-бізнесу, які борються з короновірусом або ж показують, як вони проводять час на карантині.

У такі складні для суспільства періоди, як пандемія, велика відповідальність лежить на ЗМІ. Головне завдання медіа – фокусуватися на конструктиві, уникати оцінних суджень та емоційних епітетів, що можуть провокувати зростання соціальної напруги, і ретельно ставитися до джерел, які вони використовують.

Нагадуємо, ознайомитися з рекомендаціями ІМІ стосовно того, як висвітлювати пандемію коронавірусу, які права є у журналістів, та як працювати безпечно, можна на сайті АНТИКОВІД.

*Моніторинговий аналіз проводився 16, 17 та 18 березня 2020 року в 17 загальнонаціональних інтернет-ЗМІ (десять найрейтинговіших та сім ЗМІ, що підписали меморандум Медіаруху про дотримання професійних стандартів): obozrevatel.com, segodnya.ua, 24tv.ua, tsn.ua, strana.ua, pravda.com.ua, znaj.ua, rbc.ua, unian.com, gordonua.com, nv.ua (М), liga.net (М), ukrinform.ua (М), zn.ua (М), censor.net.ua (М), tyzhden.ua (М), interfax.com.ua (М). Загальна вибірка становила 4710 матеріалів.

**Аналіз джерел проводився 16, 17 та 18 березня 2020 року в 11 загальнонаціональних інтернет-ЗМІ: tsn.ua, ukrinform.ua, pravda.com.ua, znaj.ua, gordonua.com, nv.ua, censor.net.ua , tyzhden.ua , zn.ua, segodnya.ua, unian.com.

Проведення цього дослідження стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проєкт USAID "Медійна програма в Україні", який виконується міжнародною організацією Internews Network. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО "Інститут масової інформації" та необов’язково відображає думку USAID, уряду США та Internews Network.

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
2298
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду