Як онлайн-медіа висвітлюють COVID-19. Моніторинг ІМІ
Як онлайн-медіа висвітлюють COVID-19. Моніторинг ІМІ
Загальнонаціональні онлайн-медіа дуже активно висвітлювали ситуацію з поширенням COVID-19 та наслідки інфекції як у світі, так і в Україні. В середньому цій темі було присвячено 58,5% від загальної кількості матеріалів.
Такими є результати моніторингу, проведеного ГО “Інститут Масової Інформації” у 17 загальнонаціональних онлайн-медіа у березні 2020 року.*
Найбільше матеріалів про коронавірус було зафіксовано на сайтах “Укрінформ” (87% від загальної кількості матеріалів) та “Страна” (77%).
Найменше про COVID-19 писали сайти “Ліга” (27% від загальної кількості матеріалів) та “Дзеркало тижня” (33%).
Моніторинг показав, що сайти переважно утримуються від використання емоційної лексики та оціночних суджень при висвітленні інфекції: виявлено лише 5% матеріалів, що містили емоційні заголовки, і ще 5% матеріалів містили оціночні судження самих журналістів.
Найбільше емоційно забарвлених новин було виявлено на сайтах “Знай.юа” (38% від загальної кількості матеріалів про пандемію) та “Страна” (16%). Рівень новин, що містили оцінні судження, теж найвищим був на сайті “Знай.юа” – 61%.
Натомість рівень конструктивних матеріалів на тему пандемії був досить високим: багато сайтів писали поради та пояснювали людям, до чого приведуть обмеження, запроваджені як протидія поширенню вірусу. За даними моніторингу, близько 15% від загальної кількості матеріалів про коронавірус на всіх досліджуваних сайтах були конструктивними. Найбільше таких матеріалів було зафіксовано на сайті 24 каналу (25% усіх конструктивних матеріалів припадає на цей ресурс) та на Укрінформі (17% від загальної кількості конструктивних матеріалів).
За даними моніторингу, 38% інформації про COVID-19 було побудовано на офіційних джерелах (брифінги офіційних осіб, заяви міських очільників та пресрелізи). Українські онлайн-медіа також активно стежили за повідомленнями з інших країн, тому на іноземні джерела припало 12% інформації про коронавірус. І ще 12% інформації в медіа було написано на основі власних джерел.
Лише близько 2,5 % матеріалів про пандемію мали ознаки замовлення, з них 1.5% мали політичний характер і 1% – комерційний.
Конструктивні матеріали
Моніторинг показав, що загалом онлайн-медіа поставилися відповідально до висвітлення ситуації з коронавірусом, і рівень конструктиву в новинах був достатнім. ЗМІ активно повідомляли поради про те, як уберегтися від зараження, про заходи профілактики. Часто цю інформацію додавали до новин в якості бекграунду:
- Генштаб ЗСУ дав рекомендації з протидії поширенню коронавірусу серед військових
- Як не заразитися коронавірусом: з'явилися нові рекомендації
Частину таких рекомендацій продукували самі медіа з допомогою експертів, частину поширювали з посиланням на МОЗ чи ВООЗ.
Наприклад, сайт 24 каналу розробив велику кількість власних інфографік, які активно поширювалися чи не в кожній новині про COVID-19.
У новину “У “Слузі народу” розповіли про закупівлю масок і тестів на коронавірус” додали рекомендації, як правильно використовувати маску під час пандемії.
Цей сайт розробив також інфографіку про те, чим COVID-19 відрізняється від інших респіраторних інфекцій.
Загалом на сайт 24 каналу припало 25% від загальної кількості конструктивних матеріалів в досліджуваних онлайн-меді.
На другому місці за кількістю конструктивних матеріалів виявився сайт “Укрінформу” (17% від загальної кількості конструктивних матеріалів).
Наприклад, Укрінформ уникає згадок про загиблих в заголовках і переносить ці дані в другу половину новини, натомість активно фокусується на позитивних новинах, наприклад на тому, скільки людей одужало.
- У світі одужали майже 83 тисячі осіб, заражених коронавірусом
- В Ірані 103-річна жінка одужала від коронавірусу
Заступниця генерального директора Укрінформу Марина Сингаївська в коментарі ІМІ зазначила: “Нам мало констатувати, що "все погано", ми намагаємося своїми матеріалами відповісти на запитання "Що зробити, щоб стало краще?". Тому шукаємо фахівців чи приклади зі світових практик, які б відповіли на запитання, що треба зробити для подолання труднощів, для поліпшення ситуації”.
Також онлайн-медіа поширювали різноманітні поради, що робити на карантині чи як працювати віддалено, або ж поради психологів та психотерапевтів, як уберегти свою психіку під час паніки та ізоляції.
Траплялись і пікантні поради:
Значна частина конструктивних новин була написана на основі повідомлень від офіційних установ. Сюди варто зарахувати інформацію про завезення тестів на встановлення інфікованих та засобів особистого захисту.
Матеріали з надмірним рівнем емоційності та оціночними судженнями
За результатами моніторингу, близько 5% від загальної кількості матеріалів про коронавірус в медіа мали надмірний рівень емоційності, і ще 5% містили оціночні судження. Зауважимо, що такі новини є шкідливими в умовах підвищеної соціальної напруги, спровокованої пандемією.
Беззаперечним лідером з розміщення занадто емоційних новин став сайт “Знай.юа”: на ньому 38% від загальної кількості матеріалів мали надміру емоційні заголовки, та 61% містили оціночні судження в тексті.
Наприклад, ресурс продовжує розміщувати новини, що можуть спровокувати панічні настрої в суспільстві:
- Київ паралізований, метро зачинено, транспорт не справляється – кадри карантинного постапокаліпсису
- Кількість заражених українців зросла вдвічі, серед них діти, є летальний випадок
- Коронавірус косить дітей? У Львові терміново госпіталізували двох малюків, медики мовчать
- Приховують жертв коронавірусу? У Львові чоловіки у масках винесли труп з багатоповерхівки, страхітливі кадри
- “Помирайте вдома”! З лікарень Києва викинули хворих українців з “неправильними” цифрами у паспорті
Такі новини створюють враження повного апокаліпсису.
- Київ перетворився на пустир через коронавірус, ні людей, ні собак – сумні кадри
- Кияни в паніці розкупили “панацею” від коронавірусу – ні масок, ні антисептиків, тривожні кадри з порожніх аптек
- Тікайте з метро! Кличко зробив екстрену заяву, про київську підземку можна забути
Співробітники даного ресурсу зовсім не переймаються тим, що цю паніку вони й провокують своїми матеріалами. Та й до перевірки фактів на сайті дивляться крізь пальці, експерти ІМІ зафіксували також фейки на цьому ресурсі. Наприклад, з посиланням на соціальні мережі, сайт повідомляє, що 18 березня буде запроваджено надзвичайний стан. Як відомо, таке питання розглядається, проте 18 березня цього не сталося, і станом на 24 березня надзвичайного стану введено не було.
Зазначимо, що деякими новинами сайт намагався внести нотку комедії в досить несмішну ситуацію: “На карантин” – під стіни Ради сповзлися “білі ходоки”, що відбувається”.
Замовні матеріали, і тут без них ніяк
Експерти ІМІ виявили, що 2,5% від загальної кількості матеріалів, які стосувалися COVID-19, мали ознаки замовлення.
Більшість із них мали політичне або іміджеве спрямування. Із загальноукраїнських політиків на цій темі піарилися:
Юлія Тимошенко
Петро Порошенко
- У Порошенка створили платформу для допомоги літнім людям через коронавірус
- “Евросолидарность” призывает Зеленского, Шмыгаля и Кличко пересмотреть своё решение о закрытии метрополитена
Партія “ОПЗЖ”
Проте і місцеві політики не цуралися цієї теми й розміщували матеріали на свою користь, адже місцеві вибори не за горами.
Так, активно на цій темі піарився Борис Філатов, який “заявил о создании онлайн-платформы для доставки продуктов пожилым людям в Днепре”. А ексочільник Одеської області Максим Степанов “закупил для Одесской инфекционной больницы аппарат ИВЛ”.
Особливо активним був президент групи DCH Олександр Ярославський, який “дал $3 миллиона на борьбу с коронавирусом: “Это время, когда нужно думать не только о себе”, “пообещал доставить в Харьков 200 тысяч тестов на Covid-19 – Кернес” і створив антикризовий штаб на Харківщині: “Очень важно, что Харьковщина первой в Украине создала антикризисный штаб”.
На київського міського голову мітить Микола Томенко, який вважає, що “влада повинна ввести політичний і ціновий карантин”.
Окрема значна кількість замовних матеріалів мала іміджевий характер, наприклад це стосується фондів, які заснували політики або політично афілійовані персоналії:
- Фонд Ріната Ахметова екстрено закуповує 20 000 експрес-тестів для виявлення коронавірусу і передає Міністерству охорони здоров'я / “Гордон”
- Фонд Арсенія Яценюка “Відкрий Україну” закупив 2000 експрес-тестів для COVID-19 / “Сьогодні”
- Фонди Віктора і Олени Пінчуків купили для медиків апарати штучної вентиляції легень / “Сьогодні”
З компаній та бізнесу активно на сторінках ЗМІ боролися з коронавірусною інфекцією Нова пошта, “Київстар”, “Розетка”, “Епіцентр”.
Джерела інформації
Окремо ІМІ проаналізував джерела інформації в матеріалах про коронавірус в 11 онлайн-медіа.** Найбільше інформації в онлайн-медіа про пандемію походить з офіційних джерел – 38% від загальної кількості матеріалів про коронавірус. Це відеозвернення Президента Зеленського та мера Києва Віталія Кличка, звіти голів обладміністрацій, інформація від прикордонників та поліції. Багато інформації в медіа було про повернення українців з-за кордону, яку повідомляли посли України в різних країнах та міністр закордонних справ.
12% матеріалів в онлайн-медіа було написано на основі власних джерел: це новини з брифінгів та Верховної Ради, також журналісти генерували ексклюзивні новини з посиланням на експертів. Найбільше власних матеріалів містилося на сайтах ТСН, “Укрінформ” та “Сегодня”. Українські медіа активно моніторять ситуацію з пандемією в інших країнах, тож 12% від загальної кількості інформації про коронавірус походило з іноземних ЗМІ.
8,5% від загальної кількості інформації було передруками з інших українських медіа.
На соціальні мережі припало 8% від загальної кількості інформації про коронавірус, це передусім інформація від зірок спорту та шоу-бізнесу, які борються з короновірусом або ж показують, як вони проводять час на карантині.
У такі складні для суспільства періоди, як пандемія, велика відповідальність лежить на ЗМІ. Головне завдання медіа – фокусуватися на конструктиві, уникати оцінних суджень та емоційних епітетів, що можуть провокувати зростання соціальної напруги, і ретельно ставитися до джерел, які вони використовують.
Нагадуємо, ознайомитися з рекомендаціями ІМІ стосовно того, як висвітлювати пандемію коронавірусу, які права є у журналістів, та як працювати безпечно, можна на сайті АНТИКОВІД.
*Моніторинговий аналіз проводився 16, 17 та 18 березня 2020 року в 17 загальнонаціональних інтернет-ЗМІ (десять найрейтинговіших та сім ЗМІ, що підписали меморандум Медіаруху про дотримання професійних стандартів): obozrevatel.com, segodnya.ua, 24tv.ua, tsn.ua, strana.ua, pravda.com.ua, znaj.ua, rbc.ua, unian.com, gordonua.com, nv.ua (М), liga.net (М), ukrinform.ua (М), zn.ua (М), censor.net.ua (М), tyzhden.ua (М), interfax.com.ua (М). Загальна вибірка становила 4710 матеріалів.
**Аналіз джерел проводився 16, 17 та 18 березня 2020 року в 11 загальнонаціональних інтернет-ЗМІ: tsn.ua, ukrinform.ua, pravda.com.ua, znaj.ua, gordonua.com, nv.ua, censor.net.ua , tyzhden.ua , zn.ua, segodnya.ua, unian.com.
Проведення цього дослідження стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проєкт USAID "Медійна програма в Україні", який виконується міжнародною організацією Internews Network. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО "Інститут масової інформації" та необов’язково відображає думку USAID, уряду США та Internews Network.