Відкритий лист головним редакторам газет “Факти”, “Столичка”, “Бульвар” та інших

Шановні колеги!

Проблема суспільної моралі на сучасному етапі розвитку українського суспільства є чи не найголовнішою з-поміж інших. Загальновідомо, що духовна криза є одним з основних чинників негараздів у нашій державі. В Україні, фактично, відсутнє етичне виховання дітей та молоді. Суспільству загалом за короткий проміжок часу стали чужими моральні принципи, а у інформаційній сфері нашої держави домінують публікації, фільми, передачі тощо, які містять елементи насилля, жорстокості, порнографії. До Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації кожного дня надходять численні звернення громадян щодо виправлення цієї ситуації.

Як ви розумієте, і я як Голова профільного Комітету Верховної Ради України, і парламент у цілому повинні докладати всіх зусиль задля забезпечення дотримання інтересів суспільства та неухильного виконання норм чинного законодавства.

20 листопада 2003 року Верховною Радою України було прийнято Закон України “Про захист суспільної моралі”. Для інформації, за цей законодавчий акт віддали свої голоси 278 народних депутатів України. Крім того, за нього, практично, одностайно голосували представники фракцій парламентської більшості “ППУ та “Трудова Україна” (які, за оцінками експертів, мають безпосередній вплив на діяльність газети “Факти”), СДПУ(о) (члени якої входять до редакційної колегії та активно підтримують газету “Бульвар”) та інші. Я, до речі, концептуально не підтримуючи норми Закону “Про захист суспільної моралі” щодо створення нового державного органу - Національної експертної комісії з питань захисту суспільної моралі, утримався від голосування за цей законодавчий акт.

Але, Закон України “Про захист суспільної моралі” після ухвалення Верховною Радою України був підписаний і Президентом України. Зараз він вже вступив в дію, а отже, всі його положення повинні чітко виконуватися суб’єктами інформаційної сфери.

Відповідно до статті 11 згаданого Закону, забороняється демонстрація друкованої продукції засобів масової інформації еротичного чи сексуального характеру у вікнах, вітринах та інших місцях загального огляду. Крім того, відповідно до статті 6 цього ж Закону, заборонено розміщення оголошень про інтимні зустрічі за винагороду не в спеціалізованих еротичних засобах масової інформації, що присутнє, наприклад, на перших і останніх сторінках газети “Столичка” та в інших друкованих виданнях. Закон також говорить про те, що друкована продукція еротичного характеру може розповсюджуватися лише за умови недоступності її неповнолітнім і ненав'язування споживачам. Слід зазначити також, що така продукція заборонена для продажу неповнолітнім.

Саме тому, Комітет Верховної Ради України на своєму засіданні 14 січня 2004 року прийняв рішення звернутися до Державного комітету телебачення і радіомовлення України з вимогою попередити друковані ЗМІ про необхідність дотримання норм цього Закону, а також посилити контроль за їх виконанням. Це зовсім не означає, що відтепер в Україні заборонено друкувати будь-які еротичні зображення. Але, ваші видання зареєстровані не як еротичні засоби масової інформації, а здебільшого як суспільно-політичні та інформаційні. А отже, якщо ви надалі плануєте на перших і останніх сторінках своїх видань розміщувати еротичні фотографії, то, безсумнівно, видання потрібно перереєструвати на спеціалізовані еротичні засоби масової інформації, оскільки сьогодні, навіть передрук зображень моделей журналу “Playboy” є порушенням законодавства України. До речі, журнал “Рlayboy” є саме спеціалізованим еротичним засобом масової інформації. Але навіть він не дозволяє собі друкувати на перших і останніх сторінках відверті еротичні зображення. До речі, на сьогодні в Україні зареєстровано понад 50 спеціалізованих еротичних видань.

Зважаючи на все це, позиція Комітету чітка – всі суб’єкти інформаційного ринку в Україні повинні діяти суворо в межах правового поля.

Голова комітету Верховної Ради з питань свободи слова та інформації Микола Томенко