Денис Зборошенко, «Українська правда»
12:38
Понеділок, 4 Листопада 2019

Чи буде кримінальна відповідальність за фото переписки Яременка?

Фотокореспондентам не потрібно хвилюватися за юридичні наслідки зйомки та оприлюднення фото діяльності депутатів в залі парламенту. А народним депутатам варто нарешті прийняти, що кожен їхній рух у сесійній залі може бути задокументований.
Чи буде кримінальна відповідальність за фото переписки Яременка?

Центральною подією середи 30 жовтня в Україні стала переписка народного депутата Богдана Яременка в залі Верховної Ради з повією.

Наступного дня перший заступник голови фракції "Слуга народу" Олександр Корнієнко заявив, що жодних наслідків для народного депутата це не матиме. І до такої позиції фракції юридичних зауважень бути не може.

Правопорушення в діях Богдана Яременка справді немає – правова система України далека від "шведської моделі" боротьби з проституцією, відповідно до якої правопорушником є замовник послуг, а не той, хто їх надає.

Єдина відповідальність, яку народний депутат може понести в цьому випадку, це моральна і політична.

Більшої уваги заслуговує позиція про можливу кримінальну відповідальність для журналістів за втручання в особисте життя народних депутатів.

Пряма мова Олександра Корнієнка: "У нас є стаття в Кримінальному кодексі про втручання в особисте життя, тому я би радив парламентським фотокореспондентам бути уважнішими до того, що вони роблять. У якийсь момент це може викликати реакцію. Те, що так робили раніше, не означає, що це правильно".

Очевидно, Олександр Корнієнко має на увазі статтю 182 Кримінального кодексу України, відповідно до якої карається незаконне збирання, зберігання, використання, знищення, поширення конфіденційної інформації про особу.

Закон України "Про інформацію" відносить до конфіденційної будь-яку інформацію про фізичну особу (включно з інформацією про особисте життя). При цьому зазначається, що така інформація може поширюватися лише за згодою особи.

Разом з цим, віднесення особистої інформації до конфіденційної має суттєві обмеження, якщо йдеться про публічних осіб.

Так, Конституційний суд України у своєму рішенні від 20 січня 2012 року № 2-рп/2012 вказує, що особистим життям фізичної особи є її поведінка у сфері особистісних, сімейних, побутових, інтимних, товариських, професійних, ділових та інших стосунків поза межами суспільної діяльності, яка здійснюється, зокрема, під час виконання особою функцій держави або органів місцевого самоврядування.

А перебування особи на посаді, пов’язаній зі здійсненням функцій держави або органів місцевого самоврядування, передбачає не тільки гарантії захисту прав цієї особи, а й додаткові правові обтяження.

Публічний характер як самих органів – суб’єктів владних повноважень, так і їхніх посадових осіб вимагає оприлюднення певної інформації для формування громадської думки про довіру до влади та підтримку її авторитету у суспільстві.

Таку ж позицію займає Європейський суд з прав людини, судові рішення якого є частиною українського законодавства та обов’язкові для врахування судами України.

ЄСПЛ неодноразово наголошував, що хоч на пресу накладаються обмеження щодо пропорційності втручання у приватне та сімейне життя публічних осіб, її обов’язком є надавати інформацію про все, що стосується публічного інтересу. Наприклад, рішення по справах "Фон Ганновер проти Німеччини", "Таммер проти Естонії", "Krone Verlags Gmbh & Co. KG проти Австрії".

Застосування принципу пропорційності означає, що фотозйомка особистої переписки народного депутата у вільний від роботи час має оцінюватися інакше, ніж фотозйомка переписки народного депутата в сесійній залі Верховної Ради, де відбувається розгляд питань порядку денного. Адже діяльність народного депутата при вирішенні питань державного значення однозначно належить  до сфери публічного інтересу.

У подібній ситуації важливим є не стільки характер переписки та предмет домовленостей (як зазначалося вище, це стосується моральної та політичної відповідальності), як місце та час, коли переписка відбувалася.

Народні депутати приймають рішення, які впливають на життя всього суспільства. І суспільство справедливо очікує, що при здійсненні повноважень, народні депутати відповідально ставитимуться до своїх обов’язків.

Часті політичні кризи та війна на Сході України тільки підкреслюють важливість та високі ставки при прийнятті рішень представниками законодавчої влади.

Тому робота фотокореспондентів, які слідкують за діяльністю народних депутатів на робочому місці та фотографують їхні приватні переписки, не тільки не матиме наслідком кримінальної відповідальності, а є виправданою, суспільно необхідною та бажаною, оскільки так суспільство дізнається про роботу Верховної Ради – єдиного органу законодавчої влади в України. І завдяки цьому дає парламенту оцінку.

Денис Зборошенко, «Українська правда»
Всі матеріали розділу / жанру:
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
241
Переглядів
Коментарі
Код:
Им'я:
Текст:
Коментувати
Коментувати
Нові тексти на ДМ
19 Листопада 2019
19 Листопада 2019
2016 — 2019 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду