Про це йдеться в підсумковому документі РПУ за результати аналізу стану виконання Комплексних заходів із всебічного розвитку української мови, планування та використання коштів Державного бюджету України на їх впровадження. Звіт підготовлено департаментом контролю видатків на соціальну сферу та науку і затверджено постановою Колегії Рахункової палати від 16.09.2003.

Зокрема, щодо виконання вимоги про підтримку видання національної кіно-, відео-, аудіопродукції, тиражування кращих українських фільмів, а також дублювання і озвучення українською мовою творів світового кіномистецтва”, у звіті РПУ вказується, що телевізійний репертуар кінотелефільмів на 90% формується з іноземних фільмів, "які, у більшості, пропагують жорстокість, порнографію, насильство та чужі українському народу моральні й світоглядні стереотипи".

За 12 років (1990-2002р.р.) кіномережа України скоротилася у 4,2 рази, майже половина кінотеатрів та кіноустановок працюють лише у літній період.

"Якщо на початку 90-х років на державних кіностудіях знімалося до 50 повнометражних ігрових, 12 анімаційних і до 500 короткометражних фільмів за рік, то сьогодні виробництво фільмів за фінансової підтримки держави скоротилось майже у 30 разів. У 2002 році було завершено всього 19 фільмів, з них 7 ігрових. В Україні нараховується п’ять державних кіностудій та понад 20 кіностудій недержавної форми власності", - вказується у звіті Рахункової палати України.

З боку держави кінематографія підтримується шляхом фінансування програм кіновиробництва за державним замовленням (українською мовою). Фінансування Мінкультури здійснювалося за кодом “Фінансова підтримка на виготовлення і розповсюдження кінопродукції”. У 2001 році із затверджених 20,0 млн. грн. фактично надійшло – 13,2 млн. грн., або 66,0 відсотків. У 2002 році із 22,6 млн. грн. надійшло 7,8 млн. грн., або 35,0 відсотків. Зазначені кошти Державного бюджету України використані на виробництво вітчизняних україномовних фільмів.

Статтею 22 Закону України “Про кінематографію” встановлено 30-відсоткову квоту демонстрування національних фільмів. Проте вказаний Закон не виконується і на сьогодні вітчизняні фільми займають до 10% екранного простору, йдеться в документі.

Така ситуація, коли українське кіновиробництво фактично ліквідовано, вимагає негайного впровадження жорсткого та дієвого контролю за дотриманням українського законодавства в частині, що регулює поширення друкованої, аудіо-, відео- та кінопродукції, підсумовує РПУ.

З метою відродження національного телефільмовиробництва Держкомтелерадіо видав наказ від 09.10.2000 “Про підтримку вітчизняного телефільмовиробництва”.

Останнім часом на державних каналах збільшилась кількість українських художніх фільмів, документальних стрічок та освітніх програм, констатує РПУ. З’явились україномовні телевізійні серіали вітчизняних студій. Кінофільми, які створюються за державним замовленням та за кошти Державного бюджету України, виходять на екрани державною мовою.

За даними РПУ, два державні телеканали (УТ-1, УТ-2) дотримуються квот демонстрування національних фільмів.

Але аналіз показує, що комерційні телеканали ігнорують виконання Законів України щодо мовної політики, зокрема встановлені квоти на демонстрування національних кінофільмів.

Основною причиною цих порушень є недостатній контроль та невжиття дієвих заходів Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення за дотриманням комерційними телерадіоорганізаціями ліцензійних умов та вимог чинного законодавства.

Інф. "Детектор медіа"