Влада Молдови, Білорусі та України не бажає робити кроки назустріч засобам масової інформації. Таку думку під час нещодавньої зустрічі у Кишиневі висловили представники громадських організацій цих країн, що опікуються питаннями ЗМІ та працюють в рамках спільного проекту з міжнародною правозахисною організацією Артикль 19. Серед учасників проекту громадське об’єднання “Білоруська асоціація журналістів”, “Центр незалежних журналістів” (Молдова), Харківська правозахисна група (Україна), “Інститут масової інформації “ (Україна).

Найбільш несприятлива ситуація із свободою слова склалась у Білорусі.

Там, ідеологічна пропаганда, за словами учасників білоруської делегації, введена у ранг державної політики. Таке місце та роль ЗМІ в ідеологічній машині держави розмиває уяву про стандарти професійної діяльності і перетворює ЗМІ на зручний інструмент в руках недобросовісних політиків.

9 липня 2003 року в Білорусі був виданий Указ Президента №300, згідно з яким 56 міністерств та відомств Білорусі набули права наділяти інформацію статусом державної таємниці. У цей перелік потрапили Міністерство охорони здоров”я, комітет із подолання наслідків Чорнобильської катастрофи тощо. Наслідки такої таємної державної політики неважко уявити.

Під час зустрічі президент “Білоруської асоціації журналістів” Жанна Литвинова розповіла про акцію “закритих газет” в Мінську за визволення журналіста Віктора Івашкевича та про присудження журналістських премій ОРТ імені Дмитра Завадського (телеоператор ОРТ, який безслідно зник у Мінську ще влітку 2000 року). Крім того в “Білоруської асоціації журналістів” додали, що вони виступили з ініціативами про вилучення з Кримінального Кодексу Білорусі статей, що перешкоджають діяльності ЗМІ та блокуванню прийняття Парламентом поправок до законодавства, що порушують права ЗМІ та журналістів і популяризацію ідеї громадського телебачення. Ідея громадського телебачення особливо актуальна останнім часом в Білорусі, оскільки витісняються російські ЗМІ та канали, які надають білорусам не заангажовану інформацію.

За словами Анжели Сирбу, директора молдавського Центру незалежних журналістів, молдавські медіа також звернулися до свого уряду з вимогою вилучити з КК Молдови ст.170 , яка передбачає позбавлення волі на строк до 5 років за критику влади. В Молдові прийнятий закон, який регламентує доступ до інформації та закон “Про громадське телебачення”. За словами молдавських колег, закони прийняті, але не завжди діють. Також наявні численні випадки їх порушення з боку влади.

Українські журналістські організації на тлі білоруських та молдавських колег виявилися потужнішими у відстоюванні та захисті прав ЗМІ. Про це свідчать результати, оприлюдненні під час цієї зустрічі з Харківською правозахисною групою та Інститутом масової інформації.

Юрист “Харківської правозахисної групи” Олег Целуйко, відзначив, що його організація постійно проводить аналіз законодавства, що регламентує допуск до інформації та проводить за цією тематикою круглі столи.

А Медіа-юрист Інститут масової інформації Тетяна Кириченко додала, що ІМІ вже тривалий час достатньо ефективно займається наданням правової допомоги журналістам та ЗМІ, яка включає консультації з питань діяльності ЗМІ, прав журналістів, питань організації діяльності, реєстрації ЗМІ, представництво інтересів журналістів та ЗМІ в суді. ІМІ також вносить через профільний комітет Верховної Ради пропозиції щодо гармонізації діючого законодавства, що регулює діяльність ЗМІ та пропозиції до законопроектів.

Загалом, діяльність українських організацій для журналістів з Молдови та Білорусі була швидше показовою. Не зважаючи на те, що наразі Україна не може похвалитись покращенням стану свободи слова, українські громадські організації намагаються робити все можливе для того, щоб ця ситуація принаймні не ускладнювалась.

IMI