Завершився перший з трьох етапів науково-меморіальної експедиції " Слідами голодомору 1933 року". У середу організатори експедиції звітували у Львові про виконану роботу. Понад два тижні учасники експедиції, а це - науковці, медики та члени громадських організацій, робили свої дослідження у Херсонській, Одеській та Миколаївській областях. Саме південь України, на думку дослідників, потерпів чи не найбільше від голодомору 1933 року. Детальніше - Галина Стадник:

Серед головних завдань експедиції - документація свідчень очевидців голодомору, збір архівних даних про причини смерті селян, а також впорядкування поховань. Як зауважують дослідники, основні труднощі в роботі виникали з владою. Організатори експедиції вказують на нерозуміння й байдужість на місцевому рівні, а також відсутність будь-якого фінансування програми на державному рівні. Організаційний комітет з вшанування пам'яті жертв голодомору 1933 року, створений ще півроку тому при кабінеті міністрів, який очолює прем'єр Віктор Янукович, жодного разу так і не зібрався на засідання, повідомила керівник експедиції Анна Семенюк. На основі свідчень очевидців та зібраних матеріалів організатори експедиції планують звернутися до ООН та інших міжнародних організацій про визнання голодомору 1933 року геноцидом українського народу.