Як повідомив Голова Комітету Верховної Ради з питань свободи слова та інформації Микола Томенко, на його адресу надійшов лист-відповідь на депутатський запит від заступника Генерального прокурора України В. М. Шокіна, у якому повідомлено, що в діях працівників видань з Херсонської, Дніпропетровської, Черкаської, Харківської і інших областей, щодо яких проводилися слідчі дії за кримінальною справою №49-1120, "не вбачається ознак злочину, передбачених Кримінальним кодексом України". Як зазначено у листі заступника Генпрокурора, "по цій справі підозрюваних та обвинувачених слідством не встановлено", і "зазначена кримінальна справа на час надходження та розгляду звернення 13 травня 2003 року провадженням закрита на підставі вимог п. 2 ст. 6 КПК України". Згідно цією нормою "Кримінальну справу не може бути порушено, а порушена справа підлягає закриттю: 2) за відсутністю в діянні складу злочину". Микола Томенко нагадує, що дана справа була відкрита "за фактами публікацій у засобах масової інформації, брошурах, інших виданнях матеріалів, спрямованих на незаконний вплив на Президента України з метою перешкодити виконанню ним службових обов‘язків, за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 344 Кримінального Кодексу України". Таким чином, сама Генеральна прокуратура нарешті визнала абсурдність цієї справи, відзначив народний депутат. Цілковито абсурдне визначення журналістських матеріалів як "спроб перешкоджати діяльності Президента", могло лише посилити неповагу українського суспільства та інших держав до нинішньої правової системи України, ще більше дискредитувати органи прокуратури та інші органи, які закон зобов‘язав стежити за дотриманням правопорядку в Україні.

„Я впевнений, що незамінну роль у тому, що влада нарешті усвідомила всю абсурдність висунутих звинувачень, зіграла солідарна позиція громадськості, зокрема значної частини політиків, ЗМІ, та більшості журналістів, - відзначив Микола Томенко. - Саме під впливом громадськості влада у цій справі нарешті припинила дискредитувати себе і Україну”.