У п`ятницю „Детектор медіа” опублікувала інформацію про те, що Асоціація мережевих телерадіомовників звернулася до Президента України з проханням скористатися правом вето щодо Закону „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України "Про вибори народних депутатів України". Сьогодні з відкритим листом до Президента звернулася й Незалежна асоціація телерадіомовників. Текст відкритого листа читайте нижче.

ВІДКРИТИЙ ЛИСТ

Шановний Леоніде Даниловичу!

Незалежна асоціація телерадіомовників звертається до Вас з проханням накласти вето на Закон України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України "Про вибори народних депутатів України" (№1287, прийнятий Верховною Радою України 15 травня 2003 р.).


Цей закон не сприяє забезпеченню свободи слова в Україні та встановлює додатковий тягар для телерадіомовників України під час оголошеної виборчої кампанії чи проведення референдуму. А саме:


-- Національній раді України з питань телебачення і радіомовлення цим Законом надане повноваження “за поданням Центральної виборчої комісії, окружної (територіальної) виборчих комісій тимчасово (до закінчення виборчого процесу) зупиняти дію ліцензії на право користуватися каналами мовлення у разі трансляції програм, що містять інформацію, поширення якої заборонено законодавством про вибори”;


-- Збільшується обсяг відповідальності телерадіомовників за розповсюджену інформацію під час виступу учасників виборчого процесу.


Чинна редакція Закону передбачає, що тимчасове призупинення ліцензії здійснюється “виключно за рішенням суду, крім випадків трансляції програм, що прямо закликають до повалення існуючого конституційного ладу насильницьким шляхом або неконституційного порушення територіальної цілісності України”.
Ухвалений Закон пропонує застосовувати санкції до телерадіомовників “у разі трансляції програм, що містять інформацію, поширення якої заборонено законодавством про вибори”. Як бачимо, перелік такої інформації чітко не визначено.


Таке формулювання є порушенням одного з базових принципів встановлення відповідальності: порушенням повинне бути чітко визначене. Тут же законодавець посилається на весь закон та ще й не один, а принаймні три можливих. Тому неможливо точно визначити, яка ж усе таки інформація є забороненою до поширення законодавством про вибори, і яким саме законом це зроблено, і, відповідно, не зрозумілим є, за поширення якої інформації телерадіоорганізація може втратити право виходити в ефір під час передвиборчої кампанії. Виходить, що телерадіоорганізація не знає за які дії її може бути покарано. І, відповідно, вона не може уникнути протиправних дій. Таке формулювання є передумовою зловживання з боку органів влади та їхніх посадових осіб, а також передумовою самоцензури телерадіокомпаніями при висвітленні виборчого процесу або референдуму.


З огляду на це, заборонена до поширення інформація може тлумачитися як інформація, яка не відповідає вимогам закону як щодо її змісту, так і щодо порядку її поширення. Така невизначеність призведе до того, що тлумачення того, чи є поширена інформація забороненою, будуть робити виборчі комісії, які складаються із зацікавлених кандидатів та партій, а Національна рада механічно на законних підставах буде зупиняти ліцензію.


Наприклад, статтею 85 Закону України “Про вибори народних депутатів України” передбачено, що відповідальність настає за таке порушення законодавства про вибори, як поширення явно неправдивих відомостей про кандидатів у депутати, що принижують честь і гідність кандидатів у депутати. Частиною п’ятою статті 56 цього ж Закону передбачено, що саме партії (блоки) чи кандидати у депутати визначають чи є інформація явно недостовірною чи ні. Отже, поширена інформація, яка, на погляд, кандидатів (партій), є явно недостовірною на законних підставах може визнаватися забороненою до поширення, оскільки виборчі комісії формуються з представників тих самих партій та кандидатів.


Про недосконалість цього Закону свідчить і факт відсутності визначення “політичної агітації”, внаслідок чого повідомлення про будь-якого кандидата чи політичну партію (блок) може бути визнано політичною агітацією і, відповідно, забороненою до поширення інформацією, що тягне застосування згаданих санкцій до телерадіомовників.


Також прийнятий закон розширює межі відповідальності телерадіомовників за поширену інформацію, що містилася у виступах кандидатів на виборні посади. Якщо раніше, вони взагалі звільнялася від такої відповідальності, то тепер це стосується лише прямого ефіру. А от коли такі виступи йдуть у запису, то телерадіоорганізація несе повну відповідальність за зміст виступів цих осіб. По логіці, телерадіоорганізації тепер мають цензурувати виступи та редагувати їх, якщо вони транслюватимуться у запису, щоби уникнути санкцій, які передбачені прийнятим законом.


Голова правління Лебедєва Т.Я