«За» проголосували 249 народних депутатів з 405, зареєстрованих у залі.

Як передає УНІАН, ВР ухвалила Закон “Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин”, внесений Президентом України.

Європейська хартія регіональних мов або мов меншин (у подальшому - Хартія) була розроблена під егідою Ради Європи у 1992 році. Вона направлена на захист і сприяння розвиткові історичних мов, які перебувають в становищі меншості, відносно державних чи офіційних мов відповідної країни, або які знаходяться під ризиком зникнення. Тобто предметом регулювання Хартії є мова, визначення її статусу, заходів захисту та заохочування вживання і використання. Але положення Хартії не додають будь-яких спеціальних прав носіям цих мов. Хартію підписали 29 держав, і 17 з них – ратифікували: Австрія, Велика Британія, Вірменія, Голландія, Данія, Іспанія, Ліхтенштейн, Німеччина, Норвегія, Словаччина, Словенія, Угорщина, Фінляндія, Хорватія, Швеція та Швейцарія. Верховна Рада України у грудні 1999 року ратифікувала цю Хартію, але прийнятий Верховною Радою Закон “Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин” було визнано неконституційним через порушення конституційної процедури підписання цього закону (рішення Конституційного Суду від 12 липня 2000 р. №9-рп).

Положення Хартії застосовуватимуться до мов таких національних меншин України: білоруської, болгарської, гагаузької, грецької, єврейської, кримськотатарської, молдавської, німецької, польської, російської, румунської, словацької та угорської.

Україна бере на себе зобов'язання відповідно до таких частин Хартії: І (Загальні положення); II (Цілі та принципи, яких необхідно дотримуватися відповідно до п. 1 ст. 2 Хартії); IV(Застосування Хартії); V(Заключні положення). Але Україна не буде виконувати положення п. 5 ст. 7 ч. II Хартії, відповідно до якого сторони зобов’язуються застосовувати принципи Хартії (пункти 1-4 ст.7) до нетериторіальних мов.

Згідно з законом Україна, стосовно кожної із вищевказаних мов, застосовуватиме положення Хартії: а) у галузі освіти (ст. 8), зокрема, щодо надання дошкільного навчання, початкової, середньої, професійно-технічної, університетської та іншої вищої освіти регіональними мовами або мовами меншин; щодо викладання історії та культури, відображенням яких є відповідна регіональна мова або мова меншини; б) у галузі судової влади (ст.9), зокрема, у кримінальному, цивільному судочинстві або при розгляді справ, що стосуються адміністративних питань використання регіональних мов або мов меншин;

в) у діяльності адміністративних органів та надання публічних послуг (ст.10), зокрема, використання або прийняття, у разі необхідності паралельно з назвами офіційною мовою (мовами), традиційних правильних форм написання назв місцевостей регіональними мовами або мовами меншин; г) у діяльності засобів масової інформації (ст. 11), зокрема, заохочувати і/або полегшувати створення і/або функціонування якнайменш однієї газети, яка друкуватиме свої матеріали регіональними мовами або мовами меншин;

д) у сфері культурної діяльності та засобів її здійснення (ст. 12), зокрема, сприяти різними засобами доступу іншими мовами до творів, що створюються регіональними мовами або мовами меншин, підтримуючи і розвиваючи діяльність у галузі перекладу, дублювання, озвучування і субтитрування;

е) у економічному та соціальному житті (ст.13), зокрема Сторони Хартії зобов’язуються заборонити застосування у внутрішніх правилах компаній і приватних документах будь-яких положень, що виключають або обмежують використання регіональних мов або мов меншин, принаймні між особами, що вживають одну і ту ж мову.

є) у галузі транскордонних обмінів (ст. 14).

Одночасно закон визначає, що заходи, спрямовані на утвердження української мови як державної, її розвиток і функціонування не вважаються такими, що перешкоджають чи створюють загрозу збереженню або розвитку мов.