У Києві відбулося громадське обговорення проекту нової редакції закону «Про телебачення та радіомовлення». В обговоренні взяли участь голова профільного Комітету Верховної Ради М. Томенко, народні депутати-члени комітету, представники Нацради з питань телебачення і радіомовлення і Громадської ради з питань свободи слова та інформації, а також медіа-експерти.

Як зазначив п. Томенко, стратегія комітету і громадських організацій полягає в тому, що загальне інформаційне законодавство фізично і морально застаріло, тобто на рівні норм воно може працювати, але на рівні ідеології, стратегії воно гальмує розвиток телебачення зокрема і ЗМІ загалом. Ключова позиція в тім, щоб усі законодавчі акти, прийняті на початку 90-х років, повинні готуватися в нових редакціях. „Прийнята позиція, яку ми зараз воюємо з усіма народними депутатами і з урядом, що ми будемо проти внесення коротких змін, які врегульовують якусь одну проблему, – сказав Томенко. – Тому після того як ми внесли нову редакцію Закону „Про рекламу”, цілком очевидно, що нам треба запропонувати нову редакцію Закону „Про телебачення і радіомовлення". Скидається на те, що це найбільш багатостраждальний закон. І хоч ще не всі робочі групи експертів зведені докупи, я думаю, комітет буде ближчим часом готувати законопроект до першого читання з тими поправками, які обговорюються сьогодні.”

За Томенком, ключовими тезами документу є уніфікація всієї термінології в українському інформаційному просторі. Він зазначив, що тут ніхто не знайшов терміну „оператор кабельного мовлення”, бо він заводиться в іншу термінологічну основу. Тому автори законопроекту прагнуть фактично легалізувати статус тих, кого називають мережевими телекомпаніями – як загальнонаціональних компаній.

Пан Томенко зауважив: „Наша ідеологія така: всі канали, які мовлять на більш як половину території України, можуть тлумачити і функціонувати як загальнонаціональні канали. Щодо питання ліцензування: закон до деталей, до пунктів описує цю процедуру”. Власне, після цього закону, звернув увагу Микола Томенко, відміняється такий документ, як положення про ліцензування Нацради, позаяк воно непотрібне, адже закон чітко розписує, як ліцензувати. До речі, законопроект дає право телерадіомовникам бути цілком жорсткими у відносинах з Нацрадою.

„Більше того, – додав пан Томенко – „цього тижня ми реєструємо нову редакцію Закону про Національну раду з питань телебачення і радіомовлення. Це виглядає, що ми ледь не пакетом завели три базових медійних законопроекти. І тут є відсильна норма: те, що стосується реклами, читай в Законі „Про рекламу”, в Законі про Нацраду буде відсилання: те, що стосується ліцензування, читай в законі про ТБ і радіо. Поза тим, є пропозиція виводити політичну рекламу за рамки закону про рекламу. Маємо намір провести на поточній сесії цю інформаційно-мовну революцію. Якщо ми всі три закони в цілому не приймемо у першому читанні і винесемо на друге – я все одно вважатиму це нашою перемогою”.

Водночас комітет налаштований не допустити дрібних змін до законів, оскільки вони не принесуть реформ, а тільки імітуватимуть перетворення в мас-медійній царині. Михайло Крамаренко

спеціально для „Детектор медіа”