«Чесно»

Медіаексперти вбачають у цих публікаціях ознаки замовності.  Для самореклами "уряд Гройсмана" купує увагу друкованих медіа, білборди і видає газету. Кошти для поширення таких публікацій надійшли підприємцю - шеф-редактору "Обозревателя" Оресту Сохару. Саме він став переможцем тендеру.

"Уряд Гройсмана щороку збільшує держпідтримку розвитку громад та розбудови інфраструктури. Цього року… вона сягає понад 30 млрд грн… Ці кошти спрямовані на будівництво та ремонт різних об’єктів, яких потребують жителі конкретного міста, села, ОТГ,  – дитячих садочків, шкіл, медзакладів – та оснащення їх сучасним обладнанням; на будівництво і ремонт доріг, мереж водопостачання та вуличного освітлення, щоб забезпечити комфортні умови життя", - саме так починаються 20 публікацій, розміщених у ЗМІ в різних регіонах в перші два дні серпня цього року.

Далі в статтях іде мова про успіхи "уряду Гройсмана" в області, про яку пише ЗМІ.

Шість із цих публікацій були позначені як реклама. Маркували “Волинські новини”, хмельницький портал “Є”, “Житомир.Інфо”, “Винницаinfo”, “Полтавщина” і чернігівський “Високий вал”.

У решті медіа публікація вийшла без жодного маркування.

У частині медіа, в яких публікували це як рекламу, кажуть, що замовником публікації була рекламна агенція, назву якої не повідомляють.  У рекламному відділі “Житомир.Інфо” повідомили, що спочатку новину просили розмістити як прес-реліз уряду, а потім виданню вдалося перевести справу в комерційну площину.

Працівниця рекламного відділу “Житомир.інфо” Галина процитувала лист із Кабміну:

"Написаному вірити. Прес-служба Кабінету міністрів". На то й воно підписано, щоб було першоджерело. А хто вже саме, пам’ятаю, якийсь там департамент звертався. То вже, як би, комерційна інформація йде. Ми її розцінили, скажем так, як комерційну. Тому, замовника буде неетично розголошувати".

Про те, що за публікацію платили і там, де не було маркування "реклама", не під запис сказали кілька редакторів, з якими вдалося поспілкуватися.

Експертка Інституту масової інформації Олена Голуб поширення урядових прес-релізів вважає проблемою як органів влади, так і ЗМІ.

"Уряд має звітувати про свою діяльність, а ЗМІ мають це друкувати. Тут однозначно є порушення журналістських стандартів, оскільки матеріали є неповними,  незбалансованими, немає беку (додаткової інформації, яка розширює контекст про дану подію чи їй подібні, які відбувалися раніше, - О.П.). Саме через це можна сказати, що є ознаки замовлення", - каже експертка.

Вона зазначила, що маркування в кількох ЗМІ можуть свідчити, що матеріали і в решті медіа розміщувалися за гроші. Але цього недостатньо для того, щоб стверджувати про замовність матеріалу в усіх ЗМІ.

"Часто наші ЗМІ відмовляються і важливі матеріали ставити без грошей. Навіть якщо це був суспільно важливий матеріал і був інформпривід і ЗМІ можуть про це написати самі з нормальним беком збалансований матеріал, вони цього не роблять, бо це вимагає певної роботи. Їм значно простіше взяти прес-реліз, його поставити і ще за це гроші взяти. Тут проблема з обох сторін. Із одного боку, що уряд за це платить, а з іншого боку - це проблема ЗМІ, які не виконують своїх прямих обов’язків, не розміщують матеріалів про звіти урядових установ", - вважає Голуб.

Експерт "Детектор медіа" Отар Довженко менш поблажливий до уряду:

"Так, тут є всі ознаки замовності. Відсутність конкретного інформаційного приводу (і, відповідно, порушення стандарту оперативності), відсутність посилання на джерело, брак балансу хоча б у вигляді експертної оцінки. Крім того, опубліковані матеріали схожі між собою чи навіть ідентичні, тобто їх писали не співробітники редакцій".

Відсутність посилання на прес-службу уряду в тексті новини експерт трактує як вимогу замовника.

"Чи публікувалось воно за гроші, чи під тиском, чи на вимогу власника, ми знати не можемо, але ризикую припустити, що редактори вирішили порушити стандарти й опублікувати нетиповий для їхніх видань контент не просто так", - припускає Довженко.

Він запропонував кілька інших способів використання даних від уряду, які опублікували регіональні медіа:

"Сама по собі статистика, якщо вона правдива, могла би бути використана, наприклад, в аналітичних матеріалах або як привід для розмови з експертами.  Якщо такий матеріал публікується з позначкою "реклама" і "на правах реклами", це законно. Якщо без позначки, то ні. Якщо ж дивитись на це з погляду здорового глузду, а не лише законності, то витрачення урядом чи обласними державними адміністраціями бюджетних грошей на публікацію таких матеріалів – практика, типова для часів Кучми і Януковича. Інформація про кількість бюджетних грошей, витрачених на розвиток регіонів, має бути доступною всім охочим, але використовувати її як рекламу, як на мене, нездорово".

Як з’ясував Громадський рух ЧЕСНО, за повідомлення про успіхи “уряду Гройсмана” таки платили.

"У 2018 році, з метою інформування громадськості про урядові реформи в Україні, зокрема про реформи системи охорони здоров’я, освіти, децентралізації тощо, Департаментом укладено договори з ФОП "Сохар О. Т." стосовно надання послуг з розміщення інформаційної продукції в друкованих ЗМІ та інтернет-виданнях  на загальну суму 1 609 800,10 гривень", - йшлося у відповіді з Кабміну на запит Громадського руху ЧЕСНО.

Згідно з інформацією, яка є в інтернеті і друкованих ЗМІ відбувся тендер на 580 000 грн, який виграв ФОП Орест Тарасович Сохар, який свого часу балотувався в парламент від Партії вільних демократів, також він значиться як головний редактор он-лайн ЗМІ - "Оглядача" (“Обозреватель”).

Під час тендеру уклали два договори. За першим Сохар мав би розмістити 208 новин у 52 регіональних виданнях. Термін виконання угоди - з 18 травня до 24 грудня 2018 року.

Як раніше писав ЧЕСНО, Сохар виграв ще один урядовий тендер на 1,03 млн. За ним він зобов’язався до 24 грудня розмістити близько 100 інформаційних матеріалів у 43 регіональних медіа.

Сохар спочатку виявився небалакучим співрозмовником:

"Ну ви ж бачите, все там є. Все є в деталях на цьому, на Prozorro… Слухайте, я не буду. Там все написано. Читайте", - порадив Сохар.

На питання чи розміщує публікації як рекламу чи якось інакше Сохар відповів: "Все за умовами тендеру".

З договору від 18 травня можна встановити, що уряд платить 580 тисяч грн якраз за розміщення інформації в рекламному блоці:

Витяг з Договору ФОП Сохара з КМУ від 18 травня

Сохар наголосив, що його діяльність в медіа і послуги уряду ніяк не впливають на редакційну політику “Обозревателя”:

"Я приватний підприємець. І це ніяк не поєднано. Тут в мене редакційна діяльність, а там винятково маркетингова”, - стверджує Сохар.

Медіаексперти називають такі публікації, які поширювали в ЗМІ, - промоцією виконавчої влади, яке не мало б публікуватися взагалі.

"Навіть якби в цій новині було посилання на прес-службу або фраза "про це повідомив Володимир Гройсман на зустрічі з журналістами", вона залишилася б тим, чим вона є – не новиною, а промо-матеріалом виконавчої влади. Створеним в інтересах влади, а не аудиторії. Тому треба не тільки відрізняти "джинсу" від "паркету", а й вимагати від журналістів, аби вони перестали публікувати як "джинсу", так і "паркет”, - переконаний Довженко.

Варто зауважити, що Уряд також  випускає і власну агітацію. В кінці липня - на початку серпня цього року в поштові скриньки киян безкоштовно потрапила газета про урядові ініціативи для розвитку Києва. Наклад цієї газети 500 тисяч примірників.

Як раніше повідомляв Громадський рух ЧЕСНО, на рекламування діяльності уряду цього року уже витратили понад 12 млн гривень держкоштів.

Приклад білборду з рекламою "уряду Гройсмана"

У Секретаріаті Кабінету Міністрів стверджують, що на таку діяльність гроші з бюджету витрачають вперше з 2014 року. Від "уряду Гройсмана" телеканали публікують нібито соціальну рекламу, з’являються білборди, радіопрограми і відеоролики.

Більш заплутану ситуацію з рекламою Громадський рух ЧЕСНО виявив у Президента. Ні Адміністрація Президента чи держадміністрації, Держуправління справами, Мінінформполітики, "Солідарність", Інститут національної пам’яті не знають хто розмістив білборди-привітання з державними святами від глави держави, які теж є рекламою.

Громадський рух ЧЕСНО переадресовували на різні інстанції, які могли би відповідати за розміщення бордів Петра Порошенка, але поки що, не вдалося навіть встановити хто за них платив.

«Чесно»