Роздержавлення друкованих ЗМІ: форму власності змінили менше половини видань. Що далі?
«Громадське радіо»
Серед комунальних медіа роздержавлення пройшли лише 31% цю процедуру, серед державних – 17%. Детальніше розкаже заступниця шеф-редактора «Детектор медіа», заступниця голови Наглядової ради ПАТ НСТУ (Суспільного мовлення), членкиня громадських рад Комітету свободи слова та інформаційної політики Світлана Остапа.
Світлана Остапа: Це одна з найбільших медійних реформ в Україні, яка розпочалася 1 січня 2016-го року і має закінчитися цього року. Закон передбачав, що всі бажаючі одразу реформуватися могли це зробити в перший рік, а ті, хто не виявив бажання реформуватися в першому етапі, все одно мали це зробити пізніше. Також закон передбачав першочергове право на визначення, в якому етапі реформуватися, трудовому колективу.
У нас за статистикою «Держкомтелерадіо», видань, які мають реформуватися, приблизно 750. З них 87 державних і відомчих, решта – комунальних. На вчорашній день реформувалися 31% комунальних ЗМІ, і 17% — державних і відомчих.
Чому залишається ще така велика частка тих, хто не реформувався? По-перше, деякі думають, що це все розсмокчеться, і реформа якимось чином припиниться. Є характерна особливість: ті видання, які мають хороші надходження з місцевих або державних бюджетів, не поспішають це робити. Тобто вони звикли до таких грошей, і не поспішають йти «на волю».
На сьогодні не роздержавилося жодного видання в столиці, де на муніципальні видання бюджет передбачив 9 мільйонів гривень, і нуль видань реформувалися у Закарпатській області.
В тих же областях, де і в попередні роки влада не дуже поспішала виділяти кошти на свої комунальні медіа, як, наприклад, на Рівненщині і на Чернігівщині, то там відсоток реформованих видань набагато більший – понад 50%.
Якщо видання не реформуються до кінця цього року, то в них закінчиться термін державної реєстрації, і ці видання просто можуть зникнути.
Анастасія Багаліка: Видання ж це мають розуміти, що в них зникнуть ліцензії, і що далі?
Світлана Остапа: Вони в тісній зв’язці з місцевою владою, і моніторинги наших авторів показують, що не дуже змінюється контент. Що навіть видання, які роздержавилися, не одразу починають працювати за журналістськими стандартами. Влади на місцях боялися, що ці видання почнуть їх дуже сильно критикувати, але нічого цього не сталося, вони, як виходили раніше з тим самим контентом, так і виходять. Але я думаю, що це питання часу. Ті, хто і до реформи працювали за стандартами, реформувалися першими, і в них і контент вирізняється тим, що він більш об’єктивний.
Анастасія Багаліка: Тобто роздержавлення насправді не є гарантією від залежної редакційної політики?
Світлана Остапа: Так, і у місцевої влади є можливості перекупити ці газети. Адже вони знають, що деякі газети просто животіли на виділені гроші, їх вистачало лише на папір та низькі зарплати. Але їх це влаштовувало, тому що іншого потоку грошей в них не було, вони не вміли заробляти гроші. Є такі райони економічно депресивні, що вони і не можуть самі заробляти гроші. А економічне питання основне: якщо видання матиме змогу заробляти, тоді воно буде і незалежним в редакційній політиці.
Анастасія Багаліка: А як у них зараз зі змогою заробляти?
Світлана Остапа: Порахували, що в тих районах, де не менше 40 тисяч населення, там є можливість якось вийти на самоокупність за рахунок передплати і реклами. А в тих районах, де 12-15 тисяч населення, цього фізично зробити неможливо. Тому, можливо, потрібно укладати угоди про висвітлення діяльності місцевої влади, це можливість друкувати регуляторні акти, але за рахунок незалежних тендерних процедур. Тобто влада дає ці гроші, але вона не диктує далі, що друкувати в самій газеті, крім цих регуляторних актів. Крім того, в Україні відбувається децентралізація, і це є хороший привід для об’єднання. Якщо там було кілька газет у районі і створилася ОТГ, вони можуть об’єднати свої зусилля і створити якийсь один потужний засіб масової інформації.
Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.
