13 березня в Луганську пройде День пам'яті відомого українського журналіста і поета, власного кореспондента «Київських відомостей» Петра Шевченка, що трагічно загинув 12 березня 1997 року. Того дня 44-річний Петро Шевченко за викликом «Відомостей» приїхав з Луганська до Києва, але в редакції так і не з'явився. І додому теж не зателефонував. 13 березня ввечері його знайшли повішеним у напівзруйнованій котельні на пустирі неподалік від аеропорту «Жуляни». Його колеги і друзі, які добре знали Петра, і сьогодні переконані, що це було не самогубство (варто було для цього їхати до столиці?), а вбивство. Навряд чи будуть знайдені підтвердження тій чи іншій версії, бо ніхто їх і не шукає. А раптом… Бо ж написано, що немає нічого тайного, що не стало б явним. Як поет Шевченко підписував свої вірші псевдонімом Петро Біливода, бо був родом з Біловодського району області. Він майстерно володів літературною українською мовою. Але тут, на Луганщині, яка традиційно вважається російськомовною, а насправді розмовляє здебільшого суржиком, розголосу набула добірка Петрових віршів у журналі “Україна”. Декотрі з них, написані суржиком, спонукали людей обрати нарешті собі мову – ту, чи іншу – і не паплюжити жодної. Оргкомітет по проведенню Дня пам'яті організував церемонію відвідин могили поета і журналіста, в якій зможуть взяти участь усі бажаючі, повідомляє "Політична Україна".