Заяву розміщено на сайті Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації

Подаємо її повнотекстово:

"Заява голови Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації щодо закликів деяких посадових осіб по встановленню кримінальної відповідальності за наклеп й образи.

Останнім часом в засобах масової інформації жваво обговорюється проблема поновлення кримінальної відповідальності фізичних осіб за наклеп. Якщо проаналізувати події, що передували виникненню такої дискусії, то однозначно можна сказати про те, що цю проблему деякі політичні сили намагаються штучно витягти на поверхню, нав’язати суспільству, використовуючи при цьому аморальні методи.

Так, після спроби самогубства начальника УМВС України в Черкаській області О. Кочегарова, одразу декілька посадових осіб (Генеральний прокурор України, Прокурор Черкаської області, голова Черкаської обласної державної адміністрації, народні депутати Л. Кравчук та О. Задорожний та ін.) заявили про те що, сьогодні терміново потрібно повернути статтю в Кримінальний Кодекс України, яка передбачала б кримінальну відповідальність за наклеп. 7 березня 2003 року в ефірі Першого Національного телеканалу вийшла програма “Питання дня” присвячена саме проблемі відповідальності за наклеп. Аргументом на користь цього став текст передсмертної записки генерала О. Кочегарова, яка була оприлюднена з грубим порушенням кримінально-процесуального законодавства, зокрема положень про таємницю слідства, в якій він, начебто, звинувачує в доведенні до самогубства журналістку Валентину Ваильченко. Саме журналістів ці політичні сили намагаються зробити “заручниками” такої ситуації, наводячи аргументи про те, що їхні критичні матеріали є наслідком самогубств чиновників та інших протиправних діянь.

Не інакше як абсурдним можна назвати твердження про те, що чим скоріше держава припине цю “безвідповідальність” предстаників засобів масової інформації, тим краще буде для суспільства в цілому. Комітет Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації виступає категорично проти відновлення кримінальної відповідальності за наклеп. Норми чинного Кримінального кодексу України вже встановлюють відповідальність за втручання в приватне життя, перешкоджання діяльності громадських об’єднаннь та ін. Крім того, це є протиріччям напрямку державної політики України щодо відповідності вітчизняного законодавства європейським нормам.

Норми про кримінальну відповідальність фізичних осіб за наклеп та образи не містяться в законодавстві жодної розвиненої європейської країни. Вони присутні лише в законодавствах деяких азіатських держав. Наявність в законодавстві такого положення є ознакою тоталітарної форми політичного режиму в державі.

Більше того, норми європейського законодавства говорять про те, що політики, публічні особи, державні службовці мають допускати вищий рівень критики щодо їхньої суспільної діяльності, ніж приватні особи (Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Лінгенса). Крім того, європейське законодавство містить поняття “оціночні судженння” журналістів, правдивість яких не підлягає доведенню. А вимога від журналіста щодо доведення правдивості свого оціночного судження є порушенням свободи вираження поглядів. Саме ці правові норми, наявність в законодавстві яких є ознакою правової держави, Комітет Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації пропонує законодавчо закріпити через прийняття у другому читанні Закону України “Про внесення змін до деяких законів України за результатами парламентських слухань “Суспільство, засоби масової інформації, влада: свобода слова та цензура в Україні”.

Голова Комітету