Журналістка "Вечірніх Черкас" Валентина Васильченко звернулась із заявою до Інституту Масової Інформації про надання їй юридичної допомоги та інформаційної підтримки. Інтереси журналістки погодився представляти адвокат Богдан Ференц, з яким ІМІ уклав відповідну угоду.

"Я вважаю, що за таких обставин, коли мене безпідставно звинувачують керівники МВС України, я потребую правової допомоги. Я хочу, щоб всі знали, що я людина, яка ніколи не покінчить життя самогубством. В разі, якщо зі мною щось станеться, то це однозначно не буде спроба самогубства", наголосила вона у заяві до ІМІ.

Разом з тим журналістка газети "Вечірні Черкаси" Валентина Васильченко заперечує, що писала у "Дзеркало тижня" про діяльність начальника УМВС України у Черкаській області генерала міліції Олега Кочегарова.

"Мене звинувачують без всяких на те підстав. Стаття в газеті написана не мною. Я не маю до неї жодного відношення", наголошує Васильченко.

Також вона переконана, що ніякої передсмертної записки, у якій, начебто, генерал звинувачує Васильченко у своїй смерті, не існує. "Я молю Бога, щоб Олег Кочегаров вижив і сам пояснив свій вчинок", - каже журналістка.

Васильченко також вважає, що причиною, яка підштовхнула до спроби самогубства Олега Кочегарова, міг бути телефонний дзвінок шефа МВС. За її інформацією, міністр внутрішніх справ Юрій Смірнов особисто дзвонив Кочегарову з приводу публікації у "ДТ" і у телефонній розмові вимагав від нього рапорт про звільнення.

Прокуратура Черкаської області утримується від коментарів з цього приводу.

Згідно зі статтею 120 Кримінального кодексу України, в якій йдеться про доведення до самогубства, вчинення цього злочину виражається у дії або бездіяльності винної особи, що полягають у жорстокому поводженні з потерпілою особою, у шантажі, примусі до протиправних дій або систематичному приниженні людської гідності..

Такі дії мають бути вчинені щодо особи, яка перебуває у матеріальній або іншій залежності від винного. Матеріальна залежність від винного в скоєнні злочину означає, що єдиним із джерел існування потерпілого є матеріальна допомога, зокрема перебування потерпілого на його утриманні.

Інша залежність - це залежність службова, шлюбна, залежність підопічного від опікуна, пацієнта від лікаря, підозрюваного від слідчого чи працівника органу дізнання.

Олег Кочегаров не знаходився на матеріальному утриманні журналістки Валентини Васильченко, також не знаходився від неї у службовій залежності. А тому у керівництва правоохоронних органів немає жодних правових підстав звинувачувати пані Васильченко у скоєнні цього злочину, коментує ситуацію юрист.

Валентина Васильченко - журналістка з 27-річним стажем, закінчила з відзнакою Київський факультет журналістики. Спеціалізується на журналістських розслідуваннях, у 2000 році отримала премію імені правозахисника, журналіста Валерія Марченка. Останні півтора року працює у редакції газети "Вечірні Черкаси" і висвітлює соціальні проблеми. До цього вона працювала у газеті "Антенна" і дійсно написала багато матеріалів про тортури у міліції і зокрема щодо неповнолітніх.

11 лютого 2003 року на прес-конференції прокурор Черкаської області Литвин особисто подякував Валентині Васильченко за цікаві матеріали, які допомагають в роботі прокуратурі. За його словами, всі факти викладені журналісткою в публікаціях знайшли своє підтвердження. Валентина Васильченко неодноразово ставала жертвою переслідувань за журналістську і правозахисну діяльність. Так, 14 серпня 2000 року на журналістку було вчинено напад. Міліція порушила кримінальну справу не за фактом нападу на журналістку, а за фактом "хуліганства". Натомість Валентина Васильченко вважає, що це наслідок критичних публікацій про зловживання владою в Христинівському районі Черкащини.
Українська правда