У квітні-травні 2018 року громадська організація “Інтерньюз-Україна” провела експертне дослідження серед 120 респондентів під назвою “Свобода та регулювання Інтернету в Україні”.

Метою опитування було отримати зріз експертної думки щодо політики українського уряду в сфері Інтернет-врядування, а саме в частині регулювання Інтернету з часу підписання указу Президента України №133/2017 від від 15 травня 2017 р. щодо введення санкцій проти низки російських компаній, що призвело до блокування низки російських сайтів та соцмереж.

Представники ГО  “Інтерньюз-Україна” опитали 120 респондентів з числа визначених цільових груп у період з 08 квітня по 18 травня 2018 року.  До цільової аудиторії опитування увійшли респонденти, що представляли IT-галузь, правозахист та  медіа-спільноту (журналісти та редактори національних та регіональних ЗМІ). Анкету опитування можна переглянути за лінком: http://bit.ly/sampleQUA

Ключові результати дослідження

1. Більше половини експертів відзначили погіршення ситуації зі свободою Інтернету в Україні в 2017 році

На запитання оцінити динаміку ситуації зі свободою Інтернету в Україні впродовж 2017 року до попереднього року, 46,7% респондентів зазначили, що ситуація “дещо погіршилася”, ще 8,3% зазначили, що ситуація “значно погіршилася”. Водночас, 40,8% вказали, що ситуація “не змінилася”. Й для решти 4,1% ситуація покращилася.

2. Блокування доступу до соцмереж та небезпечні законодавчі ініціативи – ключові випадки порушення свободи Інтернету

На запитання, чи знають респонденти про випадки порушення свободи Інтернету й за можливості обрати кілька відповідей, 70% респондентів зазначили про блокування доступу до соціальних мереж, ще 67,5% вказали за законодавчі ініціативи, що обмежують свободу Інтернету. 49,2% вказали на проурядові маніпуляції в соціальних мережах, та 48,3% – про тиск на IT-компанії та інтернет-провайдерів.

3. Більшість респондентів визнають право держави на певні обмеження свободи Інтернету

На запитання, чи можливі певні обмеження свободи Інтернету на підставі протидії загрозам національної безпеки, 64,2% респондентів відповіли ствердно. Водночас, 20% зазначили, що обмеження не повинні бути за жодних обставин. Складно відповісти – для 15,8% респондентів.

4. Чи є надмірним регулювання Інтернету – без однозначної відповіді

На запитання, чи здійснює український уряд спроби надмірного регулювання Інтернету в Україні, думки респондентів розділилися: 36,7% вважають, що таких спроб скоріше немає, ще 35,8% стверджують, що такі спроби скоріше є. 15,8% респондентів впевнені в надмірному регулюванні, тоді ж як 10% заперечують цю тезу.

5. Уряд скоріше не дотримується міжнародних стандартів Інтернет-врядування щодо регулювання Інтернету

44,2% респондентів переконані, що український уряд радше не cлідує міжнародним стандартам Інтернет-врядування в регулюванні Інтернету, тоді ж як 28,3% займають протилежну позицію.  Для 27,5% респондентів складно відповісти на це запитання.

6. 50% респондентів схвально оцінюють блокування російських інтернет-ресурсів

В оцінці указу Президента України #133/2017 щодо обмеження доступу до низки російських сайтів (VK.com, Yandex.ru, OK.ru, Mail.ru) 50% респондентів відповіли як “позитивно” чи “скоріше позитивно”, тоді ж як 42,5% дали відповіді “негативно” та “скоріше негативно”. 7,5% респондентів вказали, що їм “складно відповісти”.

7. 54,2% респондентів вказують радше на неефективність рішення про блокування

Відповіді респондентів оцінити підписаний указ №133/2017 за критерієм ефективності не є одностайні. Респондентам пропонувалося проголосувати за шкалою від 1 до 10, де оцінка 1 – взагалі неефективно, а 10 – дуже ефективно. 54,2% оцінили ефективність указу відповідями в шкалі 1-5, тобто схильні розглядати указ як неефективний. У свою чергу 45,8% респондентів вказали відповіді в шкалі від 6 до 10, тобто схильні вважати указ ефективним. У попередньому опитуванні у жовтні 2017 року, 59% висловилися про неефективність блокування, тоді як 41% оцінили указ як ефективне рішення.

8. 51,6% респондентів: блокування сайтів посилило захист національних інтересів України

Чи призвело обмеження доступу до низки російських сайтів до посилення захисту національних інтересів України? 51,6% респондентів дають ствердну відповідь (“так” й “скоріше так”), тоді як 39,2% відповіли негативно (“ні” й “скоріше ні”). Для 9,2% було складно відповісти.

9. 50% респондентів оцінили указ №133/2017 як стратегічно правильне рішення

Половина респондентів (50%) вказали, що рішення Президента України щодо обмеження доступу до низки російських сайтів є “стратегічно правильним”, тоді як 26,7% заявили, що рішення є “стратегічно неправильним”. Ще 23,3% респондентів обрали опцію “складно сказати”.

10. Цифрові права потребують законодавчого закріплення – 54,2% респондентів

На запитання, чи потрібно ввести поняття “цифрові права” в українське законодавство задля окреслення чіткої ролі держави у забезпеченні прав громадян в Інтернеті, 54,2% респондентів відповіли ствердно. 11,7% відповіли негативно. Для 27,5% респондентів складно відповісти, 6,6% – дали власну відповідь.

11. Експертне середовище не має чіткої позиції щодо регулювання фейкових новин та дезінонформації в Україні

На запитання, чи потрібно впроваджувати державні механізми регулювання фейкових новин, дезінформації, маніпуляцій в Україні, 34,2% респондентів відповіли негативно. 28,3% висловилися позитивно. 11,7% не визначилися. Ще 25,8% респондентів дали власні пропозиції на це запитання.

12. Серед експертів переважають негативні настрої щодо подальших кроків уряду в політиці регулювання Інтернету

Ми поцікавилися у респондентів, що вони очікують від уряду в питаннях регулювання Інтернету в Україні на найближчий рік? 40% мають скоріше негативні очікування, ще 10,8% мають негативні очікування. Очікування для 15% та 1,7% – скоріше позитивні та позитивні відповідно. Тоді ж як 32,5% респондентам cкладно відповісти на це запитання.

Методологія опитування

Анкета опитування передбачала 22 запитань. 18 з них були тематичними питаннями, три запитання ставили за ціль ідентифікувати респондентів, й одне – пропонувало дати згоду на опрацювання персональних даних респондентів. В анкеті містилися чотири типи змістовних запитань: 1. відкриті запитання, 2. закриті запитання з можливістю обрати одну відповідь, 3. закриті запитання з можливістю обрати одночасно кілька відповідей, 4. запитання з варіантами відповідей за шкалою від 1 до 10.

Запитання анкети були сформовані командою ГО “Інтерньюз-Україна” за участі зовнішнього консультанта-соціолога. Для проведення опитування команда проекту підготувала базу даних респондентів, що нараховує контакти 250 експертів з усіх трьох цільових груп.

Анкета була підготована з допомогою Google Form й опублікована в мережі – https://goo.gl/forms/5AGWFs4YIqfZffkr1. Посилання на анкету респонденти отримали особисто від представників ГО “Інтерньюз-Україна” на електронну пошту чи з допомогою інших комунікаційних каналів. Опитування не було в публічному доступі для зовнішніх аудиторій.

Опитування було проведене в рамках проекту "Захист Інтернет свободи в Україні шляхом залучення ключових учасників" від ГО “Інтерньюз-Україна”, що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) через американську неурядову організацію Counterpart International, Inc.