Факти порушення свободи слова в Україні знову нещодавно були визнані не тільки на парламентських слуханнях, а й на Парламентській Асамблеї Ради Європи. Численні порушення прав журналістів та розповсюдження “темників” Адміністрацією Президента – яскравий зразок нехтування керівними органами влади України діючими нормами вітчизняного та міжнародного законодавства.

Останнім часом намітилася тенденція розповсюдження певної інформації з грифом “рекомендовано для друку” не тільки центральними, а й обласними органами влади серед місцевих засобів масової інформації. Реакція посадових осіб на депутатські звернення щодо перевірки фактів таких порушень дорівнює нулю.

Народний депутат України, заступник голови комітету з питань свободи слова та інформації, Юрій Артеменко звернувся з депутатськими запитами до вищих посадовців нашої країни.

Перший запит – до Генерального прокурора України Святослава Піскуна щодо перевірки фактів розповсюдження місцевими облдержадміністраціями серед засобів масової інформації тенденційних статей, які «рекомендовано до друку». В умовах, коли ЗМІ розділилися на державні й недержавні, невиконання відповідних «рекомендацій», особливо з боку приватних засобів масової інформації, розглядається рекомендуючим суб’єктом як непокора та тягне за собою безпідставні санкції.

Другий запит направлено до міністра внутрішніх справ України Юрія Смирнова щодо розслідування фактів перешкоджання законній професійній діяльності журналістів в Полтавській області. Фактично, йдеться про необхідність порушення кримінальної справи за статтею 171 діючого Кримінального Кодексу України.

“Оскільки за своєю суттю депутатський запит – це не пропозиція, а вимога народного депутата України дати офіційну відповідь на конкретне питання, – зазначає Юрій Артеменко, -- відповідно до якого законодавством встановлений термін розгляду адресатом, ймовірність того, що за результатами його направлення я отримую мотивовану відповідь на поставлені питання, зростає. Звичайно, це не свідчить про те, що через п’ятнадцять днів аналогічні порушення права на свободу слова не виникнуть знову. Але хоча б в конкретних випадках я зможу вимагати від відповідних органів та посадових осіб усунення порушень.”