Водночас кількість перешкоджань у порівнянні з лютим зменшилася вдвічі (у лютому – 18 випадків). Такі дані подає щомісячний моніторинг Інституту масової інформації “Барометр свободи слова”.

Порушення сталися у 12 регіонах. Найбільше випадків зафіксовано в Києві – 13, в інших регіонах по одному випадку відповідно.

Порушували право журналістів на професію приватні особи, правоохоронці, місцева влада, депутати, також відзначився сайт “Миротворець”.

Перешкоджання стосувалися заборони зйомки різних подій: розгону наметового містечка під будівлею Верховної Ради (забороняли журналістам Insider та Громадського), недопуску на заходи  (праворадикали не допустили на висвітлення дискусії на Docudays журналіста Миколу Мирного), розбиття камери знімальній групі Волинської філії НСТУ в Ковелі та інше.

Також експерти ІМІ зафіксували зростання у категоріях “погрози” та “побиття” у порівнянні з лютим. Так, у березні зафіксовано 7 погроз (у лютому – 2), побиттів – 5 (у лютому – 2).

З семи випадків погроз п’ять зафіксовано у Києві. Зокрема, це погрози журналістці Ользі Решетиловій, яка розслідує “справу Ендрю”, журналістці Громадського Анастасії Станко через фільм-розслідування про секретні тюрми СБУ – її фото “Миротворець” використав на своєму сайті. Погрози від лідера “Братства” Дмитра Корчинського отримав на свою адресу телеканал ZIK. Також погрожували журналісту Depo.ua від представника “Батьківщини”, журналісту видання “Ділова столиця” з боку невідомих осіб.

Найгучніші випадки побиттів зафіксовані в Києві – застосування фізичної сили з боку правоохоронців до журналістів 3 березня під час розгону наметового містечка під будівлею Верховної Ради. Зокрема, хімічний опік очей отримав фотокор Радіо Свобода Сергій Нужненко, якому в очі газ розпилив правоохоронець.

Крім того, у Києві цивільні особи, що представилися українською поліцією, намагалися викрасти азербайджанського журналіста Фікрата Гусейнова, який не може залишити Україну через екстрадиційну перевірку.

Також у березні ІМІ зафіксував по одному випадку пошкодження майна журналістів, юридичиного тиску та кібератак.

Таким чином, з початку року ІМІ зафіксував 32 випадки перешкоджання, 10 випадків погроз, 7 випадків побиття та 5 випадків обмеження доступу до інформації.

Фізична агресія

Погрози – 7

1. Журналіст черкаського видання “Кропива” заявив про погрози після публікації матеріалу

09.03.2018 Журналіст черкаського інтернет-видання “Кропива” Олександр Безпрозванний повідомив, що отримав 9 березня на мобільний телефон повідомлення з погрозами від голови громадської ради при Черкаській обласній держадміністрації Євгенія Глєбова. Про це він розповів ІМІ.

За словами журналіста, смс з погрозами він отримав після того, як Євгеній Глєбов був згаданий в одному з його матеріалів за 6 березня 2018 року “Активісти” опального нардепа радіють криміналу еколога”.

“За кілька днів після публікації, яка стосувалася конфлікту між колишнім головою Держекоінспекції області та групою громадських активістів на чолі з Глєбовим, від останнього надійшли смс, які носили ознаки погроз. Зокрема, Євгеній Глєбов, будучи головою громадської ради при Черкаській ОДА, в смс-повідомленні, використовуючи нецензурну лексику, обізвавши мене мразью та сепаром, який розхитує стабільність в державі, повідомив, щоб я не з’являвся на офіційні заходи, які будуть в Черкаській ОДА, в противному разі він особисто буде мене “гнати в шию”, – розповів Олександр Безпрозванний.

“Гнида ты, Безпрозванный! Продался за несколько тысяч гривен. Ты палец о палец в жизни не ударил, тяжелее х** ничего не держал, но берешься поливать грязью человека, который много сделал для Черкасс. В ОДА, на комиссиях либо на других публичных мероприятиях, где увижу, что буду гнать тебя в шею! Ты из внутри подрываешь стабильность страны своими продажными постами, ты хоть это понимаешь?! Мразь и сепар!” – йдеться у смс, що надійшла на телефон.

До поліції журналіст вирішив не звертатися.

Як повідомляв ІМІ, у січні 2018 року стало відомо, що Черкаський відділ поліції ГУНП в області відкрив стосовно журналіста місцевого інтернет-видання “Кропива” Олександра Безпрозванного кримінальне провадження після публікацій про статки заступника начальника відділу управління прокуратури Черкаської області Олександра Кожушка. Провадження відкрито за заявою Кожушка, який вважає, що журналіст поширив конфіденційну інформацію щодо нього.

2. Журналістка Ольга Решетилова, яка розслідує “справу Ендрю”, заявила про погрози

12.03.2018 Журналістка та координаторка Медійної ініціативи за права людини Ольга Решетилова вважає тиском на неї телефонний дзвінок від 11 березня офіцера 8 полку спецпризначення Павла Балова (позивний “Кедр) після її допису у Фейсбук щодо її інтерв’ю з ним у рамках журналістського розслідування у “справі Ендрю”. Про це Ольга Решетилова повідомила ІМІ.

За її словами, вона вже два з половиною роки займається розслідуванням – підривом і розстрілом сьомої зведеної мобільної групи з боротьби із незаконними переміщенням товарів через лінію розмежування “Щастя”, внаслідок чого загинули волонтер Андрій Галущенко, офіцер ДФС Дмитро Жарук і ще троє бійців отримали поранення різного ступеню тяжкості.

В рамках цього розслідування вона зустрілася з “Кедром” для інтерв’ю, під час якого, зазначила Решетилова, від “Кедра” лунали наполегливі прохання припинити розслідування.

“Під час нашої з ним зустрічі Кедр прямо говорив про те, щоб я “не чіпала Матіоса (Анатолій Матіос – ред.) і Юхимовича (один зі слідчих)”, кілька разів говорив, що може проломити мені голову (напівжартома), в кінці сказав, що відчуває, що я “його людина, а нікого зі своїх людей втрачати не хоче”. Зустріч відбувалася при озброєних підлеглих Кедра. Так, звісно, тоді я сприйняла цю зустріч, як тиск. Проте я займаюся специфічними розслідуваннями, в яких фігурують люди, для яких подібне спілкування є нормою”, – розповіла вона.

Також вона додала, що її здивувало, що “Кедр”, який є одним з фігурантів справи Рубана, зв’язався з нею через посадовця МВС і порадив не втручатися в цю історію. Журналістка розцінює цей його дзвінок як тиск з боку державної системи.

“Коли ж я вирішила додати свою історію до загального портрету “Кедра”, який почав проявлятися в медіа у зв’язку із затриманням Рубана (Володимир Рубан – ред.), я в принципі очікувала на його реакцію. Але мене найбільше здивувало, що він зв’язався зі мною через чиновника МВС. Тобто людина, пов’язана з усіма правоохоронними органами в державі. У кого в такому випадку просити захисту журналісту? Під час розмови прямих погроз не було. Проте тон і стиль спілкування були доволі однозначними. Так, я розцінюю це як тиск. Проте важливо зазначити, що це тиск не з боку конкретного Кедра. А з боку державної системи, яка у зв’язку з конфліктом навчилася використовувати такі “приватні армії” як група “Кедра”, для вирішення своїх задач”, – сказала Ольга Решетилова.

Нагадаємо, 8 березня на КПВВ “Майорське” був затриманий керівник Центру звільнення полонених ГО “Офіцерський корпус” Володимир Рубан. Його звинуватили в спробі переміщення великої кількості зброї з території Донецької області, яка підконтрольна російським окупаційним адміністраціям. СБУ підозрює Рубана у незаконному поводженні зі зброєю та підготовці терактів, зокрема збройних замахів на державних діячів та політичних лідерів, серед яких президент України Петро Порошенко, міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, екс-прем’єр-міністр Арсеній Яценюк й секретар РНБО Олександр Турчинов.

3.Журналіст Depo.ua заявив про погрози від представника “Батьківщини”

16.03.2018 Журналіст інтернет-видання Depo.ua Іван Жеведь заявив про погрози життю з боку колишнього кримського посадовця та політика, що підтримує партію “Батьківщина”, Сергія Коровченка, який став фігурантом журналістського матеріалу. Про це Іван Жеведь повідомив на своїй сторінці у Фейсбук та розповів про деталі ІМІ.

Йдеться про матеріал під назвою “Іхтамнєт” у Тимошенко: В “Батьківщині” знайшовся скандальний “кримський міністр”- помічник Портнова”, який був опублікований на сайті видання 15 березня та стосується політичної діяльності Сергія Коровченка.

За словами журналіста, після виходу матеріалу політик погрожував спочатку через повідомлення у соцмережах та на телефон, але згодом зателефонував, повторивши свої погрози.

“Після виходу матеріалу мені прозвучали погрози в месенджері, смс-ками та телефоном. В нецензурній формі він мені погрожував, що я буду “наказан” і моя діяльність буде припинена тощо. Усі погрози звучали з номеру телефону, який зареєстрований на Сергія Коровченка (згідно ЄРАУ). Готую звернення у правоохоронні органи щодо погрози моєму життю і професійній діяльності”, – повідомив ІМІ Іван Жеведь .

“Вважаю ці погрози реальною та конкретною загрозою моєму життю та здоров’ю за мою професійну діяльність та громадянську позицію, тому готую відповідні звернення до правоохоронних органів”, – написав у Фейсбук журналіст.

Також журналіст опублікував скрін копії повідомлень з погрозами та з сайту асоціації адвокатів, який підтверджує, що номер, з якого відправлялися погрози, належить Коровченку.

4. “Ділова столиця” повідомляє, що невідомі погрожують і шантажують їхнього журналіста

27.03.2018 Видання “Ділова столиця” повідомляє, що невстановлені особи намагаються залякати редактора рубрики “Світ” Олексія Кафтана. Про це повідомляється на сайті видання.

Зокрема, машину журналіста було двічі пошкоджено – 18 і в ніч на 21 березня.

У першому випадку, зазначає видання, невідомий на авто скоїв зіткнення з машиною і втік з місця ДТП. У другому було розбито скло і викрадено деяке майно, яке не має особливої ​​цінності. Обидва інциденти були задокументовані співробітниками патрульної поліції.

Крім того, 24 березня журналісту зателефонував невідомий, який назвався “Євгеном” і повідомив, що Олексія Кафтана намагаються таким чином провчити. “Євген”, який запевнив, що не є співробітником поліції, пообіцяв надати більше інформації в обмін на деяку грошову винагороду. Запис розмови є в розпорядженні видання.

Редакція “Ділової столиці” зазначає, що побоюється за журналіста, і вважає, що ці події можуть бути пов’язані або з його професійною діяльністю, або з витоком особистої інформації з Нацполіціі, що також становить загрозу безпеці його і його близьких.

У зв’язку з цими обставинами Олексій Кафтан направив до прокуратури Києва заяву із закликом відреагувати на факт вимагання та з’ясувати причини витоку інформації, яка була відома лише працівникам Національної поліції України, а також вжити заходів щодо захисту сім’ї і майна журналіста від протиправних дій невідомих осіб.

“Редакція цілком підтримує свого колегу і закликає правоохоронні органи зробити все від них залежне для гарантування безпеки колеги і його близьких”, – зазначає видання.

Олексій Кафтан має дві версії  щодо причин шантажу, уточнив він “Детектору медіа”.

“Перша – професійна діяльність. Я дуже рідко лишаю машину в дворі – лічені дні на рік. Але з щонайменше трьох десятків автівок із інтервалом у добу чомусь постраждала саме моя (сусідні навіть без подряпини, в нашому дворі, наскільки мені відомо, випадків пограбування машин досі не було).

Друга версія – справді, збіг подій – рівно до того моменту, як я зв’язався із поліцією… Тоді схема виглядає просто: мої дані у якийсь спосіб і з якихось причин віддали в розробку шахраям. Та в цьому випадку мені теж може загрожувати небезпека”, – розповів він.

Він також розповів, що листа до прокуратури за порадою адвоката відправив 26 березня замовним листом, тому реакція прокуратури наразі невідома.

“До поліції не звертався з тієї причини, що “Євген” посилався на факти щодо другої пригоди. Тобто або відбувся витік інформації про пограбування (звісно ж, не сам по собі), або особа, яка телефонувала, сама є співробітником поліції. З огляду на це писати заяву за місцем помешкання – просто безглуздо”, – пояснив журналіст.

5. Журналістка Станко зазнала тиску від “Миротворця” через фільм про тюрми СБУ

28.03.2018 Центр “Миротворець” використав фото журналістки Громадського Анастасії Станко, опублікувавши на своєму сайті оголошення про збір коштів на будівництво секретної в’язниці СБУ для представників Amnesty International. При цьому поруч з фото Станко підпис, що вона в очікуванні на першу чергу.

Матеріал під назвою під назвою “Центр “Миротворець” оголошує збір коштів на будівництво секретної в’язниці СБУ для представників Amnesty International” був оприлюднений 26 березня.  

“Оголошуємо збір коштів на будівництво секретної в’язниці СБУ для представників т.зв. “Незалежної” міжнародної організації Amnesty International, які на замовлення з країни-агресора ось уже 4-й рік її шукають і ніяк не можуть знайти. Втілимо їх фантазії і мрії в життя”, – йдеться у матеріалі.

Нагадаємо, 15 березня Громадське опублікувало на Youtube документальний фільм-розслідування “Таємний ізолятор СБУ”. У дописі до фільму зазначено, що журналісти поспілкувалися із п’ятьма особами, які стверджують, що більше року утримувалися в ізоляторі Харківського управління СБУ без суду та слідства. Вони розповіли про деталі тюремного побуту, які неможливо було дізнатися з відкритих джерел.

У коментарі ІМІ Анастасія Станко зазначила, що розцінює цей випадок як погрозу та психологічний тиск.

“Я пов’язую це з виходом фільму про таємний ізолятор СБУ і розцінюю це як погрозу та психологічний тиск. Також у коментарях на Фейсбуці мені писали, що я ворог і що таких треба знищувати. Я також хочу додати, що замість говорити, що тюрем не було, краще б провели розслідування – нормальне”, – сказала Станко.

“Але з іншого боку – нічого дивного в цих опусах “Миротворця” не бачу, це ж далеко не вперше вони влаштовують словесний фас на журналістів, котрі об‘єктивно і неупереджено висвітлюють те, що відбувається в Україні. Дивно лише одне: чому цей сайт досі існує і чому досі не розслідується кримінальна справа про викладені “Миротворцем” персональні дані більше 4 тисяч журналістів. З іншого боку, те, що ця справа не рухається, свідчить, що на захист журналістів немає політичної волі вищого керівництва держави”, – зазначила Анастасія Станко.

Як повідомляв ІМІ, у 2016 році сайт “Миротворець” тричі оприлюднював списки журналістів з їхніми даними. Вперше “Миротворець” оприлюднив список із понад 4 тисяч особистих даних журналістів, які отримували так звану “акредитацію” в збройному угрупованні “ДНР”, 7 травня 2016 року. 20 травня 2016 року “Миротворець” вдруге оприлюднив оновлений список журналістів, які отримали “акредитацію” в угрупованні “ДНР”.

24 травня 2016 року сайт центру “Миротворець” опублікував черговий список із прізвищами 293 іноземних журналістів, акредитованих у так званій “ДНР”.

Факт опублікування викликав широкий резонанс не лише в Україні, а й закордоном. Журналісти українських та закордонних ЗМІ, а також представники українських та міжнародних медіа-організацій звернулися до сайту “Миротворець” з вимогою негайно видалити з вільного доступу інформацію про персональні дані журналістів, які отримали в самоназваних “ДНР/ЛНР” “акредитацію”. Та закликали владу порушити кримінальне провадження за фактом порушення Закону України “Про захист персональних даних”, здійснення тиску та погроз журналістам, які зазначені у списку.

11 травня 2016 року прокуратура Києва відкрила кримінальне провадження за фактом публікації на сайті “Миротворець” персональних даних журналістів.

6. ZIK вимагає від “Братства” зняти блокаду та спростовує купівлю каналу Медведчуком

28.03.2018 Телеканал ZIK вимагає від представників організації “Братство” Дмитра Корчинського негайно зняти блокаду каналу під київським офісом. Також ZIK спростовує інформацію Корчинського про купівлю телеканалу Віктором Медведчуком. Про це повідомляється на сайті телеканалу.

Як зазначає канал, сьогодні зранку, 28 березня, активісти “Братства”, яке очолює Дмитро Корчинський, розпочали цілодобове пікетування телеканалу під студією в Міжнародному центрі культури та мистецтв Федерації профспілок України, що на Алеї Героїв Небесної Сотні, 1.

“Команда ZIKу вимагає від представників радикальної організації “Братство” Дмитра Корчинського негайно зняти блокаду і не загрожувати діяльності останнього незалежного телеканалу в Україні, його журналістам та запрошеним на ефіри гостям. А також просить особисто міністра МВС України А. Авакова відреагувати на бездіяльність правоохоронців”, – йдеться у повідомленні телеканалу.

Як зазначає канал, на своїй сторінці в Facebook лідер “Братства” Дмитро Корчинський заявив про готовність “знищити канал”.

Канал нагадує, що раніше заявляв про загрозу можливого силового захоплення приміщення телеканалу радикальними організаціями та звертався по захист до правоохоронних органів та міжнародних правозахисних установ.

“Інформація ж, викладена лідером організації “Братство” Дмитром Корчинським у вище зазначеному пості у Facebook щодо продажу телеканалу ZIK Віктору Медведчуку, не відповідає дійсності. Керівництво медіа-холдингу наголошує, що наразі відсутні будь-які переговорні процеси стосовно продажу ZIKу”, – зазначає канал.

Як повідомляв ІМІ, 27 березня громадська організація “Національні дружини” повідомила, що бере під охорону телеканал ZIK.

21 березня телеканал ZIK заявив, що найближчим часом готується силове захоплення каналу. За інформацією з надійних джерел, за організацією захоплення стоїть Адміністрація президента, однак здійснюватися атака на телеканал буде руками підконтрольних їй радикальних організацій. Канал також стверджує, що “за вказівкою міністра внутрішніх справ Арсена Авакова 1-го березня 2018 року Нацгвардія в односторонньому порядку без жодних пояснень розірвала угоду про охорону телеканалу”.

Речник Міністерства внутрішніх справ Артем Шевченко повідомив, що Національна гвардія за дорученням міністра внутрішніх справ припинила охороняти будь-які об’єкти, крім тих, що визначені законом про Нацгвардію.

У прес-службі Адміністрації президента заперечили заяву ZIK щодо причетності нібито до організації майбутнього захоплення телеканалу, а саму заяву ZIK назвали “маячнею”.

24 січня 2018 року керівництво телеканалу ZIK заявило про погрози на адресу генпродюсера та ведучої ZIKу Наташі Влащенко після інтерв’ю із колишнім заступником голови Адміністрації президента Віктора Януковича Андрієм Портновим, а також про заплановані на 24 січня акції під студією телеканалу в Жовтневому палаці, які “можуть нести небезпеку здоров’ю та життю працівників каналу”.

22 січня 2018 року в ефірі телеканалу ZIK в рамках програми “Hard з Влащенко” відбулося інтерв’ю генпродюсерки каналу Наталі Влащенко з Андрієм Портновим. Цей факт, загальна тональність розмови та те, що саме цей ефір припав на річницю гибелі перших Героїв Небесної сотні Сергія Нігояна та Михайла Жизневського, обурило багатьох.

15 грудня 2017 року поліція оголосила почесного президента ФК “Карпати” і співвласника телеканалу ZІК Петра Димінського в розшук за підозрою у причетності до ДТП, внаслідок якого загинула людина.

15 грудня 2017 року керівництво телеканалу ZIK заявило, що оголошення підозри інвестору каналу Петру Димінському щодо скоєння смертельної ДТП на Львівщині пов’язано із відмовою власника телеканалу віддати телеканал в управління. Керівництво ZIK стверджує, що нещодавно із пропозицією “віддати телеканал в управління на 3 роки” до Петра Димінського, який зараз перебуває за кордоном, звернулися “від імені Адміністрації Президента України” народний депутат Блоку Петра Порошенка Гліб Загорій і його дружина, медіа-експертка Катерина Загорій (Котенко).

Водночас Катерина Загорій повідомила “Українській правді”, що вона разом із чоловіком, Глібом Загорієм, цікавилася телеканалом ZIK у власних інтересах, а Адміністрація президента не має до цього жодного стосунку.

7. На Донеччині голова РДА нецензурно погрожував журналісту

30.03.2018 В Олександрівці (Донецька область) голова Олександрівської районної державної адміністрації Микола Мачульський погрожував координатору руху “Сильні громади” та позаштатному кореспонденту районної газети “Вісті Олександрівщини” Сергію Кайдашу. Про це повідомляється на сторінці руху у Фейсбук.

Інцидент стався під час святкування ювілею районної газети.

За словами Кайдаша, він вийшов з урочистостей в коридор школи мистецтв, назустріч йому йшли голова РДА Микола Мачульський, а також керівник Департаменту інформаційної та внутрішньої політики ДонОДА Людмила Биченко, і журналісти з Краматорська.

“В їх присутності Мачульський погрожував Сергію Кайдашу з використанням ненормативної лексики. Голова РДА підійшов до Сергія, взявся двома пальцями за його підборіддя і став погрожувати”, – повідомляє рух.

Кайдаш наводить дослівно цитату Мачульського: “Слыш ты, сынок! Если ты продолжишь писать обо мне и моей работе дальше, я тебя разъ**у!”.

На це Сергій відповів: “Ви підбирайте слова і тримайте руки при собі. Я тут не просто як мешканець району, я журналіст”.

Представниця облдержадміністрації взяла Мачульського за плече, сказавши: “Миколо Івановичу, припиніть” і відвела чиновника в бік.

Микола Мачульський очолює Олександрівську районну державну адміністрацію з травня 2014 року. Частина Олександрівського району, разом із районним центром увійшла до складу Олександрівської об’єднаної територіальної громади. Перші вибори в цій ОТГ відбудуться 29 квітня.

В коментарі ІМІ Сергій Кайдаш повідомив, що інцидент стався 30 березня в школі мистецтв.

За його словами, свої матеріали про голову РДА він публікував на Фейсбуці, оскільки в газеті не хотіли їх друкувати.

“Я як журналіст останнім часом аналізував роботу Мачульского якраз. В газеті друкувати критичні матеріали не давали, поки вона була комунальною, а зараз, коли роздержавились, думаю почну їх, окрім Фейсбуку, і в газету давати…Накинувся він на мене за підтримку в Фейсбуці переможців проекту “Український донецький куркуль”, проти яких Мачульский активно виступає. Також аналіз провальної роботи Мачульского на посаді голови району та інформацію з моїх джерел про вплив Мачульского на майбутні вибори до Олександрівської ОТГ”, – розповів він.

За фактом інциденту Сергій Гайдаш подав заяву керівнику місцевої прокуратурі старшому раднику юстиції Ткачуку В.О.

“З поліцією мав справу колись, тому сенсу до них йти немає, і відразу в прокуратуру пішов”, – сказав він. При цьому він додав, що прокуратура вже запросила в редакції газети щодо нього інформацію.

Побиття, напади – 5

1. У Бердянську журналіста ТРК “Юг” вдарили в голову

02.03.2018 У Бердянську (Запорізька область) 2 березня один з активістів вдарив у голову журналіста ТРК “Юг” Володимира Дьоміна, який виконував професійну діяльність і вів у цей час відеозйомку, повідомляє Pro.berdyansk.biz.

Як пише видання, група людей, які раніше влаштовували провокації в Бердянській міській раді, 2 березня намагалась увірватися на територію очисних споруд “Бердянськводоканал”.

Знімальна група каналу прибула на місце, щоб зафіксувати те, що відбувається. “Відразу ж на адресу журналістів почали звучати образи, а всім відомий Віталій Олешко вдарив у голову нашого колегу Володимира Дьоміна”, – написало видання.

Журналіст був госпіталізований, а редакція звернулася із заявою про напад до поліції.

У коментарі ІМІ Володимир Дьомін повідомив, що він наразі перебуває на стаціонарному лікуванні у медзакладі. “Я знаходжуся у лікарні на стаціонарі. Лікарі діагностували підозру на закриту черепно-мозкову травму”, – сказав журналіст.

Як розповів Дьомін, він за редакційним завданням приїхав висвітлювати діяльність місцевих активістів, які зривали роботу комунального підприємства “Бердянськводоканал” та цеху, який постачає все місто водою.

“Ці товариші досить відомі у місті, вони тут влаштовують різний безлад. Вони були на комунальному підприємстві “Водоканал”, а після того ми взнали, що вони їдуть на режимний об’єкт – цех, який постачає все місто водою. Ми поїхали туди знімати за редакційним завданням. Вони вийшли, почали ображати, звинувачення посипалися. Вони знають нас, ми їх, вони знають наше критичне ставлення до їхньої діяльності. Почали казати: “От піарити будете нас, шавки”, на що я відповів: “Кого піарити – шарикових”. Це йому не сподобалося, і він вдарив кулаком мене у ліву скроневу частину”, – розповів журналіст.

2. Під Радою поліцейський розпилив газовий балончик в обличчя журналіста Радіо Свобода

03.03.2018 Співробітник поліції застосував газовий балончик проти кореспондента Радіо Свобода Сергія Нужненка 3 березня у Києві біля Верховної Ради, повідомляє Радіо Свобода.

За словами журналіста, він у цей момент вів фото- та відеозйомку ранкових подій під будівлею парламенту. При ньому було посвідчення журналіста, яке він тримав перед собою. Камера була направлена в сторону наметів активістів.

В один момент працівник поліції наблизився до кореспондента зі спини та розпилив уміст балончика йому в обличчя.

Як повідомила ІМІ головна редакторка Київського бюро Радіо Свобода Ірина Кузнєцова, Сергій Нужненко після інциденту викликав поліцію і швидку.

Згодом лікарі діагностували Нужненку хімічний опік. Про це Нужненко повідомив Громадському. “Хімічний опік, зараз приїхали із лікарні в поліцію”, – сказав він.

Журналіст звернувся до Печерського управління поліції міста Києва із заявою про те, що працівник поліції застосував до нього газовий балончик.

Нагадаємо, зранку 3 березня Міністерство внутрішніх справ України повідомило, що поліція проводить слідчі дії в наметовому містечку біля будівлі Верховної Ради України. Народний депутат Семен Семенченко назвав дії силовиків “штурмом”, а його колега Єгор Соболєв заявив, що наметовий табір “розтрощений спецпризначенцями”.

За словами начальника поліції Києва Андрія Крищенка, поліція затримала 50 людей. Правоохоронець зазначив, що слідчі працювали в рамках кримінальних проваджень за фактом спроби захоплення Міжнародного центру культури і мистецтв (Жовтневого палацу) у Києві в грудні 2017 року й сутичок біля Верховної Ради, які відбулися 27 лютого.

Наметове містечко під парламентом встановили в середині жовтня 2017 року. Серед вимог активістів – скасування депутатської недоторканності, створення Антикорупційного суду й ухвалення нового закону про парламентські вибори.

3. У Києві намагалися викрасти азербайджанського журналіста Гусейнова

05.03.2018 У Києві 5 березня особи в цивільному, які представилися співробітниками української поліції, намагалися викрасти на орендованій квартирі азербайджанського журналіста Фікрета Гусейнова. Про це повідомляє Центр інформації про права людини з посиланням на інформаційне агентство Turan.

Гусейнову вдалося сховатися, вистрибнувши з вікна. При цьому журналіст поранив руку. “Наразі він у відносно безпечному місці. Але його шукають усюди”, – пише Turan з посиланням на джерело діаспори.

Журналіст вважає, що його хотіли затримати і екстрадувати в Азербайджан. Агентство повідомляє, що серед осіб у цивільному були люди, які розмовляли азербайджанською мовою.

Про інцидент поінформоване посольство Нідерландів.

Як повідомив Центру інформації з прав людини Гусейнов, він помітив стеження за собою упродовж цілого дня. І коли він повернувся додому близько 23:00, до нього прийшли четверо чоловіків.

“Вони повідомили, що хочуть мене затримати через те, що я нібито перебуваю в базі Інтерполу, і тому вони повинні відвезти мене в поліцію. Вони сказали, що є рішення про екстрадицію до Азербайджану. Вони не представилися, і я їх вперше бачив”, – повідомив Фікрат Гусейнов.

Журналіст повідомив, що спочатку спілкувався з невідомими через зачинені двері, але потім відчинив їх, оскільки люди в цивільному намагалися виламати двері.

Також він повідомив, що коли він відкрив двері, його вдарили в живіт, ліву ногу і праву руку. Його також душили. Журналіст поскаржився на погане самопочуття.

За його словами, коли втрутилися сусіди, які викликали власника квартири, невідомі повідомили йому, що чекатимуть у машині. Після цього журналістові вдалося втекти.

Раніше Фікрат Гусейнов розповів Центру інформації з прав людини про телефонний дзвінок у березні 2017 року від чоловіка, який назвався представником президентського апарату. Він пообіцяв вільний в’їзд в Азербайджан, якщо журналіст видалить свою сторінку в Facebook, припинить свою роботу на телеканалі Turan TV і відвідає посольство Азербайджану в Нідерландах.

Як повідомляв ІМІ, 14 жовтня 2017 року вранці в аеропорту “Бориспіль” був затриманий журналіст з Азербайджану Фікрат Гусейнов, який є співробітником “Туран ТВ” і газети “Азалдиг”. У Держприкордонслужбі причиною затримання назвали те, що Гусейнов перебуває у базі розшукуваних осіб Інтерполу. Азербайджан звинувачує його у шахрайстві.

17 жовтня 2017 року Бориспільський міськрайонний суд обрав запобіжний захід Фікрату Гусейнову у вигляді 18 діб арешту.

23 жовтня 2017 року захист Фікрата Гусейнова подав апеляційну скаргу на рішення Бориспільського міськрайонного суду про тримання журналіста під вартою протягом 18 днів.

27 жовтня 2017 року Апеляційний суд Київської області відпустив на поруки народному депутату Миколі Княжицькому журналіста Фікрата Гусейнова.

30 листопада 2017 року Апеляційний суд Києва переніс розгляд скарги на 20 грудня, у якій прокуратура Київської області хоче скасувати звільнення на поруки Фікрата Гусейнова.

20 грудня 2017 року Апеляційний суд Києва переніс на 16 січня 2018 року розгляд скарги прокуратури Київської області щодо звільнення на поруки азербайджанського журналіста, громадянина Нідерландів Фікрата Гусейнова, заарештованого на вимогу влади Азербайджану.

8 лютого 2018 року Апеляційний суд Києва вшосте переніс слухання скарги прокуратури Київської області, яка домагається затримання журналіста азербайджанського телеканалу “Туран ТВ” Фікрата Гусейнова, який через переслідування на батьківщині вже отримав статус біженця і громадянство Нідерландів. Прокуратура знову не забезпечила судове засідання перекладачем, хоча раніше суд зобов’язав її це зробити. Перекладач не з’являвся на жодну із шести спроб судового слухання.

13 лютого прокуратура Київської області відмовилась від апеляційної скарги стосовно звільнення з-під варти журналіста азербайджанського телеканалу “Туран ТВ” Фікрата Гусейнова, який через переслідування на батьківщині має статус біженця і громадянство Нідерландів. Натомість прокуратура проситиме суд продовжити для журналіста підписку про невиїзд для подальшого проведення екстрадиційної перевірки.

Азербайджан вимагає екстрадиції журналіста Гусейнова, про це йдеться у листі до Генпрокуратури України.

Фікрат Гусейнов в Азербайджані був співробітником опозиційної газети “Азадлиг” (“Свобода” – ред.). У березні 2006 року його побили невідомі в масках у селищі Патамдар Баку, у результаті чого він отримав тяжкі тілесні ушкодження. На початку 2008 року Гусейнов емігрував з Азербайджану. Він отримав статус біженця у Нідерландах, і наразі він громадянин цієї країни.  

Фікрат Гусейнов співпрацює із опозиційним телеканалом “Туран”, що транслюється з-за кордону.

4. В Одесі напали на оператора каналу “Круг” та розбили камеру

21.03.2018 В Одесі 21 березня невідомий чоловік у масці зробив підніжку оператору місцевого каналу “Круг” Андрію Тищенку, вирвав з рук камеру та розбив її. Про це йдеться у сюжеті каналу.

Інцидент стався під час відеозйомки журналістами процесу демонтажу паркану в Преображенському парку.

Як йдеться у сюжеті, напад на оператора стався під час розмови журналістів з підприємцем, паркан якого зносили, і співробітником мерії, які приїхали його зносити. Невідомий у масці зайшов з-за спини та збив з ніг оператора.

“Я працював, знімав відео, і ззаду мене хтось вдарив, підніжку під ноги зробили. Я впав на коліно, вирвали камеру і розбили камеру, кинули на дорогу, на асфальт”, – розповів оператор Андрій Тищенко.

За інформацією каналу, нападник встиг викинути камеру на проїжджу частину під колеса машин. Після удару камера перестала працювати, а частина відламаних деталей була роздавлена. Наздогнати нападника поліцейські не встигли.

За цим фактом оператор звернувся до Приморського відділу поліції, повідомляється на сайті Головного управління Нацполіції в Одеській області.

Відеооператор звернувся із заявою про те, що під час відеозйомки процесу демонтажу паркану на вулиці Новощепний ряд невідома особа збила його з ніг, після чого вирвала з рук та пошкодила відеокамеру.

Відомості за цим фактом внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч. 2 ст. 345-1 (“Погроза або насильство щодо журналіста”) Кримінального кодексу України.

Правоохоронці встановлюють особу, причетну до скоєння вказаного правопорушення.

В коментарі ІМІ оператор Андрій Тищенко розповів, що його вдарили раз. “Був один удар чіткий по коліну ззаду. Я упав на коліно, в цей момент в мене вихопили камеру з рук. Хто це зробив, я не знаю. Наш журналіст побачив, що камеру кинули на проїжджу частину, і кинувся її забирати”, – розповів оператор.

Журналіст Олександр Виноградов розповів, що нападника так і не вдалося впізнати, оскільки він бачив його зі спини, коли той вже кинув камеру на дорогу і почав тікати.

5. На Полтавщині в приміщенні сільради журналістці зламали носа

23.03.2018 У приміщенні Бутенківської сільської ради (Полтавська область) 23 березня на журналістку місцевої газети “Хроніки громад” Ольгу Гунжель напали співробітники сільради. Внаслідок чого у журналістки діагностовано перелом кісток носу та черепно-мозкову травму. Про це ІМІ повідомив депутат Бутенківської сільської ради Павло Гунжель.

За словами Павла Гунжеля, його дружині Ользі Гунжель, журналістці місцевої газети “Хроніки громад”, перешкодили проводити журналістську діяльність та знімати на камеру спілкування депутата із працівниками сільської ради.

“Я, як депутат, з’явився до сільської ради і попросив надати мені копію документів, зокрема договори на виконання певних робіт. Мені відмовили. Журналістка знімала все це на відео”, – розказав ІМІ депутат Бутенківської сільської ради Павло Гунжель.

Після цього, як зазначив депутат, на його дружину напало декілька співпробітників Бутенківської сільської ради, не даючи знімати та вибиваючи камеру з рук журналістки.

“Вона (співробітниця сільради – прим. ред.) накинулася на журналістку за волосся, хапала камеру, потім підбіг працівник сільради і бив кулаками в обличчя. Вибив камеру, з камери випав акумулятор”, – розказав Павло Гунжель.

За його словами, пізніше журналістка зробила рентген-знімок, і лікарі діагностували їй перелом кісток носу та черепно-мозкову травму.

Також Павло Гунжель додав, що була викликана поліція, яка зафіксувала цей випадок.

Пошкодження майна журналістів – 1

1. У Рівному родичам місцевого журналіста розбили вікно

16.03.2018 У Рівному 16 березня невідомі розбили вікно в квартирі родичів місцевого журналіста, керівника ГО “Антикорупційний моніторинг” Юрія Дюга. Місяць тому невідомі влаштували підпал у під’їзді, де знаходиться це ж помешкання. За цією адресою зареєстрована громадська організація. Журналіст припускає, що це чергове залякування, повідомляє “Четверта влада”.

“Щойно в квартирі моїх родичів, яку місяць тому намагались підпалити, розбили каменем вікно. Це реально переходить всі межі… Натяк на те, щоб забезпечити безпеку, треба виїжджати з міста? Викликали поліцію, але результатів розслідування попереднього злочину немає… Підозрюваних не знайшли, тільки замість того по 10-му колу опитали всіх свідків”,  – написав Юрій Дюг на своїй сторінці у Фейсбук.

Як повідомляє видання, близько 13-ї години дня хтось жбурнув у вікно квартири на першому поверсі камінь величиною з два кулаки.

Видання нагадує, що 18 лютого невідомий кинув п’ятилітрову пляшку із запальною сумішшю під двері квартири родичів Юрія Дюга. Пожежу загасили вчасно, втім вогонь пошкодив двері та під’їзд.

Як розповів представниці ІМІ у Рівненській області Юрій Дюг, у квартирі, де розбили вікно, зареєстрована організація, яку він очолює, і там зараз живуть його родичі.

За його словами, коли стався підпал, він не наполягав на версії, що це через його журналістську діяльність, через малу кількість доказів.

Проте після сьогоднішнього нападу Юрій Дюг пов’язує і підпал, і розбите вікно з журналістською діяльністю та розцінює як перешкоджання їй: “В будь-якому разі це впливає на мою діяльність. То на допити ходжу, то родичів заспокоюю”.

Як зазначила представниця ІМІ у Рівненській області Антоніна Торбіч, він, зокрема, вивчав тему земельної корупції у Рівному.

“Слідство без потрібних сил і засобів не знайшло жодних підтверджень побутової версії злочину. В принципі немає жодної офіційної версії.  І новий злочин з пошкодженням вікна в квартирі – тільки підливає масла в вогонь. Звичайно, що пов’язую ці злочини з своєю журналістською діяльністю. Бо це не тільки пошкодження майна родичів журналіста, а й перешкоджання журналістській діяльності. Бо про яку журналістську або антикорупційну діяльність може йти мова, коли доводиться постійно чекати нових злочинів, заспокоювати рідних та ходити на допити? По суті робота над проектами зупинилась. І жодних гарантій, що низка злочинів припиниться немає. А про пошук виконавців і замовників злочинів поки можна лише мріяти”, – сказав Дюг.

Як повідомляв ІМІ, 22 лютого у Рівному невідомий чоловік підпалив офіс редакції інформаційно-аналітичного порталу “Четверта влада”.

Редакція видання пов’язує підпал виключно з журналістською діяльністю. Портал оприлюднює розслідування про незаконні будівництва, захоплення землі в рекреаційних зонах та корупцію.

За фактом підпалу офісу редакції “Четверта влада” рівненська поліція розпочала досудове розслідування за попередньою правовою кваліфікацією частини 2 статті 194 Кримінального кодексу України (умисного знищення або пошкодження майна шляхом підпалу).

17 лютого було пограбовано хостинг-провайдер, на серверах якого було розміщено інформаційно-аналітичний портал “Четверта влада”. Це на деякий час унеможливило роботу веб-сайту видання. Журналісти не виключають, що напад на провайдера може бути пов’язаний з діяльністю видання.

Перешкоджання законній журналістській діяльності – 9

1. Журналіст Insider постраждав від дій правоохоронців під Радою

03.03.2018 Журналіст Insider Влад Красинський, який висвітлював події біля наметового містечка під Верховною Радою вранці 3 березня у Києві, постраждав від дій поліції.

Як повідомляє Insider, Влад Красінський написав у Facebook, що проти нього поліцейський застосував сльозогінний газ.

“Коп бачить, що я стою на тротуарі, на мені висить посвідчення, в руках камера і телефон – “ви хто такий і що тут робите?”. Потім хапається за газовий балон, тиче ним в обличчя, у результаті з колегою просто виносять мене щитом до барикади. Сергію Нужненку без прелюдій просто залили обличчя газом”, – сказав він.

Напад на журналістів він зафіксував на відео.

В коментарі ІМІ Влад Красинський повідомив, що слізогінній газ до нього не застосовували, проте правоохоронець перешкоджав йому та забороняв проводити зйомку.

Також він розповів, що заяву за фактом нападу не писав, проте він записаний як свідок у справі про напад на Сергія Нужненка.

“Щодо нападу на себе заяву не писав, бо знаю за досвідом колег, зокрема, нападу на кореспондента “Громадського” Дмитра Реплянчука під час обрання міри запобіжного заходу Миколі Коханівському, що винні не будуть притягнуті до відповідальності через те, що вони досі працюють без розпізнавальних знаків – ідентифікуючих жетонів та номерів на шоломах. Однак участь у слідчих діях забирає надто багато часу, в тому числі і робочого. 
Проте варто відзначити, що я був записаний як загальний свідок у справі про напад на мого колегу – фотокореспондента Радіо Свобода Сергія Нужненка. До участі у слідчих діях на даний момент мене не залучали, контакту зі слідчим також не було”, – зазначив він.

Як повідомляв ІМІ, 3 березня у Києві під Верховною Радою співробітник поліції застосував газовий балончик проти кореспондента Радіо Свобода Сергія Нужненка. За словами журналіста, він у цей момент вів фото- та відеозйомку ранкових подій під будівлею парламенту. При ньому було посвідчення журналіста, яке він тримав перед собою. Камера була направлена в сторону наметів активістів.

Зранку 3 березня Міністерство внутрішніх справ України повідомило, що поліція проводить слідчі дії в наметовому містечку біля будівлі Верховної Ради України.

2. Журналіст Громадського постраждав від дій правоохоронців під Радою

03.03.2018 Журналіст Громадського Богдан Кутєпов, який висвітлював події біля наметового містечка під Верховною Радою вранці 3 березня у Києві, постраждав від дій поліції.

Як написав Богдан Кутєпов на своїй сторінці у Фейсбук, один з правоохоронців штовхнув його ногою та висловився нецензурно до нього.

“Конкретно оцей “космонавт” у відповідь на моє представлення буцнув мене ногою і сказав: “Виходь, урод, нах…”, – написав журналіст.

У коментарі ІМІ Богдан Кутєпов розповів, що під час інциденту він був одягнений у помаранчевий жилет з написом “Преса” і у нього в руках була відеокамера.

За словами журналіста, він працював, як і інші колеги, на території наметового містечка. “Я знімав. Він підійшов і почав питати, “хто ти?”. Я відповів, що “Преса”. “Вийшов звідси”, – сказав він мені і вдарив мене по нозі”, – розповів Кутєпов.

Також він розповів, що правоохоронець був без розпізнавальних знаків.

За цим фактом журналіст планує написати в поліцію за 171 статтею ККУ.

Як повідомляв ІМІ, 3 березня у Києві під Верховною Радою співробітник поліції застосував газовий балончик проти кореспондента Радіо Свобода Сергія Нужненка. За словами журналіста, він у цей момент вів фото- та відеозйомку ранкових подій під будівлею парламенту. При ньому було посвідчення журналіста, яке він тримав перед собою. Камера була направлена в сторону наметів активістів.

Зранку 3 березня Міністерство внутрішніх справ України повідомило, що поліція проводить слідчі дії в наметовому містечку біля будівлі Верховної Ради України.

3.У Києві журналістці Dtp.kiev.ua забороняли зйомку нещасного випадку у супермаркеті

04.03.2018 У Києві 4 березня представниця охорони супермаркету “Велика Кишеня” забороняла фотозйомку кореспондентці інтернет-видання Dtp.kiev.ua Анні Ситник та спробувала вирвати мобільний телефон з її рук. Про це Анна Ситник повідомила ІМІ.

Згідно з повідомленням видання у Фейсбуці, у супермаркеті на вул. Лятошинського, 14, відвідувач магазину послизнувся і впав на слизьких сходинках, спускаючись із другого поверху. Постраждалому викликали швидку допомогу, він був госпіталізований.

Як розповіла ІМІ Ситник, вона знімала роботу швидкої, коли представниця охорони почала забороняти їй вести зйомку.

“Я підійшла (до представниці охорони – ред.) і показала своє посвідчення, а потім відійшла і почала фотографувати. Вона підбігла і почала питати, хто я така. Я ще раз показала посвідчення. Я сказала, що це громадське місце, а вона почала говорити, що це приватна власність і я не маю права тут знімати. Вона забороняла зйомку і хотіла вирвати телефон з рук, але я ухилилася”, – розповіла Анна Ситник.

Коли ж постраждалого забрала швидка, журналістка залишила магазин і на цьому конфлікт був вичерпаний.

4.У Миколаєві депутат міськради спробував видалити журналістку із засідання

17.03.2018 У Миколаєві 17 березня депутат Миколаївської міської ради В’ячеслав Апанасенко вимагав, щоб журналістка інтернет-видання “Новини-N” Марія Дорохіна залишила засідання робочої групи, де обговорювалось питання безпритульних тварин, повідомляють “Новини-N”.

За інформацією видання, Апанасенко перервав роботу засідання і зажадав, щоб кореспондентка залишила кабінет. Як виявилося, депутат образився появою на сайті публікації, в якій була приведена його власна цитата про те, що “покусала собаку бабуся”, підтверджена аудіозаписом.

“Я прошу її видалити із залу, тому що вона не знає правил журналістської етики. Вона використовувала хитрість, перекрутила мою фразу. Вона свідомо використовувала маніпулятивний, нечесний метод – виставила мене дурнем, висміяла на своєму ресурсі. Я не хочу бути посміховиськом, або я просто залишу даний кабінет”, – сказав депутат членам засідання.

Депутат Ігор Копійка пояснив, що вони не мають права заборонити журналісту знімати все, що відбувається, і потім описувати захід. Апанасенко стояв на своєму, стверджуючи, що “недобросовісний” співробітник ЗМІ знову все перекрутить.

“Ви знаєте, особисто для мене Марія як журналіст померла, якщо вона не вибачиться переді мною…” – заявив Апанасенко.

Коли журналістка запропонувала Апанасенку переслухати, як саме він сказав, на аудіозаписі, той відповів, що “у нього є голова і він точно знає, що мав на увазі”. Після цього депутат почав збирати свої речі, щоб нібито покинути засідання. Колеги стали просити не йти. В результаті депутат залишився.

“До цього депутат В’ячеслав Апанасенко в особистому повідомленні назвав кількох представників різних ЗМІ “убогими”, а на сесії міськради і зовсім вибухнув невтішними епітетами в бік журналіста “Новин-N”, назвавши її “чудовиськом”, – пише видання.

В коментарі ІМІ Марія Дорохіна повідомила, що за декілька днів до цього інциденту на сайті був опублікований матеріал “Покусала собаку бабуся…”: депутат заявив, що проблему бродячих тварин в Миколаєві нагнітають ЗМІ”. За словами журналістки, депутат, скоріше, образився на ту цитату, яку видання опублікувало у матеріалі. “Людина як сказала, так ми і написали”, – сказала Марія.

Також вона повідомила, що вона засідання робочої групи не залишала і виконала свою професійну діяльність.

Марія Дорохіна зазначила, що не збирається подавати за цим фактом заяву до поліції.

5. У Генічеську таксисти напали на журналіста, який знімав їхню акцію протесту

22.03.2018 У Генічеську Херсонської області 22 березня нелегальні таксисти напали на редактора місцевого інтернет-видання “Новий Візит” Геннадія Осьмака. Журналісту погрожували, ображали, намагалися вирвати і розбити телефон, а також порвали куртку. Про це повідомляється на сайті видання.

Інцидент стався на площі біля райдержадміністрації, де зібралися на акції протесту близько 100 нелегальних таксистів з Чонгара і Новоолексіївки. Як пише видання, чоловіки вели себе агресивно, кричали, погрожували влаштувати безлади і “революцію”.

В цей час редактор видання спробував зняти на телефон відео події, але мітингувалькам це не сподобалося. Від натовпу відділилися близько 10 осіб і атакували журналіста, перешкоджаючи його професійній діяльності. Заклики припинити незаконні дії на них не діяли.

Як пише видання, журналіста ображали та погрожували в присутності співробітників правоохоронних органів, які просили редактора не провокувати присутніх.

Тільки після втручання поліції, особливо агресивних чоловіків вдалося відтіснити від журналіста. Проте вже на відстані кілька людей продовжували викрикувати образи, погрози і кидали в бік журналіста якісь предмети.

“Таке вперше відбувається за 27 років моєї роботи в ЗМІ Генічеського району. Напад пов’язую виключно зі своєю професійною діяльністю. Неодноразово ми писали про свавілля нелегальних таксистів на адмінкордоні з Кримом. Це не подобається тим, хто працює нелегально, без сплати податків. Як бачимо, безкарність породжує вседозволеність. Фактичні, в районі працює добре організована ОЗУ, яке ще й дозволяє собі ставити ультиматуми владі і силовикам”, – так прокоментував подію редактор “Нового Візиту” Геннадій Осьмак.

У зв’язку з перешкоджанням законній професійній діяльності, журналіст подав заяву в поліцію.

В коментарі ІМІ Геннадій Осьмак повідомив, що за фактом інциденту подав до поліції заяву за 171 статтею Кримінального кодексу України.

Він розповів, що чоловіки поводилися дуже агресивно щодо нього, проте до побиття не дійшло.

“Вони погрожували мене побити, але поліція завадила їм це зробити. У них не вийшло, бо мене поліція огородила від них. Лише хапали за руки, телефон, куртку порвали, ну хапали лише. До побиття не дійшло, хоча дуже агресивні були”, – розповів він.

Також він зазначив, що поліцейські просили його не провокувати таксистів, хоча, наголосив Геннадій Осьмак, він не провокував. “Я почав обурюватися, що я виконую свою професійну діяльність. Потім я почав вимагати, і вони (поліція – ред.) втрутилися і огородили мене від них”, – розповів журналіст, зазначивши, що після цього пішов з місця події.

6. Праворадикали перешкоджали журналісту, який прийшов на дискусію Docudays

26.03.2018 26 березня у Києві близько 20 агресивно налаштованих представників праворадикальних рухів намагалися зірвати дискусію на Docudays, а також перешкоджали журналісту Центру інформації про права людини Миколі Мирному, повідомляє Центр інформації про права людини.

Агресивно налаштовані чоловіки прийшли о 16.20 під галерею IZONE (вул. Набережно-Лугова, 8), де о 17 годині мала розпочатись дискусія “Права людини: проблема поширення ультраправих рухів в Україні”.

За словами Миколи Мирного, близько 70 радикалів блокували вхід до приміщення. Праворадикальні активісти не пропускали його всередину навіть після того, як він показав акредитацію журналіста. Коли Мирний почав знімати на телефон, хтось із натовпу вдарив по телефону, і пристрій упав на землю.

Організатори дискусії піднялись на 2-й поверх та викликали поліцію.

Пізніше за допомогою поліції вхід до приміщення було розблоковано, противники дискусії відійшли за паркан галереї.

Дискусія почалась о 17.15. За словами голови правління Центру інформації про права людини Тетяни Печончик, поліція гарантувала безпеку під час її проведення та безпечний вихід із заходу.

Учасники та відвідувачі залишили креативний простір IZONE автобусами.

7. У Кропивницькому представник “Ревізора” забороняв журналісту знімати процес зйомки шоу

27.03.2018 У Кропивницькому 27 березня представник програми “Ревізор” забороняв журналісту місцевого видання “Кропивницький.ua” Дмитру Семенюку фотозйомку під час зйомок програми. Про це Дмитро Семенюк розповів ІМІ.

За його словами, його обурило те, що йому як громадянину заборонили знімати у публічному місці, яким є кафе, де проводилась зйомка програми.

“Я прийшов у кафе, власне, у мене обід був. Але тут дивлюсь команда “Ревізора”, вирішив сфотографувати, а там уже буде видно, або на сайт поставити, або для себе лишити. Фотографувати треба – тут і зараз, з такою метою я і робив ці знімки”, – розповів Семенюк.

Він розповів, що, коли побачив команду “Ревізора”, підбіг і почав фотографувати, але один з представників команди почав закривати руками його камеру і забороняти зйомку.

“Я підбіг до команди “Ревізора” приблизно на відстань десь чотири метри і почав фотографувати. Підійшов дядька з “Ревізора” і почав закривати мені руками камеру, почав казати, що я не можу знімати”, – розповів Дмитро.

На запитання, чому йому забороняють зйомку, представник “Ревізора” аргументував тим, що це приватний проект і інтелектуальна власність.

“Я відповів, що я знаходжусь у публічному місці і Конституція мені гарантує вільний збір інформації. Він починає мені пояснювати, що ви не журналіст, а звичайна людина і, типу, якщо ви тільки журналіст і у вас є редакційне завдання, можете знімати. Ну я не став йому тикати посвідченням, я не знаю, я в цьому сенсу не бачив. Тому що, по-перше, я прийшов як звичайна людина, і я маю право знімати. І якщо я б почав тикати йому посвідченням, це була б уже друга розмова. В даному випадку треба відштовхуватись від того, що ми живемо не у Північній Кореї і у нас немає щось такого, що можна, а що не можна фотографувати”, – розповів Дмитро Семенюк.

Як повідомляв ІМІ, 12 червня 2017 року у Вінниці охоронець служби безпеки програми “Ревізор” (Новий канал) перешкоджав журналістам місцевого видання “Вежа” проводити відеозйомку ревізії кафе “Пиріжкова”. Охоронець “Ревізора” забороняв кореспондентці Валерії Жовтун та головному редактору видання Андрію Качору фотографувати заклад та ведучого “Ревізора” Миколу Тищенка. Також охоронці забороняли це робити пересічним громадянам, що зібралися навколо.

8. Чернігівський телеканал “Дитинець” заявив про тиск з боку представниці торгового центру. Остання спростовує

28.03.2018 Чернігівський телеканал “Дитинець” заявив про тиск на журналістів каналу з боку представниці ТРЦ “Голлівуд” Марини Рейко після зйомок сюжету про систему протипожежної безпеки на території торгово-розважального центру 28 березня. Про це йдеться у публічному зверненні колективу “Дитинця” до керівництва ТРЦ “Голлівуд” за підписом директорки Тетяни Здор, яке оприлюднило місцеве видання “Події і коментарі”.

У зверненні каналу йдеться, що представниця ТРЦ чинила моральний тиск та намагалася вплинути на зміст майбутнього сюжету.

“Представники ТРЦ були заздалегідь попереджені про приїзд знімальної групи. Під час знімального процесу Марина Рейко, яка представилася спочатку журналісткою, а потім представницею піар-агентства ТРЦ “Голлівуд”, здійснювала моральний тиск на знімальну групу та намагалася вплинути на зміст майбутнього сюжету. До того ж погрожувала прийти з аналогічною перевіркою до офісу нашого телеканалу”, – йдеться у зверненні.

Згідно зі зверненням, 29 березня Марина Рейко ініціювала в офісі телеканалу зустріч з директоркою “Дитинця” Тетяною Здор, під час якої “поводила себе агресивно”. “Вона прийшла разом з фотографом і заявила, що братиме інтерв’ю (не повідомляючи навіть теми). Після відмови Марина Рейко перекрила вихід з кабінету. Вона фільмувала на свій мобільний все, що відбувалося. Пробившись до дверей, наша директорка була вимушена покликати на допомогу охорону. Все це супроводжувалося залякуваннями в бік телеканалу і звинуваченнями у “замовності матеріалу”, – йдеться у зверненні.

Колектив сподівається, що керівництво ТРЦ “Голлівуд” не має стосунку до перешкоджання законній професійній діяльності журналістів, які від імені ТРЦ “Голлівуд” вчиняла Рейко, та просить прийняти відповідні заходи, аби журналісти та колектив телеканалу не зазнавали тиску з боку працівників торгово-розважального центру.

Як зазначила Тетяна Здор, яку цитує чернігівське видання “Події і коментарі”, Марина Рейко намагалася всіляко вплинути на канал, аби цей сюжет або не вийшов в ефір, або показати його в ефірі з урахуванням її правок. “Ввечері 28 березня у нашому ефірі вийшов сюжет з інспекцією пожежної безпеки розважальних комплексів. Марина Рейко намагалася всіляко вплинути на нас, аби цей сюжет або не вийшов в ефір (залякувала перевірити наш офіс на протипожежну безпеку), погрожувала судом, або ж показати їй сюжет до ефіру з подальшим варіантом внесення її правок. Ми розцінюємо це тиском на редакційну політику телеканалу і його співробітників та співробітниць. Ми щиро сподівалися, що представниця центру після виходу сюжету в ефір заспокоїться і конфлікт на тому буде вичерпано. Проте ми не терпітимемо, коли людина спочатку представляється нашою колегою журналісткою, а далі в розмові сама ж зізнається, що вона піарниця ТРЦ, намагатиметься тиснути на редакцію”, – йдеться у заяві директорки “Дитинця”.

У свою чергу Марина Рейко, пише видання, заявляє, що її, як журналістку, вигнали з офісу телеканалу, коли та хотіла провести перевірку. Крім того, вона зазначає, що отримала травму в той час, коли її начебто виганяли з офісу “Дитинця”.

У коментарі ІМІ Тетяна Здор розповіла, що журналісти під час зйомок сюжету про систему протипожежної безпеки на території ТРЦ знайшли закритий евакуаційний вихід.

“Коли журналістка поставила питання, як вона прокоментує, що виходи зачинені, вона (Марина Рейко – ред.) відповіла, що це питання не в її компетенції і це буде коментувати інший працівник. Але вона була незадоволена, що подібна інформація стала відома журналістам. І це послужило приводом для подальших провокаційних дій з її боку”, – розповіла директорка каналу.

За словами Тетяни Здор, Марина Рейко намагалася внести правки до виходу сюжету і приходила з цією вимогою в офіс каналу 28 березня. “Я їй пояснила, що так не можна. Я, як директор, не впливаю на зміст матеріалів, і не дозволяємо, щоб хтось сторонній це робив, оскільки це тиск на редакційну політику каналу”, – зазначила Здор.

На 29 березня у них знову була запланована зустріч, під час якої Рейко не давала змоги директорці вийти з кабінету. “У нас 29 березня була запланована зустріч. Вона завітала з фотографом, з дверей вони почали в мене брати інтерв’ю, про яке мені не було відомо. Я заборонила мене фотографувати, попросила фотографа на вихід. А їй запропонувала провести зустріч, яку ми планували… Відповідно, на моє прохання, щоб фотограф залишив мій кабінет, бо це адмінчастина будівлі, він відмовився. Я намагалася залишити кабінет, та вона мене відпихала від дверей. Я її обійшла, вийшла і попросила охоронця вивести фотографа, а їй запропонувала припинити зйомку”, – розповіла Тетяна Здор.

Також вона повідомила, що до поліції канал не звертався, оскільки вони написали звернення до керівництва ТРЦ і очікують реакції.

У коментарі ІМІ Марина Рейко зазначила, що вважає звернення “Дитинця” наклепом на неї як на журналістку, додавши, що є головний редактором газети “Еспресо по-чернігівськи”.

“Офіційно заявляю, що “Публічне звернення телеканалу “Дитинець” є публічним наклепом на мене як журналіста. 28, 29 березня я сама, а 30 березня – журналістка мого видання “Еспресо по-чернігівськи” перевіряли пожежну безпеку у чотирьох торгівельних центрах міста Чернігів – ТРЦ “Рояль”, ТЦ “Дитячий світ”, ТЦ “Полісся” та “Мегацентр”. В ТЦ “Полісся” знаходиться офіс згаданого телеканалу.

Отож, коли 28 березня я вже перевірила ТЦ “Дитячий світ” та знайшла масу порушень, перевірила ТЦ “Полісся” та знайшла менше порушень, але доволі грубих, пішла на зустріч з директором телеканалу “Дитинець”. На 12:45 зустріч була по домовленості. Не встигла я зайти, як мене та фотографа випхали з території телеканалу з заявами, що нічого вони показувати не будуть. Під час того, як мене виштовхував охоронець, я поранила руку об двері”, – розповіла вона.

Також Марина Рейко повідомила, що заяви до поліції вона не писала за фактом інциденту. “В інших ТЦ власники та орендатори йшли назустріч, давали коментарі. Штовханини від “прогресивного” телеканалу не очікувала. Просто хотіла прояснити ситуацію, чому аварійний вихід в “Секонд Хенд”, який знаходиться під офісом телеканалу, заблокований. А також у великому спортклубі зверху них заблокований аварійний вихід, а телеканал “Дитинець” використовує цей хід як вхід до свого офісу”, – зазначила вона.

9. У Ковелі журналістам волинської філії НСТУ розбили камеру

30.03.2018 У місті Ковелі (Волинська область) 29 березня знімальній групі Волинської регіональної дирекції Національної суспільної телерадіокомпанії України розбили камеру під час зйомок сюжету. Про це ІМІ повідомив продюсер Волинської регіональної дирекції НСТУ Костянтин Лоцман.

“Інцидент стався під час зйомок сюжету про мешканку Ковеля. На неї скаржились сусіди та зоозахисники через те, що вона влаштувала на власному подвір’ї щось на зразок собачого притулку. Аби з’ясувати, що відбувається, на місце виїхала знімальна група телеканалу”, – розповів він.

За словами Костянтина Лоцмана, знімальну групу зустріли камінням і один камінь потрапив і розбив передню лінзу об’єктива.

Знімальна група викликала поліцію на місце події і подала заяву за 171 статтею Кримінального кодексу України (“Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів”).

Інтернет-тиск

Кібер-злочини – 1

1.Еспресо.ТV заявив про DDoS-атаку на сервер сайту

07.03.2018 Редакція сайту Еспресо.ТV повідомила, що 6 березня відбулася DDoS-атака на сервер сайту.

За інформацією видання, атака розпочалася з 19:30 і тривала приблизно годину. “Протягом цього часу читачі нашого інформаційного ресурсу не могли оперативно отримувати інформацію та оновлювати сторінки”, – зазначила редакція.

Згодом технічна дирекція відновила нормальну роботу сайту та продовжує сканувати захисні системи.

В коментарі ІМІ головна редакторка Еспресо.TV Ольга Лень повідомила, що атака була потужною та цілеспрямовою. Також вона додала, що атака була зовнішня.

Проте, додала редакторка, технічні спеціалісти ще не встановили, звідки здійснювалась атака.

Наразі сайт працює безперебійно, додала Ольга Лень.

Юридичний тиск

Інші випадки юридичного тиску – 1

1.Нацполіція порушила справу щодо журналістів “Схем” за скаргою Медведчука

08.03.2018 Головне управління Національної поліції в Києві на вимогу Печерського райсуду столиці розпочало кримінальне провадження за статтею “Порушення недоторканості приватного життя” лідера організації “Український вибір” Віктора Медведчука з боку журналістів програми “Схеми”. Про це повідомляє Радіо Свобода з посиланням на відповідь прес-служби поліції Києва.

“Копія ухвали Печерського суду Києва за скаргою Медведчука В.В., в інтересах якого діє адвокат Кириленко І.І., надійшла до Солом’янського УП для внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 182 Кримінального кодексу України (Стаття 182 “Порушення недоторканності приватного життя”, 2 частина: “ті самі дії, вчинені повторно, або якщо вони заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам особи, – караються арештом на строк від трьох до шести місяців або обмеженням волі на строк від трьох до п’яти років, або позбавленням волі на той самий строк”, – ред.) Дані матеріали були зареєстровані в журналі єдиного обліку заяв та повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, та в подальшому розпочате кримінальне провадження”, – повідомили редакції в поліції.

Авторка і ведуча програми “Схеми” Наталка Седлецька вважає це тиском на редакцію.

“Це ніщо інше, як невдала спроба банального тиску на редакцію. Зараз ми у правовий спосіб домагаємось кримінальної відповідальності для охоронців самого Медведчука, які здійснили фізичний напад на нашу знімальну групу поблизу аеропорту “Київ”, перешкодивши їхній законній журналістській діяльності. Одному з них Нацполіція Києва вже вручила підозру. Очевидно, будь-що “завести справу” на наших журналістів – це такий крок Медведчука у відповідь”, – зазначила вона. При цьому Седлецька наголосила, що Медведчук – особа публічна і навіть офіційно уповноважена державою брати участь у переговорному процесі щодо звільнення заручників.

“Наші журналісти не просто мали повне право проводити зйомку. Вони виконували свій прямий журналістський обов’язок – фіксувати факти, що можуть свідчити про зловживання Медведчука своїм становищем у власних цілях. Жодними кримінальними провадженнями за недолугими звинуваченнями нас залякати не вдасться. Ми та наші юристи впевнені у законності наших дій – і, якщо знадобиться, будемо готові довести це в рамках офіційного розслідування”, – зазначила Наталка Седлецька.

Раніше юристи Віктора Медведчука звернулися до Печерського суду Києва з вимогою зобов’язати правоохоронців відкрити провадження щодо начебто втручання журналістів програми у приватне життя бізнесмена.

Як повідомляв ІМІ, 7 листопада 2017 року охоронці лідера організації “Український вибір” Віктора Медведчука напали на знімальну групу програми “Схеми” біля VIP-терміналу аеропорту “Київ” поблизу Жулян.

Редакція програми журналістських розслідувань “Схеми” оприлюднила відео нападу. З відео видно, як охоронці підприємця у масках та балаклавах кинулися до знімальної групи і почали застосовувати силу – штовхали, били ліктями, ставили підніжки та кілька разів вибили камеру з рук оператора. Також охоронці засліплювали камеру спеціальним ліхтарем. Усе це відбувалось в публічному місці по вулиці Медова, біля VIP-терміналу.

На відео також зафіксований кортеж Віктора Медведчука, який від’їжджав від терміналу.

За фактом нападу прокуратура Києва почала кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 171 (“Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів”) КК України.

9 листопада 2017 року редакція програми журналістських розслідувань “Схеми” за годину до виходу в ефір отримала від адвоката Віктора Медведчука лист, у якому журналістів застерігають від кримінальної відповідальності у разі видачі розслідування “Чорні чоловічки” про його перельоти в ефір.

7 грудня 2017 року Нацполіція повідомила, що 41-річному донеччанину, який перешкоджав законній діяльності журналістів оголошено підозру.

7 березня 2018 року Солом’янський районний суд міста Києва провів підготовче засідання у справі за фактом перешкоджання законній професійній діяльності журналістів програми “Схеми” з боку охорони лідера організації “Український вибір” Віктора Медведчука та призначив розгляд справи по суті на 16 березня.

Захист свободи слова

Реакція влади на порушення свободи слова – 3

1.За фактом нападу на журналіста Радіо Свобода відкрито справу за 171 статтею

03.03.2018 Прокуратура міста Києва розпочала 3 березня кримінальне провадження за фактом можливого умисного перешкоджання працівником поліції професійній діяльності журналіста Радіо Свобода під Верховною Радою в Києві. Про це повідомляється на сайті прокуратури Києва

“Так, за словами представника преси, перебуваючи під будівлею Верховної Ради України на вул. Грушевського та здійснюючи відеозйомку ранкових подій, до нього зі спини підійшов поліцейський та, не зважаючи на пред’явлене посвідчення журналіста, застосовував спецзасіб.

З метою перевірки цієї інформації зареєстроване кримінальне провадження за попередньою правовою кваліфікацією ч. 3 ст. 171 КК України (“Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів”)”, – повідомили в прокуратурі.

Проведення досудового розслідування доручено слідчим СВ ГУ СБУ у місті Києві та Київській області, прокуратура міста Києва здійснюватиме нагляд у формі процесуального керівництва.

Як повідомляв ІМІ, 3 березня у Києві під Верховною Радою співробітник поліції застосував газовий балончик проти кореспондента Радіо Свобода Сергія Нужненка. За словами журналіста, він у цей момент вів фото- та відеозйомку ранкових подій під будівлею парламенту. При ньому було посвідчення журналіста, яке він тримав перед собою. Камера була направлена в сторону наметів активістів.

Ще два журналісти – Громадського Богдан Кутєпов та Insider Влад Красинський, – які висвітлювали події біля наметового містечка під Верховною Радою вранці 3 березня у Києві, заявили, що постраждали від дій поліції.

2. Суд Дрогобича засудив умовно бухгалтерку готелю за напад на журналістку

07.03.2018 Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області визнав винною головну бухгалтерку комунального підприємства “Туристичний комплекс “Дрогобич” у побитті головної редакторки місцевого порталу “Медіа Лайф” і засудив до одного року обмеження волі, звільнивши від відбування покарання з іспитовим строком в один рік. Про це повідомляє Zaxid.net з посиланням на вирок суду.

У вироці суду зазначено, що інцидент трапився 4 січня 2017 року. До журналістів звернулась адвокатка, що орендувала приміщення у КП “Туристичний комплекс “Дрогобич”, оскільки двері її кабінету були опечатані. Редакція зауважує, що підприємство надає фізичним та юридичним особам приміщення в оренду, а також здійснює надання послуг щодо тимчасового проживання.

Журналістка користувалась фотоапаратом та зайшла у приміщення бухгалтерії, де також перебував юрист підприємства, щоб отримати коментар. Головна бухгалтерка напала на журналістку, відібрала у неї фотоапарат та почала бити її по голові. Згодом медики діагностували у неї закриту черепно-мозкову травму, струс головного мозку.

Під час судового засідання бухгалтерка своєї провини не визнала. За її словами, у приміщення зайшло багато людей, які голосно розмовляли та заважали їй працювати. Вона стверджує, що жінка представилась представницею ЗМІ, однак не показала свого посвідчення. Головна бухгалтерка стверджує, що коли до неї наблизили камеру, то вона забрала її, поклала на стіл, а журналістка схопила її за волосся та вдарила по обличчю.

Однак ці твердження спростовуються відео, на якому видно, що бухгалтерка наносить журналістці удари по голові та забирає фотоапарат. Також свідки у суді заявили, що чули, як журналістка кричала, що її б’ють. Працівник поліції, що був на місці події, почувши крики, припинив конфлікт.

Відтак суд визнав головну бухгалтерку КП “Туристичний комплекс “Дрогобич” винною у перешкоджанні роботі журналіста та умисному нанесенні легких тілесних ушкоджень. Також суд зобов’язав бухгалтерку сплатити журналістці 5 тис. грн моральної компенсації та 3,9 тис. матеріальної компенсації.

3. Поліція відкрила справу за фактом побиття полтавської журналістки

26.03.2018 За фактом побиття журналістки полтавської газети “Хроніки громад” Ольги Гунжель у приміщенні Бутенківської сільської ради поліція відкрила провадження за ст. 345-1 (“Погроза або насильство щодо журналіста”) Кримінального кодексу України. Про це повідомив начальник відділу комунікацій ГУНП в Полтавській області Юрій Сулаєв, інформує “Детектор медіа”.

“23 березня відкрито кримінальне провадження за статтею 345-1. Це злочин проти журналіста. В рамках цього провадження будуть встановлені всі обставини даної події та надана юридична і правова оцінка діям сторін конфлікту”, – сказав він.

Сулаєв зазначив, що будь-який журналіст під час виконання свого професійного обов’язку має себе ідентифікувати – мати при собі відповідне посвідчення, бейдж, жилет. “Щоб люди знали, що за побиття журналіста передбачене таке саме покарання, як за побиття правоохоронця, співробітника СБУ”, – сказав він.

Як повідомляв ІМІ, 23 березня у приміщенні Бутенківської сільської ради (Полтавська область) на журналістку місцевої газети “Хроніки громад” Ольгу Гунжель напали співробітники сільради. Внаслідок чого у журналістки діагностовано перелом кісток носу та черепно-мозкову травму.

Реакція журналістської спільноти – 10

1.ІМІ вимагає негайно розслідувати і покарати правоохоронців, які напали на журналістів

03.03.2018 Інститут масової інформації вважає неприпустимою ситуацію з нападами на журналістів з боку співробітників поліції спецпризначення, яка склалася при розгоні наметового містечка у Києві під Верховною Радою 3 березня.

Зокрема, правоохоронці застосували проти Сергія Нужненка з Радіо Свобода та Влада Красинського з “Інсайдеру” газовий балончик та силою виштовхували з периметру.  Богдану Кутєпову з Громадського попри наявність жилету з написом “Преса” один з правоохоронців, що був без розпізнавальних знаків, наніс удар по нозі та перешкоджав здійснювати зйомку.  

Серйозні сумніви викликає рівень професіоналізму силовиків, які були задіяні в цих інцидентах і бачили, що перед ними люди з камерами і журналістськими посвідченнями.

ІМІ вимагає від правоохоронних органів негайно розслідувати і притягнути до відповідальності всіх винних осіб. Нагадаємо, що жоден співробітник правоохоронних органів, який нападав на журналістів минулого року (ІМІ зафіксував 6 таких випадків), так і не поніс покарання.  

Також ІМІ звертається до міністра внутрішніх справ Арсена Авакова з вимогою змінити систему ідентифікації спецпризначенців, які працюють на масових заходах. Станом на зараз ідентифікаційні номери не є індивідуальними, вони нанесені на нижню потиличну частину шоломів, що ускладнює встановлення винних у правопорушеннях. Запровадження видимої індивідуальної ідентифікації допоможе уникнути таких інцидентів у майбутньому.

Ми будемо уважно стежити за перебігом розслідування та інформувати про нього міжнародну спільноту.

Також закликаємо колег-журналістів пам’ятати про засоби особистої безпеки і правила безпечного поводження на акціях протесту.

2. CPJ закликав владу України розслідувати напад на журналістів під Радою

06.03.2018 Міжнародна організація “Комітет захисту журналістів” (CPJ) закликає владу України розслідувати заяви про напад поліцейських на журналістів, що висвітлювали протест 3 березня у Києві, і покарати винних. Про це заявила координатор програм КЗЖ для Європи і Центральної Азії Ніна Огнянова, повідомляє Радіо Свобода.

“Закликаємо українську поліцію поважати право журналістів висвітлювати політичні події без страху за свою безпеку”, – заявила Огнянова.

Вона додала, що українська влада розслідуванням нападу має “послати сильний сигнал про те, що підтримує і захищає вільну пресу”.

Як повідомляв ІМІ, 3 березня у Києві під Верховною Радою співробітник поліції застосував газовий балончик проти кореспондента Радіо Свобода Сергія Нужненка. За словами журналіста, він у цей момент вів фото- та відеозйомку ранкових подій під будівлею парламенту. При ньому було посвідчення журналіста, яке він тримав перед собою. Камера була направлена в сторону наметів активістів.

Ще два журналісти – Громадського Богдан Кутєпов та Insider Влад Красинський, – які висвітлювали події біля наметового містечка під Верховною Радою вранці 3 березня у Києві, заявили, що постраждали від дій поліції.

Прокуратура міста Києва розпочала 3 березня кримінальне провадження за фактом можливого умисного перешкоджання працівником поліції професійній діяльності журналіста Радіо Свобода під Верховною Радою в Києві.

5 березня начальник управління патрульної поліції Києва Юрій Зозуля повідомив, що поліцейського, який застосував газ проти журналіста Радіо Свобода Сергія Нужненка, відсторонили від роботи на масових акціях.

Інститут масової інформації засудив ситуацію з нападами на журналістів з боку правоохоронців при розгоні наметового містечка у Києві під Верховною Радою 3 березня і вимагає від правоохоронних органів негайно розслідувати і притягнути до відповідальності всіх винних осіб.

3. Громадське вимагає від речника МВС вибачитися щодо слів на адресу Кутєпова

06.03.2018 Виконавча директорка Громадського Катерина Горчинська висловила обурення з приводу заяви директора департаменту комунікації МВС Артема Шевченка, який заявив, що журналіст Громадського Богдан Кутєпов не має доказів застосування сили проти нього під час сутичок під Верховною Радою 3 березня. Про це йдеться у заяві Громадського.

Як зазначає Громадське, Артем Шевченко зробив таку заяву у спільному ефірі “UA:Перший” та Українського радіо, хоча журналіст, зауважує видання, такі докази оприлюднив у мережі 4 березня.

“Богдан Кутєпов не навів доказів своїм словам. Це просто його слова… У Богдана немає відео, лише його слова та одне фото, де він вважає, що ця особа йому сказала не зовсім щось гарне і нібито пнула ногою… У мене про Кутєпова окрема думка, крім слів своїх, він нічого більше не навів. Він багато говорить, але мало доказів наводить своїм словам, це його традиційний фірмовий стиль”, –  наводить слова Шевченка Громадське.

У свою чергу Кутєпов у Facebook заявив, що слова Шевченка не відповідають дійсності, і оприлюднив у соцмережі COUB відео, яке суперечить заяві Шевченка.

Громадське нагадує, попри наявність помаранчевого жилету з написом “Преса” на спині та посвідчення журналіста, силовики перешкоджали зйомці, а після – вивели Кутєпова за периметр містечка. Один із силовиків, намагаючись перешкодити зйомці Богдана Кутєпова, вдарив його по гомілці та нецензурно вилаявся на його адресу.

Виконавча директорка Громадського Катерина Горчинська висловила обурення з приводу заяви речника МВС.

“Ми надзвичайно обурені безвідповідальною заявою представника МВС, попри наявність очевидних відео- та аудіодоказів неприйнятної поведінки деяких поліцейських. Я очікую на щире вибачення від речника МВС щодо звинувачень нашого журналіста у брехні. Також мушу визнати, що мене не дивує реакція представника міністерства: наразі не існує жодного прецеденту, де кримінальна або просто недостойна поведінка силовиків щодо журналістів отримала б адекватну оцінку”, – сказала вона.

Як повідомляв ІМІ, 3 березня у Києві під Верховною Радою співробітник поліції застосував газовий балончик проти кореспондента Радіо Свобода Сергія Нужненка. За словами журналіста, він у цей момент вів фото- та відеозйомку ранкових подій під будівлею парламенту. При ньому було посвідчення журналіста, яке він тримав перед собою. Камера була направлена в сторону наметів активістів.

Ще два журналісти – Громадського Богдан Кутєпов та Insider Влад Красинський, – які висвітлювали події біля наметового містечка під Верховною Радою вранці 3 березня у Києві, заявили, що постраждали від дій поліції.

4. Українські громадські організації закликають захистити Фікрата Гусейнова – заява

14.03.2018 Ми, українські медійні та правозахисні організації, звертаємося до Генеральної прокуратури України з вимогою терміново завершити екстрадиційну перевірку журналіста Фікрата Гусейнова і дати йому можливість безперешкодно повернутися до Нідерландів.

Ми вважаємо, що в Україні цьому журналісту загрожує серйозна небезпека. Це пов’язано, зокрема, зі спробою невідомих осіб у цивільному, деякі з яких говорили азербайджанською мовою, викрасти Гусейнова 5 березня у Києві.

Ми вважаємо, що Фікрата Гусейнова у жодному разі не можна екстрадитувати до третьої країни – Азербайджану, у зв’язку з ризиком для його життя та здоров’я. Нагадуємо, що є відповідна Резолюція Парламентської асамблеї Ради Європи, яка висловлює стурбованість ситуацією з правами людини в Азербайджані, і в цій резолюції прямо звучить ім’я і прізвище Фікрата Гусейнова, у зв’язку з викраденням і тортурами, яких він зазнав в Азербайджані.

Ми закликаємо правоохоронців прийняти кінцеве рішення врахувавши всі озвучені ризики та небезпеки життю, здоров’ю та права Гусейнова у випадку його екстрадиції до Азербайджану.

Ми також закликаємо Адміністрацію президента України, Міністерство закордонних справ України та Міністерство інформаційної політики України взяти ситуацію під свій контроль і докласти зусиль, щоб максимально забезпечити дотримання прав та свобод Ф. Гусейнова.

ГО “Інститут масової інформації”, ГО “Платформа прав людини”, ГО “Центр інформації про права людини”, ГО “Детектор медіа”, ГО “Центр демократії та верховенства права”,

ГО “Інтерньюз-Україна” та ГО “Інформаційна безпека”.

5. “Репортери без кордонів” закликають українську владу дозволити Гусейнову повернутися до Нідерландів

15.03.2018 Міжнародна правозахисна організація “Репортери без кордонів” (RSF) просить Генеральну прокуратуру України, Міністерство внутрішніх справ та Адміністрацію Президента України повернути азербайджанському журналісту Фікрату Гусейнову паспорт і дозволити йому повернутися до Нідерландів, а також провести неупереджене розслідування щодо нападу на журналіста 5 березня. Про це йдеться в заяві-листі організації до ГПУ, МВС та АП від 14 березня, повідомляє “Детектор медіа”.

“Ми просимо вас не втрачати часу та відкинути прохання Азербайджану про видачу пана Гусейнлі. Оскільки Нідерланди надавали йому захист, а потім надали голландське громадянство, відправка журналіста назад у свою країну буде незаконною і, крім того, може  призвести до ще більших репресій. Ми закликаємо вас повернути його паспорт і дозволити йому повернутися в Нідерланди в повній безпеці”, – йдеться у заяві організації.

Крім того, у листі організація просить українську владу “провести повне та неупереджене розслідування насильницького нападу”, який стався 5 березня, коли невідомі намагалися його викрасти.

У Генпрокуратурі виданню повідомили, що “перевіряють цю інформацію”, та пообіцяли повідомити деталі пізніше.

“МВС тут ні до чого – прикордонники тільки зреагували на червону картку Інтерполу і затримали особу. Все інше – справа Генпрокуратури і судів”, – сказав виданню речник МВС Артем Шевченко.

За його словами, поліція не може розпочати розслідування щодо нападу на журналіста 5 березня, поки він особисто не звернеться до правоохоронців з відповідною заявою і не дасть свідчення.

У Центрі інформації про права людини повідомили, що Гусейнов з цього приводу заяву до поліції не писав.

Як повідомляв ІМІ, 14 березня низка українських громадських організацій звернулися до Генеральної прокуратури України з вимогою терміново завершити екстрадиційну перевірку журналіста Фікрата Гусейнова і дати йому можливість безперешкодно повернутися до Нідерландів.

13 березня азербайджанський опозиційний журналіст Фікрат Гусейнов попросив міжнародне співтовариство, США, ЄС та Королівство Нідерландів допомогти залишити Україну.

5 березня Фікрат Гусейнов заявив, що особи в цивільному, які представилися співробітниками української поліції, намагалися викрасти його в Києві на орендованій квартирі. Гусейнову вдалося втекти, вистрибнувши з вікна.

6. Заява українських медійних організацій про недовіру керівництву НСЖУ

16.03.2018 Ми, українські медійні організації, заявляємо про недовіру керівництву Національної спілки журналістів України та інформації, яку воно оприлюднює щодо стану свободи слова та стану українського медіаринку.

Протягом останнього року керівництво Національної спілки журналістів України здійснювало системне маніпулювання поняттями і подавало недостовірні дані про стан безпеки журналістів, про перебіг окремих медіареформ та про медіаринок у цілому, що не лише вводило в оману українську громадськість, але й дезінформувало міжнародну спільноту. Так, заявляючи про напади на журналістів, НСЖУ зараховує до їхнього числа своїх членів, які при цьому можуть й не займатися журналістською діяльністю. Прикладом може слугувати заява НСЖУ про напад на помічника директора порту «Чорноморськ», члена НСЖУ Володимира Букача. Заявляючи про «90 випадків фізичної агресії», зафіксованих у 2017 році, НСЖУ водночас мовчить про ще майже 100 випадків застосування фізичної агресії щодо реально працюючих журналістів, які також зафіксовані у 2017 році.

Принципи, якими керується керівництво НСЖУ для вибору, які «випадки» має бути включено до переліку «фізичної агресії», не зрозумілі й не артикульовані. НСЖУ не розкриває поняття «фізичної агресії», а до самого переліку вибірково включені як побиття, так і перешкоджання й погрози, а також випадки, взагалі не пов’язані із журналістською діяльністю.

Не відповідають дійсності заяви НСЖУ про повну відсутність розслідувань. Попри невтішну статистику покарань за перешкоджання журналістській діяльності, за даними Генеральної прокуратури України, у 2017 році до суду було таки передано 23 справи за «журналістськими статтями», а суди винесли дев’ять вироків, із них п’ять — обвинувачувальних. Заяви голови НСЖУ не тільки не відповідають дійсності, але й спричиняють охолоджувальний ефект у сфері захисту прав журналістів, створюючи враження тотальної безкарності для нападників.

Керівництво НСЖУ заявляє про «271 журналіста», побитого на Майдані, та про повну відсутність розслідувань і покарань у справах цих побиттів. Але й у цьому випадку інформація про повну відсутність розслідувань та покарань не відповідає дійсності, а цифри, які називає керівництво НСЖУ, суттєво відрізняються від цифр інших медійних організацій. Однак провести наскрізну перевірку даних неможливо, оскільки НСЖУ протягом року так і не опублікувало свого переліку «постраждалих».

Ми, українські медійні організації, вважаємо політичною маніпуляцією останню «резолюцію» НСЖУ, проголошену за результатами «круглого столу про свободу слова 2 березня 2018 року».

Зокрема, вимога зупинити роботу регуляторних органів до закінчення парламентських та президентських виборів з аргументацією, що Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення є «батогом, що впливає на редакційну політику телеканалів», не має аналогів у досвіді європейських країн і прямо підіграє інтересам політико-бізнесових кланів. Зупинка роботи регуляторів призведе лише до зростання дезінформації й маніпуляцій на олігархічних каналах, неконкурентної політичної боротьби із залученням найбрудніших медійних технологій, звужуючи простір для плюралізму й незалежної журналістики.

Ми системно виступаємо за прийняття нового законодавства про аудіовізуальні послуги і вважаємо його станом на тепер пріоритетною медіареформою, яка дозволить запустити процеси співрегуляції й додасть можливостей для появи якісного медіаконтенту на телеканалах та боротьби з дезінформацією. Протягом останніх двох років Національна рада розпочала (вперше за 20 років!) реагувати на відверті порушення в діяльності мовників, що розпалюють ворожнечу, показують неприпустимий для дитячої аудиторії контент або поширюють маніпулятивні «новини», як у випадку з фейковими «конгресовими слуханнями» на телеканалі NewsOne.

Натомість позиція керівництва НСЖУ стосовно регуляції медіаринку відверто грає на руку олігархічним власникам телеканалів.

Ми, українські медійні організації, висловлюємо публічну недовіру керівництву НСЖУ, оскільки його риторика містить маніпуляції, що, за дивним збігом обставин, відповідають інтересам окремих політичних кіл та олігархічних кланів, спотворюють реальність та сприяють поширенню фейків і дезінформації про реальну ситуацію в медіасфері.

З огляду на те, що керівництво НСЖУ системно маніпулює інформацією, не надає підтвердження своїм спискам і заявам, публікує недостовірні дані, робить незбалансовані заяви, що підіграють клановим і політичним інтересам, а також оскільки керівництво НСЖУ не оприлюднює підтверджену аудитом реальну кількість членів організації, не оприлюднює джерел свого фінансування (притому що частково фінансується із держбюджету, що є пережитком СРСР, неприпустимим для справді незалежної медійної структури), ми не рекомендуємо журналістам, державним інституціям та міжнародним організаціям використовувати інформацію про стан української медіасфери, надану керівництвом НСЖУ, без належної перевірки з інших джерел.

Ми вважаємо, що українська медійна спільнота має ініціювати створення абсолютно нової членської журналістської організації, створеної на засадах незалежності, підзвітності та прозорості.

ГО Інститут масової інформації

ГО «Детектор медіа»

Інститут демократії ім. Пилипа Орлика

Центр демократії та верховенства права

ГО «Інтерньюз Україна»

Могилянська школа журналістики

Фундація «Суспільність»

Асоціація «Спільний простір»

Заяву також підтримали:

Ірина Соломко, керівник відділу комунікацій Реанімаційного пакету реформ

Зоя Казанжи, медіа-експертка

Ольга Герасим’юк, перша заступниця голови Національноі ради України з питань телебачення і радіомовлення

Редакція телеканалу «Еспресо» та сайту «Еспресо.TV»

Лариса Романюк, журналіст, Ужгород (інтернет-видання «Про Захід»)

ГО «Журналістський майдан»

Наталія Калініченко, голова ГО «Асоціація регіональних ЗМІ Сумщини»

ГО «Українське Піратське Співтовариство»

Роман Кабачій, медіа-експерт, публіцист, історик

Редакція інтернет-видання «Новинарня»

Богдан Кутєпов, ГО «Громадське телебачення»

Заява відкрита для підписання. Бажаючих поставити підписи просимо повідомляти про це на адресу: info@detector.media.   

Приклади маніпуляцій від НСЖУ у сфері свободи слова:

НСЖУ заявило про «90 випадків фізичної агресії», зафіксованих нею у 2017 році. За даними Інституту масової інформації (ІМІ), який уже понад десять років моніторить стан свободи слова та має прозору методологію, у 2017 році було зафіксовано 175 випадків «фізичної агресії» (якщо, за прикладом НСЖУ, скласти разом погрози, перешкоджання, побиття, пошкодження майна, напади на офіси медіа).

Критерії й методологія оцінювання медійних процесів від керівництва НСЖУ є непрозорими й відсутні у публічному просторі.

Мінімум 20 випадків із наведеного НСЖУ «переліку 90» не пов’язані із журналістською діяльністю.

НСЖУ не робило моніторингу «фізичної агресії» до 2017 року, тому незрозуміло, чим керується керівництво НСЖУ, заявляючи про «збільшення кількості нападів» на журналістів. Керівництво організації не має з чим порівнювати, щоб робити висновки про зростання/спадання рівня фізичної агресії.

За даними ІМІ, у 2016 році було 190 випадків «фізичної агресії», у 2015 році — 214 випадків. Якщо вести мову виключно про побиття, то у 2017 році «зростання» також не було: минулого року було зафіксовано 29 побиттів журналістів, у 2016-му — 30, у 2015-му — 58, тимчасом як у 2014-му побиттів було 286 випадків.

Голова НСЖУ Сергій Томіленко постійно заявляє про «відсутність покарань» і про «нульовий рівень розкриваності злочинів». Однак, згідно з даними ГПУ, у 2017 році було розслідувано й передано до суду 23 провадження, із них двадцять — за 171-ю статтею ККУ (перешкоджання) і три — за статтею 345-1 ККУ (погрози або насильство щодо журналістів). Щодо судових вироків ситуація виглядає наступним чином: згідно з інформацією із відкритих судових реєстрів, загалом у 2017 році було винесено дев’ять вироків у «журналістських справах», із них чотири — виправдовувальних і п’ять — обвинувальних.

НСЖУ заявляє про «271 журналіста», побитого під час Майдану, і про те, що «жоден з цих випадків не було розслідувано». Попри численні прохання від медійних організацій, протягом року НСЖУ так і не опублікувала перелік цих випадків. За даними ІМІ, доступними публічно й зібраними у 2013-2014 роках спільно з «Детектором медіа» й тодішнім Інститутом медіаправа, під час Майдану постраждало 206 журналістів. Згідно з даними у відкритих реєстрах, як мінімум десять «майданівських» справ, що стосувалися журналістів, було розслідувано й передано до суду станом на 2018 рік.

Конфлікт щодо так званого каналу «112», наведений НСЖУ як приклад тиску, насправді спричинений діями п’ятьох ліцензіатів, що, отримавши ліцензію на регіональне мовлення, не дотрималися ліцензійних умов і почали мовити як єдиний загальнонаціональний канал. Це відверто нівелює мету й умови конкурсу щодо розвитку регіонального мовлення. Решта суперечок також належить до компетенції регулятора, а в разі незгоди мовники можуть звертатися до суду й вигравати справи, якщо аргументи будуть не на користь регулятора.

Наприклад, «Радіо Ера» отримало понад 317 тис. грн штрафу за порушення квоти пісень українською мовою. Найбільша у 2017 році сума штрафу зумовлена не розміром відхилення від квоти, а розміром мережі «Радіо Ера», що має наслідком великий розмір ліцензійного збору, який є базою для нарахування штрафу (5 %). Разом із «Радіо Ера» загалом за рік було оштрафовано 17 порушників на суму понад 1 млн грн. Зокрема, штраф для Kiss FM становив понад 215 тис. грн., для радіо «Шансон» — понад 125 тис. грн.

Телеканал «Ера» відмовився від своєї ефірної ліцензії, тому що виконав власне зобов’язання відмовитися від ліцензії у випадку створення суспільного мовника, яке взяв на себе у 2001 році під час отримання ліцензії на аналогове мовлення на частотах УТ-1. Супутникову ліцензію телеканалу «Ера» Нацрада анулювала теж за власним бажанням компанії, яка так і не запустила цілодобового супутникового мовлення і тривалий час порушувала умови ліцензії.

«Радіо Вести» втратило свої ліцензії, тому що мало по декілька не скасованих санкцій від Нацради. Крім того, структура власності радіостанції викликала сумніви в її прозорості (у структурі власності був відсутній зв’язок із Олександром Клименком; він вважається інвестором радіостанції, якою керує його дружина Ольга Семченко; хоча Нацрада й не скористалася цим аргументом під час відмови у продовженні ліцензій). «Радіо Вести» скористалося своїм правом оскаржити рішення регулятора. В одній зі справ суд першої інстанції підтримав позицію Нацради.

Нам не зрозуміло, про які випадки «силового впливу» з боку ДФС чи ГПУ на ЗМІ й журналістів каже НСЖУ, за винятком справ про економічні злочини, порушені проти власника «Страна.ua» Ігоря Гужви, та справи щодо активів колишнього міністра-втікача Олександра Клименка, причетного до медіахолдингу «Вести». Ігор Гужва та Олександр Клименко є громадянами України, й лише суд може довести або спростувати їхню  можливу причетність до правопорушень.

7. Житомирська газета “Ехо” вимагає від влади розслідувати напад на їхню журналістку

28.03.2018 Житомирська газета “Ехо” звертається до влади з проханням об’єктивно розслідувати побиття журналістки газети Світлани Міхальової виконуючою обов’язки директорки Радомишльського психоневрологічного інтернату Світланою Охотенко, яке сталося улітку 2017 року.

Про це йдеться у відкритому листі помічника-консультанта народного депутата України, заслуженого журналіста України, шеф-редактора газети “Ехо” Володимира Яцкевича до Президента України Петра Порошенка, Генпрокурора Юрія Луценка, голови Національної спілки журналістів України Сергія Томіленка та Уповноваженої Верховної Ради з прав людини Людмили Денісової.

Редактор нагадав, що Охотенко вдарила журналістку в обличчя, коли та намагалася поспілкуватися з підопічною інтернату Іриною Бойчук. “Миттєво сюди примчала й сама п. Охотенко. А за нею і її чоловік. Недовго думаючи, вона вдарила нашу журналістку в обличчя (свідок це підтверджує). Та по-міліцейському так жорстоко, що під оком в С. Міхальової згодом з’явився великий червоно-синій синець”, – написав редактор.

Як зазначив у листі шеф-редактор газети, слідчий, який розслідував напад на Світлану Міхальову, виніс незаконну постанову про закриття справи за відсутністю складу злочину.

“За заявою нашого журналіста С. Міхальової слідчим радомишльської поліції було розпочато досудове розслідування за відповідною статтею КК України “Перешкоджання професійній журналістській діяльності”. Чим воно закінчилося? По суті, пшиком. Слідчий чомусь не побачив у цьому ганебному факті порушення закону і виніс постанову про закриття справи за відсутністю складу злочину”, – написав Яцкевич.

Після закриття справи, йдеться у листі, редакція звернулася з відповідною заявою до облпрокуратури, і згодом за постановою першого заступника прокурора області рішення про закриття цієї справи було скасовано і справу направлено на повторний розгляд.

Шеф-редактор газети зауважує, що про об’єктивність розгляду цієї справи не може йти мови, оскільки “тамтешнім слідством керує … рідний син затятого захисника п. Охотенко, колишнього очільника радомишльських міліціянтів (під орудою котрого служила і Охотенко) п. Тетерського. До речі, ще й кума С. Охотенко”.

У листі шеф-редактор “Еха” Володимир Яцкевич звертається з проханням об’єктивного розслідування: “А до вас, шановні панове Президенте, Генпрокуроре, голово Національної спілки журналістів України і Уповноважена ВР з прав людини, одне-єдине велике прохання: дайте доручення, будь ласка, аби досудове розслідування по даній справі було проведено об’єктивно, згідно з законом. І обов’язково по двох статтях КК України: “Перешкоджання професійній журналістській діяльності” і “Незаконне позбавлення волі недієздатної особи і незаконний примус її до праці”.

Як повідомляв ІМІ, улітку 2017 року було побито журналістку газети Світлану Міхальову під час проведення журналістського розслідування про підопічну Радомишльського психоневрологічного інтернату.

Журналістка з’ясовувала інформацію, яка надійшла до редакції щодо незаконного утримання підопічної Ірини Бойчук у рідної сестри колишнього директора інтернату О. Ігнатової у якості хатньої робітниці у жорстоких умовах.

8. Громадське розцінює допис “Миротворця” про тюрми СБУ як тиск на журналістику

29.03.2018 Громадське розцінює як тиск і заклик до цькування допис сайту “Миротворець” про тюрми СБУ, у якому використано фото журналістки Анастасії Станко з підписом про  “в очікуванні першої черги”. Про це йдеться у заяві Громадського, опублікованій на сайті видання.

Редакція зазначає, що Станко є співавторкою нещодавнього розслідування Громадського про ізолятор СБУ в Харкові, де незаконно утримувалися люди. Воно інформує про факти, що становлять суспільний інтерес, зокрема порушення прав людини.

“Громадське розцінює допис сайту “Миротворець” як тиск на журналістику й черговий заклик до цькування – метод, який “Миротворець” використовує не вперше. Досі так і не відомі результати розслідування справи щодо публікації “Миротворцем” персональних даних майже 4 тисяч журналістів, які висвітлювали військовий конфлікт на Донбасі. Серед них були, зокрема, ті, хто надавав інформацію з непідконтрольних українській владі територій – часто наражаючись на пряму небезпеку”, – йдеться у заяві.

Редакція нагадує, що публікація даних призвела до цілої кампанії цькування та залякування окремих журналістів і медіа, поставила під загрозу не лише професійну діяльність, а й здоров’я та життя репортерів.

“Ми вважаємо подібну діяльність не лише неприпустимою, а й відверто небезпечною для свободи слова в Україні. Закликаємо прокуратуру Києва розслідувати справу щодо публікації персональних даних журналістів. А політиків, активістів, громадських діячів, які підтримують і поширюють подібні дописи, – сприяти розслідуванню фактів щодо незаконного утримання людей в ізоляторі СБУ, викладених у звітах міжнародних організацій Amnesty International, Human Rights Watch та розслідуванні Громадського “Таємний ізолятор СБУ”, – йдеться у заяві.

Як повідомляв ІМІ, 26 березня центр “Миротворець” використав фото журналістки Громадського Анастасії Станко, опублікувавши на своєму сайті оголошення про збір коштів на будівництво секретної в’язниці СБУ для представників Amnesty International. При цьому поруч з фото Станко підпис, що вона в очікуванні на першу чергу.

Анастасія Станко в коментарі ІМІ зазначила, що розцінює цей випадок як погрозу та психологічний тиск.

У 2016 році сайт “Миротворець” тричі оприлюднював списки журналістів з їхніми даними. Вперше “Миротворець” оприлюднив список із понад 4 тисяч особистих даних журналістів, які отримували так звану “акредитацію” в збройному угрупованні “ДНР”, 7 травня 2016 року. 20 травня 2016 року “Миротворець” вдруге оприлюднив оновлений список журналістів, які отримали “акредитацію” в угрупованні “ДНР”.

24 травня 2016 року сайт центру “Миротворець” опублікував черговий список із прізвищами 293 іноземних журналістів, акредитованих у так званій “ДНР”.

Факт опублікування викликав широкий резонанс не лише в Україні, а й закордоном. Журналісти українських та закордонних ЗМІ, а також представники українських та міжнародних медіа-організацій звернулися до сайту “Миротворець” з вимогою негайно видалити з вільного доступу інформацію про персональні дані журналістів, які отримали в самоназваних “ДНР/ЛНР” “акредитацію”. Та закликали владу порушити кримінальне провадження за фактом порушення Закону України “Про захист персональних даних”, здійснення тиску та погроз журналістам, які зазначені у списку.

11 травня 2016 року прокуратура Києва відкрила кримінальне провадження за фактом публікації на сайті “Миротворець” персональних даних журналістів.

9. Правозахисники та медійники вимагають від ГПУ завершити екстрадиційну перевірку Гусейнлі

29.03.2018 Українські медійні та правозахисні організації вимагають від Генеральної прокуратури України завершення екстрадиційної перевірки азербайджанського журналіста Фікрета Гусейнлі. З відповідною заявою вони звернулися 29 березня під час прес-конференції в Українському кризовому медіа-центрі за участю журналіста, повідомляє “Детектор медіа”.

Під час виступу адвокат журналіста Дмитро Мазурок нагадав, що Інтерпол видалив Фікрета Гусейнлі зі своєї бази, бо “його розшук азербайджанською владою із самого початку був незаконним”.

“Ми очікуємо ретельної та адекватної перевірки. Сподіваємося, що наступного тижня ГПУ дасть відповідь”, – зазначив адвокат.

Журналіст Гусейнлі повідомив, що не розуміє, чому “українські органи так довго зволікають”. “У мене є статус біженця в Голландії, постійний політичний статус. Якщо в Україні закон працює, екстрадиції не буде. Якщо екстрадиція буде, мені доведеться сісти у в’язницю на 12 років”, – сказав він.

Також Гусейнлі повідомив, що наразі в азербайджанських тюрмах знаходиться багато журналістів і “наймодніша” стаття, за якими вони переслідуються, – це шахрайство та хуліганство.

Голова правління Центру інформації про права людини Тетяна Печончик під час прес-конференції зазначила, що в Азербайджані Фікрету Гусейнлі загрожує смертельна небезпека.

“Йому загрожує це і тут, в Україні, бо на початку березня невідомі особи, які представилися поліцейськими, намагалися його викрасти. Ми закликаємо ГПУ завершити екстрадиційну перевірку, яка триває вже довгий час. Є багато доказів, які підтверджують, що він переслідується владою Азербайджану”, – сказала Печончик.

Виконавча директорка Інституту масової інформації Оксана Романюк нагадала, що є спільна заява медійників та правозахисників щодо журналістка Гусейнлі, та зазначила, що історія нідерландського журналіста привернула увагу світової спільноти.

“Він переслідується як опозиційний журналіст. Ця ситуація привернула увагу міжнародних організацій. Він також згадується у резолюції ПАРЄ, за його справою стежить ЄС. Ми звертаємося до ГПУ прийняти нарешті рішення і надати можливість повернутися йому до Нідерландів. Ми вважаємо, що затягування екстрадиційної перевірки є неприпустимою ситуацією”, – сказала Романюк.

Співкоординатор проекту “Без кордонів” Максим Буткевич натякнув на позов до ЄСПЛ. “Сам факт того, що є загроза переслідувань і катувань Фікрета Гусейнлі в Азербайджані, ГПУ мала би вже завершити цю екстрадиційну перевірку. Україна наражається на позов до ЄСПЛ”, – сказав він.

Голова представництва Freedom House в Україні Метью Шааф дав зрозуміти, що “Україна повинна відрізнятися від своїх авторитарних країн-сусідів”. “Представники Азербайджану діють на території України, і це нас шокує”, – підкреслив він.

Видання поцікавилося у речниці генпрокурора Лариси Сарган, коли ГПУ завершить екстрадиційну перевірку Гусейнлі. Сарган порадила написати запит.

10. Закарпатська НСЖУ заявила про відмежування від діяльності псевдожурналістів

30.03.2018 Закарпатська обласна організація Національної спілки журналістів України заявляє про нівелювання статусу журналіста в області псевдожурналістами і заявляє про відмежування від діяльності таких журналістів. Про це йдеться у зверненні, ініційованому головою Закарпатської обласної організації НСЖУ Віталієм Мещеряковим, оприлюдненому на офіційній сторінці облорганізації у Фейсбук.

“Ми рішуче відмежовуємося від діяльності псевдожурналістів Лариси Ступак та Івана Данацка, які своїми вчинками завдають шкоди професії журналіста та в очах простих громадян створюють негативний імідж журналістики загалом”, – йдеться у зверненні.

Приводом для звернення, йдеться у документі, “стало агресивне цькування нашої колеги – багаторічного власного кореспондента телеканалу “1+1” та “Німецької хвилі” Наталки Зотової з боку “активістів”, частина яких привласнила собі право називатися “журналістами”.

“Група людей, на чолі з Іваном Данацком та Ларисою Ступак, упродовж останніх 2-3 років під прикриттям благих намірів боротьби з корупцією займається відвертим терором державних установ, лікарень, військових частин тощо. Замість реальної роботи, працівники різних структур вимушені відповідати на безкінечні інформаційні запити від цих осіб. При цьому – де саме використовується цими “журналістами” отримана роками інформація – загадка. Так само, як і з якою метою вона ними збирається…” – йдеться у зверненні.

“​Треба нарешті визнати: ми помилялися. Відсутність жорсткого реагування на дії наших псевдоколег негативно вплинула на роботу діючих журналістів, на довіру до мас-медіа з боку простих людей, загалом на імідж закарпатської журналістики. Настав час згуртуватися і захистити честь професії”, – йдеться у зверненні.

Звернення є відкритим для підписання.

Наводимо повністю текст звернення:

“Відкрите звернення Закарпатської організації НСЖУ

Вже рік, як Закарпатський осередок Національної Спілки журналістів України працює як колегіальний орган – усі рішення тут приймаються винятково обраним загальними зборами правлінням. У такий спосіб, відмовившись від одноосібного правління, забезпечується прозорість діяльності, баланс думок, поступово очищується імідж журналістської організації. Натомість це звернення ініціюю я особисто, голова Закарпатської обласної організації НСЖУ, і прошу усіх небайдужих колег приєднатися до нього.

​Тривалий час ми мовчки спостерігали за тим, як в області нівелювався статус журналіста. Не секрет, що під кожні вибори редакції газет і певні телеканали пачками роздавали медійні посвідчення. Реальні ж журналісти масовій появі на виборчих дільницях молодиків спортивної статури із журналістськими “ксівами” не надавали значення. Не було нікому діла й щодо відвертого масштабного бізнесу на журналістських посвідченнях, на основі яких згодом видавали шенгенські візи та дозволи на зброю. Навіть “йовбаки” сприймалися нами, як щось таке жартівливе – радше, десь із віртуального світу, ніж звичайна буденність.

​Треба нарешті визнати: ми помилялися. Відсутність жорсткого реагування на дії наших псевдоколег негативно вплинула на роботу діючих журналістів, на довіру до мас-медіа з боку простих людей, загалом на імідж закарпатської журналістики. Настав час згуртуватися і захистити честь професії. Звернення є відкритим для підписання.

​Приводом цього відкритого звернення стало агресивне цькування нашої колеги – багаторічного власного кореспондента телеканалу “1+1” та “Німецької хвилі” Наталки Зотової з боку “активістів”, частина яких привласнила собі право називатися “журналістами”. Група людей, на чолі з Іваном Данацком та Ларисою Ступак, упродовж останніх 2-3 років під прикриттям благих намірів боротьби з корупцією займається відвертим терором державних установ, лікарень, військових частин тощо. Замість реальної роботи, працівники різних структур вимушені відповідати на безкінечні інформаційні запити від цих осіб. При цьому – де саме використовується цими “журналістами” отримана роками інформація – загадка. Так само, як і з якою метою вона ними збирається…

​Чашу терпіння переповнила гонитва, яку пані Ступак влаштувала щодо нашої колеги Наталки Зотової. Зокрема, упродовж 9 місяців на адресу Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Мукачівської міської ради, яке очолює пані Зотова, від редактора (і засновника в одній особі) газети “Сила народного контролю” надійшло 63 (!!!) інформаційні запити. Лариса Ступак вимагала інформацію, де є персональні дані воїнів АТО, важкохворих та малозабезпечених людей, інвалідів, неповнолітніх дітей і т.д. Тепер через, на її думку, невичерпну відповідь, “журналіст” вимагає від правоохоронних структур для Зотової кримінальну відповідальність – начебто через “перешкоджання журналістській діяльності”…

Варто наголосити: попри те, що Наталія вже третій рік працює державним службовцем, бездоганною та багаторічною працею на провідних теле- та радіоканалах вона довела свою фаховість і право належати до журналістської спільноти. Тисячі простих людей вдячні Наталці за допомогу у вирішенні проблем, досі згадуючи її теплими словами. Водночас Лариса Ступак, скориставшись лояльністю діючого законодавства, заснувала формальне видання – фактично тим самим одноосібно присвоївши собі та своїм друзям звання журналістів. Відзначу, негативну моральну оцінку такій поведінці нещодавно дала Комісія з журналістської етики, оприлюднивши заяву про публічний осуд способу дій редакторки газети “Сила народного контролю – Чоп” Лариси Ступак і розповсюдження нею матеріалів, що містять образи на адресу Наталії Зотової та її колег. Комісія вважає, що зазначені вислови та поведінка є недопустимими у діяльності журналістів, а також суперечать Кодексу етики українського журналіста, який застерігає журналістів від вживання образливих слів та ненормативної лексики (стаття 15 Кодексу).

Відкрите звернення:

Ми рішуче відмежовуємося від діяльності псевдожурналістів Лариси Ступак та Івана Данацка, які своїми вчинками завдають шкоди професії журналіста та в очах простих громадян створюють негативний імідж журналістики загалом.

Усвідомлюючи відповідальність за суворе дотримання свободи слова, вважаємо за необхідне звернутися до депутатів Верховної Ради України з проханням переглянути законодавчі акти в частині реагування на публічні запити із тим, аби ця інформація мала чітку мету і застосування, а не ставала засобом маніпуляції та шантажу “замовлених” посадовців.

Закарпатська обласна організація ініціює журналістське розслідування з метою виявлення справжнього замовника відвертого цькування нашої колеги Наталки Зотової.

Звертаємося до громадськості з проханням не піддаватися на провокації Лариси Ступак, Івана Данацка та інших їхніх “колег по перу”, оскільки рішуче засуджуємо подібні методи “роботи” як такі, що не мають нічого спільного з журналістикою та її стандартами.

Цією заявою ми хочемо задекларувати цілковиту готовність захищати і підтримувати своїх колег, аби горе-активісти на чиєсь замовлення не вибивали їх із наших лав поодинці та не знищували журналістику як професію.

Віталій Мещеряков, голова Закарпатської обласної організації Національної Спілки журналістів України”.

Як повідомляв ІМІ, у грудні 2017 року начальниця Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Мукачівської міської ради Закарпатської області Наталія Зотова звернулась до Комісії журналістської етики (КЖЕ) зі скаргою на дії редакторки газети ГО “Сила народного контролю – Чоп” Лариси Ступак. Зотова вважає поведінку Ступак такою, що порочить її честь, гідність та ділову репутацію, а також порочить гідність професії журналіста, та просила КЖЕ надати оцінку діям редакторки.

7 грудня 2017 року Мукачівський відділ поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області відкрив кримінальне провадження щодо перешкоджання законній професійній діяльності журналіста за ч. 3 ст. 171 Кримінального Кодексу України. Справу відкрито за заявою головної редакторки газети “Сила народного контролю – Чоп” Лариси Ступак щодо ненадання доступу до публічної інформації начальницею управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Мукачівської міськради Наталією Зотовою.

6 лютого 2018 року Комісія з журналістської етики (КЖЕ) публічно засудила спосіб дій редакторки газети “Сила народного контролю – Чоп” Лариси Ступак і розповсюдження нею матеріалів, що містять образи на адресу чиновниці Мукачівської міської ради Наталі Зотової та її колег. При цьому КЖЕ звертає увагу на неприпустимості спотвореного тлумачення законодавства України, до чого вдалась Зотова у розмовах зі Ступак. Зокрема, звернула увагу КЖЕ, у кількох випадках Наталя Зотова невірно оперує нормами та посилається на чинне законодавство, зокрема – на Закон України “Про інформацію”; наприклад, щодо обов’язковості наявності редакційних завдань для отримання доступу до публічної інформації.

Крим – 4

1. У Криму невідомі пошкодили замок у дверях квартири, в якій проживає кореспондент Радіо Свобода

01.03.2018 У кримській квартирі, де під час відряджень до анексованого півострова зупиняється позаштатний кореспондент російської служби Радіо Свобода Антон Наумлюк, невідомі залили клеєм замок вхідних дверей. Технік, який прибув на місце, запевнив, що це зробили навмисно, повідомляє Радіо Свобода.

Сам журналіст припускає, що дії невідомих можуть бути пов’язані з його професійною діяльністю на півострові.

“Цілком можливо, що це своєрідна акція залякування з боку співробітників місцевого Центру з протидії екстремізму, яким навряд чи подобається об’єктивне висвітлення їхньої діяльності щодо кримськотатарських і проукраїнських активістів на півострові”, – прокоментував Наумлюк.

Він зазначив, що останніми днями активно висвітлював приїзд учасників Pussy Riot, які влаштували акцію на підтримку засудженого українського режисера, кримчанина Олега Сенцова.

Як зазначає видання, після анексії в Криму фактична російська влада практикує масові обшуки у незалежних журналістів, громадських активістів, активістів кримськотатарського Національного руху, членів Меджлісу кримськотатарського народу, а також кримських мусульман, підозрюваних у зв’язках із забороненою в Росії організацією “Хізб ут-Тахрір”.

2. В анексованому Росією Криму заблоковані 30 українських сайтів – правозахисники

12.03.2018 В анексованому Росією Криму наразі 30 інформаційних сайтів повністю або частково не відкриваються. Про моніторинг доступності українських інтернет-сайтів на території півострова повідомила в ефірі Громадського радіо медіакоординаторка Кримської правозахисної групи Ірина Сєдова.

“Результати вражають, тому що такий самий моніторинг ми проводили в липні минулого року, було менше заблокованих на території Криму сайтів. Зараз ми виявили ще декілька українських інформаційних сайтів, які не відкриваються в Криму повністю або частково. Ми порівнювали ці результати з результатами попереднього моніторингу”, – зазначила Сєдова.

За її словами вони перевіряли доступність цих сайтів у 5 містах Криму — у Керчі, Сімферополі, Севастополі, Білогорську і Ялті. З’ясувалося, що в різних містах блокують ці сайти по-різному. В усіх 5 містах заблоковані 9 сайтів. Інші сайти блокуються якимось незрозумілим чином, немає якоїсь логіки в цьому блокуванні. В Сімферополі з цього переліку заблоковано 28, а в Керчі — 11.

“На наш погляд, це блокування відбувається повністю незаконно не тільки з точки зору українських і міжнародних законів, а навіть з точки зору російського законодавства. В Росії законодавство дозволяє блокувати сайти, якщо так званий Роскомнагляд видає рішення блокувати сайт. Він звертається до суду з повідомленням, що на цьому сайті міститься якийсь заборонений на їхній погляд контент. Суд може вирішити, що цей контент дійсно екстремістський, спонукає до тероризму, тоді на підставі рішення цього суду сайт блокується”, – розповіла вона.

Ірина Сєдова зазначила, що на сайті самого Роскомнагляду є перелік заблокованих за рішенням суду сайтів. “Я з цього списку 30 сайтів знайшла там тільки 6. Громадське радіо попереду всіх, оскільки воно взяло інтерв’ю у київського осередку Хізб ут-Тахрір. Росія вирішила, що це спроба довести, що Хізб ут-Тахрір — це просто мирна політична партія”, – розповіла вона.

У Москві, за словами Сєдової, заблоковані лише 4 сайти з 30. “Це Цензор.НЕТ, Громадське радіо, РБК і СЛЕД.net. На них є рішення суду”, – зазначила вона.

3. У Криму силовики відвезли активіста і блогера на допит у ФСБ

22.03.2018 22 березня в анексованому Росією Криму підконтрольні Кремлю силовики відвезли на допит в управління ФСБ Росії у Симферополі кримськотатарського активіста Нарімана Мемедімінова, провівши попередньо у нього обшуки. Про це повідомила дружина активіста, повідомляє Радіо Свобода.

“Кримінальну справу на нього завели (частина 2 статті 205 КК Росії) за те, що він у 2014 році як блогер публікував відео і виставляв їх в YouTube”, – розповіла у відеотрансляції на Facebook-сторінці організації “Кримська солідарність” дружина активіста.

В будинок активіста у селі Холмовка Бахчисарайського району російські силовики приїхали сьогодні вранці. За інформацією активістів, периметр навколо його будинку оточили. Позаторік у цього активіста вже проводили обшуки, а пізніше, за даними правозахисників, Мемедімінов був оштрафований після відеозйомки обшуків у кримських татар.

Окупаційна влада Криму після анексії практикує масові обшуки у незалежних журналістів, громадських активістів, активістів кримськотатарського національного руху, членів Меджлісу кримськотатарського народу, а також кримських мусульман

4.Суд у Криму заарештував громадського журналіста Мемедемінова

23.03.2018 23 березня підконтрольний Кремлю Київський райсуд Сімферополя заарештував кримськотатарського активіста та громадського журналіста Нарімана Мемедемінова до 16 травня. Про це повідомив адвокат Еміль Курбедінов, інформує Крим.Реалії.

“Нарімана Мемедемінова за клопотанням ФСБ заарештували до 16 травня 2018 року”, – повідомив адвокат.

Нагадаємо, 22 березня співробітники силових відомств Росії затримали та помістили в ізолятор тимчасового тримання у Сімферополі кримського громадського журналіста Нарімана Мемедемінова. Перед затриманням до його будинку в селі Холмовка Бахчисарайського району увірвалися силовики та провели обшук, вилучили телефони і техніку у журналіста та його дружини.

Затриманому пред’явлено звинувачення за ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу РФ (публічні заклики до здійснення терористичної діяльності, вчинені з використанням мережі Інтернет).

Низка громадських правозахисних організацій, а також українських журналістів вимагають від Росії та окупаційної влади Криму негайного звільнення Нарімана Мемедемінова.

Інститут масової інформації закликав всі міжнародні інституції та організації виступити на захист громадської журналістики в анексованому Росією Криму, засудивши арешт кримського громадського журналіста Нарімана Мемедінова.

ІМІ вважає арешт Мемедінова спробою тиску на свободу слова у Криму, а також спробою нейтралізації його журналістської діяльності, а саме документування і висвітлення порушень прав людини на півострові.