Серед цінностей, задекларованих антикорупціонерами: інсталяції з вуличних акцій ЦПК, гамівна сорочка та футболка з надписом “Fuck Corruption”, протестні плакати, книжки з автографами і стародруки, домашні улюбленці та Конституція України, йдеться на сайті ЦПК.

“Ми декларували те, що становить для нас справжню цінність, символи, за допомогою яких ми домагалися системних змін в країні, речі, які є пам’ятними та важливими для кожного з нас”, – пояснює задеклароване голова правління ЦПК Віталій Шабунін, який записав у свою декларацію за 2017 рік гамівну сорочку. Її антикорупціонер привозив для Віктора Шокіна під час акції з вимогою відставки генпрокурора, а тепер береже сорочку для чинного очільника ГПУ.

За звітний період Центр протидії корупції залучав до співпраці по проектах понад 20 фахівців, переважно – юристів, експертів з комунікацій та адвокації. Керівники та засновники ЦПК, усіх – шестеро – працюють в організації на постійній основі, тобто – в штаті, а зовнішні експерти залучаються під конкретні проекти як самозайняті особи. Утім, вони теж мусять декларуватися – такий закон.

“Багатьом, хто співпрацював з ЦПК, досі не зрозуміло, чи мають вони декларуватися, – пояснює виконавчий директор ЦПК Дарина Каленюк. Законодавець не пояснив, яким саме чином і кому треба самовизнатися “антикорупціонерами”, а НАЗК, навпаки, офіційно сказало, що декларації мають подавати тисячі людей. Які приходили на антикорупційні акції, слухали наші тренінги або взяли наші звіти чи прес-реліз. Натомість, абсолютно зрозуміло, хто випав з-під цієї вимоги. Це – керівники політичних партій, державних акціонерних товариств, помічники нардепів та суддів, очільники кишенькових громадських організацій, яких фінансують політики. Їх е-декларування не зачепить”, – пояснює Каленюк. Вона задекларувала арт-об’єкт – “триметрову антикорупційну дупу”, яку ЦПК привозили під Верховну Раду у жовтні 2014 року. Тоді активісти вимагали ухвалення нового антикорупційоного законодавства, зокрема, про створення НАБУ та е-декларації для держслужбовців.

Середній місячний дохід члена правління від ЦПК у 2017-му склав 1900 доларів за середнім на той час курсом НБУ без податків (19,5%); зовнішнього експерта, який більш-менш системно співпрацює з ЦПК (фізичної особи-підприємця) – близько 1000 доларів на місяць, з яких ще сплачуються податки та збори.  

ЦПКшники, які задекларували власні авто, в основному, володіють старими 7-річними або 10-річними іномарками, мешкають у батьківських квартирах, рідше – у власних, або – винаймають житло. Заощадження на рахунках або в готівці є далеко не у всіх родин антикорупціонерів та й ті – відповідають задекларованим доходам.

Коштовних ювелірних прикрас, золотих злитків, колекцій живопису чи винотек, хутра або біткоінів у деклараціях антикорупційних активістів – немає.

Замість цього – “Кобзар” Тараса Шевченка 1911 року видання та півметрова “Конституція України” у декларації члена правління Тетяни Пеклун, “безцінний” лабрадор на ім’я Коді в декларації іншого члена правління ЦПК – Олександри Устінової, два коти – Жора та Маруся (у деклараціях Устінової та Красносільської відповідно); відомий фото-альбом зі світлинами з ЄвроМайдану “Euromaidan. History of Making”, подарований Володимиром Кадигробом Віталію Шабуніну, та футболки з надписом “Пошли корупцію куди подалі” (Ukraine Fuck Corruption), задекларовані юристами, які співпрацюють з ЦПК.

“Примус активістів, чиї антикорупційні проекти фінансують міжнародні посольства та організації, декларуватися так само, як чиновника, що “багатіє” на бюджетних коштах – абсурдний. – пояснює Олександра Устінова, член правління ЦПК, – “Але в тому то й різниця, що активісти збирають та бережуть геть інші цінності, а не золоті злитки чи мощі. Ми не могли не виконати цей диктаторський закон, який дасть змогу ще більше переслідувати активістів, але разом зі статками задекларували те, що нам справді цінно”, – пояснює Устінова “творчий підхід” ЦПК до декларацій.  

Нагадаємо, що зміни до антикорупційного законодавства, якими активістів прирівняли до держаних службовців і зобов’язали подавати електронні декларації, були підписані президентом Петром Порошенко 27 березня 2017 року.

Країни Великої Сімки, Президент Європейського Союзу, посли США та ЄС в Україні, численні українські та міжнародні правозахисні організації неодноразово закликали українську владу відмінити дискримінаційні та антиконституційні вимоги декларування для активістів. Однак, за рік ані у Верховної Ради, ані у Петра Порошенка не вистачило політичної волі скасувати ухвалені норми.

Довідково:

Центр протидії корупції – громадська організація, проекти якої фінансуються міжнародними організаціями та посольствами через програми у сфері протидії корупції. У 2017 році Центр отримав фінансування від Фонду Відродження, Урядів США та Нідерландів, Посольства Великобританії в Україні та Єврокомісії. Фінансовий та проектний звіти організації публікуються на сайті. Щорічно організація проходить незалежний фінансовий аудит.

Норми про декларування для антикорупціонерів вступили в силу 27 березня 2017 року. Вони поширюються на фізичних осіб, які “отримують кошти, майно в рамках реалізації в Україні програм (проектів) технічної або іншої, в тому числі безповоротної, допомоги у сфері запобігання, протидії корупції (як безпосередньо, так і через третіх осіб або будь-яким іншим способом, передбаченим відповідною програмою (проектом)”.

Період, за який активісти мають відзвітуватися – 9 місяців 2017 року. Тому дохід у деклараціях активісти можуть вказувати по різному – як за повний рік, так і всього за 9 місяців, але позначити це у формі е-декларації можливості немає.

Доходи та заробітна платня у деклараціях вказується разом з податками. Для підрахунку місячної зп слід враховувати, що громадська організація, як і будь-яка інша юридична особа, утримує із зарплати штатного працівника 19,5% податків, які перераховує в бюджет. Фізична особа-підприємець (ФОП) сплачує податки самостійно і організації, які залучають таких експертів до співпраці, не несуть відповідальності та не контролюють сплату ними податків. ФОП сплачує 5% єдиного податкута Єдиний соціальний внесок (ЄСВ).

НАЗК тричі роз’яснювало норми про е-декларування для активістів антикорупційних організацій. Утім, офіційні роз’яснення містять суперечності у визначенні кола осіб, на яких поширюються ці вимоги. Так, НАЗК вважає, що декларуватися мають учасники тренінгів та конференцій на тему боротьби з корупцією, особливо якщо вони отримали безкоштовно презентаційні чи навчальні матеріали, канцелярське приладдя чи звіт. Під таке широке трактування підпадають і журналісти, які беруть участь у конкурсах антикорупційних розслідувань або співпрацюють з громадськими організаціями. Також подавати е-декларацію мусять фізособи, які “надають послуги, виконують роботи, постачають товари, які безпосередньо не пов’язані із запобіганням чи протидією корупції”, наприклад, прибирають в офісі. В останні дні декларування НАЗК вчергове змінило свою позицію щодо кола суб’єктів декларування з числа активістів.

Оскільки декларанти мають самостійно визначатися зі ступенем своєї “антикорупційності”, достеменно невідомо, хто саме потрапляє у нову хвилю декларування і як відбуватиметься перевірка їх декларацій та моніторинг способу життя. Також у НАЗК не пояснюють, як перевірятимуть, чи всі, хто мав – подали декларації, як будуть притягати до відповідальності осіб, які знехтували законом і нічого не декларували. У цьому і є основна небезпека е-декларування для активістів.

Законодавча невизначеність дає можливість НАЗК у ручному режимі перевіряти декларації та карати тих активістів, які найбільш системно працюють у сфері протидії та запобігання корупції, які публічно критикують владу, в тому числі саме НАЗК, і заважають їй красти. Та головне, що у зоні ризику опиняється велика кількість звичайних громадян, які надають антикорупційним організаціям послуги чи час від часу співпрацюють з ними, або просто – цікавляться їхньою роботою.Такими діями влада намагається відлякати громадян від співпраці з громадськими організаціями та взяти під контроль антикорупціонерів.