Такі дані подає щомісячний моніторинг Інституту масової інформації “Барометр свободи слова”.

Лідером порушень цього місяця став Київ з областю (11 випадків), на Волині зафіксовано три випадки та по два випадки зафіксовано на Львівщині, Миколаївщині, Рівненщині та Херсонщині.

Порушували право журналістів на професію приватні особи, правоохоронці, місцева влада, депутати та інші.

Перешкоджали журналістам у Києві з областю, на Волині, Донеччині, Запоріжжі, Кіровоградщині, Львівщині, Одещині, Полтавщині, Рівненщині та Херсонщині.  Робили це приватні особи, місцева влада, депутати, правоохоронці та члени виборчих комісій.

Так, випадок перешкоджання, який обурив журналістську спільноту, стався 7 лютого у Верховній Раді. Народний депутат з депутатської групи “Воля народу”, колишній член Партії регіонів Олександр Пономарьов вихопив з рук і забрав мобільний телефон у парламентського кореспондента інтернет-видання “Цензор.НЕТ” Івана Марусенка, в той час як журналіст знімав на камеру телефона коментар нардепа.

У Запоріжжі 15 лютого представник охорони державного підприємства “Кремнійполімер” зламав камеру знімальній групі 24 каналу, намагаючись її відібрати. Журналісти перед цим відзняли коментар з одним із керівників заводу.

У Києві 21 лютого в Оболонському районному суді правоохоронці просили журналісток продемонструвати відсутність написів на тілі, шукаючи написи Femen. Правоохоронці проводили такий додатковий огляд жінок-відвідувачок суду, оскільки в цей день у суді мав відбутися допит Президента України Петра Порошенка у справі про державну зраду екс-президента Віктора Януковича.

Саме у лютому, вперше з початку року, було зафіксовано 4 випадки юридичного тиску на ЗМІ та журналістів з боку правоохоронців, представників військкомату та Нацбанку.

Крім того, експерти ІМІ зафіксували по 2 випадки погроз (у січні – 1), обмеження доступу до публічної інформації (у січні – 3) та нападів на офіси ЗМІ.

Так, у Рівному невідомий чоловік закинув в офіс редакції інформаційно-аналітичного порталу “Четверта влада” пляшки з запальною сумішшю, унаслідок пожежі згоріла одна кімната. Ніхто не постраждав, хоча в офісі були люди. У Києві редакція “Вести” повідомила про знищення техніки і меблів медіахолдингу особами, що захопили їхній офіс під управлінням Національного агентства з розшуку та управління активами, отриманими від корупційних та інших злочинів (АРМА).

Випадок погроз зафіксовано на Київщині. Зокрема, головному редактору одеського видання “Громадське слiдство” Григорію Козьмі погрожував одеський міський депутат Олега Киктенко. За словами журналіста, депутат погрожував йому тим, що він може не доїхати до Одеси. Інцидент стався по дорозі з Києва в Одесу після засідання Солом’янського суду м. Києва щодо одеського міського голови Геннадія Труханова.

Чернівецькі журналісти знову, як і минулого року, звинуватили керівництво обласної поліції у закритості. Журналісти заявили про закритість прес-служби Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області та покладають відповідальність за таку ситуацію на начальника облуправління Сергія Пілігріма.

Крім того, у лютому ІМІ зафіксував по одному випадку побиття, пошкодження майна журналістів, політичного тиску, економічного тиску та кібератак.

Таким чином, з початку року ІМІ зафіксував 23 випадки перешкоджання, 5 випадків доступу до інформації, 3 випадки погроз та 1 випадок побиття.

Фізична агресія

Побиття – 1

1.У Чернігові вдарили в обличчя журналіста “Люстрація та антикорупція”

14.02.2018 У Чернігові 14 лютого двоє невідомих чоловіків напали, вдаривши в обличчя голову громадської організації “Чернігівський центр прав людини” та журналіста інформаційно-аналітичного видання “Люстрація та антикорупція” Олександра Підгорного. Про це Піддгорний повідомив ІМІ.

Інцидент стався біля будинку, в якому знаходиться його офіс “Чернігівського центру прав людини”.

Напад стався якраз тоді, коли ми з колегами виходили з офісу з під’їзду. Але, на наше щастя, на 18 годину було зібрання мешканців у дворі. Я пішов на два кроки вперед і підійшли два хлопці. Перед цим вони обрізали світло в під’їзді, грамотно зробили… Я підійшов до машини, до мене якраз підходять два хлопці і різкий удар в обличчя. До цього мені порізали колеса в машині, облили фарбою машини”, – розповів він.

За його словами, при собі він мав травматичну зброю, тож почав стріляти угору. “В мене була сумка з травматичною зброєю, і я, коли падав, я його (пістолета) вихопив і сказав, що постріляю, я вистрелив угору, а вони втекли”, – розповів Підгорний.

Лікарі діагностували йому струс головного мозку.

Поліція за даним фактом відкрила кримінальне провадження за статтею легкі тілесні ушкодження.

Напад Підгорний пов’язує з журналістською діяльністю. За його словами, він проводить зараз розслідування на тему корупції, напад стався після оприлюднення якраз матеріал щодо розкрадання. “В мене наразі йде журналістське розслідування, я ж по запитах працюю. Це по Деснянському басейну управління водних ресурсів”, – сказав він.

Погрози, залякування – 2

1.Знімальну групу “Інспектор. Міста” переслідували у Тернополі

07.02.2018 У Тернополі невідомі переслідували знімальну групу проекту “Інспектор. Міста” (телеканал “1+1”) під час зйомок програми у місті. Про це розповів ведучий проекту Володимир Остапчук, повідомляє ТСН.

Телевізійники робили в Тернополі чергову перевірку і помітили, що за ними слідкують.

“Ми помітили машину, яка цілий день за нами слідкувала. Вже ввечері ми її вистежили, прийшли до водія, я чесно запитав: “Чому ви за нами їздите?” І тут сталося непередбачуване. Він почав тікати”, – розповів Остапчук.

Ведучий зізнався, що жителі міст та місцеві ЗМІ завжди бурхливо реагують на перевірки інспектора, але отримує й чимало листів вдячності.

2. Одеський журналіст заявив про погрози від місцевого депутата після суду над Трухановим

28.02.2018 Головний редактор одеського видання “Громадське слiдство” Григорій Козьма заявляє про погрози з боку депутата Одеської міської ради ОлегаКиктенка 27 лютого на виїзді з Києва до Одеси. Про це він повідомив на своїй сторінці у Фейсбук та підтвердив ІМІ.

Григорій Козьма разом з іншими журналістами, а також з групою одеських активістів та політичних діячів поверталися з Києва, де були на засіданні Солом’янського суду м. Києва щодо одеського міського голови Геннадія Труханова.

Інцидент стався в кафе на заправці SOCAR EnergyUkraine (село Гатне Київської області). Зокрема,

Журналіст пов’язує погрози із журналістськими розслідуваннями щодо виведення з комунальної власності майна територіальної громади, перевищення службових повноважень посадовими особами Одеської міської ради та його структурними підрозділами, а також розслідувань дій посадових осіб, які становлять загрозу державній безпеці і обороноздатності України.

За словами журналіста, Олег Киктенко погрожував йому тим, що він може не доїхати до Одеси. “Те, що дії даної групи осіб були спрямовані саме на мене, підтвердилися відразу ж при розмові з іншим учасником групи депутатів Киктенко Олегом Михайловичем, який підтвердив, що знає моє прізвище, і відкрито погрожував тим, що я можу не доїхати до Одеси або ж можу доїхати в багажнику автомобіля. Також про свої кримінальні наміри і здібності він неодноразово повторив у присутності і щодо інших громадян, які перебували в залі. Також громадянин Киктенко уточнив, що за учасниками протесту та журналістами вони вели спостереження і проводили ідентифікацію і що з ними розмова буде в Одесі”, – написав журналіст.

Журналіст зазначає, що багато розслідувань їхнього видання лягли в основу позовів до судів, а також кримінальних проваджень щодо посадовців місцевого самоврядування, телевізійних сюжетів місцевих і центральних ЗМІ, в т.ч. розслідування НАБУ щодо заводу “Краян”, яке зараз розглядається в Солом’янському районному суді міста Києва.

Інший депутат Одеської міської ради, голова постійної комісії з етики Денис Балух кинув у нього склянку гарячого напою.

У коментарі ІМІ Григорій Козьма повідомив, що пов’язує напад і погрози саме з журналістськими розслідуваннями.

“Після кожної сесії і міської ради, і обласної ради ми в основному вивчаємо рішення міськради, якщо є якісь корупційні ознаки, ми їх розписуємо, збираємо під нього фактаж і публікуємо розслідування. Відповідно, ці розслідування стали сировиною для різних позовів, заяв до поліції. Зокрема, що НАБУ зараз розслідує справу щодо заводу “Краян”, у цих матеріалах є також відомості журналістських розслідувань, у тому числі нашого видання”, – розповів журналіст.

Він зазначає, що депутати добре знають його як журналіста. “В мене є десь 15 журналістських розслідувань, основна частина з них стосується діяльності Одеської міської ради. Напряму Балуха не стосуються (розслідування – ред.), але міськради, членом якої він є, звичайно, стосуються. І вони це не приховували, що це через цю мою діяльність”, – сказав журналіст.

“Те, що депутат підійшов і вилив гарячий кофе на мене, в принципі мене це сильно не заділо. Якщо він претендує на титул політика, то я його можу зрозуміти, він таким чином виразив свій протест з приводу того, що їх викривають у крадіжках. Але проблема була в іншому, коли інший депутат почав говорити, що ви можете не доїхати до Одеси або доїхати у багажнику, то я побачив проблему у цьому. Такі погрози я вважаю небезпечними не лише для мене, але і взагалі. Оскільки люди кажуть таке, хоча кілька годин тому у суді божились, що вони не представляють ніякої загрози і суд повинен відпустити їхнього мера і що вони не вчиняють ні на кого, ні на журналістів у тому числі, тиску”, – зазначив Григорій Козьма.

За цим фактом Григорій Козьма збирається подати заяву до поліції з проханням відкрити провадження за статтями 171 та 345-1 КК України.

Напади на офіси ЗМІ – 2

1.Редакція “Вести” скаржиться на потрощену техніку, і що вже тиждень не може потрапити на свої робочі місця

14.02.2018 Головний редактор газети “Вести” і сайту vesti-ukr.com Оксана Омельченко заявила про знищення техніки і меблів медіахолдингу особами, що захопили їхній офіс під управлінням Національного агентства з розшуку та управління активами, отриманими від корупційних та інших злочинів (АРМА).Редакція газети і сайту “Вести” розцінює це як перешкоджання журналістській діяльності. Про це Омельченко повідомила 14 лютого на прес-конференції в Києві, повідомляє Інтерфакс-Україна.

“Те, що відбувається, це безпрецедентний тиск. І ми бачимо, що всі дії, які здійснюють загарбники, спрямовані на те, щоб перешкоджати нашій журналістській діяльності. Ми залишилися фактично без техніки, ми не можемо потрапити на свої робочі місця”, – сказала Омельченко.

Вона підкреслила, що вже сьому добу невідомі утримують приміщення редакції. “У четвер вони зайшли за допомогою представників поліції, в народі їх називають “тітушки”, і вони затрималися вже сьому добу. До них наносять візити представники АРМА і бізнес-центру “Навігатор” – це підрядник Нацагентства з управління активами”, – розповіла головна редакторка.

За словами Омельченко, до того як були знищені камери відеоспостереження, співробітники могли спостерігати, як трощать техніку і меблі медіахолдингу.

Вона зазначила, що дії людей, які знаходяться в офісі, не підтверджують заяви АРМА про готовність до конструктивного діалогу. “Сьомі добу журналісти не можуть потрапити на робочі місця. Коли вони намагаються це зробити, загарбники поводяться агресивно”, – додала вона, зазначивши, що журналісти продовжують працювати.

Крім того, Омельченко заявила, що 13 лютого була заблокована Facebook-сторінка “Вестей”. “Тому ми поширили заяву про те, що прохання не вестися на провокації, які можуть бути озвучені з боку нашої Fcebook-сторінки”, – сказала вона.

У свою чергу шеф-редактор “Радіо Вести” Андрій Блінов розповів, що більша частина обладнання радіостанції втрачена, але мовлення відновили з резервної студії.

Тим часом адвокат Олександр Дульський заявив про намір звернутися в Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) у зв’язку з тим, що відбувається навколо медіахолдингу “Вести”.

Він підкреслив, що Печерський районний суд м. Києва в серпні 2017 року зняв арешт з приміщень 32-го поверху бізнес-центру, де розташовується офіс медіахолдингу, який наразі заблокований невідомими на підставі рішення АРМА.

“Їм можна користуватися. Є судове рішення, яке ніким не оскаржене … Тому перебування там, на 32-му поверсі, кого-небудь, крім законного володільця або власника суперечить нормам Конституції”, – пояснив адвокат.

“Те, що сталося з журналістами, свідчить про порушення гарантії журналістської діяльності”, – додав Дульський.

Як повідомляв ІМІ, 3 лютого співробітники Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА), зробили чергову спробу прийняти в управління активи в офісі газети “Вести”.

Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 28 вересня 2017 року у кримінальній справі №757/53395/17-к Національному агентству передано 31, 32 та 33 поверхи торговельно-офісного комплексу Gulliver, за адресою: Київ, площа Спортивна, 1А, для здійснення заходів з управління, зазначає АРМА.

У свою чергу газета “Вести” повідомила, що вважає такі дії продовженням тиску з боку Головної військової прокуратури і АРМА та спровокованими циклом публікацій про діяльність цих відомств.

8 лютого за участі Головної військової прокуратури ГПУ та Національної поліції всі приміщення на 31, 32 та 33 поверхах торговельно-офісного комплексу “Гулівер” були фактично передані в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА). Журналісти “Радио Вести” повідомили, що поліція не пускає їх на робочі місця, тим самим перешкоджаючи журналістській діяльності.

У грудні 2017 року Національне агентство з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними внаслідок корупційних та інших злочинів, заявило про арешт офісу газети “Вести” в столичному торгово-офісному центрі “Гулівер”. Приміщення повинні були бути передані в управління агентства.

15 грудня 2017 року в офіс газети “Вести”, розташований в торговельно-офісному комплексі Gulliver, прийшли співробітники Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, отриманими від корупційних та інших злочинів, у супроводі поліціянтів.

16 листопада 2017 року в редакцію медіахолдингу “Вести Украина” прийшли співробітники Військової прокуратури та Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, отриманими від корупційних та інших злочинів. За інформацією джерел “Детектора медіа”, візит в офіс “Вестей”, де начебто відбувався процес передачі майна редакції у Національне агентство з питань виявлення, розшуку та управління активами, отриманими від корупційних та інших злочинів, пов’язаний зі справою колишнього міністра доходів і зборів Олександра Клименка, якого називають власником медіахолдингу “Вести Украина”.

14 липня 2017 року Військова прокуратура та Нацполіція провели обшуки в бізнес-центрі “Гулівер” у приміщеннях, які належать екс-міністру з доходів і зборів Олександру Клименку. В одному з таких офісів знаходиться редакція “Вестей” у Києві.

14 липня 2017 року заступник генпрокурора – головний військовий прокурор Анатолій Матіос на брифінгу з приводу обшуків висловив сподівання, що газета “Вести” не виходитиме.

ГПУ у відповідь на запит “Детектора медіа” про результати обшуків повідомила, що це інформація з обмеженим доступом, яка не підлягає оприлюдненню.

Газета “Вести” не зупиняла свій вихід ані 14 липня, ані в наступні будні дні.

30 травня 2016 року Генеральний прокурор України Юрій Луценко заявив, що справи високопосадовців часів Віктора Януковича – бізнесмена, власника “Українського медіа холдингу” Сергія Курченка та колишнього міністра доходів і зборів, якого називають власником медіахолдингу “Вести Украина” Олександра Клименка, – передані першому заступнику головного військового прокурора Володимиру Жербицькому.

2. У Рівному спалили офіс редакції “Четверта влада”

22.02.2018 У Рівному увечері 22 лютого невідомий чоловік закинув в офіс редакції інформаційно-аналітичного порталу “Четверта влада” пляшки з запальною сумішшю, унаслідок чого згоріла одна кімната. Ніхто не постраждав, хоча в офісі були люди. Про це ІМІ повідомила заступниця головного редактора сайту “Четверта влада” Антоніна Торбіч.

За словами Антоніни, в офісі знаходилися четверо людей, включаючи її неповнолітнього сина. Невідомий чоловік кинув дві шестилітрові пляшки.

“Почули, що знизу хтось зайшов, думала, що то з домашніх хтось (наш дім поруч),  попросила сина подивитися. Він пішов, а за кілька секунд чую брязкіт, якесь бахкання, здалося, ніби хтось падає зі сходів. Злякалася за сина, схопилася, а тут він забігає і каже, що якийсь чоловік підпалив приміщення. – розповіла журналістка. – Збігли всі вниз, дим густий почав валити. Ми кинулися відрами гасити, дихати не було чим. Боялися, що перекинеться на все приміщення чи котел вибухне”.

Напад на офіс редакції Антоніна Торбіч пов’язує виключно з журналістською діяльністю.

“Ми пов’язуємо це з журналістською діяльністю однозначно. Побутових конфліктів не маємо. Оприлюднюємо розслідування про незаконні будівництва, захоплення землі в рекреаційних зонах, корупцію і порушення у різних сферах. Тому недоброзичливців маємо чимало, вочевидь”, – сказала вона.

Була викликана поліція, але нападник встиг втекти. “Опитавши свідків, поліція припустила, що це підпал на замовлення”, – сказала Торбіч.

Як повідомляв ІМІ, 17 лютого було пограбовано хостинг-провайдер, на якому було розміщено інформаційно-аналітичний портал “Четверта влада”, що працює на Волині та у Рівному. Наразі сайт видання недоступний.

Головний редактор “Четвертої влади” Володимир Торбіч вважає, що цeнe просто крадіжка, а пeрeшкоджання журналістській діяльності. Він попросив поліцію відкрити кримінальнeпроваджeння за статтeю 171 ККУ.

Пошкодження майна і напади на приміщення журналістів – 1

1.У Миколаєві невідомі пограбували квартиру журналіста

02.02.2018 У Миколаєві 2 лютого невідомі пограбували квартиру журналіста інтернет-видання “ІншеТБ” Андрія Попова. Про це Андрій Попов повідомив ІМІ.

Журналіст не виключає, що це може бути пов’язано з його журналістською діяльністю. За його словами, зловмисники викрали ювелірні вироби, а також два ноутбуки з архівною  інформацією та шість флешок.

“Я, по-перше, хочу підкреслити, що я не стверджую на 100%, що це пов’язано саме з журналістською діяльністю. Але я не можу виключати цей факт, тому що є кілька осіб, які вважають, що є інформація, оприлюдненню якої в моїх матеріалах вони не зацікавлені в цей час. Тому я не виключаю саме це, тому що, окрім ювелірних виробів, розшукували і забрали носії інформації”, – розповів Андрій Попов.

Його насторожує той факт, що вкрадені флешки лежали в різних місцях у квартирі і зловмисники їх всі знайшли і забрали.

“Всі шість штук (флешки – ред.) лежали в різних місцях, і всі шість флешок забрали. Я не кажу, що на цих флешках було щось виняткове, на деяких – матеріали дружини, на деяких – мої, але для мене особливої вартості в цих флешках не було. Водночас втрачені деякі матеріали, які були на ноутбуці. Вкрали обидва – мій і дружини. Таке враження, що той, хто зайшов, окрім того, що він брав для себе, в нього було завдання вилучити все, що було носієм інформації”, – розповів журналіст.

Пограбування виявила дружина журналіста, яка ввечері повернулася першою додому. Відразу було повідомлено в поліцію, яка, прибувши на місце, не знайшла відбитків пальців зловмисників.

За словами Андрія Попова, двері відкрили підбором ключа або відмичкою. “Перші залізні двері були відкриті, а потім закриті знову. Тобто коли ми повернулися, то двері були зачинені. Досить акуратно спрацювали”, – зазначив журналіст.

Перешкоджання законній журналістській діяльності – 18

1.У Києві журналістці “Тижня” заважали вести зйомку на акції біля Десятинної церкви

03.02.2018 У Києві 3 лютого священик перешкоджав журналістці видання “Тиждень” Ганні Чабарай вести фотозйомку. Про це журналістка повідомила ІМІ.

Інцидент стався біля Десятинної церкви на території Національного музею історії України, де проходила акція з вимогою знести каплицю УПЦ МП, яку звели біля фундаменту церкви.

За її словами, священик почав перешкоджати їй, коли побачив, що вона сфотографувала сутичку, що виникла під час акції.

“Я знімала на фотокамеру анонсовану акцію біля Десятинного монастиря. Між активістами й захисниками монастиря виникла суперечка, один зі священиків щось їм казав і хрестив рукою. Я це сфотографувала. Він побачив, підійшов до мене і почав стукати рукою по камері й моїй руці. Я обурилася. Він сказав, що не хоче, аби його знімали. Я відповіла, що тут публічне місце, я виконую свою роботу й він не має права так робити. Після цього він пішов”, – розповіла Ганна Чабарай.

Вона уточнила, що священик її не бив, але вів себе по-хамськи. Заяву до поліції журналістка не подаватиме.

2. Нардеп Пономарьов у кулуарах Ради вихопив телефон з рук журналіста Цензор.НЕТ

07.02.2018 Народний депутат з депутатської групи “Воля народу”, колишній член Партії регіонів Олександр Пономарьов вихопив з рук і забрав мобільний телефон у парламентського кореспондента інтернет-видання “Цензор.НЕТ” Івана Марусенка, в той час як журналіст знімав на камеру телефона коментар нардепа, повідомляє Цензор.НЕТ.

Інцидент стався 7 лютого в кулуарах Верховної Ради, коли журналіст знімав на відео емоційну розмову Пономарьова і депутата від “Батьківщини” Сергія Соболєва. Останній 6 лютого розповів про схему закупівлі машинного мастила для військ, яке призвело до поломки техніки. Він процитував рішення суду, яким у зв’язку з цими фактами постановляється вилучити всю документацію у компанії “Агринол”, власником якої є Олександр Пономарьов.

7 лютого Сергій Соболєв на брифінгу знову оприлюднив цю інформацію. Після брифінгу Пономарьов у кулуарах Ради підійшов до Соболєва і почав щось йому емоційно розповідати. Соболєв попросив Пономарьова почекати, поки він відповість на запитання журналістів.

Зйомці розмови депутатів також перешкоджала помічниця Пономарьова, намагаючись перекрити огляд для об’єктива камери.

“Після цієї розмови з Соболєвим Пономарьов почав емоційно обзивати журналістів “журналюгами” і став звинувачувати журналістів, що вони нібито підглядають за приватною бесідою, і в якийсь момент вихопив мобільний телефон з рук парламентського кореспондента Цензор.НЕТ, на камеру якого він вів запис коментаря нардепа, і поклав собі в кишеню, заявивши, що віддасть його, “коли вийдемо на вулицю і там поговоримо”, – пише видання.

Після настійних вимог повернути телефон Пономарьов заявив, що взагалі його не брав. Також Пономарьов вихопив ще один мобільний телефон у іншого журналіста і також поклав його собі в кишеню. На зауваження як кореспондента Цензор.НЕТ, так і інших журналістів про те, що таким чином нардеп перешкоджає журналістській діяльності, Пономарьов почав звинувачувати журналістів у провокації, а також звернувся до охорони Ради з вимогою вигнати журналістів із будівлі парламенту.

Потім Пономарьов забрав одяг у гардеробі і попрямував до виходу, ігноруючи прохання і вимоги журналістів повернути телефони. Також Пономарьов погрожував журналісту Цензор.НЕТ.

“Я не сяду, не переживайте. Ви сядете. Будете відповідати. Я не знаю, де ваш телефон”, – заявив журналістам Пономарьов, намагаючись вихопити і третій мобільний телефон з рук журналіста.

У підсумку, після сперечань з журналістами, Пономарьов вийняв з кишені обидва телефони і повернув їх журналістам.

Редакція Цензор.НЕТ розцінює вчинок Пономарьова як перешкоджання журналістській діяльності та вважає це підставою для відкриття кримінального провадження.

“За 7 років роботи парламентським кореспондентом не пам’ятаю такого кричущого і нахабного ставлення до журналістів з боку депутатського корпусу. Депутат Пономарьов малого того, що почав говорити журналістам, де і як вони повинні знімати, ще й вихопив камеру, позбавивши мене можливості виконувати свою роботу. При цьому, якби не зчинився скандал, то я думаю, що свого телефону я б більше не побачив. Крім того, Пономарьов негідно прикривався своєю депутатською недоторканністю. Навіть найбільш агресивно налаштовані “регіонали” не дозволяли собі вихоплювати і забирати камеру”, – прокоментував інцидент Марусенко.

3. Луцька журналістка поскаржилась на перешкоджання з боку правоохоронців

08.02.2018 У Луцьку 8 лютого представники поліції під час обшуків у Луцькому національному технічному університеті перешкоджали роботі знімальної групи 12 телеканалу – журналістці Катерині Павловій та оператору Максиму Салію. Про це йдеться у сюжеті телеканалу.

Також правоохоронці погрожували журналістам кримінальними провадженнями за розголошення таємниці слідства, однак назватися і показати посвідчення відмовилися.

“Будь-яка інформація, яка буде висвітлена у ЗМІ, буде вважатися як розголошення таємниці досудового розслідування. Відповідно до Кримінального кодексу України, за це передбачена кримінальна відповідальність. Я вам не зобов’язаний представлятися”, – сказав один з правоохоронців.

Прес-секретарка Департаменту кіберполіції Національної поліції Юлія Квітко в коментарі телеканалу підтвердила, що в університеті проходили слідчі дії і до їх завершення вони не можуть “розголошувати деякі відомості, щоб не зашкодити слідству”.

У коментарі 12 каналу начальник Луцького відділу поліції Олег Кітчук повідомив, що в приміщенні університету проходить санкціонований обшук в рамках відкритого раніше кримінального провадження за статтею 361, ч. 2 (незаконне втручання в роботу комп’ютерів за попередньою змовою групою осіб).

За фактом перешкоджання журналістка Катерина Павлова написала відповідну заяву в поліцію.

У коментарі ІМІ Катерина Павлова повідомила, що правоохоронці штовхали оператора. “Оператора штовхали, мені лише словесно забороняли. Камеру не забрали”, – розповіла вона.

4.У Полтаві посадовець перешкоджав журналістам Громадське Полтава

08.02.2018 У Полтаві знімальній групі Громадське Полтава – журналістці Діані Лагуті та оператору Максиму Страшку – перешкоджав вести зйомку головний інженер комунального підприємства “Ремліфт” Анатолій Цибалистий. Про це йдеться у сюжеті Громадського Полтава за 8 лютого, оприлюдненому на своїй сторінці у Фейсбук.

Журналісти робили сюжет про те, що в одній з полтавських багатоповерхівок встановили новий ліфт, але так і не ввели в експлуатацію. Знімальна група вирушила до комунального підприємства, яке обслуговує ліфти, щоб з’ясувати cитуацію. Але головний інженер “Ремліфту” Анатолій Цибалистий почав виганяти журналістів зі свого кабінету, затуляючи камеру руками та виштовхуючи їх.

“Так, заберіть камеру. Бистро. Ви хочете неприятностей, молодий человек? Так, ідіть звідси”, – сказав головний інженер.

Проте після декількох хвилин посадовець таки розповів, що ліфт не введений в експлуатацію, тому що його не передали на баланс “Ремліфту”.

В коментарі ІМІ журналістка Діана Лагута розповіла, що посадовець махав руками та чіпав камеру, проте не забирав її.

“Я зайшла спочатку сама, то ще більш-менш. А як з’явилася в кімнаті камера, то він скипів, скочив на мене, я перша стояла. Сказав: “Ви що, хочете проблем?” – а далі почав мене виштовхувати, і не легенько, я скажу. Руками махав, камеру чіпав руками – ніби відвертав від себе, не дозволяв знімати, але я б сказала, з силою відвертав”, – розповіла вона.

5.В Одесі активісти вигнали журналіста з судового засідання, звинувативши у сепаратизмі

13.02.2018 В Одесі 13 лютого колишній очільник одеського осередку “Правого сектору” Сергій Стерненко разом з прибічниками за допомогою погроз та сили змусили фотографа інформаційного агентства “Одеса-медіа” Максима Войтенка залишити залу засідань Київського районного суду Одеси. Про це Максим Войтенко повідомив ІМІ.

Під час перерви судового засідання активісти підійшли до Войтенка з вимогою залишити засідання, звинувативши фотографа у сепаратизмі і співпраці з російськими ЗМІ.

“Інцидент почався з того, що активіст Сергій Стерненко зажадав від мене залишити приміщення суду. Якраз слухалася його справа, яку я прийшов висвітлювати за редакційним завданням. Він заявив, що я сепаратист і він не хоче зі мною перебувати в одному приміщенні. Я відмовився покидати приміщення. Під його крики мене намагалися двоє його соратників витягнути із залу але не склалося – я впирався”, – розповів Войтенко.

Підійшли поліцейські, які відігнали активістів. “Поліція запропонувала мені покинути приміщення, щоб уникнути конфлікту. Оскільки там було чоловік 15 і мене б замісили, я пішов”, – розповів фотокореспондент.

Також Максим Войтенко повідомив, що за цим фактом він має намір подати заяву до поліції.

13 лютого у Київському районному суду Одеси розглядали клопотання прокуратури про продовження арешту Сергію Стерненку, якому оголосили підозру за ч. 5 ст. 27 і ч. 3 ст. 307 КК України (пособництво в збуті наркотичних речовин), повідомляє “Пушкінська.net”.

Про конфлікт повідомив і Сергій Стерненко на своїй сторінці в Facebook, виклавши фотографії Максима Войтенка.

“Це – Максим Войтенко. “Журналіст” з підконтрольного Росії видання “Комсомольская правда”. Ось тут є його матеріали: https://kp.ua/author/3141/ Раніше він працював ще для підконтрольного втікачу-колаборанту Маркову сайту “Таймер”. І іноді підзаробляв на зйомках для власне російських ЗМІ. Максим – відвертий прихильник т. з. “руского міру”, публічно це демонструє. На фото 2 він радіє смерті представника полку “Азов”. На фото 3 – не ховає радощів від того, що нещодавно напали на мене”, – написав Стерненко.

“Справа в тому, що сьогодні Войтенко не вигадав нічого краще, як прийти до мене на суд. Знаючи, хто це такий, і те, що він працює на убивць, його з зали прогнали”, – написав активіст.

6. У Херсоні журналістів не пустили на засідання комісії з виборів ректора морської академії

13.02.2018 У Херсоні 13 лютого члени виборчої комісії не пустили журналістів на засідання виборчої комісії з виборів ректора Херсонської державної морської академії, де відбувався підрахунок голосів, повідомляє “Новий день”.

Як пише видання, зокрема, двері аудиторії №111 гучно зачинилися перед заздалегідь акредитованим для висвітлення цієї події кореспондентом газети “Новий день”.

Недопуск представників ЗМІ голова комісії аргументував методичними рекомендаціями Міністерства освіти, затвердженими постановою Кабміну від 2014 року.

“Після завершення голосування приміщення зачиняється і в ньому мають право перебувати тільки члени виборчої комісії, представники засновника закладу, кандидати і спостерігачі. Якщо ми вам дозволимо бути присутніми при перерахунку голосів, будь-який із спостерігачів може виступити із заявою, що там були присутні люди, не передбачені процедурою Кабінету Міністрів України”, – зазначив голова виборчої комісії Валентин Синько.

Відтак журналістам довелося чекати в коридорі, а засідання комісії слухати в онлайн-режимі, при цьому звук під час трансляції вдалося налаштувати не одразу.

Голова Херсонської обласної організації КВУ ДємєнтійБєлий в коментарі виданню зазначив, що на виборах ректора академії були порушені права журналістів, оскільки діяльність представників ЗМІ регламентується низкою законів України (“Про інформацію”, “Про друковані ЗМІ”, “Про доступ до публічної інформації”) і аж ніяк не директивами міністерства чи навчального закладу.

В коментарі ІМІ головний редактор “Нового дня” Анатолій Жупина повідомив, що не пустили на засідання його та журналістку видання Марину Савченко, хоча вони були акредитовані, як того вимагала академія. За його словами, редакція вважає це порушенням прав журналістів, зокрема законів “Про інформацію”, “Про друковані ЗМІ” та “Про доступ до публічної інформації”.

Медіа-юрист ІМІ Максим Ратушний зазначає, що постає питання відповідності положень зазначеної директиви чинному законодавству щодо гласності та відкритості.

“В першу чергу необхідно звернути увагу на необов’язковість здійснення акредитації для можливості бути присутнім на відкритому заході. По-друге, у зазначених методичних рекомендаціях дійсно передбачене вичерпне коло осіб, котрі можуть бути присутніми під час підрахунку голосів. Проте постає питання відповідності положень зазначеної постанови чинному законодавству щодо гласності та відкритості, особливо у тому ключі, що зазначений навчальний заклад є державним і має відповідне фінансування з бюджету”, – зазначив юрист.

7. У Херсоні виборча комісія університету вирішила рахувати бюлетені без журналістів

15.02.2018 Виборча комісія Херсонського державного університету 15 лютого під час підрахунку голосів на виборах ректора проголосувала за видалення представників ЗМІ із заходу. Журналіст газети “День” Іван Антипенко, який змушений був залишити захід, написав у поліцію заяву за фактом перешкоджання журналістській діяльності. Про це Іван Антипенко повідомив ІМІ.

“Я написав у заяві до поліції, що мені перешкоджали здійснювати журналістську діяльність. Власне – перешкоджали збирати інформацію під час підрахунку голосів на виборах ректора ХДУ. Я вказував присутнім, що вони порушують закон “Про друковані ЗМІ” та “Про інформацію”, але вони не реагували. Один з помічників кандидата в ректори показав витяг з постанови уряду №726 від 5 грудня 2014 р. (“Деякі питання реалізації статті 42 Закону України “Про вищу освіту” – ред.). Але, на мою думку, вона суперечить законам. Тобто це прецедент щодо реальної відкритості і гласності у державних установах. Мені не дозволили повноцінно висвітити суспільно важливу подію”, – зазначив у коментарі журналіст.

Як повідомляє видання “Мост”, єдиним з журналістів, кому вдалося залишитися при підрахунку голосів, є редактор сайту “Мост” Сергій Нікітенко. Рішення щодо його присутності члени комісії ухвалили окремо. “Я сказав, що я не вийду, оскільки мені право перебувати гарантує закон. І вони окремо по мені проголосували”, – зазначив у коментарі ІМІ Нікітенко.

Як пише видання, самі кандидати на посаду ректора, а також деякі члени комісії і спостерігачі закликали не виганяти журналістів.

Медіа-юрист ІМІ Максим Ратушний зазначив, що у вказаній постанові щодо питань реалізації статті 42 Закону України “Про вищу освіту” дійсно передбачене вичерпне коло осіб, котрі можуть бути присутніми під час підрахунку голосів.

“Проте постає питання відповідності положень зазначеної постанови чинному законодавству щодо гласності та відкритості, особливо у тому ключі, що зазначений навчальний заклад є державним і має відповідне фінансування з бюджету. Крім цього, цікаво звернути увагу на вибірковість комісії у прийнятті рішення щодо присутності чи відсутності журналістів (одного з журналістів допустили)”, – прокоментував Максим Ратушний.

8. У Запоріжжі охоронець заводу розбив камеру журналістів 24 каналу

15.02.2018 У Запоріжжі 15 лютого представник охорони державного підприємства “Кремнійполімер” зламав камеру журналістам 24 каналу, намагаючись її відібрати. Журналісти перед цим відзняли коментар з одним із керівників заводу. Про це ІМІ повідомив журналіст 24 каналу Владислав Круглов.

За словами журналіста, вони поїхали на завод відзняти сюжет та взяти коментарі керівництва щодо несплати зарплатні працівникам, боргів підприємства за електроенергію.

Спочатку, розповів Круглов, охоронці заводу не дуже радо їх зустріли. “Ми туди поїхали. Прийшли на прохідну, нас на прохідній не дуже  радо зустріли. Ми представилися – у нас на камері і мікрофоні є емблеми телеканалу – і сказали, що хочемо поспілкуватися з прес-службою заводу або хочемо, щоб хтось з керівництва до нас спустився. На що охорона відповіла: до побачення, у нас обід, в 11.30”, – розповів журналіст. Він додав, що їм довелося ходити від корпусу до корпусу, щоб вийти з кимось на зв’язок.

Згодом до журналістів вийшов поспілкуватися заступник виконавчого директора з безпеки Юрій Семенкін. “Він дав нам інтерв’ю, поспілкувався з нами, не був проти. Нормально все пройшло”, – зазначив Круглов.

Після цього журналісти завершили зйомку та сіли в машину, яка стояла неподалік заводу, але хвилин за п’ять представник охорони заводу напав на Круглова, намагаючись забрати камеру з відзнятим матеріалом.

“Мій оператор залишив мені камеру і пішов оглядати завод, щоб можна було  розкадровку зняти. В мене камера була на руках, і тут до нас в машину вломився невідомий чоловік у білій куртці. Він почав забирати камеру, зламав мікрофон, а на мікрофоні було кріплення для LED-панелі, він і його зламав. Звісно, я йому камеру не віддав, я вибіг з машини, але він побачив, що на сидінні залишився наш радіомікрофон, і він забрав його собі, – розповів журналіст. – Він був неадекватний, кричав. Я питав: “Ви хто?” – на що він сказав, що “вам це непотрібно знати, мені керівництво сказало, знищити все, що ви зняли”.

Після цього знімальна група викликала поліцію, разом з якою їм вдалося пройти на територію заводу. “Ми викликали поліцію, коли вона приїхала, ми пройшли на територію заводу, де вийшли на зв’язок з директором самого заводу. Директор заводу Володимир Чушенко запропонував вирішити все спокійно, захотів заплатити нам за непорозуміння”, – розповів журналіст.

Проте вони написали заяву про злочин, і Заводський відділ поліції Запоріжжя відкрив кримінальне провадження за 171 статтею Кримінального кодексу України.

9. Пограбовано хостинг-провайдер, на якому було рівненське видання “Четверта влада”

17.02.2018 У Рівному 17 лютого був пограбований хостинг-провайдер, на якому було розміщено рівненсько-волинський інформаційно-аналітичний портал “Четверта влада”. Наразі сайт видання недоступний.

Таку інформацію оприлюднив на своїй сторінці у Facebook та підтвердив “Конкуренту” головний редактор сайту Володимир Торбіч.

“На жаль, хостeр, який повідомляв нам, що робив бeкапи (запасну копію – ред.) сайту, тeпeр повідомив, що бeкапи знаходились на сeрвeрах в тому ж приміщeнні. Наскільки мeні відомо, то в цього хостeра були й інші рівнeнські інформаційні сайти. Вважаю, що цeнe просто крадіжка, а й злочин – пeрeшкоджання журналістській діяльності”, – зазначив Торбіч.

Він вважає, що чимало заможних людeй хотіли, щоб багато матeріалів зникли.

“Прошу поліцію відкрити кримінальнeпроваджeння за статтeю 171 ККУ”, – написав головний редактор.

Також постраждали рівненські сайти  “Рівне 1” та “Голосно”.

В коментарі ІМІ заступниця головного редактора сайту “Четверта влада” Антоніна Торбіч повідомила, що редакція не впевнена, що крадіжка пов’язана з професійною діяльністю видання.

“Не знаємо, чи це випадково вкрали і наш сайт, чи спеціально. Поки надто мало для цього інформації. З одного боку, є багато недоброзичливців, які бажали б, щоб зникла частина оприлюдненої нами інформації. До того ж на цих серверах знаходилися сайти й інших рівненських ЗМІ. З іншого боку, залізних доказів такого умислу у цій крадіжці в нас поки немає. Тому працюємо над відновленням інформації і на своїх помилках вчимося”, – зазначила вона.

10.У Бродах священик із парафіянами агресивно виштовхали журналістів НТА з храму

18.02.2018 У місті Броди (Львівська область) 18 лютого настоятель Московського патріархату разом зі своїми парафіянами перешкоджали та агресивно кидалися на знімальну групу телеканалу “НТА” програми “Правда. Розслідування”. Про це йдеться у сюжеті каналу.

Інцидент стався на території храму Московського патріархату. Журналістка та керівниця проекту Катерина Широкопояс та оператор Віталій Кулеха готували матеріал про діяльність Московського патріархату на Львівщині та законність використання земельної ділянки для потреб парафії МП у Бродах.

За інформацією журналістів, храм і будинок отця поруч звели  без відповідних документів.

“Однак розлючені прихожани разом зі священиком та його дружиною силою випхали знімальну групу з території церкви. Камеру намагалися затулити та навіть розмахували лопатою”, – йдеться у сюжеті каналу.

“В мене в голові не вкладається, як віряни будь-якої конфесії і  в даному випадку власне конфесії МП можуть поводи себе таким чином, агресивно кидатися на знімальну групу, бити оператора лопатою, мене штовхати на браму церкви. Як на мене, це абсолютно суперечить тим канонам, які пропагують кожні  конфесії”.

Телеканал звернувся з заявою про злочин, а саме про перешкоджання, до поліції.

В коментарі львівському виданню “Вголос” Катерина Широкопояс розповіла обставини інциденту.

“Наша знімальна група мала чіткі і конкретні запитання до настоятеля Храму Московського патріархату у м. Броди, а саме: чому попри висновки Держархбудінспекції у Львівській області щодо незаконності будівництва цієї культової споруди будівництво триває, натомість за декілька метрів від будівлі церкви священик збудував власний маєток. На що, як видно на відео, прихожани церкви агресивно, з криками та лайкою кидались на камеру, журналіста, оператора, всіляко перешкоджали нашій роботі, штовхали мене зі сходів, а потім і взагалі кидали на браму церкви. Пізніше вони закрились на території церкви, а батюшка банально втік, кричучи, що це його приватна територія, а гроші йому висилає мама, яка на заробітках в Італії”, – зазначила журналістка.

11.У Києві невідомі перешкоджали журналістам 5 каналу, апелюючи, що це канал Порошенка

19.02.2018 У центрі Києва 18 лютого невідомі перешкоджали та погрожували знімальній групі 5 каналу після прямого включення на Майдані Незалежності. Про це повідомляється на сайті 5 каналу.

“Одразу після включення із “Пелюсткової ходи” журналістки 5 каналу Анни Брикової та її оператора Олександра Фенька група осіб оточила знімальну групу. Вони смикали кореспондента та оператора і погрожували розбити камеру та побити. Апелювали до того, що журналісти працюють на 5 каналі, власником якого є Президент України”, – повідомляє канал.

Натовп почали заспокоювати перехожі, які спробували допомогти знімальній групі вийти з кільця. Після тривалих перемов це вдалося.

Журналістка каналу Анна Брикова написала заяву до поліції про напад та перешкоджання журналістській діяльності.

За цим фактом розпочато кримінальне провадження за ст. 171 Кримінального кодексу України (“Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів”), повідомляється на сайті Національної поліції.

“Подія сталася на вулиці Інститутській. Після прямого включення до знімальної групи підійшли невідомі та почали перешкоджати професійній діяльності: шарпати за одяг та техніку, при цьому в їхню адресу також лунали погрози”, – повідомляє поліція.

Нагадаємо, 18 лютого – четверта річниця розстрілу Героїв Небесної Сотні.

12. У Києві охоронець ринку штовхав оператора “Прямого”, забороняючи зйомку

19.02.2018 У Києві 19 лютого охоронець Печерського ринку перешкоджав роботі знімальної групи каналу “Прямий” під час прямого ефіру, штовхав оператора та забороняв зйомку. Про це повідомляється на сайті каналу.

Журналісти “Прямого” прибули на ринок, щоб розповісти глядачам каналу, яка ціна овочів та фруктів на столичному ринку у день початку Великоднього посту. Але тільки-но їх побачив охоронець, одразу почав грубо виштовхувати оператора та незрозуміло на підставі чого забороняти зйомку сюжету.

Після цього до журналістів підійшов ще один невідомий чоловік, який назвався адміністратором Валерієм та заборонив зйомку, аргументуючи тим, що територія ринку – приватна територія і потрібен дозвіл від керівництва.

“Це приватна територія, якщо ви хочете знімати, ви повинні попросити дозвіл у дирекції ринку. Я до вас додому не заходжу і не знімаю”, – аргументував адміністратор.

Журналістка Олена Курбанова, у свою чергу, пояснювала, що, згідно із законодавством, журналіст має право перебувати у публічних місцях і проводити зйомку.

Проте знімальна група змушена була припинити свою роботу.

13. У Кропивницькому невідомий вимагав від журналістки видалити відзняте відео

21.02.2018 У Кропивницькому 21 лютого від координаторки “Прес-клубу реформ” та співредакторки сайту “Тусовка” Вікторії Талашкевич невідомий чоловік вимагав видалити відзняте нею відео, на яке він потрапив. Про це повідомляє представник ІМІ у Кіровоградській області.

Журналістка стала свідком порушення правил дорожнього руху, а саме паркування кількох автомобілів на тротуарній частині. Вона відзняла цей прецедент на відеокамеру мобільного телефону та попрямувала до власного авто, що було запарковане за рогом на узбіччі. Однак далеко від’їхати від місця пригоди їй не вдалось, адже дорогу їй заблокувало те саме авто, водій якого побачив, що його транспортний засіб зняли на відео.

“З машини вийшов чоловік і запропонував мені видалити відзнятий мною ролик. Мотивував це тим, що не давав права на зйомку, не є публічною особою і я не маю право знімати його приватну власність, себто автомобіль. Після чого повідомив, що викличе поліцію і колег із “Дорожнього контролю”, – розповіла Вікторія Талашкевич.

У підсумку, враховуючи, що незнайомий їй чоловік не дозволяв рушити з місця і блокував автомобіль своїм транспортним засобом, журналістка викликала поліцію.

Правоохоронці, що приїхали на виклик, врегулювали конфліктну ситуацію, пояснивши, що право на зйомку в публічному місці має будь-яка пересічна людина. Зокрема, у випадку, якщо людина припускає, що є порушення законодавства. Тим паче що відеозйомка могла бути частиною робочого процесу журналістки. Учасників конфлікту переконала теза представників поліції про відсутність порушення у факті паркування та русі автомобіля на тротуарній частині.

14.В Оболонському суді правоохоронці просили журналісток роздягатися, шукаючи написи Femen

21.02.2018 У Києві 21 лютого правоохоронці проводили додатковий огляд жінок при вході до Оболонського районного суду Києва, де мав відбутися допит Президента України Петра Порошенка у справі про державну зраду екс-президента Віктора Януковича, повідомляють “Українські новини”.

Як повідомив кореспондент агентства з місця події, близько 11:00 правоохоронці, які забезпечують дотримання правопорядку в Оболонському райсуді, ввели додаткові заходи безпеки.

Зокрема, вони зобов’язували жінок, що приходять на 5 поверх, де знаходиться зал засідань №15 і розглядається згадана справа, пройти зі співробітницями поліції в окрему кімнату і продемонструвати відсутність написів на тілі.

Факт огляду підтвердили на своїх  сторінках у Фейсбук журналістка програми “Схеми” Валерія Єгошина та кореспондентка Радіо Свобода Ольга Комарова.

За даними Ольги Комарової, особлива увага до жінок-журналісток: якщо чоловіків просять лише показати речі та документи, то жінок просять ще розстібнути пальто.

“Мене тричі попросили зняти пальто жінки-поліцейські при проходженні кількох кордонів з правоохоронців. Декого з моїх колег просили зайти в іншу кімнату та показати, чи немає в них на тілі написів”, – повідомила журналістка Радіо Свобода Ольга Комарова і підтвердила ІМІ.

Якраз під час проходження контролю в суді співробітники Управління державної охорони виявили активістку Femen і доставили в поліцію, повідомляють “Українські новини”. Правоохоронці проводять із активісткою профілактичну бесіду.

Речниця Управління державної охорони Дарина Басиста повідомила Громадському, що 21 лютого в Оболонському суді Києва здійснювався “стандартний комплекс охоронних заходів”.

“Управління державної охорони України не надавало окремих вказівок правоохоронним органам, які там були присутні, стосовно особливої перевірки журналісток під час цих охоронних заходів у суді, а також не здійснювало таких перевірок самостійно”, – сказала Басиста.

Вона додала, що їй невідомо хто з правоохоронців учинив такі дії, однак установа засуджує їх.

Речник Нацполіції Ярослав Тракал назвав посилений огляд жінок-відвідувачок Оболонського районного суду Києва “вимушеними заходами”.

22 лютого ГО “Інститут масової інформації” засудив приниження та дискримінацію журналісток, що відбулися в Оболонському районному суді міста Києва 21 лютого та вимагає публічного вибачення від правоохоронців.

22 лютого прес-секретар президента Святослав Цеголко повідомив, що Президент України Петро Порошенко вважає дії силовиків в Оболонському суді Києва неприпустимими і чекає на результати службового розслідування.

15.“Аверс” поскаржився на перешкоджання під час висвітлення візиту дружини Порошенка на Волинь

23.02.2018 Луцький телеканал “Аверс” заявляє, що начальниця відділу інформаційної політики Волинської обласної держадміністрації Світлана Головачук не пустила знімальну групу телеканалу – журналістку Марію Петручик і оператора Нелю Прокопчук – в автобус для акредитованих представників ЗМІ, які висвітлювали візит дружини Президента України Марини Порошенко 21 лютого на Волинь, йдеться у сюжеті телеканалу.

“Під час візиту дружини Президента пані Головачук відмовилася пускати журналістів “Аверсу” в автобус для преси. Наші журналісти були змушені в екстреному режимі шукати, чим дістатись до місця, де буде Марина Порошенко, і не запізнитись”, – йдеться у сюжеті каналу.

Також канал повідомив, що після цього інциденту до редакції телекомпанії зателефонувала речниця Марини Порошенко Інна Батюк, подякувавши за “об’єктивно висвітлений візит Марини Порошенко на Волинь”, та попросила вибачення за поведінку прес-секретаря губернатора.

У коментарі ІМІ випускова редакторка інформаційного відділу ТРК “Аверс” Галина Баран повідомила, що знімальна група “Аверсу” була офіційно акредитована прес-службою ОДА на заходи за участю Марини Порошенко.

Але під час акредитації, зауважила Баран, їм навіть не повідомили, що є автобус-трансфер для журналістів.

“Я акредитовувала знімальну групу. Людина з ОДА, яка нас акредитувала, навіть не сказала нам про можливість доїзду. Вона нам сказала прибути на 13 годину до ліцею (ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Небесної Сотні – ред.), де мала відбутися зустріч Марини Порошенко. Між тим ми дізналися пізніше, що всіх інших журналістів, крім “Аверсу” і “Волинських новин”, запросили на 12 годину до ОДА. Там, власне, збиралися журналісти і здійснювався трансфер до ліцею. Ми змушені були добиратися туди власним транспортом, нам навіть не сказали, що така можливість є”, – розповіла випусковий редактор.

Крім того, розповіла Галина Баран, коли журналісти “Аверсу” прибули до ліцею, охорона закладу спочатку не пропускала їх на захід за участю Марини Порошенко. Але журналістам все ж таки вдалося туди потрапити.

“Наших журналістів не пропускала охорона, хоча списки в охорони з акредитованими журналістами були. Вони не хотіли пропускати, оскільки це було без супроводу Світлани Головачук, яка була відповідальною за цей захід. Вони спочатку не хотіли, але все ж таки пропустили”, – розповіла Галина Баран.

Не пустила журналістів каналу Світлана Головачук в автобус для преси вже після закінчення заходу, який відбувся в ліцеї, уточнила випускова редакторка.

“Коли захід (в ліцеї – ред.) завершився, наші журналісти, оскільки вони все-таки акредитовані і вже побували на цьому заході, вони розраховували, що зможуть разом з іншими журналістами під’їхати до ОДА, де мало відбутися продовження заходів за участю Марини Порошенко. Але пані Світлана Головачук, зі слів наших журналістів, сказала, що “Аверс” і “Волинські новини” я транспортом не забезпечую”, – розповіла Галина Баран. При цьому вона додала, що редакція вимушена була шукати журналістам машину, унаслідок чого знімальна група запізнилася на наступний захід.

Знімальна група не зверталася з цього приводу до правоохоронних органів, зазначила Галина Баран.

Начальниця відділу інформаційної політики Волинської ОДА Світлана Головачук на прохання представниці ІМІ прокоментувати ситуацію відмовилась це зробити, зазначивши, що не має можливості.

“Сьогодні нічого не коментую. Або давайте пізніше сконтактуємо. Я наразі не маю можливості”, – сказала вона, порадивши передзвонити за годину. Але за годину вона не відповідала на дзвінки.

16.Журналістів Mariupol.tv не пустили на громадські слухання щодо “АзовЕлектроСталі”

23.02.2018 У Маріуполі (Донецька область) 23 лютого журналістів новинного порталу Mariupol.tv не пустили на громадські слухання з питання отримання дозволу на викиди ПрАТ “АзовЕлектроСталь”, повідомляє Mariupol.tv.

Як пише видання, журналістам їхнього сайту було відмовлено в доступі на слухання, яке проходило на території “АзовЕлектроСталі”.

Начальник служби охорони, до якого звернулися за роз’ясненням ситуації, від коментарів відмовився, пише видання.

В коментарі ІМІ відеооператор знімальної групи Mariupol.tv Богдан Синицин розповів, що охорона заводу не захотіла їх провести, аргументувавши тим, що нібито захід закінчується і їх попросили вже не проводити.

“На прохідній ми з’ясували, що слухання відкриті і пройти можна. Перед нами ще провели двох активістів. Потім нам сказали, що там захід вже закінчується. Вони (охорона – ред.) активно не забороняли, але казали, що це проводити треба, але їм сказали, щоб вже не проводили. Ми вирішили діждатися на прохідній, думали, захід дійсно вже закінчується, але час йшов і захід не закінчувався. Проте ми дочекались і взяли коментарі”, – розповів Богдан Синицин.

17. На Волині невідомі відібрали у журналістів “Аверсу” камеру та мобільний

26.02.2018 Телеканал “Аверс” заявляє про перешкоджання та напад невідомих чоловіків на знімальну групу каналу на території ТзОВ “Цунамі” (підприємство з переробки деревини) у місті Рожище (Волинська область) 26 лютого.  У журналістів відібрали камеру та мобільний телефон, викручуючи руки. При цьому камеру було пошкоджено. Про це йдеться у сюжеті каналу.

За інформацією каналу, озброєні чоловіки напали на їхню знімальну групу під час проведення відеозйомки в рамках журналістського розслідування про нелегальну вирубку дуба. Журналісти, йдеться у сюжеті, зафіксували на підприємстві сотні дубів без державного маркування.

“На момент, коли я прийшла, я зайшла в адміністративне приміщення. За мною відразу зачинили двері, як би на замок. Мене не випускали. Оператор вже був без камери, пояснив мені, що його камеру вже побили. Я намагалася відзняти все на телефон. На мене напав один чоловік і почав викручувати руки і забрав телефон”, – розповіла журналістка телеканалу Наталя Поліщук.

Журналісти викликали на місце події поліцію. Працівники поліції, які прибули на місце події, йдеться у сюжеті, відмовилися приймати на місці заяви від знімальної групи.

“Документувати заяву правоохоронці почали лише тоді, коли ми поскаржилися на їхню бездіяльність безпосередньо до начальника ГУ НП у Волинській області Петра Шпиги і коли на місце події прибув слідчий з Головного управління Андрій Литвин”, – йдеться у сюжеті.

У коментарі ІМІ журналістка каналу Наталя Поліщук розповіла обставини інциденту. За її словами, конфлікт розпочався тоді, коли вони почали знімати на території підприємства. Під час інциденту, зазначила вона, було побито камеру та їй викручували руки, проте тілесних ушкоджень в неї немає.

“В рамках розслідування щодо незаконної вирубки дуба ми відвідали кілька пилорам в області. На жодній з них не виникло проблем. Коли ми приїхали на ТЗоВ “Цунамі”, яке знаходиться у місті Рожище, ми порозмовляли з жінкою, котра була на прохідній. Пояснили мету візиту, і вона нас пропустила на підприємство. Вже на подвір’ї ми побачили величезну кількість дубових стовбурів, на яких не було бирок державного зразка. Відповідно, ми увімкнули відеокамеру і розпочали зйомку для того, щоб зафіксувати порушення закону. До нас підійшов чоловік, який не назвався, і почав сваритися та вимагати припинити знімання. Ми виконали вимогу і пішли у бік воріт. Проте вийти з території вдалося лише мені. Оператора ж, який йшов позаду, схопили та затягли в приміщення, що знаходилося на території підприємства”, – розповіла журналістка.

За її словами, вона викликала поліцію і повернулась до будівлі, де знаходився оператор. Вона розповіла, що кілька чоловіків та жінок, що були усередині, “поводилися агресивно, погрожували”. “Оператор мені розповів, що побили відеокамеру та відібрали техніку. Коли ж на місце події прибула поліція, правоохоронці нічого не зробили. При поліцейських у мене відібрали мобільний телефон, при цьому викручували руку. На це теж не було жодної реакції”, – сказала Наталя Поліщук. При цьому вона додала, що працівники поліції почали приймати заяву про злочин лише тоді, коли її колеги звернулися безпосередньо до начальника ГУ НП у Волинській області Петра Шпиги, і лише після того, як на місце приїхав слідчий з обласного управління.

У коментарі ІМІ виконуючий обов’язки заступника начальника слідчого управління Головного управління Національної поліції у Волинській області Андрій Литвин повідомив, що за заявами журналістів порушено кримінальне провадження за статтею 171 КК України.

“Надійшла заява від журналіста ТРК “Аверс” та оператора про те, що під час виконання ними своїх обов’язків, зокрема під час проведення журналістського розслідування щодо незаконної порубки лісу на території Волинської області, їм чинили перешкоди в виконанні їхніх обов’язків на території підприємства “Цунамі”.

Зокрема, вилучили незаконно відеокамеру, якою здійснювалась відеофіксація території і того, що там знаходилося. І безпосередньо вилучили картку пам’яті з цієї камери з відзнятим матеріалом”, – зазначив Литвин.

Крім цього, додав він, журналістів змушували покинути територію підприємства. “На територію якраз вони потрапили, їх пропустили на пропускній, а потім, після того як їх попросили пред’явити свої документи, якраз незрозуміла ситуація почалася і вже виник конфлікт”, – сказав Литвин.

Також він зазначив, що під час конфлікту журналістів не били і вони не отримали жодних тілесних ушкоджень.

Крім того, Андрій Литвин повідомив, що розпочато службове розслідування стосовно працівників поліції, які прибули на виклик і відмовились прийняти заяву журналістів.

“За наслідками цього вчора зініційовано питання щодо проведення службового розслідування, і ми надамо об’єктивну оцінку діям працівників поліції, які безпосередньо прибули на виклик”, – сказав він.

ІМІ направив запит з проханням прокоментувати інцидент до підприємства “Цунамі”.

В коментарі “Детектору медіа” у компанії “Цунамі” спростували звинувачення журналістів на свою адресу, повідомивши, що готують документи для звернення до Комісії журналістської етики, позаяк журналісти вторглися без дозволу і відповідних документів на приватну територію, наражалися там, попри попередження, на небезпеку (працював кран) і посягали на комерційну таємницю. У компанії також пообіцяли надати виданню відповідні матеріали, включно з фото і відео.

18. Одеський депутат вилив гарячу каву на журналіста після суду над Трухановим

28.02.2018 Головний редактор одеського видання “Громадське слiдство” Григорій Козьма заявляє про погрози та напад з боку одеських депутатів 27 лютого на виїзді з Києва до Одеси. Про це він повідомив на своїй сторінці у Фейсбук та підтвердив ІМІ.

Григорій Козьма разом з іншими журналістами, а також з групою одеських активістів та політичних діячів поверталися з Києва, де були на засіданні Солом’янського суду м. Києва щодо одеського міського голови Геннадія Труханова.

Інцидент стався в кафе на заправці SOCAR EnergyUkraine (село Гатне Київської області). Зокрема, депутат Одеської міської ради, голова постійної комісії з етики Денис Балух кинув у нього склянку гарячого напою.

Журналіст не постраждав, але пов’язує напад із журналістськими розслідуваннями щодо виведення з комунальної власності майна територіальної громади, перевищення службових повноважень посадовими особами Одеської міської ради та його структурними підрозділами, а також розслідувань дій посадових осіб, які становлять загрозу державній безпеці і обороноздатності України.

“Заходячи в зал кафе, я побачив групу депутатів Одеської міської, на яких не звернув особливої ​​уваги, і підійшов до каси для придбання потрібних мені найменувань. У певний момент до каси підійшов депутат Одеської міської ради, голова постійної комісії з етики Балух Денис Валерійович, який, впізнавши в мені журналіста, який неодноразово розслідував злочинні рішення Одеської міської ради, кинув у мене склянку гарячого напою, явно маючи на меті нанесення мені каліцтв. Оскільки в цей день на вулиці було дуже холодно (15 градусів морозу) і на мені була достатня кількість одягу, від окропу я практично не постраждав”, – написав на Фейсбук Григорій Козьма.

Після цього вчинку соратники вивели Балуха із зали. Зі свого боку, зазначає журналіст, він ніяких фізичних дій стосовно депутата Балуха після його вчинку не вчинив “через явне алкогольне сп’яніння зазначеного депутата і мою незацікавленість у конфлікті”.

Водночас інший одеський депутат Олег Киктенко погрожував Григорію Козьмі тим, що журналіст може не доїхати до Одеси. “Те, що дії даної групи осіб були спрямовані саме на мене, підтвердилися відразу ж при розмові з іншим учасником групи депутатів Киктенко Олегом Михайловичем, який підтвердив, що знає моє прізвище, і відкрито погрожував тим, що я можу не доїхати до Одеси або ж можу доїхати в багажнику автомобіля. Також про свої кримінальні наміри і здібності він неодноразово повторив у присутності і щодо інших громадян, які перебували в залі. Також громадянин Киктенко уточнив, що за учасниками протесту та журналістами вони вели спостереження і проводили ідентифікацію і що з ними розмова буде в Одесі”, – написав журналіст.

Журналіст зазначає, що багато розслідувань їхнього видання лягли в основу позовів до судів, а також кримінальних проваджень щодо посадовців місцевого самоврядування, телевізійних сюжетів місцевих і центральних ЗМІ, в т.ч. розслідування НАБУ щодо заводу “Краян”, яке зараз розглядається в Солом’янському районному суді міста Києва.

У коментарі ІМІ Григорій Козьма повідомив, що пов’язує напад і погрози саме з журналістськими розслідуваннями.

“Після кожної сесії і міської ради, і обласної ради ми в основному вивчаємо рішення міськради, якщо є якісь корупційні ознаки, ми їх розписуємо, збираємо під нього фактаж і публікуємо розслідування. Відповідно, ці розслідування стали сировиною для різних позовів, заяв до поліції. Зокрема, що НАБУ зараз розслідує справу щодо заводу “Краян”, у цих матеріалах є також відомості журналістських розслідувань, у тому числі нашого видання”, – розповів журналіст.

Він зазначає, що депутати добре знають його як журналіста. “В мене є десь 15 журналістських розслідувань, основна частина з них стосується діяльності Одеської міської ради. Напряму Балуха не стосуються (розслідування – ред.), але міськради, членом якої він є, звичайно, стосуються. І вони це не приховували, що це через цю мою діяльність”, – сказав журналіст.

“Те, що депутат підійшов і вилив гарячий кофе на мене, в принципі мене це сильно не заділо. Якщо він претендує на титул політика, то я його можу зрозуміти, він таким чином виразив свій протест з приводу того, що їх викривають у крадіжках. Але проблема була в іншому, коли інший депутат почав говорити, що ви можете не доїхати до Одеси або доїхати у багажнику, то я побачив проблему у цьому. Такі погрози я вважаю небезпечними не лише для мене, але і взагалі. Оскільки люди кажуть таке, хоча кілька годин тому у суді божились, що вони не представляють ніякої загрози і суд повинен відпустити їхнього мера і що вони не вчиняють ні на кого, ні на журналістів у тому числі, тиску”, – зазначив Григорій Козьма.

За цим фактом Григорій Козьма збирається подати заяву до поліції з проханням відкрити провадження за статтями 171 та 345-1 КК України.

Цензура. Доступ до інформації

Доступ до інформації – 2

1.“Харківводоканал” відповів на запит “Ні корупції!” лише після втручання омбудсмена

09.02.2018 Комунальне підприємство “Харківводоканал” відповіло на інформаційний запит інтернет-видання “Ні корупції!” лише після втручання Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, повідомляється на сайті видання.

У листопаді минулого року “Ні корупції!” звернулося до Харківської міської ради щодо надання інформації про дотримання вимог пожежної безпеки у дитячих таборах відпочинку, які належать місту. Міськрада скерувала до розпорядника інформації – КП “Харківводоканал”, у підпорядкуванні якого є два дитячих оздоровчих заклади. Проте на підприємстві вирішили не надавати жодної інформації про табори.

Пояснили це тим, що запит не підкріплений журналістським посвідченням та й загалом інформація, яку вони запитували, не є публічною.

З приводу обмеження доступу до інформації “Ні корупції!” звернулося до омбудсмена. Згодом у представництві виданню повідомили, що за цим фактом розпочате провадження. Після цього “Харківводоканал” надав відповідь.

2.Чернівецькі журналісти знову звинуватили керівництво облполіції у закритості до ЗМІ

14.02.2018 Чернівецькі журналісти заявляють про закритість прес-служби Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області та покладають відповідальність за таку ситуацію на начальника облуправління Сергія Пілігріма. Представники ЗМІ закликають Пілігріма “у найкоротші терміни зробити усе можливе, аби виправити вже критичну ситуацію з (не)наданням інформації працівникам ЗМІ”. Про це йдеться у листі чернівецьких журналістів до Сергія Пілігріма, повідомляє “Молодий буковинець”.

У своєму зверненні журналісти нагадали, що два роки тому вони зверталися з аналогічним листом до Пілігріма, проте від того часу “ситуація тільки погіршилась”.

“Нагадаємо, у відкритому листі журналісти детально висловили свої претензії – суть їх у тому, що прес-служба ГУНП в Чернівецькій області часто не надавала інформацію у необхідному для публікації чи ефіру обсязі, часто надавала інформацію із критичним для публікацій запізненням, і навіть замовчувала суспільно важливу інформацію. У результаті особистої зустрічі – Вас та ваших заступників із журналістами – нібито вдалося знайти спільну мову. Тоді Ви пообіцяли, що усі претензії та зауваження будуть почуті, а недоліки – виправлені. На жаль, за два роки, що пройшли з того моменту, ситуація тільки погіршилася”, – йдеться у листі.

Журналісти зауважують, що прес-служба замовчує суспільно важливу інформацію, і відповідальність за це представники ЗМІ покладають особисто на Сергія Пілігріма.

“Останнім часом складається враження, що прес-служба в управлінні поліції існує не для розповсюдження суспільно важливої інформації, а для її замовчування. Ми розуміємо, що жодних рішень без прямої вказівки керівництва працівники прес-служби не приймають, а тому вважаємо, що усю відповідальність за діяльність прес-служби (а точніше – бездіяльність) несете особисто Ви, як начальник ГУНП. Красномовним підтвердженням такої зневаги до важливості ЗМІ з Вашого боку та боку Ваших підлеглих може слугувати ситуація з вибухом гранати в приміщенні обласної фіскальної служби – ані працівники прес-служби, ані Ви особисто, будучи на місці події, не врахували за необхідне проінформувати працівників ЗМІ (які перебували на місці події, у декількох метрах від вас) про деталі цієї суспільно важливої події. Більше того, на сьогодні журналісти і досі не можуть дізнатися деталей вибуху через замовчування інформації прес-службою ГУНП у Чернівецькій області”, – йдеться у зверненні журналістів.

“Ця ситуація лише частково характеризує стан співпраці ГУНП у Чернівецькій області зі ЗМІ Чернівців. Постійні “куці” подання інформації без урахування специфіки газет, радіо, телебачення – один абзац і дві фотографії – роблять неможливим поширення таких повідомлень по телебаченню. Постійне неоперативне подання (наприклад, те, що сталося в суботу, часто може бути прокоментовано в понеділок після обіду) робить неможливим дотримання нами однієї з основних заповідей журналіста – оперативності”, – йдеться у листі.

“Звісно, багато хто зараз киває на нещодавно прийнятий закон “Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення дотримання прав учасників кримінального провадження та інших осіб правоохоронними органами під час здійснення досудового розслідування”, нібито саме через нього журналістам тепер важче отримувати інформацію. Проте після численних роз’яснень, у тому числі і речника Міністерства внутрішніх справ, стало зрозуміло, що цей закон не має впливати на комунікацію поліцейських та ЗМІ”, – зазначають журналісти.

Вони закликали Сергія Пілігріма “у найкоротші терміни зробити усе можливе, аби виправити вже критичну ситуацію з (не)наданням інформації працівникам ЗМІ”.

“Утім, у разі якщо наші прохання так і не будуть почуті, – лишаємо за собою право у спробі вирішити цю проблему звернутися до керівництва Національної поліції України та Міністерства внутрішніх справ України”, – йдеться у відкритому листі.

Під зверненням підписалися 15 журналістів з Чернівців: Сергій Зарайський, портал “Букінфо”; Олексій Пономаренко, шеф-редактор сайту TheChernivtsiTimes; Павло Токар, головний редактор новин Чернівецької філії “Національної суспільної телерадіокомпанії України”; Оксана Танащик, головна редакторка ТОВ “ТРК ТВА”; Максим Волошин, головний продюсер Чернівецької філії “Національної суспільної телерадіокомпанії України”; Маріанна Антонюк, шеф-редактор газети “Версії”; Олег Тудан, кореспондент “Телевізійної служби новин” телеканалу “1+1”; Микола Кобилюк, редактор сайту “МБ”, власкор УНІАН в Чернівецькій області; Дар’я Дяк, журналіст МТРК “Чернівці”; Петро Кобевко, шеф-редактор газети “ЧАС”; Вадим Пелех, директор ТОВ “ТРК ТВА”; Людмила Григорчук, головний редактор ІА “А.С.С.”; Марина Скінтей, головний редактор телеканалу “Чернівецький промінь”; Олексій Микосянчик, заступник редактора газети “Погляд”; Ольга Паламарюк, кореспондент телеканалу “Інтер”.

Як повідомляв ІМІ, 13 січня 2016 року чернівецькі журналісти заявили про закритість діяльності Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області та попросили т.в.о. начальника управління Сергія Пілігріма вжити заходів, аби журналісти могли отримувати інформацію вчасно.

18 січня 2016 року Сергій Пілігрім пообіцяв журналістам проведення щотижневих брифінгів за участі керівництва поліції, а також пообіцяв покращити співпрацю правоохоронців з представниками ЗМІ.

Непрямий тиск

Політичний тиск – 1

1.У Гайсині радіо “Лада”, яке виграло конкурс на частоту, скаржиться, що місцева влада виступила проти них

20.02.2018 Громадське мовлення Гайсина – Радіо Лада 101,6 МГц, яке виграло конкурс Національної ради з питань телебачення і радіомовлення на вільну частоту у Гайсині (Вінницька область), скаржиться, що місцева влада не визнає підсумки конкурсу, і вирішило звертатись зі скаргою на Нацраду до Президента України та Генерального прокурора. Про це йдеться у повідомленні радіостанції у Facebook.

Згідно з повідомленням, місцева влада організувала 19 лютого збори в приміщенні адміністрації, на яких голова Гайсинської районної держадміністрації Владислав Уткін та редакторка комунального радіомовлення Людмила Воронова звинуватили Нацраду в зловживаннях і підтасовках результату конкурсу. При цьому Уткін повідомив, що бере участь у заході не як голова РДА, а як рядовий гайсинчанин.

На зборах у приміщенні адміністрації в робочий час зібрались працівники бюджетної сфери, представники громадських організацій міста, окремі депутати районної та міської рад, керівники місцевих партій, голови районної держадміністрації, районної та міської рад, повідомляє редакція.

Темою зборів стало те, що 15 лютого в конкурсі на вільну радіочастоту перемогло приватне підприємство “Медіа Дністер” з концепцією громадського мовлення Гайсина. У конкурсі також брали участь, але програли, комунальна Гайсинська районна редакція радіомовлення, яка нині здійснює мовлення на хвилі 71,27 МГц, та приватна ТРК “Тодор” із Ладижина, яка транслює ХІТ-ФМ на хвилі 101,1 МГц.

Як зауважує Радіо Лада 101,6 МГц, під час конкурсу ПП “Медіа Дністер” також задекларувало готовність випускати у своєму ефірі передачі комунальної радіоредакції, яку очолює Людмила Воронова.

Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення на підставі поданих документів та представлених концепцій ухвалила рішення визнати ПП “Медіа Дністер” переможцем конкурсу на отримання ліцензії на мовлення з використанням частоти 101,6 МГц у м. Гайсині Вінницької області. Новий гайсинський мовник здійснюватиме мовлення з позивним “Лада”.

“Але як стало зрозуміло з виступів голови РДА В. Уткіна та редактора комунального радіомовлення Л. Воронової, таке рішення не влаштовує місцеву владу. Л. Воронова звинуватила Національну раду в зловживаннях і підтасовках результату конкурсу. Тому вирішили звертатись до Президента України та Генерального прокурора зі скаргою на Нацраду”, – йдеться у повідомленні.

Також, зазначає Радіо Лада 101,6 МГц, на зборах було заявлено, що “команда нового мовника не є професійною та достойною, припустились до публічних звинувачень і принижень гайсинчан, які брали участь у фокус-групі щодо створення нових радіопередач”. При цьому, зауважує радіостанція, керівнику Радіо Лада Ігорю Шевченку слова для виступу не надали.

“Це якийсь театр абсурду, – прокоментував ситуацію Ігор Шевченко. – Перед початком зборів я підійшов до голови РДА з метою прояснити окремі моменти, але почув, що я запізнився на 54 роки і один тиждень (це вік В. Уткіна)… у приміщенні перед загалом він також повторив цю фразу. Слова не надали, причину Уткін заявив чітко і ясно: “Ви потрапили на чуже весілля, вам слова не дадуть, ви тут ніхто, треба було спочатку домовлятись зі мною, а тепер ваше місце в тій кав’ярні, де ви засідали…”

Ігор Шевченко розповів, що 3 лютого в Гайсині у кав’ярні дійсно була зібрана фокус-група у формі дискусії, на яку були запрошені гайсинчани. За його словами, на зустрічі обговорювали те, яке радіо вони хотіли б почути в Гайсині, які теми передач, музичний репертуар їх цікавить. Як результат було вирішено створити в Гайсині міську радіостанцію у форматі громадського мовника.

6 лютого підприємство “Медіа Дністер” підписало Меморандум про створення радіостанції, згідно з цим меморандумом він взяв зобов’язання створити робочі місця для гайсинчан, провести більш широкі обговорення із громадськими організаціями міста та активною громадськістю з метою створення громадської ради незалежного мовника та залучення гайсинчан до творення радіопередач. “Але така демократичність мабуть не сподобалась місцевому очільнику району”, – сказав Ігор Шевченко.

ІМІ звернувся за коментарем щодо цієї ситуації до Владислава Уткіна, але в його приймальні повідомили, що він перебуває на офіційних заходах з нагоди Дня Героїв Небесної Сотні.

Нагадаємо, 15 лютого Національна рада з питань телебачення та радіомовлення визначала переможців третього конкурсу на розвиток місцевого мовлення із використанням вільних радіоканалів у Вінницькій, Волинській, Івано-Франківській, Львівській, Сумській, Хмельницькій і Чернігівській областях.

Частоту 101,6 МГц у місті Гайсині виграло ПП “Медіа Дністер”. На цю частоту також претендували Гайсинська районна редакція радіомовлення і ПП ТРК “ТОДОР” (“Тодор”).

Економічний тиск – 1

1.Головред “Ратуші” поскаржився прокуратурі на Садового

02.02.2018 Головний редактор комунальної газети “Ратуша” Микола Савельєв 1 лютого подав до прокуратури Львівської області заяву про скоєння злочину керівником департаменту Львівської міськради “Адміністрація міського голови” Євгеном Бойком та міським головою Львова Андрієм Садовим, звинувативши їх в умисній невиплаті зарплати працівникам газети у січні 2018 року, повідомляє ZIK.

“До написання заяви призвело те, що Є. Бойко за вказівкою Садового не підписав план бюджетного фінансування газети “Ратуша”, посилаючись при цьому на ухвалу сесії міської ради від 25 січня 2018 року”, – пояснив виданню Савельєв.

У заяві до прокуратури головред зазначає, що впродовж січня 2018 року Євген Бойко “грубо порушує чинне законодавство, навмисне не підписуючи план використання бюджетних коштів на 2018 рік для львівського комунального підприємства газети “Ратуша”.

“Це вже призвело до невиплати авансу за січень 2018 року і відповідних несплат у бюджет, нарахувань на заробітну плату у терміни, передбачені чинним законодавством. Ці дії Євген Бойко скоює за вказівкою свого прямого керівника, міського голови Львова Андрія Садового, тому відповідальність за цю бездіяльність (поза всяким сумнівом) є солідарною. Такі дії з боку самого Садового ми вважаємо відвертим тиском на пресу, оскільки чиновник Садовий неодноразово висловлював свої критичні зауваження щодо наших публікацій і вже неодноразово робив дії, які перешкоджали роботі муніципальної газети “Ратуша” і призводять до систематичних та грубих порушень Кодексу законів про працю”, – йдеться у заяві Савельєва.

Він нагадав також, що 25 січня 2018 року депутати проголосували про перетворення КП “Редакція газети ЛМР “Ратуша” в ТзОВ. Проте, наголосив Савельєв, сесія не голосувала за жодне обмеження чи скорочення фінансових видатків на КП “Ратуша” на 2018 рік.

Також він додав, що редакція газети домагатиметься і скасування згаданої ухвали сесії в суді, оскільки роздержавлення комунальних та державних ЗМІ мало завершитися в грудні 2018 року.

У свою чергу, в.о. директора департаменту “Адміністрація міського голови” Євген Бойко повідомив, що всі працівники “Ратуші” отримуватимуть зарплату допоки триватиме перетворення у ТзОВ “Львівська газета “Ратуша”, відповідно до ухвали, прийнятої під час сесії Львівської міської ради 25 січня.

“Прошу не маніпулювати інформацією щодо виплати зарплати працівникам КП “Редакція газети Львівської міської ради “Ратуша”. Всі працівники газети отримуватимуть зарплату, відповідно до чинного законодавства, до закінчення роботи ліквідаційної комісії”, – сказав Бойко.

Як повідомляв ІМІ, 25 січня Львівська міська рада ухвалила рішення про перетворення газети “Ратуша”, яка є друкованим органом міськради, з комунального підприємства у товариство з обмеженою відповідальністю. Ухвала набирає чинності 1 березня. Головний редактор “Ратуші” Микола Савельєв наголосив, що ухвала є незаконною.

17 листопада 2017 року виконком Львівської міськради відмовився надавати кошти на підвищення зарплатні працівникам комунальної газети “Ратуша”. Своє рішення члени виконкому мотивували тим, що в газеті не вдалося провести аудит. За інформацією міськради, у 2017 році на комунальне підприємство “Редакція газети ЛМР “Ратуша” було виділено 1,435 млн грн.

22 грудня 2017 року виконавчий комітет Львівської міськради виділив 141,7 тис. грн на підвищення зарплати працівникам комунальної газети “Ратуша”. Виділенню коштів газеті передувала її аудиторська перевірка.

Зараз газета “Ратуша” проходить процес перетворення з комунального видання на комерційне. У березні 2016 року трудовий колектив “Ратуші”, засновником якої є Львівська міськрада, ухвалив рішення про роздержавлення. Після цього депутати ЛМР ухвалили рішення про вихід міськради зі складу співзасновників.

Інтернет-тиск

Кіберзлочини – 1

1.Миколаївському журналісту зламали gmail-акаунт

11.02.2018 Миколаївський журналіст Андрій Лохматов повідомляє про злам його електронної скриньки на gmail невідомими 11 лютого. Про це він повідомив ІМІ.

Як розповів Андрій, йому двічі протягом години, між 21.00 та 22.00, надійшло повідомлення системи сповіщення Gmail про вхід в його акаунт з нового пристрою – з Миколаєва та Києва.

“Коли я вчора побачив (вхід в його акаунт – ред.), то я перший раз змінив пароль, але через десять хвилин знову його ламають. Я вдруге змінив пароль на інший, і поки що тиша”, – розповів Лохматов. Якихось дій після зламу акаунту він в пошті не помітив. “Дій, щоб щось видалено чи прочитано, не бачу”, – сказав він.

Останнім часом Андрій Лохматов займався темами, пов’язаними з діяльністю керівництва Миколаївської облдержадміністрації. “Останнім часом я писав та знімав достатньо критичні сюжети, переважно про голову Миколаївської ОДА та його оточення, – сказав він. – Я не хочу прямо пов’язувати, даних для цього у мене як таких немає, щоб прямо стверджувати. Тому тут просто буде доречно зіставити факти, що займався саме цими темами, а не якимись іншими”.

Як повідомляв ІМІ, у січні 2018 року миколаївські журналісти Тетяна Локацька та Андрій Лохматов заявили про тиск з боку голови Миколаївської облдержадміністрації Олексія Савченка на місцеві медіа та журналістів, що пишуть про нього критичні матеріали.

31 січня 2017 року миколаївські журналісти поскаржились на те, що новий голова Миколаївської обласної державної адміністрації Олексій Савченко взагалі не дає коментарі чи інтерв’ю та ігнорує кореспондентів.

27 квітня 2017 року у Миколаєві під час засідання обласної ради чоловік, який постійно супроводжує голову Миколаївської облдержадміністрації Олексія Савченка і якого називають його охоронцем, напав на кореспондента телеканалу “Інтер” Кирила Ющишена та відібрав у нього мобільний телефон. До Ющишена, поки він знімав засідання облради, підійшов чоловік, схопив його за руку та відштовхнув з місця, де він стояв.

Центральний районний відділ поліції Миколаєва закрив кримінальне провадження за фактом перешкоджання законній професійній діяльності журналіста телеканалу “Інтер” Кирила Ющишена через тиждень після відкриття.

У серпні 2018 року голова Миколаївської обласної державної адміністрації Олексій Савченко заявив журналістці інтернет-видання “НикВести” Юлії Акімовій, що не буде рівно місяць з нею спілкуватись через запитання, що стосується діяльності міського голови Олександра Сєнкевича. Журналістка запитала голову ОДА про те, як він реагує на те, що комунальне підприємство Миколаївської міської ради “Миколаївводоканал” замовило послуги колекторської фірми, щоб “вибивати” з громадян борги за воду. На це Савченко відповів тим, що місяць не буде з нею спілкуватися.

Юридичний тиск

Інші види юридичного тиску – 4

1.СБУ відкрила справу проти ведучого 1+1

01.02.2018 СБУ відкрила кримінальне провадження щодо ведучого Олександра Дубінського за вимогою першого заступника секретаря РНБО Олега Гладковського. Про це йдеться у відповіді СБУ на офіційний запит телеканалу, повідомляється на сайті телеканалу “1+1”.

Згідно з інформацією, СБУ зареєструвала кримінальне провадження за статтею 259 КПК (“Завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення або пошкодження об’єктів власності”).

Як зазначає канал, 31 січня вони отримали відповідь СБУ на офіційний запит Студії 1+1, у якому підтверджується, що звернення від Гладковського дійсно надходило до правоохоронних органів.

“Однак СБУ зареєструвала кримінальне провадження не за статтею “Державна зрада”, як зазначалося у листі заступника РНБО, а за статтею 259 КПК, побачивши в результатах журналістського розслідування ведучого 1+1 завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян, що, на наш погляд, фактично є звинуваченням журналіста у тероризмі. Зі свого боку, ми не розуміємо, які саме дії Олександра Дубінського та на яких підставах можуть бути кваліфіковані як “завідомо неправдиве повідомлення про підготовку вибуху, підпалу або інших дій, які загрожують загибеллю людей чи іншими тяжкими наслідками”, – зазначає редакція.

Студія “1+1 медіа” заявляє, що обурена діями слідчих органів, які, на її погляд, “стають інструментом зведення рахунків людей, що знаходяться при владі”.

Телеканал “1+1” звертається до всіх відповідних органів із вимогою забезпечити безперешкодне та безпечне ведення журналістської діяльності в Україні.

“Ми опублікували документи, які підтверджують, що пан Гладковський веде бізнес в Росії, не зважаючи на те, що він є державним чиновником, відповідальним за оборону, закупівлю та продаж зброї і має доступ до державної таємниці. У нормальній ситуації всі ці документи, які ми опублікували про його діяльність – про офшорні схеми, незаконне збагачення, закупівлю автомобілів в Росії, які у нас продаються під виглядом чеських машин, – мають стати підставою для розслідування правоохоронними органами”, – зазначив Олександр Дубінський.

Канал нагадує, що заступник РНБОУ Олег Гладковський звернувся до СБУ з вимогою розпочати кримінальне провадження із звинуваченням Олександра Дубінського у державній зраді, базуючись на його журналістському розслідуванні, у якому йдеться про те, що перший заступник голови РНБО України займається бізнесом в Росії і проводить офшорні операції.

Як зазначає канал, Олег Гладковський є найближчим другом та партнером Президента України Петра Порошенка. У своєму розслідуванні Олександр Дубінський доводить, що гроші, зароблені в Україні, через кіпрські офшори інвестуються в російські “доньки” корпорації “Богдан”. Усі компанії належать чиновнику Гладковському – тоді ще Свинарчуку. Прізвище він змінив після перемоги Петра Порошенка на виборах, тоді ж отримав державну посаду – став першим заступником секретаря РНБО. Паралельно зі зміною свого статусу Гладковський маскує свої російські компанії.

Як повідомляв ІМІ, 29 січня телеканал “1+1” заявив, що перший заступник секретаря РНБО Олег Гладковський, який відповідає за експорт озброєнь, має намір притягнути до відповідальності ведучого програми “Гроші” Олександра Дубинського, чиє журналістське розслідування прирівняв до державної зради. У розпорядженні телеканалу опинився нібито лист Гладковського до голови СБУ, в якому він просить притягнути Олександра Дубинського до кримінальної відповідальності. Приводом для звернення до СБУ стала серія публікацій “І рибку з’їсти і в РНБО сісти”, оприлюднених на сайті Дубинського dubinsky.pro, де висловлюються підозри щодо співпраці пана Гладковського з російськими спецслужбами.

У Службі безпеки України повідомили, що звернення першого заступника секретаря РНБО Олега Гладковського щодо нібито вчинення журналістом-розслідувачем Олександром Дубинським дій із ознаками державної зради розглянуть в установленому порядку.

2. Черкаський прокурор поскаржився в поліцію на журналіста, який написав про його статки

05.02.2018 Черкаський відділ поліції ГУНП в області відкрив стосовно журналіста місцевого інтернет-видання “Кропива” Олександра Безпрозванного кримінальне провадження після публікацій про статки заступника начальника відділу управління прокуратури Черкаської області Олександра Кожушка. Провадження відкрито за заявою Кожушка, який вважає, що журналіст поширив конфіденційну інформацію щодо нього. Про це повідомляється на сайті видання.

Мова йде про публікації – від 18 вересня 2017 року “Для збереження заощаджень прокурор обрав солідний антикваріат” та від 9 листопада 2017 року “Золотий” прокурор, у розквіті сил, відсудив підвищення пенсії по інвалідності”. Згодом за ними навіть вийшов сюжет на телеканалі “Інтер”.

До редакції надійшло звернення Черкаського відділу поліції, датоване 4 січня, у якому повідомлялося, що кримінальне провадження відкрито 16 грудня 2017 року та внесено до єдиного державного реєстру досудових розслідувань за номером 12017251010010040.

Інкриміноване правопорушення кваліфіковане за ч. 1 ст. 182 Кримінального кодексу України (“Порушення недоторканності приватного життя”). У зверненні слідчий просить підтвердити, що Олександр Безпрозванний є співробітником видання “Кропива”.

Як пише редакція, з власних джерел їм вдалося отримати витяг з кримінального провадження. Згідно з витягом, провадження відкрито за заявою Кожушка. Прокурор вважає, що в публікації від 18 вересня 2017 року було поширено конфіденційну інформацію щодо нього.

“Відзначимо, що вся інформація видання стосовно прокурора Кожушка зібрана з відкритих джерел (декларацій, реєстру судових рішень, особистої сторінки прокурора в соцмережіФейсбук)”, – зауважує редакція.

В коментарі ІМІ Олександр Безпрозванний повідомив, що він зробив щодо прокурора декілька публікацій і вони зроблені на основі декларацій посадовця і з реєстру судових рішень.

“Суть така: було декілька публікацій по цьому прокурору. Статті зроблені на основі його декларацій, реєстру судових рішень, і навіть був сюжет наприкінці листопада на “Інтері” на основі моїх матеріалів. А потім я дізнався, що у грудні відкрили справу, а дізнався про це лише на початку січня, коли прийшов запит з Черкаського відділу поліції, вони просили підтвердити, що я є співробітником сайту “Кропива”. Хоча ця інформація є в реєстрі фізичних і юридичних осіб, але запит був. Тоді я взнав, що справа відкрита і за якою статтею”, – розповів журналіст.

Проте Безпрозванного на допити не викликали, а прокурор не звертався стосовно матеріалів про нього.

“Щодо ходу розслідування справи – я телефонував слідчому. Він пояснив мені, що він на лікарняному і сам мені зателефонує. Але після того пройшло вже два тижні і мені ніхто не телефонував”, – зазначив журналіст, додавши, що надсилатиме запит до ГУНП в області щодо стану розслідування його справи.

3. Журналісту “Страна.ua” вручили повістку до військкомату. Він пов’язує це з роботою у виданні

06.02.2018 Журналісту інтернет-видання “Страна.ua” Кирилу Малишеву представники військкомату вручили 2 лютого повістку прямо на іспиті в Харківському національному університеті ім. Каразіна. Про це журналіст повідомив на своїй сторінці у Facebook, повідомляє “Страна.ua”.

За його словами, все відбулося на іспиті з української літератури ХХ століття.

“Я попросився вийти в коридор, де мене вже пасли двоє молодих людей. – Кирило Миколайович? – На жаль, саме в цей момент сказати “ні” розуму у мене не вистачило. – Вам тут повісточка до військкомату”, – повідомив Малишев.

“Знайти мене в Харкові непросто – живу на два міста, а в першій столиці буваю і зовсім набігами. Було очевидно, що хлопці точно знали, де і коли я з’явлюся. Спрацювало прослуховування телефону або просто провели роз’яснювальну роботу з деканатом – не має значення. А ось що дійсно цікаво: чи всіх призовників так ось майстерно виявляють, задіюючи “агентуру” і спецзасоби?” – зазначив журналіст.

За його словами, такий підхід пояснюється просто: “Дрібне шкідництво на адресу “Страни” триває. Проблемами з вузом мене “дружньо” лякали ще під час обшуку СБУ в серпні. А з від’їздом Ігоря Гужви до Австрії у хлопців, мабуть, звільнилися руки для інших важливих і масштабних справ. Потрібно ж ці руки хоч кудись дівати, вірно? Не все ж вбивць по нерозкритим “висякам” ловити”.

Редакція нагадує, що раніше влітку під час обшуку будинку у Кирила Малишева співробітники СБУ намагалися схилити журналіста до співпраці.

“Всю суть нашої розмови можна вмістити в короткий діалог:

– Ну навіщо тобі це потрібно?

– Що “це”?

– Ну це … З “Страною”.

– А в чому питання?

– Тобі ще універ закінчувати, є два хвости незакритих (співробітники СБУ добре вивчили моє досьє. – К.М.). А ми можемо допомогти закрити їх, або навпаки. Але ось ми думаємо – навіщо життя молодому хлопцю ламати?

– Ну і вам не хворіти”, – так описав тоді свою розмову зі співробітниками СБУ Малишев.

У коментарі ІМІ Кирило Малишев повідомив, що пов’язує виклик до військкомату з його співпрацею з виданням “Страна.ua”.

Він розповів, що за 3,5 роки, що він вчився в університеті, ніяких звісток щодо прибуття до військкомату не було.

“Наскільки я придатний до служби, не знаю. Військкомат ще медогляд не проводив, останній раз це було ще в 10-11 класі. Та й взагалі за ці 3,5 роки в універі, що я вчився у вузі, від них ніяких звісток не було. Перший раз наш контакт був у п’ятницю (2 лютого – ред.). З іншими студентами не знаю, але, судячи з того, що відбулося, шукали вони конкретно мене”, – сказав журналіст.

Малишев узяв повістку і підписав, з’явитися туди він має 8 лютого. Працівники військкомату, за його словами, представилися, але лише усно, ніяких документів не показували.

Також Кирило повідомив, що його виключили з університету через борги по літній сесії. За його словами, перездавати її він мав якраз після обшуку СБУ, але намагався здати п’ять разів, проте так і не вдалося. “Перездача провалилася, і через це мене і відрахували”, – сказав Малишев.

Журналіст впевнений, що і виклик до військкомату, і неможливість перездати літню сесію пов’язані з його роботою у виданні “Страна.ua”.

“Упевнений, що пов’язано це з моєю роботою. Один ланцюг. Не закривають предмет – приходять в той же день екстрасенси з військкомату і приносять повістку. Ще коли у мене в серпні були обшуки, мені слідчі натякали про це (про роботу у “Страна.ua” – ред.)”, – розповів Кирило Малишев.

4. “1+1 медіа” заявляє, що Нацбанк просить доступ до рахунків співробітників медіахолдингу

08.02.2018 Медіахолдинг “1+1 медіа” заявляє, що отримав запит від Національного банку України з проханням про розкриття інформації про рух на банківських рахунках співробітників “1+1 медіа”. Медіагрупа розглядає цей запит як прямий тиск і спроби політичного переслідування напередодні виборів, повідомляє ТСН.

Запит медіагрупа отримала 8 лютого.

“Сьогодні, 08.02, в нашому розпорядженні опинився запит Національного банку України, адресований в. о. голови правління Приватбанку з проханням про розкриття інформації про рух на банківських рахунках топ-менеджерів, журналістів та ведучих “1+1 медіа”, а також співробітників незалежного продакшену, який виробляє частину контенту для нашої медіагрупи”, – йдеться у повідомленні.

Медіагрупа заявляє, що вкрай стурбована цим документом і бажанням Нацбанку отримати доступ до банківської таємниці декількох десятків співробітників “1+1 медіа”.

Медіахолдинг зазначає, що у них є низка запитань. Зокрема, “відколи банківська таємниця перестала стосуватися співробітників нашої медіагрупи?; якщо дана інформація, як останнім часом прийнято у НБУ, стосується розслідувань щодо ПриватБанку, чи надіслані відповідні запити по ряду інших компаній і клієнтів банку”.

“Чи завершено вже роботу щодо е-декларування всіх українських чиновників, щоб у державних організацій був час займатися фінансовими операціями журналістів, ведучих і менеджерів медіаорганізацій. Хто є ініціатором запиту та чи можна вважати це наступним кроком після спроби не видати каналу ліцензію минулого року, спроби звинуватити в державній зраді ведучого каналу цього року, а також загрози виселення телецентру з офісу на Кирилівській, спрямованої проти нашої медіагрупи?” – зазначає медіагрупа і сподівається отримати відповіді найближчим часом, офіційні запити надіслані у відповідні організації.

8 лютого Національний банк України повідомив, що зробив понад 70 запитів щодо рахунків понад 200 юридичних осіб, а також осіб, які пов’язані або можуть бути пов’язані з ними. Тож оприлюднений “1+1 медіа” запит до Приватбанку щодо рахунків співробітників медіахолдингу НБУ назвав “спробою маніпуляції громадською думкою з метою тиску на Національний банк та впливу на хід розслідування шахрайських дій в ПАТ КБ “Приватбанк” до націоналізації”.

У “1+1 медіа” повідомили, що Національний банк України (НБУ) у запиті до Приватбанку, в якому просив доступ до рахунків співробітників холдингу, використав несправжні прізвища топ-менеджменту та телеведучих. “1+1 медіа” вимагає від НБУ роз’яснень причин та логіки формування таких списків. Про це йдеться у заяві медіагрупи на відповідь НБУ щодо виявлення ними низки транзакцій з ознаками правопорушень.

“На жаль, відповідь Національного Банку свідчить про те, що державний орган не має жодної обґрунтованої позиції щодо причин перевірки всіх осіб, які зазначені на корпоративному сайті компанії та є міноритарними акціонерами “1+1 продакшн”. Окреме здивування викликає те, що навіть в одному простому запиті центральний державний орган припускається понад 10% помилок та запитує захищенні банківською таємницею дані фізичних осіб на основі корпоративних сайтів компаній та пошукових систем в інтернеті, не намагаючись навіть створити видимість об’єктивного запиту, що ґрунтується хоча б на якійсь попередній перевірці”, – йдеться у заяві медіагрупи.

Медіахолдинг, зокрема, зазначає, що не розуміє, чому у запиті НБУ до Приватбанку зазначені: Вікторія Шульженко, документи якої оформлені на прізвище Левченко; Єгор Гордєєв, який працює під творчим псевдонімом і має інше прізвище; Девід Cтогель, який начебто ніколи не мав рахунків у Приватбанку; Олександр Дубинський, який не має зв’язків із компанією (у “1+1 медіа” працює Олександр Дубінський). Також, як зазначає медіагрупа, у переліку осіб, які потребують перевірки, є Андрій Мальчевський без зазначення якихось детальних ознак. Адже в “1+1 медіа” є три людини з таким ім’ям і прізвищем.

“Ми вимагаємо чіткого роз’яснення причин та логіки формування таких списків, в іншому випадку вважатимемо це фарсом та прямим політичним тиском на журналістів та менеджерів медіахолдингу”, – зазначили у “1+1 медіа”.

Захист свободи слова

Реакція влади на порушення свободи слова – 8

1.Справу щодо охоронця Медведчука, який перешкоджав “Схемам”, направили до суду

01.02.2018 Київська місцева прокуратура №9 скерувала до суду обвинувальний акт щодо працівника охоронного агентства за фактом перешкоджання законній професійній діяльності журналістів програми “Схеми” 7 листопада 2017 року біля VIP-терміналу аеропорту “Київ”. Про це повідомляється на сайті прокуратури міста Києва.

Охоронцю інкримінується 171 стаття Кримінального кодексу України, йому оголошено про підозру.

“Група осіб, котрі, як встановлено, є працівниками однієї з приватних охоронних компаній, вчиняли активні дії щодо перешкоджання журналістській діяльності знімальної групи програми “Схеми”. Вказані дії вчинялися охоронцями, незважаючи на пред’явлені журналістами посвідчення, використання ними спецодягу та попередження про недопустимість перешкоджання представникам ЗМІ під час здійснення ними законної  професійної діяльності”, – повідомляє прокуратура.

Також прокуратура зазначила, що матеріали щодо інших осіб, які можуть бути причетними до вказаного правопорушення, виділені в окреме кримінальне провадження, досудове розслідування у якому триває.

У коментарі Радіо Свобода директор департаменту комунікації МВС України Артем Шевченко нагадав, що провадження за частиною 1 статті 171 (“Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів”) розслідував слідчий Солом’янського відділу Національної поліції в Києві.

“Загалом за 2017 рік поліцією завершено розслідування і направлено до суду 15 обвинувальних актів за цією статтею Кримінального кодексу і три провадження за статтею 345-1 (“Погроза або насильство щодо журналіста”). За цими провадженнями 17 особам повідомлено про підозру”, – сказав Шевченко.

Як повідомляв ІМІ, у грудні 2017 року правоохоронці оголосили підозру 41-річному донеччанину, який перешкоджав законній діяльності журналістів 7 листопада на території київського аеропорту.

7 листопада 2017 року охоронці лідера організації “Український вибір” Віктора Медведчука напали на знімальну групу програми “Схеми” біля VIP-терміналу аеропорту “Київ” поблизу Жулян.

За фактом нападу прокуратура Києва почала кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 171 (“Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів”) КК України.

2. До суду передано справу про напад беркутівців на журналістів Громадського – Нацполіція

01.02.2018 До суду скеровано кримінальне провадження про напад представників підрозділу “Беркут” на журналістів Громадського телебачення Настю Станко та Костянтина Реуцького, який стався у січні 2015 року на посту ДАІ Пісочин під Харковом. Про це 1 лютого повідомив заступник начальника Головного слідчого управління Нацполіції Руслан Дударець на засіданні Ради з питань захисту професійної діяльності журналістів та свободи слова в Україні, що відбулося в Адміністрації Президента, повідомляє “Детектор медіа”.

“До суду направлено провадження щодо працівників “Беркуту”, які стояли на блокпосту, у яких виник конфлікт з представниками Громадського телебачення”, – повідомив представник Нацполіції.

Нагадаємо, 29 січня 2015 року колишні співробітники “Беркуту” Гончаренко, Костюк та Ріяко зупинили журналістів Анастасію Станко та Костянтина Реуцького на посту ДАІ Пісочин під Харковом для перевірки документів, коли ті поверталися з відрядження із зони бойових дій.

Костянтин Реуцький, луганський правозахисник і журналіст інтернет-видання informator.lg.ua і Громадського ТБ, який висвітлює події в зоні АТО, був побитий екс-“беркутівцями”, співробітниками МВС.

У Реуцького вилучили фотоапарат, з допомогою якого він знімав відеорепортажі в Дебальцевому, Попасній, Маріуполі (Донецька область), також на камері могли бути зафіксовані деталі злочину працівників МВС. Згодом камеру підкинули назад у машину, але без карти пам’яті.

Свідками нападу були журналістка Громадського ТБ Настя Станко, яку міліціонери штовхали, та журналіст польського видання “Критика політична” ПавелПеньонжек.

Костянтин Реуцький звернувся до міліції із заявою про напад. Харківська міліція почала службову перевірку за фактом інциденту. Міліціонерів, які несли службу на блокпосту, було відсторонено від виконання службових обов’язків на час з’ясування всіх обставин події, але згодом вони повернулися до виконання своїх обов’язків.

Водночас у міліції стверджували, що Костянтин Реуцький сам упав на землю, хоча журналісти Настя Станко і ПавелПеньонжек, які були свідками інциденту, повідомили, що Реуцького скрутили і кинули на землю.

30 січня 2015 року прокуратура Харківської області розпочала досудове розслідування за фактом нічного інциденту на посту ДАІ у селі Пісочин між працівниками міліції та представниками ЗМІ.

Водночас радник міністра внутрішніх справ, народний депутат Антон Геращенко не тільки стверджував, що конфлікт стався з вини журналістів, але й заявив, що буде клопотати перед керівництвом МВС про нагородження трьох працівників Харківського загону міліції, колишніх “беркутівців”, які 28 лютого 2015 року затримали автомобіль з двома військовослужбовцями одного з добровольчих підрозділів, що незаконно перевозив зброю.

3 березня журналістка Громадського ТБ Анастасія Станко звернулась до очільника МВС Арсена Авакова з вимогою звільнити і притягнути до кримінальної відповідальності правоохоронців, колишніх співробітників “Беркуту”, які на посту ДАІ в селі Пісочин Харківської області напали на групу, в якій були журналісти і правозахисник.

У лютому 2017 року Апеляційний суд звільнив з-під варти колишнього харківського “беркутівця” Віталія Гончаренка, який підозрюється у вчиненні злочинів проти протестувальників на Майдані, а також був одним із організаторів нападу на журналістів Громадського ТБ 29 січня 2015 року.

3. Відкрито справу за 171 ст. щодо депутата, який забрав диктофон у журналіста

05.02.2018 Прокуратура Запорізької області розпочала 5 лютого кримінальне провадження за фактом перешкоджання законній професійній діяльності запорізького журналіста з боку депутата Запорізької міської ради, який під час пленарного засідання сесії міськради відібрав у журналіста диктофон і знищив аудіозапис. Про це повідомляється на сайті прокуратури області.

Прокуратура внесла до ЄРДР відповідні відомості та розпочала кримінальне провадження за ч. 1 ст. 171 (“Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів”) КК України, реагуючи на публікацію журналістів одного із запорізьких інтернет-видань у Facebook.

“Як зазначив потерпілий – журналіст одного з запорізьких інтернет-видань, один з депутатів Запорізької міської ради на першому пленарному засіданні 25-ї сесії Запорізької міськради відібрав в даного представника ЗМІ диктофон та витягнув з нього батарейки, тим самим знищивши аудіозапис, чим перешкоджав його професійній діяльності”, – повідомляє прокуратура.

Наразі правоохоронці ведуть досудове розслідування та встановлюють всі обставини зазначеної події.

Як повідомляв ІМІ, 31 січня у Запоріжжі під час сесії Запорізької міської ради депутат Олександр Ніколаєнко без дозволу забрав диктофон редактора місцевого порталу “Акцент” Олександра Чубукіна, витягнувши з нього елементи живлення.

4. До суду передано справу про перешкоджання журналістам “Магнолії-ТВ”

07.02.2018 Київська місцева прокуратура №6 завершила досудове розслідування та скерувала до суду обвинувальний акт стосовно місцевого мешканця, який перешкоджав знімальній групі телекомпанії “Магнолія-ТВ” здійснювати професійну діяльність. Про це повідомляється на сайті прокуратури міста Києва.

Досудове слідство встановило, що 25 грудня 2017 року журналіст та оператор вказаної телекомпанії отримали інформацію про ДТП з можливими постраждалими,  що сталося на мосту по бульвару Дружби Народів у Києві.

“Прибувши на місце, оператор почав проводити відеозйомку з метою подальшого висвітлення вищевказаної події. У цей час до знімальної групи підбіг учасник ДТП. Схопивши журналістку, чоловік силою вихопив з її руки мікрофон та викинув його з шляхопроводу вниз на дорогу”, – повідомляє прокуратура.

За результатами розслідування зловмиснику оголошено підозру у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 171 (“Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів”) Кримінального кодексу України.

Обвинувальний акт скеровано до Печерського районного суду м. Києва для розгляду по суті.

Як повідомляв ІМІ, 25 грудня 2017 року у Києві невідомий чоловік напав на журналістку телекомпанії “Магнолія-ТВ” Анастасію Березій на місці ДТП під час оформлення аварії патрульними поліцейськими. Чоловік відібрав у неї мікрофон, кинув на землю, потоптався по ньому, а потім кинув його з шляхопроводу вниз на дорогу.

5. За фактом перешкоджання журналістам у Раді відкрито справу за 171 статтею

08.02.2018 Прокуратура міста Києва відкрила кримінальне провадження за фактом перешкоджання народним депутатом Олександром Пономарьовим професійній діяльності журналістів. Про це повідомляється на сайті прокуратури міста Києва.

Відомості внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч. 1 ст. 171 (“Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів”) КК України.

Проведення досудового розслідування доручено слідчим Служби безпеки України, прокуратура міста Києва здійснюватиме нагляд у формі процесуального керівництва.

Як повідомляв ІМІ, 7 лютого в кулуарах Верховної Ради народний депутат з депутатської групи “Воля народу”, колишній член Партії регіонів Олександр Пономарьов вихопив з рук і забрав мобільний телефон у парламентського кореспондента інтернет-видання “Цензор.НЕТ” Івана Марусенка, в той час як журналіст знімав на камеру телефона коментар нардепа.

6. До суду передано справу щодо тітушки, підозрюваного у нападі на журналістів в Одесі у 2014 році

19.02.2018 Прокуратура Одеської області скерувала до суду обвинувальний акт стосовно активного учасника масових заворушень 19 лютого 2014 року поблизу Одеської держадміністрацієї, який підозрюється, зокрема, у перешкоджанні законній професійній діяльності журналістів. Про це повідомляється на сайті прокуратури Одеської області.

Обвинувальний акт щодо вказаної особи скеровано до суду для розгляду по суті.

“Громадянин К. підозрюється в участі у масових заворушеннях, незаконному чиненні супротиву проведенню мирного мітингу та перешкоджанні законній професійній діяльності журналістів. За даними розслідування, 30-річний одесит, який був у групі з числа інших, заздалегідь екіпірованих чоловіків, наявним у нього металевим прутом безпідставно наніс кілька ударів по ногам оператору центрального телеканалу, який здійснював зйомку мирного заходу”, – повідомляє прокуратура.

Також, за даними слідства, він разом з іншими “тітушками” у захисній амуніції, озброєними дерев’яними битами, кийками та відрізками металевих прутів, чинив тиск на шеренги правоохоронців, порушуючи громадський порядок та погрожуючи розправою мирним мітингувальникам і журналістам”. А також громив припарковані поруч мотоцикли громадських активістів.

Загалом, повідомляє прокуратура, під час досудового розслідування у кримінальному провадженні встановлено причетність та наразі статус підозрюваних і обвинувачених мають 9 фігурантів подій поблизу ОДА 19 лютого 2014 року.

Серед них колишній перший заступник голови Одеської обласної державної адміністрації, начальник міліції громадської безпеки ГУМВС України в області, директор одеського санаторію та шестеро спеціально екіпірованих осіб, які безпосередньо здійснювали розгін мітингу та перешкоджали роботі журналістів.

Як повідомляв ІМІ, 19 лютого 2014 року під Одеську ОДА, де відбувався мітинг Євромайдану, було привезено кілька автобусів з тітушками, частина з них була в однакових формах, масках та з битами. Понад 100 невідомих у камуфляжній формі без пізнавальних знаків напали і побили прихильників Євромайдану, а також журналістів, які це знімали.

Тітушки побили оператора 5 каналу Сергія Іщенка під час нападу на мітингувальників-євромайданівців, а також зламали відеокамеру.

Серед десятків побитих – журналісти Укрінформу, “Комсомольської правди”, телеканалу “Нова Одеса”, 5 каналу, Нового каналу, “Думської”, “Репортера”, Першого міського телеканалу. Було розбито три телекамери. Зокрема, постраждали журналісти та оператори каналу “Перший міський” Едуард Шендерович, Ігор Гвоздєв, Микола Покровський, оператор 5 каналу Сергій Іщенко, журналіст “Репортера” Леонід Соболєв, оператор “Інтера” Ігор Мехоношин, оператор Нового каналу Ігор Казанжи, фотокор агенції “Укрінформ” Андрій Новак.

Після цього тітушки втекли в невідомому напрямку. Правоохоронці, що стояли на площі, не намагалися запобігти побиттю журналістів і не перешкоджали втечі молодиків.

11 листопада 2014 року речник одеської міліції Алла Марченко заявила, що одеська міліція розглядала п’ять версій побиття тітушками журналістів та учасників мітингу Євромайдану під стінами Одеської ОДА 19 лютого 2014 року.

26 березня 2015 року заступник прокурора Одеської області Павло Закерничний повідомив, що до масового побиття журналістів і активістів Євромайдану в Одесі під будівлею обладміністрації 19 лютого 2014 року причетний колишній заступник начальника Головного управління МВС України в Одеській області Дмитро Фучеджі. Його було оголошено в розшук.

26 березня 2015 року в Приморському районному суді Одеси відбулося підготовче судове засідання у справі про перешкоджання журналістській діяльності оператору 5 каналу Сергію Іщенку під час мітингу Євромайдану 19 лютого 2014 року біля будівлі Одеської облдержадміністрації.

На лаві підсудних знаходився раніше судимий 24-річний підозрюваний Артур Занфіров, який, за версією звинувачення, у момент масових бійок ударив камеру оператора.

7 грудня 2015 року начальник відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях прокуратури Одеської області Олександр Гольбарт повідомив, що тітушки, які напали учасників Євромайдану та журналістів біля будівлі Одеської обласної адміністрації в лютому 2014 року, втекли з України.

7.За фактом підпалу офісу “Четвертої влади” розпочато розслідування

23.02.2018 За фактом підпалу офісу редакції “Четверта влада” рівненська поліція розпочала досудове розслідування за попередньою правовою кваліфікацією частини 2 статті 194 Кримінального кодексу України (умисного знищення або пошкодження майна шляхом підпалу). Про це повідомляється на сайті Головного управління Національної поліції у Рівненській області.

“За попередньою інформацією невідомий чоловік зайшов до будинку, залишив там дві пластикові пляшки з бензином та підпалив їх. Вогонь побачив  син потерпілого, 37-річного рівнянина, який у цей момент зійшов з другого поверху та відразу кинувся кликати на допомогу”, – повідомляє поліція.

На місці події працювали слідчо-оперативна група, кінологи, вибухотехніки та працівники ДСНС.

Поліцейські розшукують зловмисника та встановлюють усі обставини події.

8.За фактом перешкоджання фотографу в одеському суді відкрито справу за 171 статтею

27.02.2018 Одеська поліція розпочала кримінальне провадження за ч. 1 ст. 171 (“Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів”) Кримінального кодексу України за фактом перешкоджання фотографу “Одеса-медіа” Максиму Войтенку 13 лютого у Київському райсуді Одеси. Про це повідомляється на сайті Головного управління Національної поліції в Одеській області.

Також у поліції повідомили, що в рамках розпочатої службової перевірки буде надана оцінка діям правоохоронців, які перебували на місці події.

Як повідомляв ІМІ, 13 лютого в Одесі колишній очільник одеського осередку “Правого сектору” Сергій Стерненко разом з прибічниками за допомогою погроз та сили змусили фотографа інформаційного агентства “Одеса-медіа” Максима Войтенка залишити залу засідань Київського районного суду Одеси.

Судові позови від журналістів – 2

1.Суд зобов’язав підприємство “Укроборонпрому” надати відповідь на запит журналіста

02.02.2018 Миколаївський окружний адміністративний суд визнав протиправною відмову державного підприємства “Науково-виробничий комплекс газотурбобудування “Зоря-Машпроект” надати інформацію про зарплатні та премії, а також про економічні показники підприємства на запит журналіста “Центру журналістських розслідувань” Ярослава Чепурного. Про це повідомляє “Доступ до правди” з посиланням на сторінку журналіста у Фейсбук.

Згідно з рішенням суду, опублікованим у Єдиному державному реєстрі судових рішень, суд  також зобов’язав “Зорю-Машпроект” надати запитувачеві цю інформацію.

Раніше Чепурной звернувся до підприємства із запитом, у якому просив надати йому публічну інформацію про розмір заробітної плати, преміальних, надбавок та матеріальної допомоги, яку отримали посадові особи керівного складу відповідача (керівник, всі заступники керівника, головний бухгалтер, керівники структурних підрозділів) у період з січня 2016 р. до квітня 2017 р., за кожною посадовою особою окремо, без зазначення прізвища, ім’я та по батькові.

Також позивач просив надати інформацію про фінансово-економічні показники відповідача, а саме:

– дохід від реалізації продукції тис. грн, станом на кінець 2015-2016 рр.;

– чистий дохід від реалізації продукції тис. грн, станом на кінець 2015-2016 рр.;

– валовий прибуток тис. грн, станом на кінець 2015-2016 рр.;

– інші операційні доходи тис. грн, станом на кінець 2015-2016 рр.;

– чистий прибуток тис. грн, станом на кінець 2015-2016 рр.;

– необоротні активи тис. грн, станом на кінець 2015-2016 рр.;

– оборотні активи тис. грн, станом на кінець 2015-2016 рр.;

– середньооблікова чисельність працівників, станом на кінець 2015-2016 рр.;

– середня заробітна плата грн, станом на кінець 2015-2016 рр.;

– сплачено загальнодержавних і місцевих податків та зборів тис. грн, станом на кінець 2015-2016 рр. (а. с. 14-16).

Відповідач надав позивачу відповідь, у якій зазначив, що він не є розпорядником інформації, бо не отримував фінансування з бюджетів, що є передумовою для віднесення його до категорії розпорядків інформації щодо використання бюджетних коштів. Проте зауважив, що він є державним комерційним підприємством, заснованим на державній власності та переданим в управління державного концерну “Укроборонпром”.

У своєму рішенні суд зазначив, що статутний капітал відповідача був сформований за рахунок бюджетних коштів, а факт ненадання коштів з бюджету відповідачем не доведено.

“З урахуванням цих обставин суд приходить до висновку про те, що відповідач помилково дійшов висновку про відсутність у нього статусу розпорядника коштів”, – йдеться у рішенні суду.

Стосовно інформації про заробітну плату посадових осіб, відповідач зазначив, що така інформація міститься у відкритому доступі на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції і позивач може ознайомитись із відповідними деклараціями.

Однак суд зауважив, що відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, вважається неправомірною відмовою в наданні інформації.

2.Черкаський суд зобов’язав комунальників надати журналісту інформацію про зарплати

09.02.2018 Соснівський районний суд м. Черкаси виніс рішення на користь позивача та зобов’язав розпорядника надати на запит журналіста “Громадського телебачення Черкаси” інформацію про заробітну плату працівників комунального підприємства “Соснівська служба утримання будинків” Черкаської міської ради. Таке рішення суд ухвалив 18 січня 2018 року, повідомляється на сайті Центру демократії і верховенства права.

Позивачем у цій справі є черкаський журналіст, який надіслав запит до комунального підприємства та попросив надати йому інформацію про розмір заробітної плати і премій, нарахованих директору, заступнику директора та всім штатним працівникам комунального підприємства.

Комунальне підприємство відмовило у наданні інформації, пославшись на конфіденційність такої інформації та відсутність згоди на розголошення персональних даних. Розпорядник стверджував: зарплати виплачуються із коштів, отриманих від господарської діяльності – а тому вони не можуть вважатись бюджетними коштами. Відповідно, запитувана інформація не є публічною і КП не має обов’язку її надавати.

Розглянувши справу, суд першої інстанції дійшов висновку, що виплата заробітної плати працівників “Соснівської служби утримання будинків” здійснюється за рахунок бюджетних коштів, тому підприємство зобов’язане надати інформацію на запит.

Крим – 1

1.Кримський журналіст повідомив, що його побив невідомий

01.02.2018 Кримський журналіст видання “Примечания” Євген Гайворонський повідомив, що в центрі Ялти 1 лютого на нього напав невідомий. Про це він розповів Крим.Реалії.

За словами журналіста, інцидент стався на вулиці Севастопольській біля санаторію ЧЧФ.

“Я йшов вулицею і відчув за спиною якийсь рух. Не встигнувши повернутися, я отримав удар ногою в спину і впав на землю. Нападник почав завдавати ударів по спині й голові, вигукуючи образи на мою адресу. Все сталося дуже швидко, і нападник зник у провулку, мабуть злякавшись перехожих. Я відразу звернувся в поліцію і написав заяву щодо цього інциденту”, – розповів Гайворонський.

Журналіст уточнив, що вважає замовником цього нападу ялтинського девелопера Дмитра Тюкаєва, “бізнесу і порушень закону якого” він присвятив кілька журналістських розслідувань.

“Тим більше що голос нападника видався мені знайомим – людина зі схожим голосом раніше телефонувала мені в січні й повідомляла, що йому заплатили гроші, щоб мене покалічити”, – розповів Гайворонський.

Гайворонський стверджує, що конфлікт між ним і Дмитром Тюкаєвим виник наприкінці жовтня 2017 року, коли у виданні “Примечания” вийшла стаття про забудову курортного селища Гаспра. Журналіст вказував, що фірми девелопера забудовують селище з порушеннями закону, після чого на адресу Гайворонського нібито стали надходити погрози від невідомих осіб. Журналіст повідомляє, що у відділі поліції на його заяви не реагували і відмовляли в порушенні кримінальної справи.

Як пише видання, публічних коментарів Дмитра Тюкаєва з цього приводу немає. Кримське управління МВС Росії поки не повідомляє про цей інцидент.