Серед досліджуваних ЗМІ джинси не було виявлено у чотирьох виданнях – “Українська правда”, “Ліга”, “Страна”, а також в газеті “Вести”.

Виданням, яке розмістило найбільше джинси у 1-му кварталі 2018 року, став УНІАН. До того ж цікаво, що УНІАН лідирує серед інших досліджуваних ЗМІ з дуже значним відривом (приблизно 70% всіх матеріалів з ознаками замовності в інтернет-ЗМІ були зафіксовані саме на цьому сайті).

У зв`язку з наближенням парламентських і президентських виборів експерти ІМІ прогнозують зростання кількості замовних матеріалів політичного характеру в медіа. “Традиційно кожного разу, коли в Україні стартує підготовка до виборів, ми спостерігаємо збільшення замовних матеріалів мінімум втричі. Переконана, що ці вибори не будуть виключенням. Безумовно, засилля таких матеріалів впливає на усвідомлений вибір громадян, оскільки спотворює уявлення суспільства про політиків та політичну ситуацію в країні в цілому”, –  зазначила експертка ІМІ Олена Голуб.

За інформацією ІМІ, “політичні пропозиції” уже масово посипалися на ЗМІ. Так само деякі ЗМІ почали активно розсилати свої прайси на джинсу. В ІМІ потрапив такий лист з презентацією і прайсами від телеканалу “112”, який, напевно помилково, було надіслано нашим колегам з Центру демократії та верховенства права.

Цікаво, що у листі фальшиві новини, інтерв’ю і статті називають “PR-проявами”. Нижче – скріншот із надісланого прайсу, з якого видно, що новина коштує 300 у.о., стаття – 1200 у.о., а інтерв’ю на сайті 112 каналу вам обійдеться в 1000 у.о.

Судячи з отриманих пропозицій щодо ефірного часу 112-го, гостем студії може стати будь-хто, сплативши 70 тис. грн, а стати “експертом” і прокоментувати щось на 112-му можна, сплативши 45 тис. грн.

ІМІ закликає журналістів та медіа не обманювати свою аудиторію фальшивими новинами, сюжетами і коментарями, поважати самих себе як журналістів і професіоналів і не толерувати джинсу. Адже спотворений джинсою вибір громадян, насправді, негативно впливає і на країну в цілому, і на самі ЗМІ зокрема.

ДЕТАЛЬНІ РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ДЖИНСИ  В ІНТЕРНЕТ-ЗМІ

УНІАН

УНІАН побив рекорд розміщення матеріалів з ознаками замовлення у першому кварталі 2018 року порівняно з іншими досліджуваними ЗМІ. Зокрема, тільки протягом одного тижня моніторингу експерти ІМІ зафіксували на УНІАНі 50 матеріалів з ознаками замовності. Для порівняння, це вшестеро більше, ніж на “Обозревателі”, який посів другу сходинку у рейтингу “джинсовиків”.

Як і раніше, більшість матеріалів з ознаками замовлення на УНІАНі мали іміджевий характер і стосувались діяльності Житомирської та Тернопільської ОДА, зокрема їхніх губернаторів, а також Української православної церкви Московського патріархату. Наприклад:

Із переліку вже видно, що новини про призначення головою ОДА керівника одного з районів або про те, що Степан Барна посів друге місце в рейтингу губернаторів (причому про це йдеться в заголовку!), точно не є новинами загальноукраїнського рівня і не становлять суспільного інтересу.

“Мені важко уявити, щоб журналістів УНІАНу зараз задовольняв рівень їхньої стрічки новин. Я не вірю, що вони не розуміють, що новина типу “Гундич відвідає Радомишильський район” в центральній стрічці новин ганьбить і їх особисто як журналістів і представників “четвертої влади”, – відзначила експертка ІМІ Олена Голуб.

Як і в попередні моніторингові періоди, ціла низка матеріалів у новинній стрічці УНІАНу стосувалась діяльності УПЦ МП. Але цікаво, що цього разу до моніторингу потрапили матеріали і на користь Російської православної церкви як такої, а не її підрозділу в Україні.

Тобто якщо раніше УПЦ МП розміщало матеріали переважно про себе, то зараз розпочинає активно просувати діяльність РПЦ. Це може бути пов’язано з обмеженням автономії УПЦ, пише сайт Релігійно-інформаційної служби України з посиланням на Засідання Священного Синоду УПЦ: “По-перше, Синод УПЦ подякував Архієрейському Собору РПЦ за обмеження автономії УПЦ, що в нинішніх умовах видається нонсенсом.” Проте у відділі релігії Міністерства культури нам цю інформацію спростували і зазначили, що поки про обмеження автономії УПЦ МП говорити зарано.

Серед політиків у матеріалах з ознаками замовлення на сайті УНІАНу фігурував, зокрема, Вадим Рабінович:

У “новинах” політик нарікає на “симуляцію реформ”, вказує на досвід Польщі і запевняє, що стратегія розвитку України є в його партії “За життя”. Рабінович стверджує, що здатний зробити з України “Швейцарію Східної Європи”: “У партії “За життя” є чітке розуміння того, як вийти з усього цього кошмару, що відбувається в країні. Це шлях до сильної, незалежної, нейтральної України за типом “Швейцарії Східної Європи”.

“Обозреватель”

Протягом моніторингового періоду, який припав на січень, на сайті “Обозревателя” було зафіксовано 8 матеріалів з ознаками замовлення, що на цілих 12 матеріалів менше, ніж у четвертому кварталі 2017-го.

Один з матеріалів мав економічне спрямування та стосувався житлового комплексу  Riverside Development, інші 7 матеріалів мали політичний або іміджевий характер.

Решта матеріалів стосувались Романа Насірова, Анатолія Гриценка та інших.

Наприклад, головні меседжі на “Обозревателі” від Гриценка були: здача ядерної зброї Україною була тактичною помилкою; після повернення тимчасово окупованих територій країну “доведеться зшивати”, оскільки, не дивлячись на унітарність України, вона є не однорідною.

На “Обозревателі” були також зафіксовані матеріали на користь голови партії “УКРОП” Геннадія Корбана.

112.ua

На сайті протягом моніторингового періоду вийшло 5 матеріалів з ознаками політичного замовлення, не маркованих жодним чином. Два матеріали стосувалися діяльності партії “Відродження”.

Ще два матеріали мали ознаки замовлення на користь мера Києва Володимира Кличка, та один компліментарний матеріал стосувався виступу лідера Радикальної партії Олега Ляшка на сесії ПАРЄ, цікаво, що  в матеріалі Ляшка називають “українським лідером”: “Украинский лидер предостерег своих коллег от того, чтобы предавать базовые принципы Ассамблеи ради денег”.

“Корреспондент”

На сайті було зафіксовано 3 матеріали з ознаками політичного замовлення, марковані рубрикою “Мнение”, та 1 матеріал економічного спрямування, маркований рубрикою “Спецпроект”, що є неналежним маркуванням реклами.

Всі три політичних матеріали з ознаками замовлення стосувалися лідера “Українського вибору” Віктора Медведчука.

Нагадаємо, що, згідно з частиною 3 статті 9 Закону України “Про рекламу”, реклама має маркуватися словами “Реклама” або “На правах реклами”, особливо коли такі матеріали знаходяться в загальній стрічці новин, оскільки інше маркування може вводити в оману аудиторію цього ЗМІ.

ТСН

Протягом моніторингового періоду у стрічці новин ТСН експерти виявили 4 рекламні матеріали економічного характеру, які були марковані рубриками “Вікно”, “Прес-реліз” та “Партнерський матеріал”, що є неналежним маркуванням. Деякі з цих матеріалів могли би розцінюватися як нативна реклама, якби були відповідно марковані.

Наприклад, матеріал “Де дешевше. Київ” позначений позначкою “Партнерський матеріал”, яка переводить на офіційну сторінку мережі супермаркетів “АТБ”, у самому матеріалі порівнюються ціни на найменування певних товарів у 6 мережах супермаркетів, і найвигідніша цінова пропозиція на ці товари є саме в АТБ.

“Цензор”

На сайті виявлено 3 матеріали з ознаками замовлення, всі мали політичний характер. Матеріали стосувалися мера Києва Віталія Кличка, лідера Радикальної партії Олега Ляшка та губернатора Одещини Максима Степанова.

Виявлені матеріали були компліментарними, а джерелами інформації в них були відповідні прес-служби. Ці матеріали можна було б дотягнути до рівня новин, якби вони були опрацьовані професійними журналістами, але, на жаль, це були просто переставлені прес-релізи.

Укрінформ

Один матеріал у виданні протягом моніторингового періоду мав ознаки замовлення і стосувався діяльності київського міського голови Віталія Кличка: “Кличко у Давосі закликав інвесторів долучатися до інноваційного розвитку Києва”. Джерелом матеріалу є сайт Віталія Кличка, і сам матеріал є компліментарним.

ДРУКОВАНІ ВИДАННЯ

“Сегодня”

Серед друкованих видань найбільше матеріалів з ознаками замовлення було розміщено в газеті “Сегодня”. За тиждень моніторингу на сторінках видання було виявлено 5 матеріалів замовного характеру, усі політичного спрямування. 4 з них мали маркування плашками “Актуально” та “Прямим текстом”, які у вихідних даних видання позначені як рекламні.

Також, згідно з вихідними даними видання, рекламними рубриками є: “Точка зрения”, “Горячая линия”, “Прес-центр”, “Анонс”, PR, “Партнер рубрики”, “Спонсор рубрики”, “Финансовый рынок”, “Открытое письмо”, “Новости компаний”, “Новости регионов”, “Актуально”, “Официально” и др”.

Матеріали у цих рубриках були на користь лідера Радикальної партії Олега Ляшка, Вадима Рабіновича та Голови Одеської ОДА Максима Степанова.

• Вадим Рабинович: Украина должна отказаться выплачивать долги корупционеров
• Ляшко: “Задача ПАСЕ – защитить права человека, а не задабрывать агрессора”
• Битва со стихией

Окрім цих матеріалів, у газеті містилося інтерв’ю Генерального прокурора України Юрія Луценка під назвою “Мы задержали рекордное число коррупционеров”. Журналіст ставив питання на кшталт: “Какие еще поводы для гордости за время роботы в ГПУ?” – і оскільки критичних та гострих запитань не прозвучало, експерти ІМІ оцінили його як такий, що містить в собі ознаки замовлення.

“Факти”

3 матеріали в газеті мали ознаки замовлення. Два матеріали мали економічне спрямування та один – політичне.

Обидва матеріали економічного характеру були розміщенні у вкладці “Здоровье” і просували Інститут мікрохірургії ока (“Сразу после того, как мне заменили хрусталик, зрение вернулось“) та Лікарню №4. Обидва матеріали мали компліментарний характер, і навіть містили адреси вказаних установ. Цитата з останнього матеріалу: “Поэтому всегда важно обращаться к опытному специалисту. Всегда можно проконсультироваться у неврологов нашей больницы №4, которые имеют опыт лечения нейроборрелиозов”.

Один матеріал стосувався діяльності мера Києва Віталія Кличка.

“Газета по-українськи”

Один матеріал у видані було визначено як такий, що містить ознаки замовлення. Це був матеріал економічного характеру про Міжнародний центр нейрохірургії. У матеріалі йшлося про те, що часто закрита біопсія не дає точних результатів, відповідно, варто проводити відкриту біопсію, що, власне, і роблять у вказаній клініці. Наприкінці матеріалу було вказано адреси установи у 3 містах України.

“КП в Украине”

Один матеріал у виданні мав ознаки замовності. Це було інтерв’ю з мером Дніпра Борисом Філатовим, яке було досить компліментарним, не містило гострих запитань, натомість були питання на зразок: “Оправдались ли ваши надежды?”, “У вас есть программа действий на 2018 год?” і т.п.

У газеті “Вести” матеріалів з ознаками замовлення не виявлено.

Моніторинг проводили експерти Інституту масової інформації за підтримки програми У-Медіа Інтерньюз Нетворк у період з 22 по 28 січня 2018 року у десяти всеукраїнських інтернет-виданнях. З методологією моніторингу можна ознайомитись на сайті ІМІ.

IMI