Людмила Березовська: Телеканал іномовлення України цікавий не тільки українській діаспорі
ZIK
Мультимедійна платформа іномовлення України UA|TV на початок 2018-го підготувала низку позитивних інформаційних приводів, зокрема, персональний сайт, континентальне розширення мовлення, декілька прем’єрних проектів та ініціатива безпрецедентного міжнародного партнерства.
Про те, які мовні версії інтернет-сторінки UA|TV очікувати, що таке «Belt and Road», і коли Україна заговорить до світу китайською – у ексклюзивному інтерв’ю з генеральним директором МПІУ UA|TV Людмилою Березовською для IA ZIK
– Канал UA|TV – це частина Мультимедійної платформи іномовлення України, до складу якої входить й інформаційне агентство «Укрінформ». Тривалий час контент каналу тіснився на сайті «Укрінформу». Зараз анонсується поява власного сайту UA|TV. На коли заплановано його запуск? Який принцип відбору контенту для наповнення новоствореного сайту?
– Сайт UA|TV вже працює. У понеділок, 5 лютого, відбувся його офіційний запуск. Наразі функціонують три мовні версії: українська, російська, англійська. Згодом додамо арабську та кримськотатарську. Цими п’ятьма мовами зараз здійснюється мовлення телеканалу UA|TV. Над кожною мовною версією сайту працюють окремі групи людей, і кожна мовна версія сайту орієнтована на інтереси своєї аудиторії. Редакторами кожної мовної версії (саме редакторами, меншою мірою журналістами) є носії мови. Це принципово. Партнерство з «Укрінформом» ми продовжуємо, оскільки є однією концептуальною платформою. Завдання і цілі в нас однакові.
– Сайт «Укрінформу» мовить на семи мовах: українською, російською, англійською, німецькою, французькою, іспанською і навіть китайською. В арсеналі UA|TV – мовлення українською, російською, кримськотатарською, англійською, арабською. Чи плануєте розширювати мовлення каналу саме у мовному діапазоні? Який мовний сегмент є пріоритетним на сьогодні? Чому?
– Мовлення каналу не збільшиться найближчим часом. Нині говоримо п’ятьма мовами на одній частоті. І вже на сьогодні цього забагато для глядача. Щоб не дезорієнтувати тих, хто має таки почути інформацію про Україну, доцільно робити окремі мовні версії. Коли ми будемо до цього готові, то, звісно, це реалізуємо. Великі китайськомовна, іспаномовна аудиторії – це наші далекоглядні плани. Нині основна мета – вийти на 100% англійської мови, на 100% російської мови окремих ефірів.
– В лютому МПІУ запускає новий супутник з променем, який доходитиме до Китаю та Австралії. Чи означає це, що у недалекому майбутньому Ви плануєте мовити й китайською?
– Цієї п’ятниці, 15 лютого, відбудеться засідання Національної ради з питань телебачення та радіомовлення, де розглянуть питання щодо можливості видачі ліцензії на мовлення з цього супутника. Тільки після офіційного дозволу Нацради ми зможемо вийти на новий супутник, який дійсно «досягає» і до Китаю, і до Австралії. Це орієнтовно кінець лютого –початок березня. Як вже говорила раніше, Китай надважливий стратегічно на міжнародній арені. Австралія – традиційно значне представництво діаспори. Повторюся, мовити китайською – це дуже амбітна мрія, яку з часом ми здійснимо. Адже кілька мільярдів населення – занадто велика частина світу, щоб її інформаційно ігнорувати.
– А як щодо прем’єрних проектів. Чи готуєтесь до презентації нових програм про заповідні парки та аграрний сектор України? Можете розповісти детальніше, чим продиктована така тематика?
– Промоція України – одна з основних функцій іномовлення. Ми шукаємо те найкраще, що у нас вже на сьогодні є в країні, те, про що точно можна розповісти вже сьогодні, чим вже сьогодні можна пишатися. Парки й заповідники – саме такі речі. І навіть та інфраструктура, яка не завжди досконала, іноземцями сприймається адекватно. Зараз дуже популярний «зелений» туризм. І потенційні іноземні гості України розуміють, що, можливо, доведеться спати в наметах, що доведеться десь їжу на вогнищі готувати… І це їх влаштовує, їм це цікаво. Проект справді нетривіальний. Допомагає в його підготовці та якісній реалізації Міністерство екології. Майже вся логістика і наукові дані – від Мінекології. Наше – творчість і технічна частина. Аграрний сектор України – приваблива інвестиційна галузь. В нашому проекті ми демонструємо наш потенціал, наші екотехнології, високу якість продуктів. Українська земля – це визнаний бренд. Ми лишень підкреслюємо це.
– UA|TV став учасником, а Ви – ще й членом виконавчого комітету новинного альянсу «Пояс і дорога» (в оригіналі звучить як «Belt and Road NewsAlliance»). Це організація, яка займається обміном відеоконтенту. Що входитиме у Ваші обов’язки як члена виконавчого комітету? Що це дає для UA|TV? Який контент від українського каналу скеровуватимуть до BRNA?
– Ініціатива створення платформи для обміну новинним контентом належала китайському медіа-гіганту CCTV. Нам ця ініціатива видалася привабливою та корисною, відтак у травні 2017-го ДП «МПІУ» разом із національним мовником Китаю виступили співзасновниками «Belt and Road News Alliance». А вже наприкінці листопада 2017-го, коли відбувся офіційний старт цієї платформи, до новинного альянсу «Пояс і дорога» долучилися майже 60 телекомпаній та новинних агентств з Азії, Європи та Латинської Америки. До слова, з європейських телекомпаній членами Альянсу стали державні та приватні телеканали Албанії, Болгарії, Боснії та Герцеговини, Литви, Росії, Румунії, Сербії, Словенії, Хорватії та Чорногорії (повний перелік учасників можна знайти на сайті. Той факт, що ДП «МПІУ» було серед співзасновників BRNA, позбавило нас необхідності сплачувати членські внески, – такий обов’язок стоїть перед новими членами Альянсу. Але це дріб’язок порівняно з тими можливостями, які отримав телеканал іномовлення України. Статут BRNA передбачає обмін відеоматеріалами про національно значущі події поміж його членами. Приміром, якщо наші редактори вважають якусь подію, що розміщена на платформі BRNA у вигляді відеоматеріалу і анотації, цікавою, то ця подія потрапить у наші випуски новин цілком безкоштовно – ми маємо лише адаптувати її під наші мовні версії. І навпаки – відеоматеріали та анотації про події в Україні, презентовані UA|TV, можуть використовувати всі члени Альянсу – чи то телекомпанії, чи то новинні агенції. Іншими словами, у нас з’явилася можливість поширювати інформацію про Україну в ті країни чи частини світу, в яких UA|TV навіть не має супутникового покриття. Більше того, з огляду на те, що більшість учасників BRNA – це національні новинні канали, ми отримали можливість донесення інформації про події в Україні до місцевого глядача, який дивиться новини на своєму національному телеканалі, і що дуже важливо – рідною мовою, – хорватською, монгольською, казахською…
Щодо моїх обов’язків як члена виконавчого комітету «Belt and Road News Alliance», зараз ще зарано про це говорити. Перше засідання виконкому BRNA заплановане на травень цього року. У червні можемо повернутися до цієї теми.
– Поділіться, в яких умовах твориться іномовлення України сьогодні? Чого вистачає/не вистачає – кадрів, технологічних потужностей – для повноцінної реалізації інформаційно-іміджевої політики?
– Ми працюємо винятково в межах фінансування, передбаченого законодавством. Менеджер комерційного каналу може оцінити бюджет UA|TV, як невеликий чи навіть мізерний, особливо якщо зважити завдання, які покладені на МПІУ. Однак ми знаходимо способи гідно виконувати свою місію. Нам дісталася непогана технічна база. Але навіть на сьогодні вона вже застаріла для тих умов, в яких працює сучасне телебачення і які запити в сучасного глядача. Тому, звичайно, поступово оновлюємо технічну базу. Найголовніша наша потреба на цей час – нове приміщення, в якому ми зможемо працювати на повну потужність. В теперішньому нам надто тісно. Новини на всіх 5-ти мовах пишуться в одній студії. І це жахлива черга. Ми не можемо нормально робити гостьові майданчики, долучати експертів, спеціалістів.
Заради того, щоб розповідати про Україну на закордонну аудиторію, до нас переходять з інших телеканалів. Так, за останні п’ять місяців редакцію інформаційного мовлення UA|TV поповнили ведучі, журналісти та редактори зі «112 Україна», «України», «Еспресо», «Каналу 24» та «5 каналу». І це, я вважаю, показник. Водночас ми не «зациклені» на журналістах чи редакторах, вихованих на великих телеканалах. В регіонах працює багато талантів. І ми готові їх залучати. Хороших кадрів бракує повсякчас. Однак ми їх знаходимо. Більше того, часто до нас приходять саме тому, що хочуть долучитися до місії UA|TV– говорити про Україну на весь світ. Тож я впевнена, що всі наші працівники насамперед – патріоти.
– Без перебільшень, Ваша робота – це постійний виклик. Як тримаєте в професійному тонусі свою команду, себе, як керівника такої надважливої для країни структури?
– У нас постійно проходять навчання і тренінги. Влітку багато творчих працівників побували на навчанні в Туреччині за рахунок турецького фонду. Вони переймали досвід місцевого телебачення. Їздили і режисери, і оператори, звукорежисери, в тому числі продюсери та ведучі.
Також був окремий тренінг для журналістів, які працюють в гарячих точках. Теж в Туреччині. Туди літали наші кореспонденти. І це, мабуть, найважчий, але найкорисніший на сьогодні тренінг. Ті навики і ті «лайфхаки», які давали на ньому, – такого рівня тренінгів в Україні я не знайшла.
З цього року ми вже почали і надалі будемо активно співпрацювати з Інститутом кіно і телебачення. Вони навчатимуть монтажу і продюсуванню. Пункт про постійне підвищення кваліфікації зазначений в наших стратегічних планах. Для нас було дуже важливо наголосити, що кожен наш спеціаліст має проходити хоча б один, а краще два тренінги в рік. Це обов’язково.
– Цільова аудиорія UA|TV – переважно українці за кордоном, діаспора. Чи маєте на меті зацікавити Україною іноземного глядача, не українця? Якщо так, яким чином?
– Українська діаспора як цільова аудиторія телеканалу іномовлення України – це, певне, якийсь «шлейф», що залишився з часів УТР. На нинішню цільову аудиторію UA|TV вказує наш контент, 50% якого становлять програми англійською мовою, 40% – російською, приблизно 5% – українською, решта часу ділять між собою програми арабською та кримськотатарською мовами. Так, українська діаспора Канади і США має змогу дивитися наш канал, бо розуміє англійську. Але якщо хтось з наших співвітчизників хоче дивитися новини з України українською, – то зараз це не проблема, був би лише доступ до Інтернету. Нині є багато українських телеканалів, які відкрито «стрімлять» у соцмережах… Нам же набагато важливіше зацікавити неукраїнську аудиторію. Крок за кроком нам це вдається і наша аудиторія збільшується. І останні включення – приміром, у кабельні мережі «Slovak Telecom» і «Antik Telecom» (Словаччина), «Акнет» (Киргизька Республіка) або «IBM+ Records Inc.» (Канада) – свідчать про те, що телеканал іномовлення України цікавий не тільки українській діаспорі. Думаю, незабаром з’явиться ще кілька приводів для розмови про збільшення зарубіжної аудиторії UA|TV.
– Який образ України UA|TV несе світові зараз?
– Те, як сприймають Україну у світі сьогодні, – це, на жаль, війна, корупція і суцільні проблеми. Іномовлення України – це як локомотив, який набирає хід: спочатку здається, що все повільно, але потім розумієш, що цей локомотив набирає швидкість, він рухається з однієї точки в іншу, і він ще й «транспортує» в собі багато сенсів. Тобто це рушійна сила. І я вірю, що наш канал – це рушійна сила, яка змінює сприйняття світом України. Ми розповідаємо назовні, що Україна – це миролюбна країна, яка змушена вести боротьбу за свої ж території. Що навіть попри це Україна впроваджує реформи, прагне до європейських та світових стандартів. Що в Україні хочуть розвивати бізнес іноземні інвестори. Що навчатися в українських вишах їде молодь з інших країн. Що в Україні живе багато талановитих людей, які роблять сенсаційні відкриття, людей, які творять зміни, рухаються вперед.
Спілкувалася Тетяна Сащук,
для IA ZIK
ZIK
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ