Кандидатуру Лівії висунула Африканська реЄіональна група. Коментатори називають цей крок серйозною помилкою і знущанням над ідеєю прав людини.

Коментуючи суперечливе призначення Лівії головою комісії ООН із питань пав людини, газета «Лос-Анджелес таймЄ» у редакційній статті гостро скритикувала дотеперішню систему реЄіональної ротації у призначенні голів згаданої комісії. Цього року припала черга Африканської групи держав, які обрали Лівію, країну, яку в середині 1990-х років ця ж комісія звинуватила в розправах над політичною опозицією. Рік тому ця ж комісія гостро критикувала Лівію за порушення прав людини, тортури й інші жорстокості у лівійських в’язницях, зокрема за відтинання рук злодіям.

На майбутнє, як уважає газета, слід змінити процедуру призначення голів комісії з питань прав людини, щоб більше не допустити до таких промахів.

Тим часом газета «Уолл стріт джорнел» вважає обрання Лівії головою комісії з питань прав людини серйозним ударом по моральному авторитету Організації Об’єднаних Націй. Проте газета порушує інший аспект цієї проблеми: які причини склалися до того, що обрано саме Лівію? З усіх членів комісії за Лівію проголосували 33 африканські країни. Проти – лише 3 країни: Сполучені Штати, Канада і Гватемала. 17 інших членів комісії, переважно європейських країн, утрималися від голосування.

Європейські країни, як уважає газета, не побажали ображати Африканську реЄіональну групу, яка дочекалася своєї черги обрати головою свого представника. Газета наголошує також на невдоволенні африканських країн у зв’язку з позицією США у стосунку до Лівії і з поділом у ВашинЄтоні світу на хороші і погані країни, чого Комісія з питань прав людини допускатися не повинна.

Газета, однак, визнає слушність позиції ВашинЄтона, наводячи заяву держдепартаменту США від 2001 року у справі Лівії. Громадяни цієї країни, тобто Лівії, як сказано в заяві, позбавлені фундаментального права обирати, тобто міняти уряд. Режим Каддафі застосовує репресії проти внутрішньої опозиції, сили безпеки вживають тортур як засобу під час слідства і як покарання. Багато політичних опонентів роками залишаються у в’язницях без суду і слідства. Режим впровадив суворі обмеження на свободу публічних виступів, преси, зібрань і релігії.

Із такою репутацією, веде далі газета, Лівія не може мати авторитетного слова у захисті прав людини. Але з іншого боку, з іронією зауважує «Уолл стріт джорнел», у самій Організації Об’єднаних Націй багато урядів, якщо не більшість, мають таку ж репутацію, як режим Каддафі.