Результати опитування показали, що в експертному середовищі немає чіткої позиції в оцінці “санкційного” указу Президента України №133/2017 від 17 травня 2017 року. Нагадаємо, відповідно до указу мобільні оператори та Інтернет-провайдери обмежили доступ до низки російських сайтів (VK.com, Yandex.ru, OK.ru, Mail.ru). 48,3% опитаних вбачають рішення як вкрай позитивне та скоріше позитивне, тоді як 40,2% надають йому вкрай негативну та скоріше негативну оцінку.

Більшість респондентів (58,9%) переконані, що цифрові права користувачів були порушені з підписанням указу №133/2017. Водночас, серед зазначених респондентів тільки 40,2% зазначили, що їхні персональні права як користувачів теж були порушені.

Чи було рішення Президента України стратегічно правильним чи неправильним? Більшість респондентів (56,2%) розглядають обмеження доступу до російських Інтернет-ресурсів якстратегічно правильне рішення уряду. Однак майже третина (26,8%) вважають рішення стратегічно неправильним.

Абсолютна більшість респондентів (83%) очікують, що українські користувачі будуть менше користуватися вище згаданими російськими Інтернет-ресурсами в майбутньому. Разом з тим, тільки 41% респондентів оцінили підписаний указ радше як ефективний.

Контроверсійним для експертів виявилося запитання щодо дієвості указу протистояти російським впливам та пропаганді – 57,7% оцінюють указ радше як недієвий.

Пропаганди в Україні поменшало – зазначили 40,7% респондентів, однак приблизно така ж кількість респондентів – 38,5% незгодні з цією тезою. Ще 21,2% не змогли  визначитися.

Також результати опитування засвідчили – респонденти переважно ознайомлені з найбільш важливими законопроектами в сфері інтернет-врядування. Зокрема, 87,5% опитаних чули або знають деталі законопроекту №2126а про основи кібербезпеки в Україні. При цьому українському уряду необхідно більш активно залучати представників громадянського суспільства до вироблення політики в сфері – адже 65,2% переконані, що органи влади недостатньо залучають неурядових фахівців до розробки політики в цій сфері.

Детальніше:

1. Немає єдиної позиції щодо блокування низки російських Інтернет-ресурсів

На запитання оцінити підписання Президентом Україну указу №133/2017, в результаті якого був обмежений доступ до низки російських сайтів, думки експерти розділилися.   31,3% оцінюють цей крок влади як “скоріше позитивно” та 17% – вкрай позитивно. 28,6% оцінили як “скоріше негативно”, а 11,6% як “вкрай негативно”. Решта респондентів – 11,6% відповіли “нейтрально”.

2. Більшість вказує: права користувачів в Україні були порушені з підписанням указу №133/2017

58,9% респондентів вказали, що цифрові права користувачів в Україні були порушені в результаті підписання Президентом України указу №133/2017, що призвів до обмеження доступу до низки російських сайтів. 19,6% вказали, що права не були порушені, тоді як 21,4% не змогли дати чітку відповідь (“важко сказати”).

3. Більша половина респондентів не відчула на собі порушення цифрових прав

На запитання до респондентів, чи були їхні персональні права як користувачів порушенні з підписаннях указу №133/201, 40,2% заявили ствердно. Водночас, 52,7% вказали протилежну позицію – що їхні персональні права не були порушені. Ще 7,1% не визначилися.

4.Незначна більшість оцінила указ №133/2017 як стратегічно правильне рішення

Незначна більшість респондентів (56,2%) вказали, що рішення Президента України щодо обмеження доступу до низки російських сайтів є “стратегічно правильним”, тоді як 26,8% заявили, що рішення є “стратегічно неправильним”. 17% респондентів обрали опцію “важко сказати”.

5. Указ №133/2017 оцінюють скоріше як нефективний

Відповіді респондентів оцінити підписаний указ №133/2017 за критерієм ефективності не є одностайні. Респондентам пропонувалося проголосувати за шкалою від 1 до 10, де оцінка 1 – взагалі неефективно, а 10 – дуже ефективно. 59% оцінили ефективність указу відповідями в шкалі 1-5, тобто схильні розглядати указ як неефективний. Тоді ж як 41% оцінили відповідями в шкалі від 6 до 10, тобто схильні вважати указ ефективним. Найбільше голосів отримали оцінки 3 (15,2%),  4 (16,1%) та 6,8 (13,4%).   

6. Українці будуть менше користуватися російськими сервісами

Більше частина респондентів (83%) вважає, що в майбутньому українці скоріше за все будуть менше користуватися російськими Інтернет-ресурсами, які підпали під дію указу №133/2017. Меншість (10,7%) вказала, що користувачі скоріше за все не будуть менше користуватися цими сайтами. 6,3% відповіли “важко сказати”.

7. Протидія російським впливам та пропаганді – скоріше недієво

Відповіді респондентів оцінити підписаний указ №133/2017 з точки зору дієвості протистояти російським впливам та пропаганді теж не були одностайними. Респондентам пропонувалося проголосувати за шкалою від 1 до 10, де оцінка 1 – взагалі недієво, а 10 – дуже дієво. 57,1% оцінили дієвість протидії пропаганді відповідями в шкалі 1-5, тобто схильні розглядати указ як недієвий. Тоді ж як 42,9% оцінили відповідями в шкалі від 6 до 10, тобто схильні вважати указ дієвим. Найбільше голосів отримали оцінки 7 (18,2%) та 4 (14,3%).

8. Складне питання: чи зменшилась кількість російської пропаганди в медіа- просторі України?

41,1% респондентів заявили, що з підписанням указу №133/2017 кількість російської пропаганди в українському медіа-просторі скоріше всього зменшилася. 37,5% вказали – скоріше за все не зменшилась. Для 24,1% респондентів було важко відповісти на запитання.

9. Цінність прав людини переважає

Ми задали складне дихотомічне питання щодо вибору між цінністю прав людини та безпекою в часи конфлікту. 41,1% відповіли про пріоритетність прав та свобод людини, тоді як 34,8% – про пріоритетність безпеки держави та територіальної цілісності. Майже кожен четвертий (24,1%) не зміг визначитися.

10. Законопроект про основи кібербезпеки №2126а – на слуху

На запитання, чи чули ви про ухвалення законопроекту №2126а про основи кібербезпеки в Україні, 48,2% респондентів заявили, що чули й знають деталі законопроекту. Ще 39,3% чули, однак не знають деталей. Тільки 12,5% до цього моменту не чули про такий законопроект.

11. Уряд недостатньо залучає громадянське суспільство до розробки політики в сфері кібербезпеки

65,2% респондентів заявили, що уряд недостатньо залучає експертів з цифрової безпеки, правозахисників, дослідників, IT-спільноту до розробки політики в сфері кібербезпеки. Тільки 1,8% вважають, що залучення громадянського суспільства є на нележному рівні. Майже третина (33%) відповіли, що їм важко сказати.

Методологія:

В рамках опитування 112 респондентів з числа представників експертного середовища були опитані представниками ГО “Інтерньюз-Україна” у період з 25 по 31 жовтня 2017 року.

До цільової аудиторії опитування увійшли респонденти з трьох ключових груп: експерти в галузі Інтернет-технологій та Інтернет-врядування, правозахисники, представники медіа-спільноти (медіа-експерти, редактори та журналісти українських ЗМІ національного та місцевого рівня).

Анкета опитування передбачала 15 запитань. 11 з них були закритими тематичними питаннями, три запитання ставили за ціль ідентифікувати респондентів, й одне – пропонувало дати згоду на опрацювання персональних даних респондентів. В анкеті містилися три типи запитань: а) запитання з відповідями у форматі множинного вибору, б) запитання з відповідями у форматі шкали від 1 до 10, в) відкриті запитання щодо ідентифікації респондента, на які респонденту потрібно було вписати відповідь самостійно.

Для проведення опитування команда проекту підготувала базу даних респондентів, що нараховує контакти 200 експертів з усіх трьох цільових груп. Запитання анкети були сформовані командою ГО “Інтерньюз-Україна” за участі консультанта-соціолога.

Анкета була створена з допомогою GoogleForm й опублікована в мережі –https://goo.gl/forms/jnsh76rcvrvOoiwF3. Посилання на анкету респонденти отримали особисто від представників ГО “Інтерньюз-Україна” на електронну пошту чи через інші комунікаційні канали.  Посилання на анкету не публікувалося на відкритих ресурсах.

Контакт: Віталій Мороз, Керівник програм нових медіа ГО “Інтерньюз-Україна”, +38063 700 22 66,vitaliy.moroz(at)gmail.com

Опитування було проведено в рамках проекту “Захист свободи Інтернету в Україні”, що його здійснює ГО “Інтерньюз-Україна” за підтримки Counterpart International.

Читайте також англомовну версію експертного опитування ““Регулювання Інтернету та цифрових прав в Україні” тут.

Інтернет Свобода