Тільки якщо журналіст був «негласним» співробітником, наприклад, СБУ, можна розглядати статтю про держзраду - медіаюрист
Тільки якщо журналіст був «негласним» співробітником, наприклад, СБУ, можна розглядати статтю про держзраду - медіаюрист
З огляду на значну, порівняно з європейським досвідом, кількість порушень прав журналістів, на одне з ключових місць виходить правова, фізична та цифрова безпека журналістів. У рамках Форуму було організовано НСЖУ у партнерстві з Бюро представника ОБСЄ з питань свободи медіа семінар на тему самозахисту журналістів.
Тренером виступив медіа-юрист, виконавчий директор ГО «Платформа прав людини» Олександр Бурмагін, який наголосив на найбільш поширених прикладах перешкоджання журналістській діяльності: «Незаконним є вилучення зібраних журналістом матеріалів. Особливо часто це відбувається під час використання техніки – «віддай відеокамеру або диктофон, зітри інформацію». Незаконним є вилучення технічних засобів. Незаконною є відмова в доступі журналістів до інформації. І тут виникають суперечки навіть на рівні експертів, тому що сьогодні за ненадання відповіді на запит може бути порушена кримінальна справа».
Велике значення має захист носіїв інформації та вміння правильно з ними працювати, щоб розуміти як убезпечити себе та джерела інформації від втручання сторонніх осіб. «Журналіст має право не розкривати джерело або інформацію, яка дозволяє встановити джерела. Тобто захист джерел інформації поширюється не тільки на джерело, а й на побічну інформацію, яка може вказувати на нього. Крім випадків, коли його зобов’язують до цього рішенням суду на основі закону», - зазначив Олександр Бурмагін.
Професійній журналісти в своїй діяльності, особливо журналісти-розслідувачі, керуються правом громадян знати певну інформацію, яка має суттєвий вплив на їхнє життя. Часто така інформація може бути пов’язана і з питаннями державної таємниці. Неодноразово в Україні були випадки звинувачення журналістів у порушенні державної таємниці. Ось як на це пропонує реагувати Олександр Бурмагін: «Відповідальність за розголошення державної таємниці може нести тільки та особа, яка зобов’язана цю інформацію охороняти, яка має відповідні допуски, яка підписала розписки, яка має цей обов’язок. Тільки якщо журналіст був «негласним» співробітником, наприклад, СБУ, мав допуск до інформації і поширив її, - то тільки в такому випадку, теоретично, ми можемо застосувати статтю до нього».
Таким чином будь-яка інформація, зібрана журналістами, наприклад, на відкритому місці, навіть на столі спікера під час брифінгу, - це є відповідальність тільки посадової особи.
Як уже повідомлялося, 15 вересня пройшов Media Forum Mykolaiv, у якому взяли участь голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко; співробітники Бюро Представника ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Айдар Ботагаров та Ніколя Ебнотер, віце-президент Європейської федерації журналістів Надія Ажгіхіна, представниця Офісу Ради Європи в Україні Тетяна Шамрай, журналісти з Миколаєва, Херсона та Одеси.