Тема АТО постійно присутня в українському медіа-просторі, так чи інакше – чи в заявах політиків, міжнародних експертів, чи у релізах від Міністерства оборони. За даними ІМІ, ситуації на сході України присвячено приблизно 7-9% від загальної кількості новин на сайтах провідних українських інтернет-ЗМІ (фактично, кожна 10-та новина). Експерти ІМІ вирішили дослідити, якими джерелами користуються українські інтернет-медіа, коли інформують свою аудиторію про перебіг подій у зоні АТО – чи перевіряють вони інформацію, чи працюють їхні власні кореспонденти на сході – чи вони просто репостять одні і ті самі релізи і тексти, як під копирку.

Дослідження показало печальний результат. Виявилося, що жодне з 11 популярних всеукраїнських інтернет-ЗМІ, що підлягали аналізу*, не публікувало власних новин на тему АТО – тобто новин, інформація для яких була би зібрана і опрацьована співробітниками редакції, в ідеалі – передана безпосередньо з місця подій. 100% новин, які були розміщені на сайтах протягом тижня моніторингу, були або передруками релізів (переважна більшість), або заявами чиновників-політиків, або неперевіреною інформацією з інтернету. При чому, всі ці новини дублювалися на переважній більшості сайтів (відрізнялись лише за кількістю, хтось публікував усе підряд, що «прибивало до берега», хтось фільтрував і видавав менше новин).

Моніторинг показав, що основним джерелом інформації про зону АТО для українських онлайн-ЗМІ є державні структури, на які припало 68% всіх новин на дану тематику. При цьому, 60% припало на інформацію прес-центру штабу АТО, 10% склали релізи від поліції Донецької та Луганської областей, 8% – релізи Головного управління розвідки, 8% — заяви від речника Міністерства оборони Андрія Лисенка, 6% — інформація від Служби безпеки України, і ще 6% припало на релізи Спільного центру з контролю та координації питань припинення вогню та стабілізації лінії розмежування сторін (СЦКК):

• Прес-центр штабу АТО переважно надавав ЗМІ інформацію про обстріли, а також левову долю інформації про кількість поранених та загиблих бійців української армії. Наприклад: «В районі Водяного загинув український військовий – штаб», «АТО: 14 обстрілів, поранено одного бійця ЗСУ», «В штабе АТО показали последствия обстрела Зайцево. ФОТОрепортаж». Інформація від речника Міністерства оборони Андрія Лисенка практично дублювала дані, поширені штабом АТО.
• Поліція Донеччини та Луганщини переважно інформувала про затримання та надзвичайні пригоди. Наприклад: «Поліція затримала двох бойовиків у Краматорську», «На Луганщині поліцейські запобігли теракту», «У Луганській області знайшли саморобну бомбу поруч з дорогою біля Сєвєродонецька».
• Головне управління розвідки найчастіше інформувало про проблеми незаконих військових угрупувань так званих «ДНР» та «ЛНР», а також слугувало джерелом інформації про російських найманців, що воюють в Україні. Наприклад: «Российское командование доводит боевиков до самоубийства – ГУР», «Плотницкий ищет компромат на Захарченко из-за “Малороссии” – ГУР», «Наемники РФ без употребления наркотиков отказывались идти в бой с украинскими воинами, – разведка».
• СБУ зазвичай інформувало щодо арештів у зоні АТО або про бойовиків незаконих угрупувнь. Наприклад: «Информатор террористов “ЛНР” задержан на Луганщине, – СБУ».
• Спільний центр з контролю та координації з  питань припинення вогню та стабілізації лінії розмежування сторін окрім профільної інформації щодо порушень Мінських домовленостей (наприклад: «СЦКК: В ДНР испытывают новое оружие»), повідомляв і про роботу стратегічних об’єктів, таких як Донецька фільтрувальна станція (наприклад: «ДФС после полудня возобновит подачу воды, – СЦКК”»). Використовуючи це джерело українські ЗМІ завжди використовують українську сторону.

На другому місця після офіційних джерел, онлайн-ЗМІ використовували в якості джерел прес-релізи від міжнародних структур (близько 12% усіх новин про зону АТО). З цієї цифри, 10% припало на звіти моніторингової місії ОБСЄ – окрім типової інформації про обстріли (наприклад: «Спостерігачі ОБСЄ зафіксували понад 200 вибухів на Донбасі за вихідні») та наявність забороненої Мінськими угодами техніки поблизу лінії розмежування (наприклад: «ОБСЄ зафіксувала важку зброю бойовиків біля житлових масивів Донецька») у період моніторингу ІМІ місія ОБСЄ повідомляла також про рух похороних фургонів через кордон з Росією. І ще 2% припало на заяви спеціального представника Держдепартаменту США Курта Волкера. Всі його коментарі були проукраїнські, тому активно тиражувалися в ЗМІ, наприклад: «Волкер: в ОРДЛО больше российских танков, чем у западной Европы», «Предоставление оборонительного оружия позволит Украине защитить себя и остановить угрожающую ей Россию, – Волкер».

У 7% випадків джерелами новин були такі ресурси, як «Інформаційний спротив» та «InformNapalm». Переважно, ці ресурси подавали ексклюзивну суспільно-важливу інформацію, проте журналісти мали би її перевіряти на предмет достовірності, а не просто передруковувати. Наприклад: «В оккупированном Донецке десятки малышей от шести месяцев до 1,5 лет отравились “гуманитаркой” из РФ, – ИС», «Боевиков с псевдодокументами ФСБ не пускает в РФ – ИС», «Радіоперехоплення: після випадку з Агеєвим російським воякам у “ЛНР” наказали здати паспорти», «Военным РФ в Донбассе приказали сдать паспорта – InformNapalm».

Подекуди тільки траплялась інформація з посиланнями на колег-журналістів з інших ЗМІ — в основному, на сюжети національних телеканалів (на цей вид джерел припало 4% від усіх новин про АТО в інтернет-ЗМІ).

У 4% випадків джерелами інформації слугували медіа окупованих районів Донеччини та Луганщини, та російські ЗМІ. З російських ЗМІ переважно брали новини на тему чергового російського гуманітарного конвою на окуповану територію Донбасу (наприклад, «Очередной “путинский гумконвой” выдвинулся из РФ на Донбасс»). На ЗМІ окупованих частин Донбасу посилались при висвітлені заяви Захарченка про Малоросію (наприклад, «Захарченко забрав назад свої слова про створення “Малоросії”»).

Ще 5% новин про зону АТО були написані на основі заяв депутатів всіх рівнів, голови РНБО Турчинова, місцевих чиновників (наприклад, заяви голів Донецької та Луганської обласних ВЦА) тощо. Фактично, ці відсотки можна причислити до офіційних джерел.

На думку виконавчої директорки ІМІ Оксани Романюк, провідні веб-сайти повинні переглянути те, як вони формують стрічку новин, що присвячена зоні АТО. «Я розумію, що сьогодні відправити власного журналіста в зону АТО – це досить затратно матеріально. Але провідні веб-сайти могли би співпрацювати з місцевими журналістами, блогерами – як мінімум, у таких темах, як соціалка, або якщо потрібно щось уточнити, чи поставити питання місцевій владі. Адже видавати новини лише з офіційних або неперевірених джерел – означає погано інформувати суспільство. У такому випадку, відсутня перевірка інформації, аналіз, порівняння, прив’язка до реальних життєвих кейсів, баланс, достовірність, не кажучи про увагу до реальних соціальних проблем місцевого населення, про які у офіційних релізах не знайдеш інформації. Мало хто з сайтів також звертає увагу на те, що новини про АТО, базовані на релізах і офіційних заявах, банально дублюються на переважній більшості сайтів», заявила О.Романюк.

Раніше масовий «прес-релізм» був рисою, притаманною регіональній журналістиці, і то кращі регіональні ЗМІ завжди старалися відрізнятися. Сьогодні ж на цю «хворобу» почали масово страждати загальноукраїнські медіа, які, вдаючись до масових передруків, не стимулюють і не підтримують публічної дискусії на дану суспільно-важливу тематику. Якщо ЗМІ лише «підбирають» новини з офіційних релізів, то актуальні проблеми суспільства, а особливо – місцевих громад лишаються непоміченими.

Моніторинг було проведено експертами Інституту масової інформації за підтримки Інтерньюз Нетворк у період з 23 по 30 липня 2017 року. Було досліджено всі новини про зону АТО, що вийшли у стрічці новин протягом тижня на 11 інформаційних онлайн-ЗМІ («Українська правда», «Ліга.net», УНІАН, «Укрінформ», «Корреспондент.net», 112.ua, LB.ua, «Страна.ua», «Обозреватель», «Цензор.net» і «Вести»). Загалом дослідження охопило 548 новин.

Олена Голуб, Інститут масової інформації