Автори фільму з’ясували, що неподалік від місця закладання вибухівки у машину Шеремета в той самий час перебував, імовірно, співробітник СБУ Ігор Устименко, котрого журналісти, як випливає зі стрічки, вважають або одним із головних свідків, або навіть причетним до злочину. Автори фільму критикують надто повільні темпи офіційного розслідування, закидаючи владі щонайменше бездіяльність.

На другий день після презентації розслідування глава Нацполіції Сергій Князєв оголосив про термінову нараду слідчих, які працюють над резонансною справою. А глава МВС Арсен Аваков заявив, що і авторів журналістського розслідування, і Ігоря Устименка буде викликано до поліції на допит як свідків.

«Главком» поспілкувався з одним із авторів фільму, відомим журналістом-розслідувачем Дмитром Гнапом. Він пояснив, чому фільм вийшов саме тепер, чому у стрічці відсутні коментарі глави СБУ Василя Грицака, та прокоментував можливу небезпеку для важливого свідка, обличчя якого журналісти «засвітили» у розслідуванні.

Міністр Арсен Аваков заявив, що авторів фільму-розслідування, а також Ігоря Устименка викличуть на допит до поліції. Вам призначили вже час, коли ви маєте з’явитися до слідчих?

Для того, щоби викликати (на допит) рекомендованим листом чи поштовим повідомленням, на це потрібен час. Але від своїх знайомих з керівництва Нацполіції я отримав прохання зв’язатися з керівництвом Нацполіції. Тому ми це сприймаємо як неофіційне запрошення. Звичайно, контактуватимемо з керівництвом Нацполіції.

Чому ваш фільм вийшов саме зараз, адже зазвичай презентацію таких розслідувань прив’язують до якихось подій, наприклад до роковин загибелі?

Фільм мав вийти раніше. Просто ми робили виснажливий і якісний постпродакшн. Фільм монтувався в Лондоні і Бухаресті, тому й вийшов пізніше, ніж планувалося, хоча мав ще у лютому – на початку березня. Ми працювали над ним тривалий час. А багато роботи швидко не робиться, ось і все.

Критики закидають, що презентація фільму дивним чином співпала з подіями, які позитивно впливають на імідж нашої країни: Київ приймає «Євробачення», надходять новини про остаточне рішення щодо безвізу…

А коли нам треба було (випускати фільм)? Ми не підлаштовувалися ні під безвіз, ні під «Євробачення». Нам що, варто було орієнтуватись на якусь дату? Завтра знову будуть добрі і погані новини, знову можна буде прив’язувати…

Автори розслідування звинувачують силовиків, зокрема СБУ, у бездіяльності. Натомість точки зору спецслужби ви не надаєте. Чому журналісти не поставили відповідні запитання Василеві Грицаку? Главу СБУ можна було «дістати», наприклад, 23 березня на публічному брифінгу.

Не СБУ (звинувачуємо), а Національну поліцію, яка проводить слідство. Чому не поспілкувалися з Грицаком? Тоді (коли Грицак був доступний на публічних заходах. – «Главком») у нас закінчувався постпродакшн. Тож на цей брифінг (23 березня) ми просто не потрапили. До цього кілька місяців оббивали його пороги. Гітлянська (Олена Гітлянська – речник СБУ) знала про наші чотири запити – їх повністю проігнорували. Хотіли б дати коментар – дали б. А бігати відслідковувати (появу на людях глави СБУ), після того як ми зробили свою журналістську роботу відкрито і чесно, сенсу немає. Звичайно, можна було б ловити його на подіях, але на той момент робота вже закінчилася.

Олена Гітлянська стверджує, що журналісти до виходу фільму не надсилали запит до СБУ щодо особи Ігоря Устименка, натомість у фільмі йдеться, що запити були. Хто бреше?

Запити з нашого боку надсилалися не стосовно пана Устименка персонально, а стосовно можливої участі співробітників СБУ у підготовці та реалізації цього злочину. Звісно, у запитах ми жодних прізвищ не називали задля того, аби не розкривати карти. У нас теж є певна таємниця, у журналістського розслідування.

Але запитом щодо конкретно Устименка ви могли б підтвердити вашу інформацію про причетність цього пана до спецслужби з офіційного джерела.

Ми підозрювали СБУ в можливій пов’язаності з цим злочином. Тому, не називаючи прізвищ, ми відправили запит з проханням прокоментувати, чи хтось із працівників СБУ може бути причетний якимось чином до цього злочину. На наш запит не відповіли.

Кажете, що підозрювали. А зараз?

І зараз підозрюємо, нічого не змінилося.

Хатія Деканоїдзе, яка очолювала Нацполіцію на момент убивства Шеремета, у фільмі каже, що не можна показувати на всю країну обличчя ключового свідка, яким вважають молодого хлопця з рюкзаком, що бачив імовірних убивць на відстані кількох метрів. Натомість ви його показали. Не думаєте, що можете наразити цю людину на небезпеку?

Це персональна думка Хатії Деканоїдзе, з одного боку. З іншого боку, крім можливої шкоди, є величезний суспільний інтерес і потенційна суспільна користь, якщо цей чоловік знайдеться і дасть свідчення, принаймні якби офіційне слідство його знайшло. А воно не знайшло, принаймні тоді, коли він (хлопець, який бачив імовірних виконавців злочину) міг би пригадати якісь важливі дані. Зараз цю людину шукати сенсу немає, думаю. Як на мене, він – важливий свідок, але тепер, уже через значний проміжок часу, що минув, для нього шкоди немає.

Глядачам так і не стало зрозуміло, що Ігор Устименко робив уночі неподалік від місця закладення вибухівки. Автори фільму для себе як зрозуміли його пояснення про те, що він займався наданням «приватних послуг», казав «там неповнолітні діти»?

Ми зрозуміли, що пан Устименко каже неправду у своїх свідченнях. Бо на контрольне запитання під час другої зустрічі, яка відбулася за півтора місяця, він уже забув про те, що казав під час першої зустрічі. Коли ми запитали про те, хто може підтвердити його слова, він відповів, що його друг:

 – Можна з цим другом побачитися?

– Ні, не можна.

– А батьки можуть підтвердити?

– Які батьки?

– Дітей.

– Яких дітей?

– Ну тих, яких ви охороняли.

І тут він почав згадувати… Ми зрозуміли, що він може бути причетним до ведення зовнішнього спостереження. За ким точно? Ми запитували, звичайно. Але він усе спростовує. Причому спростовує так, що забуває, що пояснював до цього, по ходу викручуючись. Було б добре, якби його опитали правоохоронні органи.

Вам не здається дивним, що сам Устименко спочатку погодився на зустріч із вами? Тобто людина, яка була б якось причетна до злочину чи знала про таку спецоперацію, навряд чи б ризикнула піти на спілкування з журналістами…

А ви не припускаєте, що людина зустрілася з нами заради того, щоб дізнатися, яку інформацію ми маємо на руках, чим ми володіємо, якими доказами? Я не можу цього виключати.

Які важливі деталі не потрапили у фільм, чи є такі взагалі?

Є деталі, але ми над ними ще працюємо.

Чи знали в МВС заздалегідь про намір зробити публічну презентацію фільму?

Так. Артем Шевченко, речник МВС із нами контактував.

А когось з офіційних осіб у залі помітили?

Мені розповіли колеги, що був присутнім на презентації один зі слідчих слідчої групи Нацполіції у цій справі.

Як може вплинути на подальше слідство вихід вашого фільму? Чи певні, що інформацію, зібрану журналістами, буде долучено до справи?

Нацполіція заявила, що долучить матеріали нашого розслідування до офіційного провадження. Це вже певний результат, добрий. А решта… Не знаю, я ж не особистий психотерапевт Авакова, чи Князєва, чи Грицака, я не знаю, що у них у голові.

Готуватимете продовження розслідування?

Звичайно. Ми над цим працюватимемо обов’язково.

Михайло Глуховський, «Главком»