З огляду на те, що в березні Кабінет Міністрів України своєю Постановою № 135 затвердив Порядок ведення даного реєстру, вимога «поштарів» видається цілком логічною. Тим не менш газетярі від того зовсім не в захваті.

«В усній розмові представники ПАТ “Укрпошта” пояснили, що це вимога Держкомтелерадіо. Просто не зрозуміло, для чого все це, адже ми працюємо відповідно до ЗУ “Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні”. У чому сенс цих нововведень? Видається, що новий “зашморг” для друкованих видань готують», —поділився власним баченням проблеми редактор олександрійського видання «Городской курьер» Віктор Голобородько.

Він каже, що «листи щастя» від ПАТ «Укрпошта» — це, звісно, не імператив, однак залишити видання без потенційних читачів, що використовують можливості передплати через пошту, теж буде неправильно.

Аби не сіяти паніку серед колег-журналістів, спробуємо розібратись, чого ж хочуть поштарі та наскільки законними є їхні вимоги.

Почнемо з того, що вже згадана вище Постанова № 135 не містить у собі винятків для друкованих засобів масової інформації, відповідно звертатись до Держкомтелерадіо для внесення своїх даних до реєстру все ж доведеться. Тим паче, що для додаткових консультацій комітет телебачення і радіомовлення навіть виділив окремого спеціаліста — Зеленіну Ірину Юріївну, до якої можна звернутись за телефоном (044) 279-51-56.

Окрім того, як повідомляє «Урядовий портал», результатом валу критики від журналістів-газетярів стала зустріч першого заступника Держкомтелерадіо Богдана Червака, голови НСЖУ Сергія Томіленка і представників ПАТ «Укрпошта». Під час бесіди було досягнуто попередньої домовленості про те, що при укладенні договорів на передплату ЗМІ, які вже подали заяви на реєстрацію, однак ще не отримали свідоцтва, можуть підтвердити факт звернення гарантійним листом за підписом головного редактора.

Підтвердив дану інформацію й голова обласного осередку Національної спілки журналістів України в Кіровоградській області Петро Мельник: «Ми працюємо над вирішенням даного питання, і я вважаю, що досягли певних результатів. Передплатна кампанія, що була під загрозою зриву, зможе розпочатись вчасно, а значить у виграші будуть і видання, і їхні читачі».

Цікаво однак, що позиція НСЖУ, Держкомтелерадіо та навіть ПАТ «Укрпошта», задекларована в листах, направлених до редакцій, не відповідає вимогам, які «поштарі» оприлюднили як обов’язкові для формування «Каталогу видань України «Преса поштою» на 2018 рік.

Усього на офіційному сайті ПАТ «Укрпошти» таких вимог 14:

1. гарантійний лист;
2. копія платіжного доручення про перерахування коштів на р/р ПАТ «Укрпошта»;
3. копія свідоцтва про державну реєстрацію видання (належним чином посвідчена);
4. паспорт видання;
5. копія договору (або довіреності) на 2018 рік на право укладення договорів;
6. копія довіреності або іншого документа, що підтверджує повноваження особи, яка діє від імені сторони за Договором (підписує Договір), зокрема для керівників, які діють без довіреності на підставі Статуту, — копія протоколу про призначення на посаду або інший підтвердний документ про призначення;
7. копія довідки Держкомстату України або Головного міжрегіонального управління статистики про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій або фізичних осіб-підприємців;
8. витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців;
9. відомості платників податків;
10. копія дозволу, ліцензії, іншого дозвільного документа на право здійснення відповідного виду діяльності;
11. копія статуту або іншого установчого документа;
12. фізичні особи-підприємці додатково надають:

• копію довідки про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (ідентифікаційного номера);
• копія заповнених 1–6-ї, 11–16-ї сторінок паспорта фізичної особи та особи, уповноваженої підписувати Договір;

13. зразок видання;
14. лист щодо надання інформації для участі в тендерах.

Проаналізувавши увесь перелік документів, неважко помітити, що ні про свідоцтво про внесення суб’єкта видавничої справи до Державного реєстру видавців, виготівників і розповсюджувачів видавничої продукції, ні про його копію тут не йдеться.

Підтверджує наші здогадки і юрист Максим Юрчишин: «Цілком очевидно, що ні свідоцтво про внесення до Держреєстру, ні витяг з нього не можна прирівняти до свідоцтва про державну реєстрацію видання, а також дозволу, ліцензії чи дозвільного документа, про який ідеться у вимогах ПАТ “Укрпошта”. З огляду на це, доволі дивним видається апелювання представників даної структури саме до Закону України “Про видавничу справу” та Постанову Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 року за № 135 “Про затвердження Порядку ведення Державного реєстру видавців, виготовлювачів і розповсюджувачів видавничої продукції”».

Звісно, реєстрацію друкованих ЗМІ це не відміняє, однак дозволяє з іншого боку поглянути на проблему взаємодії «поштарів» та газетярів. Адже уся ця кампанії з листами-вимогами, круглі столи за участі НСЖУ та Держкомтелерадіо схожі не на бажання працювати в рамках Закону, а на намагання тиснути на друковані видання.

Павло Лісниченко, регіональний представник ІМІ у Кіровоградській області, для сайту “Златопіль”

Матеріал підготовлено в рамках проекту «Мережа медіа-спостерігачів», який виконує ІМІ за підтримки Посольства США

фото: "Поштівка"