«Зараз український книжковий ринок розвивається темпами равлика, а потрібна швидкість експресу. В Україні дефіцит професійної літератури. Без наявності цих книжок не можна говорити про будь-який прогрес в країні. Для розвитку галузі видавці залучають лише кошти з обігу. Зараз потрібна функціонуюча кредитна та інвестиційна політика з боку держави. За рік обсяг книжкового ринку України зростає на 2-2,5 млн $ та складає 110-112 млн доларів. Це мізерний обсяг. Для порівняння, обсяг ринку книжок у Німеччині складає 9,2 млрд євро. – розповів президент Української асоціації видавців і книгорозповсюджувачів Олександр Афонін. – Останні чотири роки є тренд на жанр нон-фікшн, перекладену літературу. У 2016 році ці ніші збільшились порівняно з 2015 роком на 80%. Проте, через низьку капіталізацію ринку, це вдарило по іншим нішам. Зокрема, сектор домінуючої в Україні раніше дитячої та художньої літератури за рік зменшився на 18%. Зараз ми маємо 0,47 української книги на дитину при 7,5 млн дитячого населення».

За словами фахівців Форуму видавців заборона на імпорт книг російських авторів суттєво не вплинула на галузь. Зменшення обсягу російських книжок з 50 тисяч назв до двох тисяч скомпенсоване зростанням контрабанди та тіньового ринку.

«Ще рано говорити про вплив заборони імпорту російських книжок. Попри все, український книжковий ринок розвивається. Мої закордонні друзі останнім часом відмічають, що Україна стала справді повноцінною книжковою державою, яка купує права, перекладає, видає своє і чуже. Потроху наша країна стає на «книжкові ніжки». Девальвація гривні сильно вдарила по цінам на українську книгу. Парадоксально, але ми, країна-експортер лісу, купуємо папір у Європі за євро. Тим не менш, зараз дешевше книжку можна купити лише в Індії. І якщо брати до уваги якість продукції, то, можливо, Україна зараз найвигідніша країна для купівлі книжок у світі», - наголосив поет, засновник та директор видавництва А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА Іван Малкович.

Також експерти підкреслили, що значною проблемою може стати зниження інтересу українців до читання.

«Ми орієнтуємось на тих, хто прагне найновіших знань. Настав час видавцям говорити зі своїми читачами як з дорослими. Треба усвідомити, що без здобування нових знань ви приречені на бідність. Дослідження підтверджують, що нові формати отримання інформації не мають того впливу на розвиток когнітивних здібностей, який має традиційне читання. Зараз важливо зрозуміти, що з часом інтелектуальна нерівність може стати значно більшою та страшнішою за нерівність економічну», - заявила директорка видавництва Yakaboo Publishing Оксана Форостина.

Попри все, загальний розвиток української літературної сфери є безсумнівним. Це зауважують як видавці, так і українські письменники.

«Ще нещодавно українського книжкового ринку як такого не було. П’ять років тому мало хто жив з письменницької справи. Я не могла сказати, що живу з того, що пишу. Зараз – можу. В цьому і є заслуга Форуму видавців, який творився у свій час з нічого. Тепер ми також маємо хорошу грантову підтримку, книги українських авторів перекладають і видають в інших країнах», – зауважила письменниця та поетеса Катерина Бабкіна.

Тривалий час іноземні установи сприяли розвиткові українських культурних ініціатив. Але це триватиме безкінечно. Про це зазначила представниця Goethe-Institut в Україні, проектна координаторка відділу «Інформація та бібліотека» Марія Шубчик.

«Якщо раніше українці переймали досвід, закордонні формати залучення до читання, інструменти формування звички читати, то зараз мова йде більше про обмін досвідом між країнами. Тепер вже німецькі колеги часто беруть на озброєння українські інструменти», – наголосила Марія Шубчик.

Фахівці підкреслили, що очікують побачити на цьогорічному 24-му Форумі видавців у Львові надію на розвиток українського книговидавництва.