В телекомпанії НТВ 2.08.17 відбувся грандіозний успіх. Кореспондент Микита Развозжаєв вів репортаж з парку Горького про день ВДВ. Це був цілком рутинний репортаж, і ніщо не віщувало тріумфу. Співробітник НТВ, звично удаючи радісного дебіла, розповідав про звитягу «елітних військ». На словах «ніхто, крім них, так не відзначає своє свято», в кадр уплило тіло, обтягнуте майкою з написом «Оплот», що, мабуть, повинно було означати, що власник тіла або належить, або симпатизує відповідному бандформуванню донецьких сепаратистів. Тіло негайно заявило про свій намір спілкуватися з аудиторією НТВ на звичній для цієї аудиторії мові, тобто матом. Після чого повідомило, що «захопить Україну». Цілком можливо, що за інших обставин, співробітник НТВ поставився б до цієї ідеї з симпатією, але тут тіло явно ламало затверджений сценарій, і тому Развозжаєв, не повернувши голови, порекомендував тілу помовчати. У відповідь співробітник НТВ миттєво отримав у щелепу. Після чого тіло неквапливо віддалилося, але незабаром повернулося і поцікавилося у співробітника НТВ, чи не хоче він ще. Співробітник не хотів, а ведуча НТВ повідомила глядачам, які все це спостерігали, що «у нас якісь проблеми», і висловила надію, що «у Микити Развозжаєва все добре».

Довгоочікувана зустріч НТВ з продуктом своєї життєдіяльності відбулася. До цього успіху колектив НТВ ішов упродовж довгих років, співробітники телеканалу поступово спускалися донизу сходинками Ламарка і наполегливо вели за собою свою аудиторію. Цілком можливо, що організм в майці з написом «Оплот» не дивиться НТВ цілодобово. Можна навіть передбачити, що він взагалі не дивиться телевізор, хоча навряд чи. Але фактом є те, що і «Оплот» і все це ОРДЛО і бидло, що римується з ним, на вулицях російських міст, є продуктом тієї суспільної атмосфери, яка сформована в значній мірі НТВ. Микита Развозжаєв працює в редакції «Надзвичайний випадок». Це найтемніший і найбрудніший підвал у всій темній і брудній будівлі НТВ. Саме тут ось вже півтора десятки років виробляються найбрехливіші і найогидніші вироби, які перетворили НТВ на найбільш ганебне місце на російському медіапросторі.

Якщо в цілому путінські інформаційні війська це армія рейху, то редакція «Надзвичайного випадку» — це гестапо. 2004 року «НВ» випустило фільм під назвою «Теракт з передоплатою», в якому стверджувалося, що компанії Михайла Ходорковського ЮКОС і Менатеп платили гроші за теракти сепаратистам у Чечні. Путіну було необхідно не дати Ходорковському, що сидить у в’язниці, перетворитися в суспільній свідомості на Нельсона Манделу. І «НВ» випускає фільм «Бригада з ЮКОСа», в якому МБХ з’являється як кривавий вбивця. Потім були чисельні фільми-доноси про опозицію, всі ці «Анатомії протесту», «Касьянови дні» та інше. Потім пішов серіал брехні про Україну. Отже, повертаючись до епізоду під час висвітлення Дня ВДВ, формування громадянина в майці з «Оплотом» НТВ, поза сумнівом, зробило свій внесок. Мат і дурь у нього свої, рідні, а ось «Оплот» і «візьмемо Україну» — це вже продукція НТВ.

Я не знаю, у створенні яких із цих продуктів брав участь Микита Развозжаєв, оскільки свою продукцію співробітники «Надзвичайного випадку» випускають без титрів, не вказуючи авторів. Тобто діють, як і належить найманим кілерам, анонімно, приховуючи обличчя під масками. Але сам факт служби в НТВ, а особливо в редакції «НВ» є незмивним клеймом ганьби на все життя. Одним словом, мої привітання колективу НТВ з найуспішнішим репортажем останніх років. Немає жодних сумнівів у тому, що при поваленні путінського режиму поява на вулиці з логотипом НТВ, а також з логотипами всіх останніх федеральних каналів, стане справою украй ризикованою, а співробітники цих ЗМІ будуть всіляко приховувати ці ганебні сторінки в своїх біографіях.

Того ж дня, коли співробітник НТВ зустрівся з результатом своїх селекційних досягнень і відчув на собі всі принади цього результату, приблизно такий самий успіх наздогнав Володимира Путіна і підвідомчу йому країну. Путін досить довго грубіянив світовій спільноті, плював їй в обличчя, хуліганив і бешкетував. І ось, нарешті, отримав відповідь. Санкції, яких не було з часів СРСР. Якщо хто забув, то саме післярейганівських санкцій, запроваджених у 1981—1982 роках у відповідь на репресії відносно польського народу і введення військового стану в Польщі, процес гниття СРСР пішов особливо бурхливо і завершився смертю режиму та розпадом країни. Росія набагато менше за СРСР, а сам режим збитий не так міцно, тому процес його смерті не доведеться чекати десять років. Але реакція на смертоносні санкції в сучасного російського політикуму приблизно така ж, що і в тих, хто озвучував позицію СРСР тоді, напередодні розпаду.

Депутат В’ячеслав Ніконов у програмі «60 хвилин» від 2.08.17 з радісною посмішкою розповідав, як постраждає від санкцій економіка США, а наша, навпаки, лише виграє. Він, як і весь російський телевізор, у ці дні із захватом згадував ембарго 1962 року на постачання труб великого діаметру для нафтопроводу «Дружба». Перша лінія нафтопроводу тоді була пущена в експлуатацію із затримкою на рік і побудована з використанням труб радянського виробництва. Цей приклад став одним з головних кліше радянської, а пізніше і російської пропаганди і ось вже 55 років використовується для доказу того, що: по-перше, «русские не сдаются», а по-друге, «нас ..., а мы крепчаем». Думка про те, що за 55 років світова економіка дещо змінилася і її основу тепер становить не залізо, а мізки, ті самі, які всі путінські роки нестримно витікали з Росії, на думку мешканцям телевізора не спадає. Мабуть, якраз у зв’язку з відтоком мізків, у тому числі й з телевізора.

Інший тип реакції на санкції представив сходознавець Семен Багдасаров у програмі Володимира Соловйова «Вечір» від 2.08.17. Він, як і депутат Ніконов, санкціям дуже зрадів. Але не тому, що від них розквітне російська економіка. У Семена Багдасарова до американських санкцій свій інтерес. Сходознавець Багдасаров плекає надію, що тепер нарешті російське керівництво вимушене буде перейти до репресій усередині країни, а в зовнішній політиці повернути практику знаменитого радянського організатора диверсій і терактів Судоплатова, якого сходознавець Багдасаров вже не один рік вихваляє в ефірі як кумира. «Час закінчувати з лібералізмом!» — з ентузіазмом проголосив Багдасаров. — «Час закінчувати з цією опозицією!». На обережне зауваження Соловйова щодо того, що опозиція взагалі потрібна, сходознавець Багдасаров твердо сказав, що, може й потрібна, але не така, «коли говорять, що 70 штабів створимо». А на сумніви Соловйова відносно доцільності повернення до репресій, резонно зауважив: «За часів Л.І. Брежнєва сиділи в психлікарні декілька дисидентів. Ну що ж робити, якщо вони хворі».

Саме в ці дні, наприкінці липня і на початку серпня, 80 років тому розпочався Великий терор. Оперативний наказ НКВС СРСР №00447 «Об операции по репрессированию бывших кулаков, уголовников и других антисоветских элементов» було підписано Єжовим 30.07.1937, а операція зі знищення сотень тисяч громадян СРСР на більшій частині країни почалася 5.08.1937. Потім пішли доповнення: оперативний наказ НКВС СРСР №00486 від 15.08.1937 «Об операции по репрессированию жен и детей изменников родины», Циркуляр НКВС СРСР № 106 від 20.05.1938 «Про дітей репресованих батьків» тощо. Країна нестримно котилася в пекло. Про все це ані слова в російському телевізорі. Натомість заклики до нових репресій і нових воєн в ефірі звучать постійно. Тому вся ця «расплескавшаяся синева» (назва передачі, в ході якої співробітник НТВ зустрівся зі своєю цільовою аудиторією) у вигляді санкцій стала значною мірою результатом старань російського телевізора.