Як ми вже писали, у березні 2017 року влада опинилася в незручному становищі: її однаково активно критикували прихильники обох "таборів" серед лідерів думок: умовних "радикалів" – тобто, прихильників правих партій і добробатів, та "лібералів" – прибічників "нової опозиції" і близьких до неї громадських організацій. А отже, активних громадян майже нічого не стримувало від протестів (що ми й бачили на прикладі акцій під судом щодо Романа Насірова).

На додачу, "стара" опозиція в особі Юлії Тимошенко також "прокинулася" від кількамісячного мовчання – і почала критикувати Кабмін та парламентську більшість щодо земельної реформи.

За таких обставин стало зрозуміло, що далі воювати одразу на всі фронти владна команда не може.

Тож, після тривалих парламентських "канікул", впродовж яких було узгоджено всі кадрові питання – вочевидь, було прийнято рішення задовольнити принаймні "радикалів".

Принаймні, саме таке пояснення напрошується, якщо поглянути на активність влади у травні та червні: заборона російських сервісів, квотування телеефіру, антикорупційні операції, судові процеси щодо старих "чекістів" – ці всі ініціативи з'явилися дуже доречно.

Не всі вони були радісно сприйняті "лібералами", дехто заперечував саму ідею обмежень.

Проте "радикали" були в цілому діями влади задоволені.

Цей крок, вочевидь, був для влади "меншим злом": адже вимоги "лібералів" набагато болісніші: боротьба з корупцією, антикорупційні суди і таке інше.

Тепер подивимося, як цей хід спрацював. "Медіа-розвідка" за сприяння Центру контент-аналізу продовжує аналізувати вплив новин на українську аудиторію Facebook-користувачів за допомогою визначення інтерактивного потенціалу (ІП) новин – мірила їх впливу на медіа-аудиторію.

Як перехоплювали "порядок денний"

Справді, впродовж квітневих "політичних канікул" продовжувався тренд березня, і з-поміж новинних "серіалів" помітна увага аудиторії припадала перш за все на історію про затримання Миколи Мартиненка. Далі, під час свят, не було якоїсь єдиної теми, яка би надовго захопила увагу аудиторії.

Але траплялося чимало поодиноких повідомлень, що інтенсивно поширювалися. Особливо це стосувалося нейтральних, неконфліктних гуманітарних тем.

Інтерактивний потенціал ключових новин квітня-червня за темами

У такому режимі інформаційний простір України знаходився аж до Євробачення, яке, звісно, було надзвичайно обговорюваною подією – втім, як це часто буває, інтерактивний потенціал у цієї теми був невисокий. Іншими словами, воно хвилювало велику кількість людей, але не суперсильно.

ІП новин, що належать до тематичних "серіалів"

А потім влада остаточно перехопила "порядок денний".

Найбільш обговорюваною, звісно, була тема заборони російських сервісів. У цій темі одразу три повідомлення мали показник ІП більший за одиницю, що є рекордним для досліджуваного періоду.

Але так само допомагали формувати правильний імідж і повернення "грошей Януковича", і квотування телеефіру, і кримінальні провадження щодо радянських діячів. Частково сюди можна долучити і медичну реформу Уляни Супрун, яка хоч і критикується частиною БПП, але протягується через парламент. Вона так само корисна для позиціонування влади серед "патріотів" – через те, що її головним ворогом вважається Опоблок.

Новини про безвізовий режим упродовж усього досліджуваного часу лишалися на тому рівні, на якому вони перебувають уже понад рік. Їх ІП щоразу складав близько 0,4, що є невисоким показником.

Але після того, коли безвіз нарешті запрацював, відбувся цікавий феномен: досить високий показник (ІП=0,7) отримала новина про старт процесу скасування віз для українців до Японії. Вочевидь, вона стала символом реальних змін на тлі тривалого "серіалу" про дружбу з Європою.

Нарешті, важливо відзначити, що тематичний серіал про КиївПрайд цього року виявився в рази менш популярним, ніж торік. У червні 2016 новини про прайд почали отримувати велику кількість поширень за кілька тижнів до самого заходу. Одна з них стала шостою за популярністю минулого року (ІП=1,73). А цьогоріч лише дві новини УП з цієї теми були достатньо поширювані, щоб потрапити у моніторинг.

Приборкані "радикали"

У результаті, суспільні інтереси знову змістилися з політики на "гуманітарні" теми, контрольовані владою.

Так, в десятку найбільш впливових публікацій на УП потрапило мало незручних для влади текстів. Тільки дві політичні публікації: стаття Павла Казаріна про запит на зміни в суспільстві і новина про відкриття реєстру обтяжень рухомого майна – і обидві не містять жодних прямих претензій до керівників держави.

Єдина "зрада", що таки потрапила до ТОП-10 – результати опитування про те, що 60% громадян стали за рік біднішими (8 місце, ІП=1,54).

Зате відкриття справи проти вбивці Ніла Хосевича – справа, спрямована на покращення репутації діючої влади серед "радикалів" – отримала третє місце, з ІП=2,17.

Решта публікацій з десятки – або безконфліктно-гуманітарні, або стосуються попередньої влади та ОРДЛО.

ТОП-10 новин квітня-червня за значеннями ІП

Звісно, повністю впоратися зі "зрадою" не вдалося. Якщо виокремити ТОП-10 політичних та економічних новин, то в ньому ми побачимо немало критичних до влади меседжів з досить високим показником ІП – більше одиниці.

Але все ж ці показники не є критично великими без внеску "радикальної частини аудиторії". А її участь у поширенні негативу про владу була в досліджуваний період мінімальна.

ТОП-10 політичних та економічних новин за значеннями ІП

Скажімо, високу увагу до повідомлень про блокування на митниці брендових товарів з зарубіжних інтернет-магазинів, про скандал з виборами аудитора НАБУабо черговий "наїзд" на ЦПК забезпечило перш за все "ліберальне" крило Facebook-аудиторії.

А новина щодо збільшення прибутків банку Петра Порошенка (4 місце в ТОП-10 політики і економіки, ІП=1,16) – взагалі розійшлася, преш за все, по проросійській аудиторії, що читає Тетяну Монтян, та по прихильниках близького до Юлії Тимошенко Олексія Кучеренка.

Трансформація інтересу аудиторії дуже добре помітна в часовій перспективі.

21 квітня 2017 року новини про затримання Мартиненка (ІП=0,9) ще були впливовіші навіть за скандал з висловлюваннями Олега Скрипки про гетто для російськомовних (ІП=0,73).

28 квітня українську Facebook-аудиторію вже набагато сильніше зацікавила перспектива легалізації канабісу для науки, ніж звіт РНБО про конфіскацію грошей Януковича.

А 17 червня новина про те, що 90% громадян назвали себе українцями, мала майже удвічі більший вплив (ІП=1,05), ніж напередодні "зрадницьке" рішення суду про збереження газовидобутку на Закарпатті в руках Миколи Злочевського.

Показові зміни також відбулися з персональним рейтингом уваги до героїв українських новин.

Порівняно з січнем-березнем 2017, у багатьох політиків показники сильно знизилися, або ж вони взагалі зникли з переліку.

Фактично незмінним залишився максимальний ІП новин про Порошенка (1,16), Насірова (0,89), Ляшка (0,92). Впав результат Юрія Луценка – з 1,1 до 0,75, а вплив прізвища Тимошенко на Facebook-аудиторію взагалі у межах похибки, хоча три місяці тому складав 0,68. Так само "вилетіли" зі списку Андрій Садовий (попри сміттєвий скандал), Вадим Рабинович, Андрій Коболєв та інші.

Максимальні значення ІП для новин з прізвищами політиків у заголовку

Однак в цілому, на відміну від торішнього весняно-літнього періоду, інформаційний простір України лишається достатньо сильно "розігрітим".

Червнева "інформаційна температура" лишається на рівні жовтневого максимуму 2016 року.

Місячна інформаційна "температура". Середнє значення ІП п'яти найбільш впливових новин кожного місяця

Перш за все – за рахунок "гуманітарних" новин, у тому числі тих, які запускаються владою.

Окрім того, ще одна відмінність полягає у характері "гуманітарних" новин: торік це були меседжі, які розпалювали дискусію між прибічниками традиційних та ліберальних цінностей. Цьогоріч ситуація протилежна – це перш за все нейтральні повідомлення про "перемоги" або спрямовані проти Росії тексти.

*   *   *

Виходячи з цієї, описаної нами комунікаційної стратегії Банкової, можна очікувати наступне.

Будь-які подальші комунікаційні провали та будь-які непопулярні рішення, які можуть загрожувати владі репутаційними втратами – супроводжуватимуться наступними "перемогами", спрямованими на "зміцнення національного духу". Як максимум, це будуть гучні процеси щодо колишніх регіоналів.

Однак сподіватися на якісь серйозні реформи можна буде лише під тиском міжнародних структур.

Принаймні це давно уже чітко зрозуміло.

Артем Захарченко, голова аналітичного департаменту Центру контент-аналізу, спеціально для УП