Коли в середині травня президент Петро Порошенко провів велику прес-конференцію, перед ним стояла батарея різнобарвних мікрофонів - кожен з присутніх телеканалів навіть в цьому намагався підкреслити власну відмінність від конкурентів.

Телевізійних ЗМІ в країні багато, у них різна аудиторія, різні колективи і різні власники. Але вся ця різноманітність — лише видимість: якщо подивитися підсумкові випуски новин на найрейтинговіших з них, то створюється враження, що канал в країні — один. І його інформаційна політика побудована на тому, щоб представити главу держави в найкращому світлі.

“Головне завдання — забезпечити мир. Як цього добитися? Про це і не тільки Петро Порошенко сьогодні говорив з журналістами на великій прес-конференції”,— розповіли в день конференції президента на Інтері, який належить опозиційному дуету Сергія Льовочкіна і Дмитра Фірташа. "Подорожувати з біометричним паспортом можна буде в усі країни ЄС, а також Ісландію, Ліхтенштейн, Норвегію та Швейцарію. З цим історичним рішенням Європи всіх українців привітав президент Петро Порошенко”, — поінформував тоді ж глядачів канал Україна мільярдера Ріната Ахметова. “Петро Порошенко заявив, що шість разів зустрічався з керівниками розслідування у справі вбивства Павла Шеремета. Але наголосив, що Адміністрація президента не може дублювати слідство”, — відзначили в ефірі ICTV Віктора Пінчука.

Жодне з критичних запитань, які прозвучали на конференції, найпопулярніші ТБ-канали країни в підсумкових сюжетах не висвітлили. Лише на 1+1 ображеного на владу мільярдера Ігоря Коломойського коротко перелічили низку незручних тем: “Син, нове амплуа дружини президента в ролі ведучої на телеканалі Ріната Ахметова і статки”.

І це — зовсім не окремий випадок, а типова практика висвітлення діяльності глави держави на українському ТБ.

НВ за допомогою експертів промоніторив підсумкові випуски новин на чотирьох найрейтинговіших каналах країни — 1+1, Інтер, Україна і ICTV — за дев'ять місяців. Підсумок дослідження говорить сам за себе: лише в одному випадку з двадцяти президент згадується в критичному контексті. Причому якщо така критика і проходить, то в максимально м'якому варіанті.

Медіаексперт Отар Довженко відзначає: різні моніторинги інформпростору останніх років показують схожу картину — майже повна відсутність критики і негативних згадувань президента. Це стосується навіть телеканалів, які різко критикують уряд: главу держави вони згадують або нейтрально, або ніяк.

“Одне з двох, — припускає з цього приводу медіаексперт Євгенія Кузнєцова. - Або журналісти займаються самоцензурою і тому не критикують президента, або є негласні домовленості на рівні редакторів телеканалів”.

На ділі є і те й інше. А також небажання власників каналів загострювати стосунки з владою.

Президентський мінімум 

НВ спільно з моніторинговим агентством Медіапульс вивчив зміст підсумкових випусків новин з вересня 2016 року по травень 2017-го включно. Величезний масив інформації, в якому ледве знайшлося всього лише 6% відносно критичних висловлювань про президента. Загалом про главу держави говорили в новинах 453 рази, і лише в 27 випадках ці згадки містили в собі хоча би частку негативу.

Як це виглядає на ділі, добре ілюструє сюжет на телеканалі Україна, який вийшов в січні 2017-го. У ньому йшлося про закриття фабрики Roshen в російському Липецьку. Це була позитивна інформація для іміджу глави держави, але журналісти згадали і контекст: “Сама робота підприємства в умовах російсько-українського конфлікту стала причиною постійних закидів на адресу президента Порошенка, власника корпорації Roshen”. І все.

Кузнєцова, яка аналізувала теленовини за перші два роки президентства Порошенка, каже: тоді ситуація була ще милостивішою — лише 2% критики. “Навіть якщо припустити, що ми десь страшенно помилилися і цей відсоток в 10 разів більше, це все одно дуже низький показник”,— впевнена вона.

Навряд чи Кузнєцова “страшенно помилилася” — неймовірну прихильність до президента з боку ключових телемовників країни відзначають і інші експерти. Діана Дуцик, виконавчий директор громадської організації Детектор медіа, переконана: останніми роками практично всі центральні канали активно критикують владу як таку, хід виконання реформ, уряд тощо. Але негативних висловлювань на адресу особисто президента практично не допускають.

Ба більше, на ТБ в принципі намагаються уникати будь-яких оцінок дій Порошенка. А якщо сам привід на це налаштовує — як, наприклад, нещодавнє триріччя президентства — в новинах його ігнорують. “Аналіз діяльності за три роки [Порошенка] просто був відсутній”,— уточнює Дуцик.

Подібна “картина маслом” характерна не тільки для підсумкових новин найрейтинговіших каналів країни. На прохання НВ Центр контент-аналізу в травні проаналізував усі новини й ефіри політичних ток-шоу. Причому не тільки на 1+1, ICTV, Інтері й Україні, а й на пінчуківському СТБ, 112 Україна, що його формально контролює бізнесмен Андрій Подщипков, який втік з країни, а також П'ятому каналі, що належить президенту, і 24-му каналі, що входить до групи львівського мера Андрія Садового. Підсумок цих спостережень, за словами Артема Захарченка, голови аналітичного відділу Центру контент-аналізу, простий: “На більшості каналів дуже мало критики президента”.

Узагалі частка негативних згадувань глави держави в травні варіювалася в районі 6%. І найчастіше це траплялося в ефірах 24 каналу і “плюсів”.

Причому носіями критики, за оцінками експертів, найчастіше стають не ведучі ток-шоу або новин, не автори сюжетів, а політики. Наприклад, у грудні минулого року екс-голова СБУ Валентин Наливайченко, коли був на Інтері, заявив: “Якщо конкретно, в нашій державі де починається корупція? У чинного президента в офісі”. А в березні інтерв'ю 1+1 давала лідер фракції Батьківщина Юлія Тимошенко і слова не позичала: “Опоблок і президент сьогодні — одне ціле”.

Але подібне — все одно рідкість. На сторожі позитивного іміджу глави держави стоїть не якась цензура, а менеджмент самих телеканалів.

Олексій Бобровников, колишній журналіст 1+1, згадує: в одному з його сюжетів, який був пов'язаний з міжнародними переговорами президента, була присутня критична фраза про главу держави. “Я критикував Порошенка в межах політичної коректності,— розповідає він.— Ця фраза з сюжету зникла. Це, як сказав мені редактор, було зроблено Олександром Ткаченком, топ-менеджером ЗМІ”.

А колишній співробітник ICTV на умовах анонімності згадує, як у програмі Дістало!, яка виходила до лютого 2016-го, з сюжету про депутатські приймальні вилетіла та частина, де показувалася робота вінницької приймальні Олексія Порошенка, сина президента і члена фракції БПП. “Порошенко — це була єдина заборонена тема”,— розповідає цей журналіст про роботу на ICTV. 
 

 У ДРУЖНІЙ ОБСТАНОВЦІ: Петру Порошенку пощастило з ключовими телеканалами країни — вони дуже рідко його критикують

Добровільна цензура 

Чого дійсно багато в телеефірах — так це фраз “Петр Порошенко заявив”, “Петро Порошенко висловив співчуття”, “Петро Порошенко звернувся до уряду і парламенту”, “Петро Порошенко виступив зі зверненням”.

Політтехнолог Сергій Гайдай пояснює створення “теплої телевізійної ванни" для президента тим, що Порошенко дуже чутливий до критики і болісно на неї реагує. За інформацією інтернет-видання Українська правда, президент активно цікавиться тим, що про нього пишуть і показують у ЗМІ. Він кілька разів на тиждень проводить наради зі своїми радниками з медіапитань.

Чому телевізійники намагаються зайвий раз не дратувати главу держави? Експерти впевнені: причина криється в їхніх роботодавцях. Найрейтинговіші канали країни належать великим бізнесменам і є для них непрофільним та дотаційним активом.

Своя ТБ-кнопка додає політичної ваги, але також змушує власників обережно поводитися стосовно влади — щоб не постраждав їхній основний бізнес. “Якщо тільки власники не вступають в персональну війну з владою, як це було між Інтером і Арсенієм Яценюком [екс-прем'єром], — каже Наталя Лигачова, шеф-редактор Детектор медіа. — В інших випадках вони не хочуть сваритися з владою і перш за все з президентом”.

На існування якихось домовленостей між Банковою і власниками телеканалів натякнув Арсен Аваков, міністр МВС, в ефірі програми Лівий берег з Сонею Кошкіною. Мовляв, Інтер критикує винятково фракцію Народний фронт і не говорить про людей, які мають стосунок до президента.

Про існування своєрідного пакту про ненапад між Порошенком і телемагнатами говорить також медіаексперт Довженко.

Офіційні представники телеканалів вкрай неохоче коментують тему лояльності президенту, а також впливу власників на редакційну політику.

Так у прес-службі України на запитання про те, чи висловлює інвестор каналу побажання, як висвітлювати діяльність президента, відповіли: Ахметов не здійснює операційний контроль медіабізнесу.

На Інтері та ICTV і зовсім проігнорували запити НВ.

А ось Олександр Ткаченко, гендиректор 1+1 Медіа, погодився поспілкуватися на цю тему. І розповів про те, що Порошенко іноді зустрічається з керівниками основних вітчизняних телеканалів.

Наприклад, цього року подібні рандеву траплялися двічі. І обидва рази говорили про кіно. За словами Ткаченка, у першому випадку президент спілкувався з представниками телеканалів і керівниками продакшен-компаній після того, як вніс правки до закону про держпідтримку кінематографії в Україні. Друга зустріч проходила вже після ухвалення закону.

“Мене на якісь окремі зустрічі не запрошували”, — додає Ткаченко. І уточнює, що побажань і зауважень з приводу інформполітики від президента він не чув.

Білі та пухнасті 

В Адміністрації президента (АП) вважають, що дані НВ з приводу аналізу медійного супроводу діяльності президента є некоректними. Мовляв, потрібно оцінювати не окремі програми окремих каналів, а інформаційне поле взагалі. “Навряд чи хоча б один з колишніх президентів отримував більше критики, ніж Порошенко, на телеканалах, в газетах, інтернет-ресурсах і соціальних мережах", — сказано в офіційній відповіді прес-служби АП на звернення НВ.

Навіть більше, в АП бачать, що деякі інформаційні канали “буквально змагаються в гостроті критики влади”. Ну а влада — це і є перш за все президент. “Тому критика влади — це і є критика зокрема і президента”, — вважають в адміністрації.

«Вони не хочуть сваритися з владою»  
Наталя Лигачова, 
медіаексперт

Дуцик з Детектор медіа згодна з президентською канцелярією в тому, що нині владі дістається від журналістів значно більше, ніж у попередні часи. І якщо порівнювати з періодом правління Віктора Януковича, то тепер громадяни все ж можуть, перемикаючи канали, побачити різні оцінки подій. “У нас є плюралізм, хоч і специфічний — олігархічний”, — пояснює вона.

Але при загальному відчутті достатньої свободи слова в країні контроль критичної інформації, в якій згадується президент, все ж існує, впевнений Гайдай. Нехай це і робиться досить м'яко.

Експерт вважає: можливо, Порошенко вже почав готуватися до другого терміну. І тому хотів би, щоб медіа більше говорили про його досягнення, ніж про провали.

Однак поки така компліментарна телевізійна картинка провідних каналів не приносить бажаного результату. “Вона жодним чином не підвищує його рейтинг”, — констатує Гайдай.

Дані лютневого опитування Київського міжнародного інституту соціології показують: рівень довіри до президента сьогодні становить близько 14%, а рівень недовіри до нього ж — цілих 69%.

Картинка в “ящику”, підбиває підсумок Гайдай, завжди програє реальності і якості життя в країні.

Христина Бердинських,

Новое время