Без масових рубок і з живим струмком. Експерти розповіли, як треба ґаздувати у лісі, аби влітку у людей не всихали колодязі, а восени хати не зносила повінь 

Про те, що свій ліс треба стерегти, уже знають усі небайдужі закарпатці. Тому люди прицільно тримають на контролі заліснені місцевості навколо своїх поселень: зупиняють підозрілі вантажівки з кругляком без чіпів, публікують знімки масових рубок в мережі … Та виявляється, свій ліс треба не тільки стерегти. Його потрібно ще й доглядати, аби ліс справно виконував свої основні функції, й основну з них – регулювати водний баланс. Адже останніми роками ситуація показує, що в Карпатах ліс із цим не справляється: літом тут засуха, вода зникає в струмках, потоках, колодязях у селах поблизу, а в останні десятиліття люди потерпають від повені не тільки восени чи весною. У зв’язку з цією проблемою на Закарпатті експерти розробили й устигли перевірити на ділі цілу програму правильного господарювання у лісі. Науковці-лісівники, керуючись рекомендаціями екологів та власними напрацюваннями, взялися довести, що внаслідок правильного господарювання ліс в Карпатах може й від засухи рятувати, й від повені захищати. Ми у свою чергу побували в  такому «ідеальному»  лісі – і ось що там побачили.

Похід в ідеальний ліс

На Закарпатті є дві ділянки такого лісу – в рамках проекту «HYDROFOR» відібрано та облаштовано два лісові урочища серед усього масиву лісового покрову області, що становить понад 700 тисяч гектарів. Називають ці ділянки «лісами-водозборами». Одна з них знаходиться в басейні річки Уж на території місцевого лісництва в Перечинському районі, друга – в басейні Латориці в лісництві на Свалявщині. Займають вони порівняно невелику площу – відповідно 710 та 562 гектари.

Обидві ділянки знаходяться в  західній частині Полонинського хребта, для якого характерні плоскі вершини, покриті гірськими лугами. Території цих ділянок лісів – це гірські системи з висотами над рівнем моря від 200 – до 860 м, нахил схилів – від 3° до 35°. Максимальна температура влітку – 39 , мінімальна взимку – 33. Середня кількість опадів  - близько 900 мм.

На перший погляд цей ліс нічим не відрізняється від інших – ті ж дерева, підлісок, потічки… Єдина відмінність, що одразу кидається в око – це відсутність суцільних рубок поряд (виявляється, є ще такі місцини на Закарпатті!). Ну й ще – хоча на це звернуть увагу хіба що місцеві жителі, які часто бувають в лісі: лісові потоки тут постійно мають воду. Для порівняння зайдіть у будь-який ліс поблизу, й зараз замість струмка побачите тільки сухе русло. А тут в улоговинах струменить вода, навіть під час засухи.

Рубати можна, але вибірково

Отже, в чому штука?

Уся справа в тому, пояснює інженер лісового господарства Юрій Дербаль, що належне господарювання в лісових водозборах сприяє зменшенню поверхневого стоку води з гірських схилів і створенню запасів вологи,що надовго затримується в ґрунті. У результаті такого господарювання під час сильних опадів вода не так стрімко стікає схилами до річок, а отже нема загрози паводку. А в засуху ґрунтові води постійно підживлюють лісовий потік –  тому він і не пересихає.

-- Для гірського лісового водозбору, здатного позитивно впливати на водний баланс, дуже важливим є породний склад насаджень, що має відповідати умовам їх зростання, - пояснює експерт проекту «HYDROFOR» , інженер лісового господарства Юрій Дербаль. – Тут не проводяться суцільні рубки – тобто, нема «викошених начисто» площ, які останнім часом, наче лишаї, розростаються Карпатами. Ні, рубки в такому лісі не заборонені – вони  проводяться так, аби уся територія ділянки була постійно вкрита різновіковим мішаним лісом. Під час догляду за лісом видаляють насамперед дерева хворі, сильно пошкоджені шкідниками та хворобами, що втрачають свої функції. Особлива увага лісівників має бути зосереджена на збережені і підтримці дерев, які забезпечують стійкість насадження.

Як треба попрацювати над лісовими дорогами

Важливо також, пояснює експерт, лісівникам вдосконалювати лісо-транспортну мережу в кожному лісництві. Транспортування заготовленої деревини з лісу однією лісовою дорогою, яка в горах, як правило,є єдиною сільською дорогою, часто визиває обурення місцевих мешканців, оскільки лісовози знищують полотно сільської дороги. Тому в гірських лісових районах треба мати добре розгалужену мережу якісних  лісових доріг.

-- Оптимальна мережа лісових доріг дозволить лісівникам зменшити потребу у трелювальних волоках, що негативно впливають на гідрологічний режим лісів. Так ми уникнемо того, що вода швидко стікатиме схилами в низину, а затримуватиметься в лісовому ґрунті, - пояснює пан Дербаль. – Він менше піддаватиметься ерозійним процесам, буде постійно насичений вологою, завдяки чому поїтиме підземним водами  водні артерії гірських водозборів.

Крім того, лісові дороги потрібно обладнати  спеціальним інженерними спорудами-водопропускними трубами, укоси дорожнього полотна та дно канав бажано укріпити накидками із бутового каменю. Всі ці речі добре відомі лісівникам, але досить часто вони залишаються поза увагою, як наприклад і облаштування відкритих дерев’яних чи сталевих лотків на поверхні дорожнього полотна, які перехоплюють і розсереджують потоки води з його поверхні  під час сильних дощів в придорожній смузі лісу.

А волоки – перекопати!

Ще одна із умов існування «ідеального» лісу -- це рекультивація верхніх складів (місць складування деревини після завершення заготівельних робіт),  а також трелювальних волоків і лісових під’їзних доріг, якими машини вивозять з гір заготовлену деревину і які в майбутньому не будуть використовуватись.

Експерт наголошує також, що варто створити у кожному лісі штучні каскади (перепади) в руслі лісового потоку.

--Ці каскади дають змогу зберегти іхтіофауну – зокрема, струмкову форель і харіус, які ще зустрічається в гірських потічках та річках. А також вони насичують повітря вологою, але головне – зменшують швидкість водного потоку та його руйнівну дію під час паводкових хвиль, - пояснює експерт.

Рубати треба, але не усе підряд!

-- Чому інші ліси в Карпатах не зберігають воду? Причина, масові рубки?– задаємо логічне питання іншому експертові Штефанові Вальо, який теж вивчає проблему збереження води у Карпатах.

-- Так, масштабні суцільні рубки впливають на властивість лісу затримувати воду, тому у лісогосподарствах повинні відійти від практики застосування цих рубок, – розповідає Штефан Вальо, словак, який вже понад 20 років вивчає проблему збереження водного балансу завдяки лісам й рекультивовує волоки та влаштовує водойми лісі і поблизу нього, в тому числі й на Закарпатті: поблизу Ужгорода він створив «лісо-лабораторію», де вивчає взаємодію води та лісу.. -- Але суцільні рубки – далеко не єдиний фактор, через який наші ліси втрачають здатність затримувати воду. Ще один фактор – це лісові дороги та трелювальні волоки. Транспортування деревини ними так сильно ущільнює ґрунт, що він втрачає здатність затримувати вологу.

Чому вода тікає з Карпат?

-- Я давно задався питання, чому з роками води навколо стає все менше, - знайомить нас із суттю своїх досліджень пан Штефан. -- Можна списувати все на глобальне потепління, але насправді зміни клімату тут ні до чого: згідно досліджень кількість опадів на землі за рік не міняється. Чому тоді вода тікає з нашого лісу? Чому швидше стікає в океан? Раніше воді треба було місяці, аби дотекти до океану, а тепер вона проробляє цей шлях за лічені дні – іноді змітаючи все на своєму шляху.

Уся справа в ущільнених ґрунтах, які утворилися внаслідок нашого господарювання – й на полях, й у лісах. Ущільнений ґрунт не може утримувати вологу. Тоді як 1 кубометр неущільненої землі у своїх порах може утримувати 200-500 л води. Ще 30-40 років тому землю на полях обробляли інакше: орали глибше й техніка виїжджала на поля куди рідше, ніж зараз. Зараз за сезон техніка виїжджає на поля дуже часто, тим самим  ущільнює, утрамбовує ґрунт – отже, він не може затримувати вологу. Через це після дощів  вода швидше стікає в низини та у річки, вони несуть її в океан. А тим часом рівень ґрунтових вод падає нижче. Через надмірну спеку повітряні маси женуть від себе хмари на гірські ліси, де більше вологи – тому під час дощів більше опадів випадає в горах. Тому й маємо аномально сильні опади в горах – й як наслідок часті повені.

Але у горах свої проблеми з ґрунтами, пояснює пан Вальо.

-- Вони почалися в 1970-ті роки, коли лісівники почали використовувати гусеничні трактори для трелювання зрубаних дерев волоком вниз. Трелювальні волоки -  великі дорожні полотна, під якими утрамбована  транспортом земля. Такий грунт не здатен утримувати вологу, тому під час дощу  вода стрімко стікає цими волоками та зневоднює лісові схили. В Європі є закони, за якими лісівники повинні рекультивувати ущільнений технікою ґрунт після закінчення рубок. Але на сьогодні цього майже ніде не робиться.

Крім того, ситуація з ущільненими ґрунтами в лісах загострюється ще й через те, що будується багато доріг з асфальтовим покриттям в горах. Внаслідок цього, спочатку ерозійні процеси змінюють властивості лісових ґрунтів біля дороги, потім на схилі за 100 м від неї, потім по всьому лісі. Це веде не тільки до зневоднення і висихання лісів, а й до зсувних процесів. Адже зсуви – це прямий наслідок того, що вода, яка тече по ущільненому ґрунті, потрапляючи на неущільнений, часто перезволожений в результаті проливних дощів,стягує його за собою.

Парадокс, але мають вплив на якість лісових ґрунтів навіть туристичні стежки – туристи іноді витоптують дороги в горах до 16 м шириною!

Ось чому під час сильних злив гірські річки наповнюються водою так швидко – ліси не здатні затримувати воду і створювати запаси вологи в ґрунті! А у період засухи маємо іншу проблему: через ущільнення ґрунту в лісах та зневоднення лісових схилів потоки не підживлюються ґрунтовими водами. Тому влітку пересихають майже усі малі струмки в лісах. Вода втікає з лісу разом з дощами. Через це висихають паростки та молодий підріст, також гинуть дерева – корені без води втрачають еластичність, тому дерева не можуть протистояти вітровалам. Через надмірну сухість у лісі частіше виникають лісові пожежі, пояснює наслідки пан Штефан.

Відмовитися від масових рубок треба вже сьогодні

-- Дві речі, які українські лісівничі можуть запровадити вже – це відмова від масових суцільних рубок та рекультивація волоків. Це те, що не потребує особливих змін у звичному лісо господарюванні, - каже Штефан Вальо.

Експерт радить перекопувати ущільнені лісовою технікою трелювальні волоки  після завершення рубок – від вершини  схилу до його підніжжя – на 1, 5 м вглибину. Вимірювання та досліди показують, що такі заходи дають негайний ефект.

Наскільки це дорого – цікавимося?

За словами Штефана, 0,5 км волоку можна рекультивувати екскаватором півдня. Тобто, заплатити за роботу трактористу та орендувати техніку (година вартує приблизно 400 грн.) — у разі її відсутності в даному лісогосподарстві.

-- Також треба перекопувати землю на оголених схилах над шосе, перекопана на 2-4 метри вглибину смуга має тягнутися вздовж шосе, й мати ширину близько метра.

Зі свого боку, Юрій Дербаль спробував оцінити затрати на ціс, що зберігає воду.

-- Економічну оцінку вигоди лісівників і громади від запропонованих змін у лісогосподарюванні ми не проводили, - каже Юрій Дербаль. - Але наявний досвід господарювання, яке спрямоване на збереження природи і потреби місцевого населення приносить помітну користь. От, наприклад, у Поляні Свалявського району, в лісовому урочищі де знаходиться демонстраційний водозбір «HYDROFOR-ПОЛЯНА», в якому не проводяться суцільні рубки, місцева громада збудувала водозабірні  споруди у верхів’ї лісових струмків, споруди для попереднього очищення та накопичення води, а також водопровід. Чому водогін влаштовано саме в цьому водозборі? Бо тут завжди є чиста вода. Як оцінити екологічно чисту воду, яку споживає кожна людина в селі, здоров’я цих людей та декілька тисяч туристів, які щоденно приїжджають в це село відпочити та оздоровитись? Як оцінити чисте повітря, лісову прохолоду, натхнення для художників, письменників, людей які пишуть музику і інших митців? Науковці намагаються це зробити, але будь-яка оцінка, особливо якщо оцінювати користь від лісу в гривнях чи доларах, буде далека від істинної ціни лісу. Мати поряд гарний ліс, це – корисно і вигідно! - каже пан Дербаль.  

Лісівники поки не готові докорінно змінювати спосіб господарювання, але дослухаються

Звісно, що дві ділянки експериментального лісу, який є рятівним для людей, а не створює загрози, не змінять загальної ситуації. Але вони дають змогу усім, хто справді хоче працювати у лісі, працювати добре й якісно.

За словами Юрія Дербаля, у рамках проекту «HYDROFOR»групою словацьких та українських експертів підготовлено публікацію з рекомендаціями для органів державної влади та самоврядування, науково-дослідних інститутів, управлінь, що опікуються питаннями екології, лісового, водного, земельного, сільського господарств, лісовпорядкувальних та землевпорядкувальних організацій, лісових та лісозаготівельних підприємств. За посиланням можна ознайомитись з електронною версією брошури:http://www.forestportal.sk/sites/hydrofor/Documents/Ведення лісового господарства як система для зменшення небезпеки виникнення паводків.pdf. Автори доступно висвітлюють  роль лісу і його гідрологічних функцій в ландшафті, вплив суцільних рубок та лісової транспортної мережі.

Також експерти постійно проводять тематичні семінари, круглі столи з лісівниками  в Карпатському регіоні для обговорення результатів дослідження взаємозв’язку практики лісогосподарюванняіз гідрологічними функціями лісів.

-- Те, що до нас почали дослухатися, уже плюс, -- каже Леся Лойко, керівник  ГО «Форза». – Розуміння – це перший крок. Звісно, це не значить, що лісівники одразу ж почнуть докорінно змінювати систему лісогосподарювання. Вони радо нас слухають, але що з рекомендацій почнуть втілювати й головне коли – подивимося. Наразі лісівники демонструють, що стають відкритішими для громади. Але зважаючи на ситуацію, що склалася із водним балансом в Карпатському регіоні, нам треба негайно переходити до сталих форм лісогосподарювання – до лісівництва, наближеного до природи. Аби територія Карпат була вкрита лісом постійно. Сучасні закони дозволяють суцільні рубки, якщо це пошкоджений шкідниками чи хворобами ліс, або треба ліквідувати наслідки вітровалу. Але заготовлюючи деревину в лісі, треба робити це вдумливо, не оголювати схили. Бо ліс – це не тільки джерело деревини, це ще й джерело кисню, води, говорячи про Закарпаття – це запорука рекреаційної привабливості краю.

Береженого Бог береже

Ну а поки лісівники думають над рекомендаціями експертів, у рамках проекту «HYDROFOR» експерти  створили  інтерактивну карту. Вона демонструє структуру ландшафтів, зокрема породний склад лісів, які зміни відбулись в лісових насадженнях з 1992 року, територію модельних водозборів, території місцевих громад, для яких існують ризики повені http://193.87.86.186/hydrofor/webmap_ua.html. Себто, завантаживши її на свій ПК, можете бачити, чи  ваша хата знаходиться в зоні ризику і чи є шанси на те що саме її знесе вода при наступній повені. Якщо так – то ваша особиста вигода тримати на громадському контролі діяльність чи бездіяльність господарюючих суб’єктів в лісовому, сільському, водному, дорожньому господарстві й інших секторах економіки, яка може посилювати небезпеку повеней у вашій місцевості. Аби потім самому ж не постраждати внаслідок поганого господарювання місцевих господарів. Бо як кажуть на Закарпатті, береженого Бог береже. 

Джерело: Uzhgorod.in