«Євросоюз хоче вирізати ліси! Врятуймо Карпати, ні траншам ЄС! Карпати їдуть в Європу! Нам не треба безвіз, нам треба наш ліс», — заявляють політики всіх рівнів. «Вимагаємо садити ліс із дронів, вимагаємо припинити рубати ліс усюди і назавжди, вимагаємо обов’язково засаджувати всі вирубки», — заявляють активісти та створюють петиції. «Виявили сотні вагонів контрабандного лісу на вокзалі, заблокували незаконні лісовози, перекрили незаконний експорт», — такі пости у Facebook отримують сотні репостів. Насправді частина з цього всього — відверта маніпуляція. Частина — щире бажання зберегти природу за відсутності навіть базового розуміння ситуації.

Поясню реальну ситуацію, передусім з погляду охорони природи.

Почнемо з історії. Мораторій на експорт необроблених лісоматеріалів (кругляка) всіх порід (окрім сосни) вже діє з листопада 2015 року.

Експортувати можна або вже оброблену деревину, або паливну деревину (дрова). Зауважимо, що дрова — це не обов’язково поколоті цу́рки, як може собі уявити пересічний громадянин.

Згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД), паливна деревина може мати і вигляд колод. А відсутність чіткого законодавчого розмежування понять «паливної деревини» та «необроблених лісоматеріалів» веде до різного трактування норм законодавства різними митними органами. Наприклад, Чернівецька митниця ДФС оформляє як «дрова» колоди довжиною до 2 метрів включно. Тому не кожен вагон з лісом, який їде за кордон, відразу можна вважати контрабандним.

Звісно, під виглядом дров вивозять і ділову деревину. Про це свідчить проста статистика — згідно зі звітом експерта проекту ЄСFLEG (Forest Law Enforcement and Governance — Правозастосування й управління в лісовому секторі) Михайла Попкова, експорт дров у 2016 році виріс на 30% проти 2015 року. Очевидно, що таке раптове та велике збільшення попиту саме на дрова не можна пояснити нічим іншим, ніж «сірим» експортом кругляку.

Порівняння вартісного обсягу експорту деревини та виробів з неї (тис. USD)

Але в лісовому господарстві є дві основні складові: економічна та екологічна. І мораторій — це питання насамперед економічне.

Тих, хто хоче глибоко розібратися в економічній складовій, відсилаємо до згаданої вище аналітичної записки. Якщо коротко — обіцяного колапсу в лісовій галузі не стало, а якщо порівняти рівень зарплат лісгоспів «ресурсних областей», то вони тільки зросли проти минулого року. Але в цілому вплив мораторію на лісогосподарські підприємства скоріше негативний і рівень їхніх прибутків став меншим, ніж міг би бути за умови відкритого експорту кругляка, наприклад смереки чи дуба.

Як видно, заробітна плата в лісгоспах Черкаської області зросла більше, ніж на третину. Хоча основні породи дерев на Черкащині — дуб, граб, ясен, експорт кругляка яких у 2016 році вже був заборонений.

За зняття мораторію, окрім ЄС, активно виступає і керівництво лісової галузі. Злі язики кажуть, що однією з причин цього постають експортні схеми часів Віталія Сівця (керівник Агентства лісових ресурсів у 2011—2014 роках), які успішно адаптовані вже новою владою під себе.

Вони дубової простоти: українську деревину дешево купує іноземна підставна фірма, яка потім перепродає її за реальною європейською ціною. Бо як інакше пояснити неможливу для ринкових умовситуацію, коли ціна на сосну, яка експортується з України, є набагато меншою, ніж ціна на ринку, наприклад, Прибалтики, а експорт іде через посередників із Туреччини, Китаю та Румунії, а не напряму?

Але повернімося до екології.

Рубати не можна? Не можна не рубати?

Значна частина українського суспільства вважає, що лісове господарство у нас ведеться на рівні країн 3-го світу. Бо як іще пояснити істерію останніх тижнів і місяців, коли люди, які нарешті дізналися, що існує безкоштовна програма Google Earth, кричать, що «супутникові знімки показали тисячі втрачених гектарів лісу та як лисіють Карпати». Подивимось і ми, на прикладі двох знімків із Київщини.

Ліс на межі Житомирщини та Київщини біля смт Городок

За останні 32 роки — половина лісів! #Зрада? Тепер глянемо інший знімок.

Це ліс біля с. Макарівська Буда, в п'яти кілометрах від попередньої ділянки

За ті ж 32 роки відновили половину лісів після рубок!#Перемога?

Ні. Це стандартне ведення лісового господарства в Україні. Ви ніколи не задумувалися, чому в більшості лісів України дерева ростуть рядками і мають переважно однаковий вік?

Переважна більшість лісів України вже вирубана і насаджена знову по 3—4 рази. Пралісів (ніколи не рубаних лісів) у нас лишилося зовсім небагато, і вони переважно зосереджені у важкодоступних місцях Карпат та Полісся.

Карта лісового масиву між Зазим’ям та Броварами (околиці Києва) 1940 року. Чітко видно смуги суцільних рубок, що свідчить про інтенсивне ведення лісового господарства.

І тому, коли активісти-неофіти розповідають, що «десь ліс вирубали і не посадили», то в 99% випадках вони просто помиляються. Бо іноді на місці вирубаного лісу не садять маленькі деревця з розсадників, а лишають під так зване «природне поновлення», коли ліс самозасіюється від дерев сусідніх ділянок.

І хоча нинішні лісівники часто, м’яко кажучи, не дуже переймаються майбутнім лісу, проте на місці суцільних рубок ліс відновлюють завжди. Бо це грубе порушення, яке легко виявити, і навіть традиційно імпотентні та сліпі українські контрольні органи можуть на цьому оформити протоколи на лісників і виконати план із «боротьби з рубками лісу».

До речі, рубають ліс суцільними рубками і в країнах ЄС. Хоча поступово переходять до вибіркових систем рубок, про що йтиметься далі.

Джерело: http://texty.org.ua/